Рішення

від 08.07.2009 по справі 48/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/164

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  48/164

08.07.09

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», м. Київ

до          Приватного підприємства «Текко-Альп», м. Київ

про          стягнення 29 864,13 грн.

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Стець К.І., Сокуренко К.В. -  пред. по довір.

Від відповідача          не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 29 864,13 грн. попередньої оплати та штрафних санкцій за Договором підряду № 06-08/08 від 06.08.2008 р., посилаючись на порушення відповідачем, як виконавцем, договірних зобов'язань та  умов щодо виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.05.2009р.

Розпорядженням № 01-1/581 від 19.05.2009 р. Голови Господарського суду міста Києва В.І Саранюка, розгляд даної справи передано судді Н.І. Качан, у зв`язку з призначенням судді Суліма В.В. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 22.05.2009 р. розгляд справи було призначено на 11.06.2009р.

Ухвалою суду від 11.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 08.07.2009 р. відповідно до ст.. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 08.07.2009 р. було оголошено короткострокову перерву до 10.07.2009 р.

Представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача , Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір підряду № 06-08/08 від 06.08.2008 р., згідно умов якого позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як виконавець, прийняв на себе зобов`язання виконати на свій ризик із застосуванням висотно-верхолазного та будівельно монтажного обладнання роботи, пов`язані з герметизацією скляного купола (без підключення до інженерних мереж), на будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дніпровський спуск № 1 ДЮРК в обсягах передбачених у Додатку № 1.

Відповідно до п. 2.1. Договору договірна вартість робіт по виконанню зобов`язань склала 36 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6 000,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору позивач зобов`язався в термін 3 днів після підписання Договору здійснити попередню оплату в розмірі 70% загальної вартості зазначеної в п. 2.1 Договору.

Позивач, зазначає, що на виконання умов Договору 06.08.2008 р. було перераховано на рахунок відповідача суму в розмірі 25 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1629.

Однак, позивачем на підтвердження виконання умов п.2.2. Договору  надано суду платіжне доручення №1629 за договором № 04-08/08 від 04.08.2008 р.

З цього приводу, позивач надав довідку щодо невідповідності дати та номеру договору підряду № 06-08/08 від 06.08.2008 р. та податковій накладній № 16 від 06.08.2008 р.

У вище названій довідці значиться, що при формуванні платіжного доручення № 1629 бухгалтерією позивача у реквізиті «Призначення платежу»було допущено механічну описку при посиланні на договір, згідно якого здійснювались розрахунки.

Так, фактично розрахунки здійснювались по Договору підряду № 06-08/08 від 06.08.2008 р. Однак, внаслідок неуважності виконавців, у вказаному платіжному дорученні був зазначений договір №04-08/08 від 04.08.2008 р., який підприємством ніколи не укладався. Тобто має місце описка в графічному символі «06», замість якого було помилково вказано графічний символ «04».

Пояснення позивача визнаються судом належними і обґрунтованими, та беруться до уваги при вирішенні даного спору.

Згідно з п. 3.2.1. Договору відповідач зобов`язаний був виконати роботи в термін до 25.08.2009 р.

Як зазначає, позивач відповідач до виконання робіт не приступив, на прохання позивача розпочати роботи не реагував, від проведення зустрічей ухилявся.

Позивачем 28.08.2008 р. була подана заява до Печерського управління ГУ МВС України в м. Києві щодо неправомірних дій з боку директора відповідача внаслідок невиконання  умов договору. За результатами перевірки заяви було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.. 190 КК України (шахрайство) відносно директора відповідача.

Позивач зазначає, у зв`язку з ухиленням від проведення переговорів та невиконанням  умов Договору з боку відповідача, позивач звернувся до директора відповідача з вимогою повернути попередню оплату.

Натомість, відповідач повідомив, що було здійснено часткове придбання матеріалів, необхідних для виконання робіт. На  матеріали було  витрачено                   2 592,00 грн. із використанням суми попередньої оплати за Договором. Вартість матеріалів відповідач підтвердив копією рахунку-фактури № НТ-0000093 від 08.08.2008 р.

08.09.2008 р. відповідачем були передані матеріали, але до виконання робіт він  так і не приступив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем обліковується даними позивач ,підтверджується наведеним розрахунком та становить 22 608,00 грн..

До уваги суду береться те, що для досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу лист № 191 від 06.10.2008 р. з пропозицією щодо розірвання Договору в односторонньому порядку та повернення залишку від сплаченої суми в якості попередньої оплати ( згідно з п. 5.3. Договору).

Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та належного реагування.

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду. Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України (надалі –“ЦК України”), зокрема, главою 61 ЦК України.

Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст.883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності , інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно до положення п. 2.2. Договору, грошові кошти, які було перераховано позивачем на банківський рахунок відповідача, є авансом.

За своєю природою аванс не є способом забезпечення виконання зобов`язання сторонами. Правовідносини стосовно авансу нормами ЦК України, що регулюють правовідносини підряду не врегульовано. З огляду на це, згідно з ст.. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до загальних засад цивільного законодавства під авансом розуміється сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами.

Подібними за своїм змістом до відносин сторін з приводу авансу є цивільні відносини з приводу попередньої оплати товару, які регулюються, зокрема, ст.. 693 ЦК України. Під попередньою оплатою розуміється оплата товарів (робіт, послуг), готових до відвантаження (надання) установі після отримання платежу, відповідно до чинного законодавства.

З огляду на це, правовідносини з приводу авансу можуть бути врегульовані також нормами ЦК України, які регулюють подібні за своїм змістом цивільні правовідносини, тобто, правовідносини з приводу попередньої оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у разі невиконання зобов`язання щодо передачі товару (роботи, послуги) стороною, яка одержала від іншої сторони суму попередньої оплати, надає іншій стороні, яка перерахувала суму такої передоплати, право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на це, незалежно від того, яка зі сторін зобов`язання є відповідальною за невиконання зобов`язання, та сторона, що отримала аванс, повинна повернути його іншій стороні.

Статтею 15 ЦК України передбачено право будь-якої особи на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способами захисту цивільних прав судом згідно ст. 16 ЦК України може бути: визнання права; визнання правочину недійсним;  припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення;  примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Таким чином, позивач мав право здійснити захист свого порушеного права у спосіб, який передбачений чинним законодавством, зокрема, вимагати повернення сплаченого відповідачу авансу, в зв`язку з тим, що зобов`язання не було виконано відповідачем.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сплата позивачем відповідних сум грошових коштів на користь відповідача за Договором підтверджується платіжним дорученням №1629 від 06.08.2008 р. та визнається судом доведеною в межах даного господарського спору .

До  того ж , факт існування заборгованості в силу невиконання Договору підряду №06-08/08 від 06.08.2008 р. відповідачем не заперечується.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема право на застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, (ст. 216 Господарського кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У нашому випадку позивач у відповідності з договором нараховує пеню, що складає 4 333,51  грн.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, (ст. 232 Господарського кодексу України).

Нормами чинного законодавства, та  положеннями Договору передбачено розмір штрафу, що підлягає  стягненню з відповідача  у разі невиконання зобов'язань за Договором і дійсно  застосування таких господарських санкцій  впливає на настання несприятливих економічних та правових наслідків  для відповідача.

З огляду на це, проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача санкцій  є правомірними.

Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу, (ст. 234 Господарського кодексу України ,ст. 549 ЦК України  ).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій на.

П. 3 ст. 83 ГПК України зазначає про право суду у виняткових випадках зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, та загально відомий економічний стан господарюючих суб'єктів суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій на 50%, тому позов в цій частині  підлягає задоволенню за уточненим розрахунком суду, а саме у розмірі –2 167,00 грн.

На суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 367,92 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 554,70 грн.

Відповідач у встановленому порядку наведені позивачем докази не спростував та підстави заявленого позову не оспорив .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але  таким,  що підлягає задоволенню частково.

Оскільки позивачем при поданні позову та при доказувані при розгляді спору було допущено облікову помилку, то відповідно до ст.. 49 ГПК України  судові витрати, зокрема оплата державного мита покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 8, 15, 693, 837, 843,875, 883 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Текко-Альп»(02218, м. Київ, вул. Кибальчича, 2-А, код ЄДРПОУ 32849434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра –2000»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 77-а, код ЄДРПОУ 30966313), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення –22 608 (двадцять дві тисячі шістсот вісім) грн. 00 коп. –попередньої оплати, пеню у розмірі –2 167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 00 коп., інфляційних витрат у розмірі –2 554 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн.. 70 коп., 3% річних у розмірі –367 (триста шістдесят сім) грн.. 92 коп., державного мита –149 (сто сорок дев`ять) грн.. 35 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  в решті позову відмовити.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 17.07.2009р.