Рішення

від 27.11.2014 по справі 911/4569/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа № 911/4569/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал», АР Крим, м. Сімферополь про стягнення 2 273 986,35 доларів США та 5 439 294,45 грн., за участю представників:

позивача:Ряба В.В., довіреність №010-01/2075 від 01.04.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 1 896 176,24 доларів США та 743 861,17 грн., заборгованості за процентами у розмірі 323 607,61 доларів США та 165 766,03 грн., заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 468 992,40 грн., пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 3 546 850,75 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 271 524,59 грн., пені за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 28 296,82 грн., 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 47 724,52 доларів США та 18 158,36 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 6 477,98 доларів США та 2 658,11 грн., 3% річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 9 470,42 грн., а також 183 715,78 грн. інфляційної складової боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати кредиту за Генеральною угодою №7308N5 від 29.09.2008 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.11.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (ВАТ «Укрексімбанк»), правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Професіонал» (далі - Позичальник) було укладено Генеральну угоду №7308N5 (далі - Генеральна угода), що регулює загальні засади співпраці між Банком та позичальником щодо фінансування програми по розвитку діяльності Позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства позичальника, зазначені у Бізнес-плані Позичальникаю

Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди, метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення Кредитних договорів.

Згідно п. 4.2. Генеральної угоди, кредитний договір укладається сторонами за умови позитивного рішення Банку відповідно до конкретних потреб позичальника у фінансуванні та інших домовленостей між сторонами і повинен визначати валюту та суму кредиту чи ліміт кредитної лінії, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування кредитом та плат за Кредитним договором, рахунки для обслуговування кредиту, Графік надання і погашення Кредиту та інші умови.

Умовами Генеральної угоди №7308N5 від 29.09.2008 року Сторони погодили, що загальний розмір заборгованості Позичальника за Кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 7 000 000,00 (сім мільйонів) доларів США (п. 4.5.1. Генеральної угоди).

Загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою та є такими, що діятимуть в рамках цієї Генеральної угоди і є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з Додатками I до цієї Генеральної угоди, а також на всі Кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди США (п. 4.5.1. Генеральної угоди).

Згідно п. 4.3. термін користування Кредитом за цією Генеральною угодою встановлюється до 27 вересня 2013 року.

В подальшому між Банком та Позичальником було укладено низку Додаткових угод до Генеральної угоди (копії наявні в матеріалах справи), за якими змінювалась комісія за управління кредитною лінією, збільшувалася процента ставка, вносилися зміни до Додатку I до Генеральної угоди від 29.09.2008 року №7308N5, зменшився загальний ліміт заборгованості з 41 955 200,00 грн. до 20 000 000,00 грн. та збільшився строк користування кредитом до 30.11.2014 року.

Судом встановлено, що на виконання умов Генеральної угоди між Банком та Позичальником укладено Кредитний договір №8410К8 від 20.09.2010 року за умовами якого Банк надає Позичальникові кредит шляхом відкриття мільтивалютної відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору (далі - Кредит або кредитна лінія), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.1. Кредитного договору, з урахуванням змін згідно Додаткової угоди №8410К8-8 від 28.12.2012 року до кредитного договору від 20.09.2010 року №8410К8 ліміт кредитної лінії для заборгованості в українській гривні та доларах США - еквівалент 17 200 000,00 гривень.

Згідно до п. 3.2.3. Кредитного договору, з урахуванням змін згідно Додаткової угоди №8410К8-5 від 30.12.2011 року до кредитного договору від 20.09.2010 року №8410К8 кінцевий термін погашення кредиту 30 листопада 2014 року.

Відповідно до п. 3.2.5. Кредитного договору, з урахуванням змін згідно Додаткової угоди №8410К8-2 від 27.04.2011 року до кредитного договору від 20.09.2010 року №8410К8 проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 19% річних для частини заборгованості в українській гривні та 11,3% річних для частини заборгованості в доларах США.

