Рішення

від 01.07.2009 по справі 31/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/244

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/244

01.07.09

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю “Варіант-Логістик”, м. Чоп

До                    Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна

                    залізниця””, м. Київ

Про                    стягнення 2 052,20 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Харита В.Ф. - пред. по довір.

Від відповідача          Федоренко М.О. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 2 052,20 грн. невикористаної попередньої оплати, у зв'язку з припиненням дії Договору № ПЗ/М-066154/НЮ від 29.12.2006р. про організацію перевезень вантажів та розрахунки за експедиторськими організаціями за них.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-31/16955 від 25.02.2009р. позовні матеріали повернуті без розгляду на підставі п.п. 1, 3, 4, 10 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2009р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-31/16955 від 25.02.2009р. скасовано, а матеріали позовної заяви повернуто для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 01.07.2009р.

Заявлені   позовні вимоги Позивач мотивував тим, що відповідно до умов договору про організацію перевезень вантажів та розрахунки з експедиторськими організаціями здійснювалася оплата послуг Відповідача за надані послуги.

Термін дії договору закінчився 31.12.2008 р. Залишок суми попередньої оплати за договором склав 2052, 20 грн. Відповідачем суму попередньої оплати повернуто Позивачу не було.

У зв‘язку з цим, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму попередньої оплати, на яку Відповідачем не було надано послуги за умовами укладеного договору.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, надавши до суду відповідні докази того, що ним було частково надано послуги Позивачу на суму попередньої оплати, перерахованої Позивачем. З огляду на це, Відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 29.12.2006 р. було укладено Договір №ПЗ/М-066154/НЮ про організацію перевезень вантажів та розрахунки з експедиторськими організаціями (надалі –«Договір», копія якого є у матеріалах справи), відповідно до якого регламентувалися взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем щодо розрахунків за перевезення та послуги, які будуть надаватися Відповідачем, на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 2.1. Договору Відповідач зобов‘язувався забезпечити у встановленому порядку подавання рухомого складу для перевезення вантажів, запланованих вантажовідправником або за його доручення Позивачем, здійснювати перевезення та надавати послуги за умови 100% попередньої оплати всіх платежів.

Пунктом 2.2. Позивач зобов‘язувався здійснювати попередню оплату послуг Відповідача, перераховуючи на рахунок ЄТехПД суму авансом для оплати майбутніх перевезень та послуг. Датою надходження платежів вважається дата зарахування сум обслуговуючи банком на розрахунковий рахунок ЄТехПД.

Пунктом 8.1. Договору термін дії Договору було встановлено з дати підписання до 31.12.2007 р.

Додатком №1 до Договору сторонами було затверджено Перелік послуг за вільними тарифами та їх доходні ставки (згідно Тарифного керівництва №1).

Додатковою угодою №1 від 28.12.2007 р. до Договору сторони домовилися пролонгувати термін дії Договору до 31.12.2008 р., внісши відповідні зміни до п. 8.1. Договору.

Позивачем було сплачено на користь Відповідача грошові кошти за Договором у на загальну суму 20 878, 40 грн., а Відповідачем було здійснено надання послуг Позивачу на суму 18 826, 20 грн. що підтверджується відповідною випискою з особистого рахунку Позивача за №2049903 станом на 03.01.2009 р. Копія виписки залучена до матеріалів  справи та відповідно приймається судом як належний доказ відповідача .

27.01.2009 р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача лист №7 (копія листа з доказом вручення є у матеріалах справи), яким Позивач вимагав повернути йому невикористану суму попередньої оплати у розмірі 2052, 20 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників Позивача та Відповідача, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором надання послуг. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 63 ЦК України.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Ч. 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень пунктів 2.1.2. та 3.1. Договору, грошові кошти, які було перераховано Позивачем на банківський рахунок Відповідача, є авансом, про що прямо вказується у п. 3.1. Договору.

За своєю правовою природою аванс не є способом забезпечення виконання зобов‘язання сторонами. Правовідносини стосовно авансу нормами ЦК України, що регулюють правовідносини підряду не врегульовано. З огляду на це, згідно з ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства під авансом розуміється сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.

Подібними за своїм змістом до відносин сторін з приводу авансу є цивільні відносини з приводу попередньої оплати товару, які регулюються, зокрема, ст. 693 ЦК України. Під попередньою оплатою розуміється оплата товарів (робіт та послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, відповідно до чинного законодавства.

З огляду на це, правовідносини з приводу авансу можуть бути врегульовані також нормами ЦК України, які регулюють подібні за своїм змістом цивільні правовідносини, тобто, правовідносини з приводу попередньої оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у разі невиконання зобов‘язання щодо передачі товару (роботи, послуги) стороною, яка одержала від іншої сторони суму попередньої оплати, надає іншій стороні, яка перерахувала суму такої передоплати, право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.  

З огляду на це, незалежно від того, яка зі сторін зобов‘язання є відповідальною за невиконання зобов‘язання, та сторона, що отримала аванс, повинна повернути його іншій стороні.  

Статтею 15 ЦК України передбачено право будь-якої особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами захисту цивільних прав судом згідно ст. 16 ЦК України може бути: визнання права; визнання правочину недійсним;  припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення;  примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином, Позивач мав право здійснити захист свого порушеного права у спосіб, який, передбачений чинним законодавством, зокрема, вимагати повернення сплаченого Відповідачу авансу, в зв‘язку з тим, що зобов‘язання не було виконано Відповідачем.   

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сплата Позивачем відповідних сум грошових коштів у розмірі 20 878, 40 грн. на користь Відповідача за Договором підтверджується належними та допустимим  доказами у справі, зокрема, відповідною випискою з особистого рахунку Позивача за №2049903 станом на 03.01.2009 р.

Відповідачем у справі було надано до суду докази здійснення надання послуг Позивачу за Договором на суму 18 826, 20 грн. та 31, 61 грн., що підтверджується відповідними виписками з особистого рахунку Позивача за №2049903 станом на 03.01.2009 р. та довідкою Відповідача №2049903 станом на 03.02.2009 р. Зазначені довідки станом на сьогоднішній день є чинними, не оскаржувалися, рішень судів або інших органів про визнання їх недійсними станом на момент розгляду справи не існує.  

З огляду на це,  оскільки наявні у матеріалах справи докази вказують на те, що Відповідачем не було надано на користь Позивача послуг на суму 2020, 59 грн. у встановлені Договором строки та порядку, а Відповідачем не надано доказів, які свідчили б про належне виконання своїх зобов‘язань за Договором або про наявність підстав, які б свідчили про те, що таке невиконання мало місце у зв‘язку з неналежним виконанням своїх зобов‘язань за Договором з боку Позивача або внаслідок випадку чи дії обставин непереборної сили, Господарський суд міста Києва вирішує, що позовні вимоги Позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 2020, 59 грн., а у решті позову слід відмовити з огляду на те, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що Відповідачем не було надано йому послуги на суму 31, 61 грн. Таким чином , порушене право Позивача підлягає захисту і сума попередньої оплати за Договором у сумі 2020, 59 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Оскільки позов задоволено частково, то, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 8, 15, 16, 693, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 32, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного територіально-галузевого об‘єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Логістик»(89500,    м. Чоп Закарпатської області, вул. Ужгородська, 5а; ідентифікаційний код 31351663) 2 020 (дві тисячі двадцять) грн. 59 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У решті позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 10 липня 2009 року.