Постанова

від 04.11.2014 по справі 804/14322/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 р. Справа № 804/14322/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.;

за участю:

представник позивача Нугаєва В.В.;

відповідача-1 не з'явився;

відповідач - 2 Кравченко К.В.;

третя особа - 1 не з'явилась;

третя особа -2 ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом адміністративного позову Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової К.Ю., Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В., третіх осіб: Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В., третіх осіб: Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3, яким просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.03.2014 року індексний номер: 11906169 за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес» Солонянського району Дніпропетровської області на земельну ділянку кадастровий номер 1225084300:02:198:0304 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої є ОСОБА_3.

Свої позовні вимоги позивач обгрутновує тим, що державним реєстратором Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравченко К.В. було здійснено неправомірну реєстрацію іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки на підставі нікчемної додаткової угоди до договору оренди землі від 17.05.2011 року, у зв'язку з чим рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 11906169 від 25.03.2014 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Позивач відзначає, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі від 29 листопада 2001 року, який було нотаріально посвідчено державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Супруненко А.М. за реєстровим № 6033, який в послідуючому відповідно до чинного на період укладення даного правочину законодавства було зареєстровано у виконкомі Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 05.03.2002 року № 27. Даний договір виконується сторонами належним чином, при цьому підписана сторонами додаткова угода до договору оренди землі від 17.05.2011 року не була нотаріально посвідчена, у звяку з чим має ваду форми, згідно Цивільного кодексу України, а також не була зареєстрована протягом тривалого часу та сторони не приступили до її виконання, а отже вона є нікчемною й не може бути підставою для виникнення права оренди землі та не могла бути зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в якості підстави виникнення іншого речового права.

Ухвалою суду від 10.10.2014 року первинного відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В. було замінено належного відповідача - Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової К.Ю. за клопотанням первинного відповідача.

Ухвалою суду від 17.10.2014 року було залучено у якості другого відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В.

В судовому засідання представник позивача за довіреністю Нугаєва В.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у додаткових письмових поясненнях

Другий відповідач - державний реєстратор Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравченко К.В. у судовому засідання проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що державним реєстратором Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравченко К.В. не було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 11906169 від 25.03.2014 року та не було здійснено реєстрацію права оренди на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 17.05.2011 року. Крім того, другий відповідач зазначає, що законодавством України йому надано повноваження щодо реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди до договору оренди землі, навіть у разі невідповідності її форми основному договору та законодавству України.

Перший відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової К.Ю. до судового засідання не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, будь-яких заперечень на позовну заяву не надала.

Третя особа-1 - Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області до судового засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Третя особа-2 - ОСОБА_3, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволені позовної заяви з огляду на відсутність у діях державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В. порушення норм українського законодавства, вважає, що додаткова угода до договору оренди землі від 17.05.2011 року є дійсною, у зв'язку з чим є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки.

Протягом розгляду справи засідання відкладались на 10.10.2014 року, 17.10.2014 року, 04.11.2014 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( далі - Закон) визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень.

Згідно ч. 1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Ч.4 ст.3 даного Закону закріплено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до п.3 р.11 «прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 11.02.2010 року №1878-У1 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕС» було укладено договір оренди землі 29 листопада 2001 року (далі - Договір), який було нотаріально посвідчено державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Супруненко А.М. за реєстровим № 6033, який в послідуючому відповідно до чинного на період укладення даного правочину законодавства було зареєстровано у виконкомі Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 05.03.2002 року № 27.

Статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст.13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і, за бажанням однієї із сторін, може бути посвідчений нотаріально, а вказане свідчить, що сторонами було укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки відповідно до положень чинного законодавства про оренду земель сільськогосподарського призначення, так як сторони домовились нотаріально посвідчити Договір, що ними й було вчинено в відповідності з волевиявленням, про що свідчать підписи сторін в даному договорі та посвідчу вальний напис нотаріуса, в присутності якого було сторонами було підписано даний договір.

Укладення сторонами нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки не суперечило і положенням ст.ст.42,44 ЦК України 1963 року.

За умовами даного Договору ОСОБА_3 передавав в оренду земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,630 га в тимчасове платне користування Позивачу терміном на 25 років.

Статтею 627 Цивільного кодексу України, визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 статтею 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом, або домовленістю сторін.

Відповідно до приписів ч. 2, 4 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Положеннями ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Судом встановлено, що 17 травня 2011 року сторонами було підписано додаткову угоду до зазначеного Договору оренди земельної ділянки, якою передбачалася зміна порядку сплати та розміру орендної плати, але при укладені даної угоди і підписання її сторонами вона не була посвідчена нотаріально, хоча основний Договір оренди земельної ділянки був нотаріально посвідченим.

Державна реєстрація додаткової угоди від 17 травня 2011 року в установленому законом порядку до 25 березня 2014 року відповідно до чинного на момент її укладення в простій письмовій формі проведена не була, що свідчить про відсутність наміру сторін проводити таку державну реєстрацію без здійснення нотаріального посвідчення додаткової угоди.

Таким чином, сторонами під час укладення додаткової угоди від 17 травня 2011 року не було дотримано встановленою домовленістю сторін нотаріально посвідченої письмової форми договору, а зазначене свідчить про те, що вказана додаткова угода не є укладеною сторонами до здійснення ними за взаємною згодою її нотаріального посвідчення та не тягне за собою визначених угодою наслідків. Більш того, після укладення зазначеної додаткової угоди сторонами не було проведено державної реєстрації даної угоди відповідно до чинного на період укладення додаткової угоди цивільного законодавства та Закону України «Про оренду землі», згідно ч.5 ст.6 якого передбачено обов'язкову державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки. Аналогічні положення передбачені ст..сст.125, 126 Земельного кодексу України.

Ч. 2 ст. 9 Закону встановлено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом).

В той же час, державний реєстратор приймаючи рішення про держану реєстрацію речового права оренди за додатковою угодою від 17 травня 2011 року в порушення вимог вищезазначених норм Закону не здійснив перевірку поданої для реєстрації Додаткової угоди щодо дотримання вимог ст.. 654 ЦК України, якою передбачено обов'язок сторін щодо нотаріального посвідчення вказаного правочину згідно положень ч.3 ст.640 ЦК України, відповідно до якої договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, що свідчить про те, що за відсутності нотаріального посвідчення вказаної додаткової угоди вона вважається неукладеною.

Ч. 1 ст. 19 Закону встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Судом встановлена, що надана до реєстрації як підстава виникнення права оренди земельної ділянки додаткова угода від 17.05.2011 року до договору оренди землі, яка була укладена з порушенням вимог ЦК України, не могла бути підставою для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку та є підставою для відмови в державній реєстрації згідно п.4 ч. 1 ст. 24 Закону, оскільки подані зацікавленою особою в проведені державної реєстрації правочину щодо оренди земельної ділянки, документи не відповідають вимогам, встановленим Законом, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Положеннями ч. 4 ст. 9 Закону передбачено, що саме державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державною фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, а нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

При цьому, необхідно відмітити, що, згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстрації підлягає не самі договори або додаткові угоди, а права, зокрема оренди земельної ділянки.

З викладено слідує, що додаткова угода до договору оренди землі від 17.05.2011 року не могла бути підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим не могла бути внесена в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як підстава для виникнення у Позивача іншого речового права, а саме права оренди землі, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.630 га, кадастровий номер 1225084300:02:198:0334, орендованої у ОСОБА_3 на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.11.2001 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Також суд не приймає до уваги твердження другого Відповідача, тобто державного реєстратора Кравченко К.В. про те, що ним не було винесено оскаржуване в даному судовому процесі про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 березня 2014 року індексний номер: 11906169, у зв'язку з чим вона не може бути належним відповідачем по справі, оскільки матеріалами справи підтверджується, що саме даним державним реєстратором було винесене оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової К.Ю., Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В., третіх осіб: Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кравченко Крістіни Вячеславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 березня 2014 року індексний номер: 11906169.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (Код ЄДРПОУ 05520738) судовий збір у розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2014 року

Суддя С.В. Ніколайчук