Ухвала

від 28.03.2018 по справі 804/14322/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

28 березня 2018 року

Київ

справа №804/14322/14

адміністративне провадження №К/9901/4713/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової Катерини Юріївни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В.

треті особи - Реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга подана 04 грудня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі № 804/14322/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

З моменту відкриття касаційної скарги, Вищим адміністративним судом України не було вжито жодних реальних процесуальних дій, спрямованих на розгляд даної касаційної скарги.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною третьою статі 3 цього Кодексу встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, після 15 грудня 2017 року (момент створення Верховного Суду як нового суду та набрання чинності новою редакцією КАС України) суд касаційної інстанції, скаржник та інші учасники справи перебувають у ситуації, за якої вони зобов`язані, дотримуючись положень чинного процесуального закону, вирішувати справу (для суду) та виступати у суді сторонами адміністративного спору (для скаржника та інших сторін), який був ініційований згідно з положеннями старого процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені у статті 262 КАС України (у попередній редакції цього Кодексу такої форми адміністративного судочинства не було передбачено).

Отже, беручи до уваги те, що у справі № 804/14322/14 визначено новий склад суду і адміністративне судочинство надалі здійснюватиметься у відповідності з вимогами нової редакції КАС України, розгляд цієї справи розпочинається спочатку за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи спочатку означає, що день прийняття судом до свого провадження адміністративної справи, розгляд якої розпочато згідно з положеннями КАС України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), вважається днем відкриття провадження у справі згідно з положеннями нової редакції КАС України. У зв'язку з цим, суд зобов'язаний вчинити процесуальні дії, зумовлені необхідністю приведення розпочатого у цій справі провадження у відповідність з вимогами нової редакції КАС України.

Зокрема, недоліком касаційної скарги у справі № 804/14322/14 є те, що вона не містить належного (на момент винесення цієї ухвали) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі скаржнику варто обґрунтувати свої вимоги до касаційного суду, які відповідають компетенції суду на момент вчинення відповідних процесуальних дій (на момент винесення цієї ухвали компетенція касаційного суду унормована у ст. 349-355 КАС України).

Форма і зміст касаційної скарги мають відповідати статті 330 КАС України. У зв?язку з цим, скаржник повинен обґрунтувати "у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права", що означає викладення у касаційній скарзі аргументів (доводів) стосовно фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та/або порушення судом норм процесуального права. Аргументи (доводи) скаржника повинні ґрунтуватися на сформованій (на момент вчинення судом відповідних процесуальних дій) практиці Верховного Суду, Верховного Суду України, Європейського суду з прав людини тощо (за необхідності - практиці Вищого адміністративного суду України).

Конституція України (статті 8 та 129) гарантує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, яким зобов`язаний керуватися суддя при здійсненні правосуддя; основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині третій статті 2 та статті 9 КАС України деталізовано такий принцип адміністративного судочинства, як "змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі", який з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу передбачає, що:

1. розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,

2. суд касаційної інстанції виключно в межах доводів та вимог, що містяться у касаційній скарзі переглядає оскаржувані судові рішення стосовно дотримання судом, що їх виніс, норм матеріального і процесуального права,

3. суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Крім того, згідно статті 2 та частини 4 статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з преамбулою Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В ухвалі Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі "Скорик проти України" від 08.01.2008 (заява № 32671/02) звертається увага на загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain); цей принцип був підтверджений у справі "Воробйова проти України", де заявниця не використала засоби юридичного захисту, які діяли на той час, коли судове провадження у її справі все ще тривало.

Європейський суд з прав людини у пункті 35 рішення у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" прийшов до висновку, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (UNIОN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85).

Стосовно строків розгляду касаційної скарги слід звернути увагу на наступну позицію Європейського Суду з прав людини, висловлену в пункті 87 рішення у справах "Бочан проти України" від 03.05.2007 (№ 7577/02), а також "Бараона проти Португалії" (BARAONA v. PORTUGAL, № 10092/82) та "Бухкольц проти Німеччини" (BUCHHOLZ v. GERMANY, № 7759/77): розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи, зокрема, наступні критерії:

1. поведінка заявника (скаржника);

2. поведінка суб'єкта владних повноважень, як сторони у справі;

3. перевантаження судової системи;

4. значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливість становища сторони у процесі.

Під час підготовки матеріалів до касаційного розгляду встановлено, що касаційна скарга не повною мірою відповідає вимогам статті 330 КАС України, тобто оформлена без дотримання вимог процесуального закону, чинного на момент розгляду справи.

Виходячи з наведеного, суд зобов'язаний запропонувати скаржнику усунути недоліки касаційної скарги шляхом приведення її змісту у відповідність до вимог частини другої статті 330 КАС України.

Для усунення недоліків скаржник має право оформити відповідно до статті 337 КАС України доповнення до касаційної скарги та надіслання його іншим учасникам справи.

Крім того суд зобов'язаний запропонувати іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу відповідно до статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження (неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права).

Отримавши доповнення до касаційної скарги та відзив на касаційну скаргу (в т.ч. відзив на доповнення до касаційної скарги), суд матиме змогу повною мірою вирішити відповідно до пункту 5 частини 1 статті 340 КАС України всі питання необхідні для касаційного розгляду справи, в тому числі:

1. гарантувати сторонам можливості реалізувати своє право на справедливий суд шляхом створення для них всіх умов для використання належних процесуальних прав і неухильного виконання процесуальних обов'язків;

2. гарантувати сторонам можливості реалізувати своє право на справедливий суд шляхом створення для них належних умов, зокрема, для викладення скаржником нових доводів та приведення вимог касаційної скарги у відповідність до положень нового процесуального закону, а також для надання учасниками справи можливості надання відзиву на касаційну скаргу з урахуванням нових доводів та вимог скаржника;

3. забезпечити дотримання принципу правової визначеності як невід'ємної складової принципу верховенства права, зокрема, у частині права учасників справи знати про новий склад суду, що розглядає справу, а також про нову процедуру розгляду справи, що зумовлене внесенням змін до Конституції України згідно із Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VIII. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Віктор Назаренко проти України суд зазначив, що відповідно до вимог національного процесуального законодавства сторони у справі мають бути проінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду (заява № 18656/13).

Керуючись статтями 3, 248, 340, 355, 359 та пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до свого провадження касаційну скаргу скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Цапкової Катерини Юріївни, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції Кравченко К.В., треті особи - Реєстраційна служба Солонянського районного управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Розгляд справи № 804/14322/14 розпочати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі трьох суддів.

3. Рекомендувати скаржнику в строк до 08 квітня 2018 року усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання доповнення до касаційної скарги та направити його іншим учасникам справи.

4. Рекомендувати іншим учасникам справи в строк до 18 квітня 2018 року подати відзив на касаційну скаргу у формі, встановленій частинами 1 та 2 статті 338 КАС України (з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права) та направити його іншим учасникам справи.

5. Рекомендувати учасникам справи в строк до 18 квітня 2018 року повідомити суд (з наданням відповідних доказів) про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

6. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

8. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк