Рішення

від 23.06.2009 по справі 27/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/234

23.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим»

простягнення  31 704, 20 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Кошовець М.М. –представник за довіреністю від 06.01.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим» про стягнення 22 978, 26 грн. –основного боргу, пені у сумі 944, 18 грн., 117, 89 грн. –3% річних, 1 242, 44 грн. збитків від інфляції та штрафу у розмірі 6 421, 43 грн. за договором фінансового лізингу № 070321-46/ФЛ-Ю-Е від 21.03.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 року розгляд справи відкладено до 19.05.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 19.05.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду, зокрема витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3050-2 від 06.05.2009 року, з якого вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю "Кьютек-Крим»є: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50-Б.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від ії імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем ії державної реєстрації.

Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 19.05.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 року розгляд справи відкладено до 02.06.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Враховуючи необхідність витребування у Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»доказів, щодо надходження коштів позивачу від відповідача, суд відклав розгляд справи до 23.06.2009 року.

У судовому засіданні 23.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідач належним чином не виконує умови договору фінансового лізингу № 070321-46 /ФЛ-Ю-Е від 21.03.2007 року та у період з 06.11.2008 року по 06.02.2009 року має заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 22 978, 26 грн.

Відповідач у судове засідання 23.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 07193070.

У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

21.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(надалі –лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим»(надалі –лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 070321-46/ФЛ-Ю-Е (надалі –Договір), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу в платне володіння та користування  на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв  у користування легковий автомобіль TOYOTA AVENSIS, державний номер АА 3548 СМ, що підтверджується підписаними і завіреними печатками обох сторін актом приймання-передачі майна в користування за договором фінансового лізингу № 070321-46/ФЛ-Ю-Е від 21.03.2007 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач виплачує позивачу  лізингові платежі  відповідно до графіку сплати лізингових платежів згідно Додатку №1 до Договору.

Пунктом 3.4.3 Договору встановлено, що якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Згідно із п. 3.4.1 Договору лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США.

Як стверджує позивач, відповідач в супереч прийнятих обов'язків, свої зобов'язання  за Договором виконує не в повному обсязі, а саме з листопада 2008 року перестав сплачувати лізингові платежі. Зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року згідно виставлених позивачем рахунків–фактур за № СФ-9001127 від 06.02.2009 року, № СФ-009840 від 06.01.2009 року, № СФ-0009983 від 06.11.2008 року, № СФ-0011290 від 05.12.2008 року (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи) відповідач повністю не виконав.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором на день подання позовної заяви склав 22 978, 26 грн.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

        Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчить Графік сплати лізингових платежів, відповідач повинен був здійснити оплату за користування автомобілем до 06 числа кожного місяця.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача щодо оплати лізингового платежу за користування автомобілем за листопад 2008 року –лютий 2009 року належним чином доведена, відповідачем не спростована, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 944, 18 грн. за період з 06.10.2008 року по 27.02.2009 року.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 11.2.1 Договору визначено, що за порушення обов'язку  з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п.3.1 Договору та Графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору), та інших платежів, передбачених Договором  відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим  позивачу, понад вказану пеню.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 944, 18 грн. згідно розрахунку позивача наявного в матеріалах справи.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 117, 89 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1 242, 44 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 117, 89 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 1 242, 44 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі згідно розрахунку позивача

Згідно п. 8.2.1 Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місце знаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій Сторонами (Додаток №3 до Договору). Як стверджує позивач, протягом першого - третього кварталів 2008 року звіт  в установленій формі відповідач не надавав.

Відповідно до п. 11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження  майна згідно з 8.2.1 Договору боржник сплачує  кредитору штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо надання звітів про стан та місцезнаходження майна протягом чотирьох кварталів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає  штраф в  сумі 6 421, 43 грн. (160 535, 75 грн. * 4% = 6 421, 43 грн.).

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 549, 551, 625, 806 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кьютек-Крим»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 50-Б; код ЄДРПОУ 33832201), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 літ Г; код ЄДРПОУ 33880354) основну суму заборгованості у розмірі  22 978 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 26 коп., пеню у сумі 944 (дев'ятсот сорок чотири) грн. 18 коп., 3% річних у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 89 коп., збитки від інфляції у сумі 1 242 (одна тисяча двісті сорок дві) грн. 44 коп., штраф у сумі 6 421 (шість тисяч чотириста двадцять одна) грн. 43 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 317 (триста сімнадцять) грн. 05 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 07.07.2009 року