Постанова

від 03.12.2014 по справі д10-54

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № Д10-54

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачаАбрамов Д.В. від відповідача 1Легенченко М.О.; від відповідача 2не з'явилися; від відповідача 3Шестіріков В.В.; від третьої особиМірошниченко В.І., Россіхіна А.В., Хіміченко С.А., від прокуратуриКлюге Л.М.; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокурора Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі№ Д10-54 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до 1. Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради; 2. Представництва Фонду державного майна України; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-клуб" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Художнього салону Дніпропетровської організації спілки художників України провизнання недійсним рішення та договору купівлі-продажу вбудованого приміщення за участюГенеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54 (суддя Парусніков Ю.Б.) задоволено позовні вимоги прокурора Дніпропетровської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів, Представництва Фонду державного майна України в м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-клуб" (надалі - ТОВ "Ренессанс-клуб", відповідач 3), за участю третьої особи: Художнього салону Дніпропетровської організації спілки художників України про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.07.1997 року № 1114 "Про продаж приміщень будинку по пр. К.Маркса, 46 А-5 ТОВ "Ренесанс-клуб" та визнання недійсним договору купівлі-продажу вбудованого приміщення № 532/Н від 08.08.1997 року.

14.07.2014 року ТОВ "Ренесанс-клуб" подало першу апеляційну скаргу на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54, але вона була повернута без розгляду у зв'язку тим, що подана після закінчення строку оскарження рішення суду, і підстави для поновлення цього строку суд не знайшов.

04.08.2014 року ТОВ "Ренесанс-клуб" подало повторну апеляційну скаргу на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54, яка також не була до розгляду (ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 року про відмову у прийнятті повторно поданої апеляційної скарги ТОВ "Ренессанс-клуб на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54).

28.08.2014 року апеляційну скаргу на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54 подав представник Дніпропетровської міської ради, в інтересах якої прийнято рішення у справі. Заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення у справі, аргументуючи це тим, що орган місцевого самоврядування не був присутній під час розгляду справи судом і дізнався про вказане рішення тільки з ухвали суду від 21.07.2014 року.

Ухвалою від 05.09.2014 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд задовольнив клопотання, поновив строк подання апеляційної скарги та призначив розгляд справи.

10.09.2014 року ТОВ "Ренесанс-клуб" втретє подало апеляційну скаргу на рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54.

Ухвалою від 10.09.2014 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд поновив ТОВ "Ренесанс-клуб" строк подання апеляційної скарги та прийняв іі до спільного розгляду зі скаргою Дніпропетровської міської ради.

18.09.2014 року Дніпропетровська міська рада подала заяви про відмову від апеляційної скарги за підписом Міського голови Куліченко І.І. та про скасування довіреності Герасимчука С.С., який підписав апеляційну скаргу від імені міської ради.

23.09.2014 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., судді Бахмат Р.М. та судді Науменко І.М. ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишив без розгляду відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), як таку, що подана органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Скаргу ТОВ "Ренесанс-клуб" апеляційний суд розглянув по суті та скасував рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року на тій підставі, що висновки місцевого господарського суду про неправомірність рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 17.07.1997 року № 1114 "Про продаж приміщень будинку по пр. К.Маркса, 46 А-5 ТОВ "Ренесанс-клуб", не відповідали фактичним обставинам і були помилковими.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року, а рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно розглянув скаргу ТОВ "Ренесанс-клуб", яка була подана після закінчення строків, установлених ст. 93 ГПК України, за відсутності поважних причин причини пропуску цього строку, та помилково скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду.

Художній салон Дніпропетровської організації спілки художників України подав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримав вимоги скарги.

Дніпропетровська міська рада також подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

ТОВ "Ренесанс-клуб" у відзиві на касаційну скаргу просило залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

На час вирішення справи в суді першої інстанції глава 42 Арбітражного процесуального кодексу України передбачала можливість перегляду остаточних і обов'язкових рішень суду в порядку нагляду за заявою сторони, поданої стороною не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення. Процедура нагляду була скасована у червні 2001 року.

Зокрема, Прикінцеві та перехідні положення Закону від 21.06.2001 року "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" передбачали, що рішення у справі, яке не оскаржене голові арбітражного суду, може бути оскаржено до господарського суду апеляційної чи касаційної інстанції у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно із ст. 93 ГПК України, в чинній редакції, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року) .

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави . Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції, прийнявши до провадження втретє подану скаргу ТОВ "Ренессанс-Клуб" на рішення суду першої інстанції, одночасно, поновивши строк подання апеляційної скарги зі спливом значного проміжку часу (через 17 років після ухвалення рішення суду, прийнято в тому числі й за участю представників заявник), не дивлячись на те, що аналогічні скарги заявника вже двічі поверталися судом (ухвала від 21.07.2014 року і від 10.09.2014 року), як такі, що подані з пропуском строку без поважних причин, без зазначення в ухвалі та постанові жодних аргументів та підстав поновлення цього строку, порушив, як норми національного законодавства, зокрема: ст.ст. 53, 91, 93 ГПК України, так і принцип юридичної визначеності, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції.

До того ж, на думку суду касаційної інстанції, у такій ситуації апеляційний суд, приймаючи до розгляду скаргу Дніпропетровської міської ради з явним порушенням ч. 2 ст. 93 ГПК України, яка чітко встановлює неможливість прийняття до розгляду апеляційної скарги органу місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, фактично надав можливість ТОВ "Ренесанс-клуб" подати повторну апеляційну скаргу для спільного розгляду із скаргою міської ради, що призвело до безпідставного апеляційного перегляду рішення, яке набуло статусу остаточного, та новому вирішенню справи, що суперечить гарантіям ст. 6 Конвенції.

Відтак, враховуючи відсутність законних підстав для здійснення апеляційного перегляду рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року у справі № Д10-54 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року має бути скасована як незаконна, а апеляційне провадження - припинено.

Судовий збір у справі згідно з вимогами ст. 49 ГПК України покладається на ТОВ "Ренесанс-клуб".

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року у справі № Д10-54 скасувати, припинити апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 14.11.1997 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-клуб" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, буд. 29-А, кімн. 402, код 24439634) в доход Державного бюджету України 1705,20 грн судового збору за розгляд справи в касаційній інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.