Згідно до п. 3.2.6.1. Кредитного договору, з урахуванням змін згідно Додаткової угоди №8410К8-8 від 28.12.2012 року до кредитного договору від 20.09.2010 року №8410К8 Позичальник сплачує Банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,149% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується також випискою (роздруківкою) з позичкового рахунку Позичальника (міститься в матеріалах справи). Таким чином, позивач, як кредитор, виконав свої зобов'язання перед відповідачем, як боржником за Кредитним договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем порушенні умови Генеральної угоди №7308N5 від 29.09.2008 року та Кредитного договору №8410К8 від 20.09.2010 року, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором, розмір якої станом на 09.10.2014 року становить 1 896 176,24 доларів США та 743 861,17 грн. заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами у розмірі 323 607,61 доларів США та 165 766,03 грн., заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 468 992,40 грн., пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 3 546 850,75 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 271 524,59 грн., пені за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 28 296,82 грн., 3 % річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 47 724,52 доларів США та 18 158,36 грн., 3 % річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 6 477,98 доларів США та 2 658,11 грн., 3 % річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 9 470,42 грн., а також 183 715,78 грн. інфляційної складової боргу

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 1 896 176,24 доларів США та 743 861,17 грн., заборгованості за процентами у розмірі 323 607,61 доларів США та 165 766,03 грн., заборгованості за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 468 992,40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 3 546 850,75 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 271 524,59 грн., пені за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 28 296,82 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.1. Генеральної угоди, у разі порушення строків сплати основного боргу по Кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобов'язань за цією Генеральною угодою Позичальник сплачує Банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачене Кредитним договором, та ініш штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та Кредитним договором.

Згідно п. 8.2. Генеральної угоди, пені передбачена в п. 8.1. генеральної угоди, нараховується у валюті простроченого зобов'язання за цією Генеральною угодою і сплачується у національній валюті України з аофіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування, на рахунок, визначений в Кредитному договорі або в повідомленні Банку.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за прострочення основного боргу за кредитом; пені за прострочення процентів за кредитом та пені за комісією за управління кредитною лінією, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 3 546 850,75 грн.; пені за прострочення процентів за кредитом у розмірі 271 524,59 грн., пені за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 28 296,82 грн. є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 47 724,52 доларів США та 18 158,36 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 6 477,98 доларів США та 2 658,11 грн., 3% річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 9 470,42 грн., а також 183 715,78 грн. інфляційної складової боргу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати основного боргу за кредитом, процентів за кредитом та комісії за управління кредитною лінією з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3% річних за прострочення основного боргу за кредитом у розмірі 47 724,52 доларів США та 18 158,36 грн., 3% річних за прострочення процентів за кредитом у розмірі 6 477,98 доларів США та 2 658,11 грн., 3% річних за комісією за управління кредитною лінією у розмірі 9 470,42 грн., а також 183 715,78 грн. інфляційної складової боргу, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в іноземній валюті.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова/вулиця Леніна, буд. 29/1, код 31095988) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 1 896 176 (один мільйон вісімсот дев'яносто шість тисяч сто сімдесят шість) доларів США 24 центи та 743 861 (сімсот сорок три тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 323 607 (триста двадцять три тисячі шістсот сім) доларів США 61 цент та 165 766 (сто шістдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 03 коп. заборгованості за процентами, 468 992 (чотириста шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. заборгованості за комісією за управління кредитною лінією, 3 546 850 (три мільйона п'ятсот сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 75 коп. пені за прострочення основного боргу за кредитом; 271 524 (двісті сімдесят одну тисячу п'ятсот двадцять чотири) грн. 59 коп. пені за прострочення процентів за кредитом, 28 296 (двадцять вісім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 82 коп. пені за комісією за управління кредитною лінією, 47 724 (сорок сім тисяч сімсот двадцять чотири) долара США 52 центи та 18 158 (вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 36 коп. 3 % річних за прострочення основного боргу за кредитом, 6 477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) доларів США 98 центів та 2 658 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 11 коп. 3 % річних за прострочення процентів за кредитом, 9 470 (девять тисяч чотириста сімдесят) грн. 42 коп. 3 % річних за комісією за управління кредитною лінією, 183 715 (сто вісімдесят три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 78 коп. інфляційної складової боргу, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.12.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак