Рішення

від 11.09.2014 по справі 545/1589/13-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1589/13-ц

Провадження № 2/545/24/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2014 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Вітренко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1, ТОВ «Христофор Транс», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ФГ «Міф», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічними позовами : ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання добросовісним набувачем, ОСОБА_5 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання добросовісним набувачем,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 19.04.2013 року звернувся до суду із позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави ( а. с. 2 - 6 т. 1 ), згідно якого прохав для погашення заборгованості по кредитному договору № 15402-89-49 від 27.04.2011 року в розмірі 218 903,74 грн. на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» ( 36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092 ) звернути стягнення на рухоме майно, що належить ТОВ «Христофор Транс» ( 36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2-а, ідентифікаційний код 38324112 ), а саме на : автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53212», 1987 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_15: 53212003467787, об»єм двигуна 10850; причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) Х1W83570030008791; автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_14: НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850; причіп фургон ізотермічний «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) Х1W83570030008749; причіп бортовий «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) Х1W83570030008816; автомобіль вантажний контейнеровоз «КАМАЗ 53212», 1989 р.в., сірого кольору, повною масою 18225, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_22: 53212005337989, об»єм двигуна 10850.

Звернення стягнення на предмет застави здійснювати шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде встановлена незалежним експертом - суб»єктом оціночної діяльності на момент продажу рухомого майна.

Стягнути з ТОВ «Христофор Транс» ( 36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2-а, ідентифікаційний код 38324112 ) на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» ( 36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092 ) понесені судові витрати в розмірі 114,70 грн.

Вказаний позов представником позивача в залежності від отриманих відомостей на ухвали суду про забезпечення доказів по справі неодноразово уточнювався ( а. с. 13 - 19 т.2, а.с. 112 - 122 т. 4 ).

На адресу суду 29.11.2013 року відповідачка по первісному позову - ОСОБА_3 надала суду зустрічний позов до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання добросовісним набувачем ( а. с. 7 - 9 т. 3 ), згідно якого прохала визнати її добросовісним набувачем транспортного засобу - причепу бортового - Е/4100, 2003 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зняти всі обмеження щодо використання її права власності на даний ТЗ. Відмовити ПАТ «Банк «Київська Русь» в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

На адресу суду 04.12.2013 року відповідач по первісному позову - ОСОБА_5 надав суду зустрічний позов до ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського Центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання добросовісним набувачем ( а. с. 43 - 45 т. 3 ), згідно якого прохав визнати його добросовісним набувачем транспортного засобу - причепу бортового - Е/4100, 2003 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 та зняти всі обмеження щодо використання його права власності на даний ТЗ.

В ході розгляду справи згідно ухвали суду від 15.08.2014 року, яка набрала чинності, задоволено клопотання представника позивача в особі виконавчого директора Полтавської регіональної філії ПАТ «Банк «Київська Русь» - Хіміч А.В. ( а. с. 235 т. 4 ) про відмову від позовних вимог в частині вимог до відповідачів : ФГ «Міф», ТОВ «Совнархоз», ОСОБА_2 та скасовано засоби забезпечення позову застосованих ухвалою суду від 16.08.2013 року ( а. с. 232 - 234 т. 4, а.с. 2 - 6 т. 5 ).

Тому, представником позивача, з урахуванням попередньої заяви щодо відмови від частини позовних вимог надано 11.08.2014 року суду остаточну заяву про уточнення позовних вимог ( а. с. 243 - 250 т. 4 ), згідно якої послався на те, що в провадженні Полтавського районного суду Полтавської області знаходиться дана цивільна справа.

01.08.2014 року у зв»язку із мирним врегулюванням питання про звернення стягнення на предмет застави, позивачем до суду було подано заяви про відмову від позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2, фермерського господарства «Міф» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Совнархоз». У зв»язку із цим позивач вимушений уточнити позовні вимоги, про що і подав дану заяву про уточнення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 31 ЦПК України, крім прав та обов»язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред»явити зустрічний позов.

Ухвалою суду від 03.07.2013 року було витребувано від УДАІ УМВС України в Полтавській області відомості про особу якій належить на праві власності наступні заставні транспортні засоби, а сааме : 1) автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53212», 1987 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_15; 53212003467787, об»єм двигуна 10850; 2) причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_17; 3) автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_14; НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850; 4) причіп фургон ізотермічний «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_13; 5) причіп бортовий «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_12; 6) автомобіль вантажний контейнеровоз «КАМАЗ 53212», 1989 р.в., сірого кольору, повною масою 18225, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_22; 53212005337989, об»єм двигуна 10850.

На виконання ухвали суду від 03.07.2013 року УДАІ УМВС України в Полтавській області були надані відповідні документи про реєстрацію транспортних засобів від заставодавця ОСОБА_7 на інших осіб та повідомлено, що за даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи ДАІ :

- причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_12, значиться зареєстрованим за ОСОБА_3 з 23.04.2013 року;

- причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_13, значиться зареєстрованим за ОСОБА_5 з 03.07.2013 року;

- автомобіль вантажний «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, номер кузова, шасі (рами) НОМЕР_14, значиться зареєстрованим за ОСОБА_5 з 18.04.2013 року.

Зміст, обставини та підстави позовних вимог обґрунтовуються наступним.

27.04.2011 року між Акціонерним банком «Київська Русь» ( після змін - ПАТ «Банк «Київська Русь», ( позивач, банк, заставодержатель ) з одного боку та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 ( позичальник, боржник, заставодавець ) з іншого боку, було укладено кредитний договір № 15402-89-49 ( у національній валюті ), згідно з яким позивач надав позичальнику кредит у сумі 281 000 грн. строком з 27.04.2011 року по 19.04.2014 року зі сплатою 19 % річних.

Виконання вищевказаних кредитних і супровідних зобов»язань позичальника перед позивачем забезпечується порукою гр. ОСОБА_1 ( відповідач-1 ) згідно з укладеним з позивачем договору поруки № 15403-89 від 27.04.2011 року.

Згідно з п.4 договору поруки відповідач-1 та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Відповідач-1 відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

27.04.2011 року в якості забезпечення виконання зобов»язань позичальника за кредитним договором між позичальником та позивачем було укладено та нотаріально посвідчено договір застави транспортних засобів № 15406-89, за яким було передано в заставу :

- автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53212», 1987 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, шасі НОМЕР_15, об»єм двигуна 10850, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_16, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

- причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, шасі НОМЕР_17, реєстраційний номер НОМЕР_4, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_18, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

- автомобіль вантажний боровий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, шасі НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_19, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

- причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_20, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

- причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, шасі НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_7, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_21, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

- автомобіль вантажний контейнеровоз «КАМАЗ 53212», 1989 р.в., сірого кольору, повною масою 18225, шасі НОМЕР_22, об»єм двигуна 10850, реєстраційний номер НОМЕР_8, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_23, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року.

На підставі договору застави від 27.04.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про обтяження вище перелічених транспортних засобів та відомості про обмеження відчуження : заборонено відчужувати від 27.04.2011 року за реєстровим № 11118249.

Згідно п. 4.1.1. договору застави заставодержатель ( банк ) набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави при повному або частковому неповерненні кредитних коштів ( чергового платежу по сплаті кредитних коштів ) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів.

Згідно п. 4.5. договору застави у разі невиконання заставодавцем ( позичальником ) вимоги про виконання порушеного зобов»язання або за наявності з будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет застави, заставодержатель ( банк ) після отримання предмету застави у володіння вправі задовольнити свої вимоги шляхом продажу від свого імені предмету застави будь-якій третій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п. 4.6. договору застави якщо протягом встановленого заставодержателем строку предмет застави не переданий у володіння заставодержателя, звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 ЗУ «Про заставу» якщо предметом одного договору застави складають дві або більше речей ( два чи більше прав ), стягнення може бути звернено на всі ці речі ( права ) або на будь-яку з речей ( на будь-яке з прав ) за вибором заставодержателя.

Згідно ч. 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду…

Відповідно до ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про заставу», заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком випадків встановлених дією статтею.

Згідно ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» боржником визнається особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу.

Ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов»язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Згідно ч. 2 ст.22 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов»язанням на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов»язаних з пред»явленням вимоги і зверненням на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов»язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ч.1 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У зв»язку із систематичним невиконанням умов кредитного договору, ПАТ «Банк «Київська Русь» 20.12.2011 року звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із позовною заявою про стягнення заборгованості по кредитному договору до солідарних відповідачів : ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8.

18.07.2012 року рішенням Полтавського районного суду Полтавської області по справі № 2/1625/278/12. позовну заяву банку задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_7 на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» суму заборгованості за кредитним договором в сумі 218 903,74 грн. Вирішено питання по судовим витратам, а саме стягнуто з відповідачів судові витрати в розмірі 2 623,39 грн.

Рішення суду 28.07.2012 року набрало законної сили та ніким оскаржено не було. Видано виконавчі листи.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року боржник ОСОБА_7 померла, про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_24, видане 27.07.2012 року виконкомом Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У зв»язку зі смертю боржника, ПАТ «Банк «Київська Русь» за місцем відкриття спадщини подав вимогу ( претензію ) про обов»язок спадкодавця до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу - ОСОБА_9 та про що у відповідь, у спадковому реєстрі було зареєстровано спадкову справу від 07.08.2012 року.

Після спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини, банк 20.02.2013 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про повідомлення осіб, котрі прийняли спадщину. Приватний нотаріус від 27.02.2013 року повідомив про відсутність законних підстав для надання інформації щодо осіб котрі подали заяви на вступ у спадщину, посилаючись на нотаріальну таємницю, а також роз»яснив, що у випадку видачі свідоцтва про право на спадщину банк буде письмово повідомлений про таку видачу.

На виконання ухвали суду від 03.07.2013 року, приватним нотаріусом за вих. № 177/01-16 від 13.07.2013 року повідомлено, що після померлої 25.07.2013 року ОСОБА_7 було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом спадкоємицею ОСОБА_4.

Для необхідності отримання інформації щодо наявності зареєстрованого права власності за боржником ОСОБА_7 на предмет застави ( транспортні засоби ), на ім»я Начальника Полтавського ВРЕР ДАІ було подано заяву від 22.03.2013 року № 223/48 про надання інформації стосовно реєстрації за заставодавцем транспортних засобів. Повторно до Начальника Полтавського ВРЕР ДАІ було 29.03.2013 року направлено поштовим зв»язком заяву від 28.03.2013 року № 241/48 з аналогічним змістом та вимогами, яку отримано 01.04.2013 року. 14.06.2013 року позивач звернувся до начальника УМВС України в Полтавській області із заявою про відсутність офіційної відповіді від органів ДАІ та прохання вплинути на дану ситуацію. Після звернення до керівника УМВС України в Полтавській області, на поштову адресу банка надійшло повідомлення ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району від 22.06.2013 року № 11/2-1956, яким вказано про залишення без виконання запиту банку про надання відомостей про реєстрацію транспортних засобів у зв»язку із конфіденційністю даної інформації. Зазначено, що під час проведення державної реєстрації ( перереєстрації ), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби. Перевірка щодо обтяжень на рухоме майно, яке занесене до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, нормативними актами, якими керуються органи ДАІ, не передбачена. Станом на 21.06.2013 року підрозділи ДАІ не підключені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином, без правової підстави, без дозволу заставодержателя та з наявними, чинними заборонами на відчуження рухомого майна, було знято з реєстрації заставні транспортні засоби від власника ОСОБА_7 та поставлені на облік у право власності на Товариство з обмеженою відповідальністю «Христофор Транс», яке в свою чергу передало їх у власність іншим особам.

Статут ТОВ «Христофор Транс» був зареєстрований 10.07.2012 року за номером запису 1 588 102 0000 010742. 19.07.2012 року до статуту було внесено зміни, а саме відповідно до розділу 6 статуту: статутний капітал, п. 6.2. зазначає, що статутний капітал Товариства дорівнює 285 984 грн. Статутний капітал сформовано за рахунок майнових внесків Учасників Товариства. На момент реєстрації ОСОБА_7 внесла до Статутного капіталу Товариства наступне майно : вище перелічені заставні транспортні засоби ( стр. 7-8 статуту ).

Тобто, без належного дозволу та всупереч накладеної заборони на відчуження 27.01.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на транспортні засоби, вони були відчуженні, зняті з обліку та зареєстровані на ТОВ «Христофор Транс».

Однак, відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 40191106 від 21.03.2013 року на даний час наявне приватне обтяження про заборону відчуження вище перелічених транспортних засобів, а отже, треба зазначити, що без належного дозволу банком на відчуження заставного майна та відсутністю погашення кредитної заборгованості, із накладеною забороною на відчуження, заставні транспортні засоби опинилися у приватній власності без належних правових підстав у ТОВ «Христофор Транс», а на сьогоднішній день у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов»язків щодо рухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», боржник повинен своєчасно повідомляти обтяжувача про загрозу втрати, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета обтяження. У разі втрати, пошкодження, псування, погіршення стану або недостачі предмета обтяження з вини боржника останній зобов»язаний за власний кошт відновити або замінити його. Якщо боржник не відновив або не замінив предмет обтяження, обтяжувач має право вимагати відшкодування завданих збитків та/або дострокового виконання зобов»язання, забезпеченого обтяженням.

Відповідно до п. 3.1.5. договору застави № 15406-89 від 27.04.2011 року, заставодавець зобов»язаний не відчужувати предмет застави у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов»язаннями з боку третіх осіб ( зокрема, не передавати його в спільну власність, оренду, користування, лізинг, тощо ) без отримання на це попередньої письмової згоди заставодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Ч. 1 ст. 27 Закону «Про заставу» передбачено збереження застави в разі переходу предмета застави у власність іншої особи.

Ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов»язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

В даному випадку, відчуження заставного майна від заставодавця ОСОБА_7 на ТОВ «Христофор Транс» відбулось без відплатного договору та за наявності накладеного, дійсного обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ( Витяг про реєстрацію в ДРОРМ від 27.04.2011 № 31214275 ).

Згідно наданих відомостей від УДАІ УМВС України в Полтавській області, заставодавець ОСОБА_7 19.07.2013 року надала нотаріальну довіреність за реєстровим № 1953 на гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_1, бути представниками у всіх органах, в тому числі МРЕВ, ВРЕР.

Відповідно ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють ( довірителем ), безпосередньо третій особі.

Згідно ч. 1 ст. 247 ЦК України, строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно ч. 1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі :

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Ч. 3 даної статті вказано, що у разі припинення представництва за довіреністю представник зобов»язаний негайно повернути довіреність.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_24 вказано, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Згідно наданих УДАІ журналу карток простежується, що зняття з обліку та постановлення на облік було після смерті довірителя ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а відбувається 27.07.2012 року зняття та 27.07.2012 року постановлення на облік заставних транспортних засобів. Таким чином, документ ( довіреність ), на підставі якого відбувся перехід права власності був не дійсним, припиненим, як того зазначає ч. 1 ст. 248 ЦК України. Отже, зазначене вказує про незаконність перереєстрації обтяженого рухомого майна від заставодавця.

Згідно ч. 2, 3 ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Аналізуючи відомості, які були надані УДАІ УМВС в Полтавській області, треба зробити висновок, що перехід права власності на транспортні засоби відбувався у наступній хронології :

1) - причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, шасі НОМЕР_12, реєстраційний номер НОМЕР_7, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_21, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_12ДНЗ НОМЕР_7ОСОБА_7 27.04.2011НОМЕР_21

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_12ДНЗ НОМЕР_7ТОВ «Христофор Транс» 27.07.2012НОМЕР_25

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_12ДНЗ НОМЕР_1ОСОБА_3 23.04.2013НОМЕР_26

2) - причіп фургон «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, шасі НОМЕР_13, реєстраційний номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_20, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_13ДНЗ НОМЕР_6ОСОБА_7 27.04.2011НОМЕР_20

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_13ДНЗ НОМЕР_6ТОВ «Христофор Транс» 27.07.2012НОМЕР_27

причіп фургон СЗАП 83571 2003 р.всірого кольору шасі НОМЕР_13ДНЗ НОМЕР_28ОСОБА_5 03.07.2013НОМЕР_29

3) - автомобіль вантажний боровий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, шасі НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, № двигуна НОМЕР_30, реєстраційний номер НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_19, видане Полтавським ВРЕР 27.04.2011 року;

КАМАЗ 53202 1990 р.в.сірого кольору шасі НОМЕР_14ДНЗ НОМЕР_5ОСОБА_7 27.04.2011НОМЕР_19

КАМАЗ 53202 1990 р.в.сірого кольору шасі НОМЕР_14ДНЗ НОМЕР_5ТОВ «Христофор Транс» 27.07.2012НОМЕР_31

КАМАЗ 53202 1990 р.в.сірого кольору шасі НОМЕР_14ДНЗ НОМЕР_32ОСОБА_5 18.04.2013НОМЕР_33

Отже, незалежно від перереєстрації права власності на заставне рухоме майно та за наявності дійсного обтяження на таке майно, обтяжувач ( ПАТ «Банк «Київська Русь» ) вправі на законних підставах звертатися до нового власника із вимогою повернення заставного майна та звернення стягнення на заставне майно.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Ч. 3 цієї ж статті передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Ч. 5. ст. 203 ЦК України вказано, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 204 ЦК України вказано, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 6 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв»язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Ч. 4 ст. 216 ЦК України, вказано, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред»явлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Зазначене роз»яснення викладено у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» .

Отже, як перший власник ОСОБА_7 ( яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року ) передає в статутний фонд ТОВ «Христофор Транс» 19.07.2012 року заставне, обтяженою забороною на відчуження майно транспортних засобів, які 27.07.2012 року реєструються за новим власником ТОВ «Христофор Транс». Дана передача майна є незаконною, а правочин на підставі котрого вчинялася дана реєстрації є недійсним.

Так як, перехід у право власності автомобілів на ТОВ «Христофор Транс» стався при накладених обтяженнях та після смерті власника, є недійсною і подальше відчуження ТОВ «Христофор Транс» на :

- ОСОБА_3 23.04.2013 року на підставі довідки - рахунку серії ААВ № 201530 від 23.04.2013 року;

- ОСОБА_5 18.04.2013 року на підставі довідки - рахунку серії ААВ № 201525 від 18.04.2013 року;

- ОСОБА_5 18.04.2013 року на підставі довідки - рахунку серії ААВ № 201524 від 18.04.2013 року.

27.06.2012 року ОСОБА_7 дала розпорядження у виді заповіту зареєстрованого в реєстрі за № 1848, яким заповіла все своє майно, в тому числі заставні транспортні засоби, на спадкоємицю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв»язку із незаконною перереєстрацією транспортних засобів, спадкоємиця, якій заповідали майно належним чином у строк прийняла спадщину, але належним чином не зареєструвала право власності на авто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу, суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Таким чином, так як ОСОБА_7 була одним із засновників ТОВ «Христофор Транс» та мала відповідну частку в приватному підприємстві, а саме в розмірі 284 984 грн., але померла та заповіла все майно ОСОБА_4, в тому числі заповіла як права та обов»язки, тому спадкоємець ОСОБА_4 фактично має право на частку в даному товаристві в розмірі, котрий належав спадкодавцю на момент смерті та відповідає зобов»язаннями, котрі на себе прийняла, вступивши у спадщину.

Також, на вимогу суду ВДВС Полтавського РУЮ були надані документи про накладені арешти на все майно боржника ОСОБА_7, та саме на заставне майно - Постанова про арешт майна боржника від 21.03.2013 року по ВП № 36971474, якою накладено арешт саме на заставне майно, яке в змісті постанови було ідентифіковано, зазначено, марку, тип, номер шасі, рами транспортних засобів та направлено до виконання Полтавському ВРЕР. Але, з невідомих причин все одно відбулася незаконна перереєстрації рухомого майна. Даний факт також свідчить про незаконність зняття з обліку та постановлення на облік на третіх осіб заставних транспортних засобів.

Стосовно недобросовісності набувачів заставного майна, котрі на разі являються власниками транспортних засобів, то згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов»язує виникнення прав і обов»зків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Згідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника ( покупця ) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків :

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

На підставі договору застави від 27.04.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено Запис про обтяження транспортних заставних засобів та відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати від 27.04.2011 року за реєстровим № 11118249.

Таким чином, бнком було внесено відомості про обтяження заставних транспортних засобів раніше ніж відбулось відчуження спірного ТЗ, дане обтяження на разі є чинним, згоди банк на відчуження ТЗ нікому не надавав, даний предмет рухомого майна не класифікується як товари в обороті, що постійно реалізуються, а отже, дане обтяження переходить до нового власника, котрі і являються відповідачами по даному позову.

Відповідно до правової позиції Постанови Верховного суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-64цс12 зазначено наступне.

Усупереч положенням ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» та умовам договору застави боржник відчужив майно, яке перебувало в заставі банку й обтяження якого на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його згоди.

З урахуванням викладеного й положень ч. 3 ст. 215 ЦК України висновок суду про те, що банк не був стороною спірного договору, тому, не може вимагати визнання його недійсним, є помилковим. Закон прямо покладає на заставодавця обов»язок запитати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обов'язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.

Помилковим є також висновок суду про те, що права банку не порушені, тому що зареєстроване обтяження зберігає силу й для нового власника ( покупця ) і є чинним у відносинах із третіми особами.

За положеннями чч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов»язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Оскільки за п. 2.10 спірного договору застави відчуження заставленого майна допускається за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця боргу, забезпеченого заставою, суд помилково відмовив банку в захисті права, погодившись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що це право не порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов»язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Щодо відсутності в набувачів майна добросовісності, є те, що при зняття з обліку транспортних засобів, ТОВ «Христофор Транс» надавали протоколи проведення зборів учасників, де вказувалося про прийняття рішення за згодою всіх учасників товариства, тобто і померлої ОСОБА_7, котра має більшість голосів, а саме 99,65 % статутного капіталу, що виражається в наступному.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-150/0/4-13. від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», вирішуючи питання, пов»язані з розмежуванням добросовісного та недобросовісного набувача, судам слід враховувати положення статті 330 ЦК, відповідно до якої на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, набуває право власності добросовісний набувач, якщо відповідно до статті 388 ЦК майно не може бути витребуване у нього.

Зокрема, відповідно до ст. 388 ЦК набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.

Навпаки, набувач визнається недобросовісним, якщо він знав чи повинен був знати, що особа, в якої він придбав річ, не мала права її відчужувати, тобто якщо знав чи повинен був знати про неправомірність свого володіння (ст. 390 ЦК). Таким чином, набувач є недобросовісним, якщо річ набута ним злочинним шляхом.

Важливим для практики є питання розмежування поняття добросовісності і недобросовісності набувача.

Взагалі ж під поняттям «знав» слід розуміти не лише безпосередню обізнаність особи у тому, що вона набуває майно у суб»єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи.

Щодо застосовуваного законодавцем поняття «повинен був знати», то воно характеризує недобросовісність того володільця ( набувача ), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але за обставинами його набуття міг та зобов»язаний був про це знати ( наприклад, особа набувала майно у незнайомого відчужувача поза межами магазину чи ринку у сумнівній ситуації ).

Протоколом № 1 зборів учасників ТОВ «Христофор Транс» від 05.02.2013 року за участю учасників ОСОБА_11 ( 0,35 % статутного капіталу ), та начебто ОСОБА_7 ( 99,65 % статутного капіталу ) було прийнято рішення, підготувати автомобілі до реалізації, зняти з обліку автомобілі в органах ВРЕР та поставити їх на тимчасовий облік.

Згідно п. 9.10. «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої Наказом МВС України № 379 від 11.08.2010 року, зареєстрованої в МЮУ за № 123/18861 від 27.01.2011 року, перереєстрація ТЗ, які є внесками учасників до статутного капіталу господарських товариств, проводиться на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ ( технічного паспорта ) та нотаріально посвідчених: актів приймання-передачі ТЗ за формою згідно з додатком 2 до Порядку ( 1388-98-п ), копій рішення товариства про згоду прийняти такі ТЗ, виписки з розділу статуту юридичної особи відносно внесення цих ТЗ до статутного капіталу товариства.

Таким чином, ТОВ «Христофор Транс» заздалегідь приймаючи незаконне рішення, знаючи про відсутність правових підстав для зняття з обліку транспортних засобів, без правових та законних підстав відчужив заставні транспортні засоби, не маючи на це право, а тому вважати нових власників добросовісними набувачами не має підстав.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач ), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно :

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, позивач, як заставодержатель на підставі норм Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ЦК України, вправі на законних підставах вимагати від незаконних набувачів заставного ( обтяженого ) майна повернення цього майна та звернення стягнення на нього шляхом передбаченого умовами договору про заставу транспортних засобів.

Також, одними із позовних вимог являється для забезпечення реального виконання рішення суду, у разі його задоволення, зобов»язання відповідачів передати до звернення стягнення на майно на зберігання позивачу транспортних засобів.

Згідно п. 2.1.9. договору застави, заставодержатель має право у випадку порушення заставодавцем обов»язків щодо експлуатації, збереження та/або охорони предмета застави заставодержатель може скористатися правом, зазначеним у п. 2.1.8. ( вимагати достроково повернення кредиту або звернення стягнення на заставу ) цього договору та/або вжити заходів для збереження та/або охорони предмету застави за власний рахунок таких як :

- встановлення охорони;

- пломбування, маркування, опечатування, приміщень та/або спеціально пристосованих місць де зберігається предмет застави;

- вимагати від заставодавця передачі предмету застави на збереження заставодержателю або третім особам визначеним заставодержателем на підставі договору відповідального зберігання за актом прийому-передачі на період дії цього договору, а також, здійснити інші дії необхідні для охорони та збереження предмету застави.

Застава, як правовий інститут цивільного законодавства виконує забезпечувальну функцію, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-заставодержателю задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна, залежно від майнового стану боржника, і наявності у нього заборгованості перед іншими кредиторами, отже застава встановлюється для гарантування майнових інтересів кредитора-заставодержателя.

Так як, до власників транспортних засобів перейшли права та обов»язки по договору застави, та являються фактично заставодавцями, позивач вправі вимагати для збереження предмета застави передати авто на зберігання заставодержателю, шляхом зобов»язання відповідачів такої передачі до моменту звернення стягнення на дане майно.

Щодо вибору способу звернення стягнення позивач вказує на наступне.

Згідно договору застави звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Таким чином, позивач, визначаючи спосіб реалізації заставного майна на підставі ст. 24-26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», прохає суд звернути стягнення на заставні транспортні засоби шляхом надання ПАТ «Банк «Київська Русь» право продажу автомобілів з укладанням від імені відповідачів договорів купівлі-продажу згідно чинного законодавства з іншою особою - покупцем, з наданням банку повноважень необхідних для здійснення продажу, в тому числі зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, правом підпису будь-яких документів, заяв, актів, отриманням довідок, документів, що стосуватимуться реалізації заставних транспортних засобів.

Також, так як відповідачами являються сторони : ОСОБА_1, ТОВ «Христофор Транс» та ОСОБА_4, позивач ставить питання про стягнення з відповідачів судових витрат по справі, так як сам ОСОБА_1 на підставі довіреності здійснював відчуження заставних авто, чим наніс збитки та вимушеного звернення банком до суду та відповідних витрат по судовому процесу. ТОВ «Христофор Транс» також здійснювало відчуження заставного майна без більшості голосів учасників товариства, тобто незаконно. ОСОБА_4, так як вступила у спадщину, тому і прийняла обов»язок сплати заборгованості по кредиторській вимозі направлений банком приватному нотаріусу, але на час розгляду справи борг не сплачений.

У зв»язку зі змінами в чинному законодавстві України, а саме Законі України «Про акціонерні товариства», протоколом Загальних зборів АБ «Київська Русь» № 02/11 від 27.04.2011 року прийнято рішення про зміну найменування АБ «Київська Русь» на ПАТ «Банк «Київська Русь». Зміни до Статуту товариства зареєстровані держаним реєстратором 12.05.2011 року. Відповідно до. п. 1.5. Статуту товариства - банк є правонаступником АБ «Київська Русь», який було створено як закрите акціонерне товариство згідно з Установчим договором про створення та діяльність Акціонерного банку «Київська Русь» від 25.03.1996 року і вперше зареєстровано Національним банком України 1996 року за № 258.

Отже, ПАТ «Банк «Київська Русь» є правонаступником за всіма правами та обов»язками АБ «Київська Русь».

Остаточно прохав в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 15402-89-49 від 27.04.2011 року в розмірі 128 903,74 гривні на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092) звернути стягнення на транспортні засоби, які являються предметом застави відповідно до договору застави транспортних засобів № 15406-89 від 27.04.2011 року, а саме на :

- автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14; НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, № двигуна НОМЕР_30, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_32, який належить ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, паспорт серії НОМЕР_34 виданий Путивльським РВ УМВС України в Сумській обл. 05.04.2000 року) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_33 від 18.04.2013 року, - - причіп бортовий Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_28, який належить ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, паспорт серії НОМЕР_34 виданий Путивльським РВ УМВС України в Сумській обл. 05.04.2000 року ) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_29 від 03.07.2013 року,

- причіп бортовий Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_35 виданий Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській обл. 16.02.2001 року ) на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_26 від 23.04.2013 року.

Звернення стягнення на предмет застави здійснювати шляхом продажу вказаних транспортних засобів Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» з укладанням від імені ОСОБА_5 та від імені ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу згідно чинного законодавства з іншою особою - покупцем, з наданням Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» всіх необхідних повноважень для здійснення продажу, в тому числі зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАІ України, правом підпису будь-яких документів, заяв, актів, отриманням довідок, документів, що стосуватимуться реалізації заставних транспортних засобів.

Зобов»язати ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, паспорт серії НОМЕР_34 виданий Путивльським РВ УМВС України в Сумській обл. 05.04.2000 року) передати Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092 ) шляхом вилучення у ОСОБА_5 наступні транспорті засоби, а саме :

- автомобіля вантажного бортового «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14; НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, № двигуна НОМЕР_30, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_32, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_33 від 18.04.2013 року;

- причіпа бортового Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_28, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_29 від 03.07.2013 року.

Зобов»язати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_35 виданий Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській обл. 16.02.2001 року ) передати Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» ( 36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092 ) шляхом вилучення у ОСОБА_3 транспортний засіб, а саме :

- причіпа бортового Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_26 від 23.04.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 38700, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Христофор Транс» ( 36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2а, ідентифікаційний код 38324112 ) та ОСОБА_4 ( 38700, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 ) в рівних частинах на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» ( 36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092 ) понесені судові витрати за період розгляду цивільної справи ( за сплату судового збору, заяв про забезпечення позову, заяв про забезпечення доказів, апеляційних скарг та інших понесених позивачем витрат ).

Крім цього, представник позивача згідно клопотання від 11.09.2014 року прохав стягнути з вищевказаних відповідачів витрати за дачу оголошення в пресі у сумі 840 грн. та надав суду відповідні докази ( а. с. 33 - 44 т. 5 ).

В судове засідання 11.09.2014 року, після допиту сторін, які брали участь у справі, сторони не з»явилися. Представник позивача - Кіндяк О.І., надавши суду клопотання про розгляд справи в його відсутності, остаточні позовні вимоги підтримав, надавши докази витрат на оголошення щодо виклику відповідачів та не заперечував щодо винесення заочного рішення у справі ( а. с. 33 - 44 т. 5 ).

Відповідачі : ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та представник відповідача ТОВ «Христофор Транс» в засідання жодного разу при розгляді справи не з»явилися, хоча заздалегідь повідомлялися належним чином про день та час розгляду справи за відомими місцями їх реєстрації, про що є докази в матеріалах справи у вигляді повернутих поштових повідомлень з відмітками пошти, що щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - кореспонденція суду повернута з відміткою пошти : «повернуто за закінченням терміну зберігання, а щодо ТОВ «Христофор Транс» з відміткою пошти, що : «адресат вибув». В зв»язку з чим судом було дано оголошення в пресу щодо їх належного виклику ( а. с. 8, 42 - 42 т. 5 ). Від них не надійшло заяв про відкладення справи слуханням або про причини їх не явки.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - УДАІ УМВС України у Полтавській області - Олексенко А.Б. ( а. с. 229 т. 1 ) надала суду факсом відзив на позов, де прохала розглянути справу у її відсутності ( а. с. 31 - 32 т. 5).

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності не з»явившихся, належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України.

Судом встановлено всі обставини, на які позивач послався в позові і вони доводяться матеріалами справи на а. с. 7 - 49, 105, 141 - 158, 174 - 226 т. 1, 7, 56 - 58, 68 - 73, 97, 120 - 133, 182 - 214, 243 - 254 т. 2, 3, 46 - 50, 237 - 249 т. 3, 25 - 69, 71 т. 4 ).

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що остаточно уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню із підстав, вказаних у позові відповідно до ст. 526 ЦК України, оскільки зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Даний договір є чинним, оскільки жодна із сторін не розірвала його згідно умов договору та не оскаржувала у встановленому законом порядку, тому він обов»язковий сторонами до виконання. А також, з підстав вказаних позивачем згідно ст. 202 ч. 1, 203, 204, 210, 215, 388, 390, 1218 ч. 1, 1282 ЦК України, ст. 2 ч. 1, 17 ч. 2, 19, 20 ч. 4, 6, 27 ч. 1 Закону України «Про заставу», ст. 2, 3 ч. 1, 8 ч. 2, 9 ч. 3, 10 ч. 1, 2, 12 ч. 2, 3, 21 ч. 1, 22 ч. 2, 23, 24 ч. 1, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Що стосуються зустрічних позовів : ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання їх добросовісними набувачами, то вони підлягать залишенню без розгляду через повторну неявку позивачів без поважних причин та оскільки від них не надійшло заяв про розгляд справи у їх відсутності на підставаі ст. 207 ч. 1 п. 3 ЦПК України.

Судові витрати по справі понесені позивачем підлягають відшкодуванню в повному обсязі із відповідачів : ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ТОВ «Христофор Транс» в рівних частках на підставі ст. 79, 88 ЦПК України та з підстав обґрунтування представником позивача у остаточних позовних вимогах у сумі, на яку позивачем надано докази, в тому числі і витрат, пов»язаних з публікацією оголошення в пресу щодо їх належного виклику як відповідачів.

Керуючись ст. 27, 31, 79, 88, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 526, 202 ч. 1, 203, 204, 210, 215, 388, 390, 1218 ч. 1, 1282 ЦК України, ст. 2 ч. 1, 17 ч. 2, 19, 20 ч. 4, 6, 27 ч. 1 Закону України «Про заставу», ст. 2, 3 ч. 1, 8 ч. 2, 9 ч. 3, 10 ч. 1, 2, 12 ч. 2, 3, 21 ч. 1, 22 ч. 2, 23, 24 ч. 1, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені остаточно позовні вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ТОВ «Христофор Транс», ОСОБА_5, ОСОБА_3 - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 15402-89-49 від 27.04.2011 року в розмірі 128 903,74 гривні на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092) звернути стягнення на транспортні засоби, які являються предметом застави відповідно до договору застави транспортних засобів № 15406-89 від 27.04.2011 року, а саме на :

- автомобіль вантажний бортовий «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14; НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, № двигуна НОМЕР_30, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_32, який належить ОСОБА_5 (АДРЕСА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, паспорт серії НОМЕР_34 виданий Путивльським РВ УМВС України в Сумській обл. 05.04.2000 року) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_33 від 18.04.2013 року, - - причіп бортовий Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_28, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_29 від 03.07.2013 року,

- причіп бортовий Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_35 виданий Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській обл. 16.02.2001 року) на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_26 від 23.04.2013 року.

Звернення стягнення на предмет застави здійснювати шляхом продажу вказаних транспортних засобів Публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь» з укладанням від імені ОСОБА_5 та від імені ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу згідно чинного законодавства з іншою особою - покупцем, з наданням Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» всіх необхідних повноважень для здійснення продажу, в тому числі зі зняттям вказаних транспортних засобів з обліку в органах ДАІ України, правом підпису будь-яких документів, заяв, актів, отриманням довідок, документів, що стосуватимуться реалізації заставних транспортних засобів.

Зобов»язати ОСОБА_5 передати Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» шляхом вилучення у ОСОБА_5 наступні транспорті засоби, а саме :

- автомобіля вантажного бортового «КАМАЗ 53202», 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14; НОМЕР_14, об»єм двигуна 10850, № двигуна НОМЕР_30, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_32, який належить ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_33 від 18.04.2013 року;

- причіпа бортового Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_13, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_28, який належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_29 від 03.07.2013 року.

Зобов»язати ОСОБА_3 передати Публічному акціонерному товариству «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» шляхом вилучення у ОСОБА_3 транспортний засіб, а саме :

- причіпа бортового Е/4100, марки «СЗАП 83571», 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_12, реєстраційний номер (д.н.з.) НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_26 від 23.04.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ТОВ «Христофор Транс» - в рівних частках на користь ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Полтавського центрального відділення ПАТ «Банк «Київська Русь» судові витрати ( судового збору по позову, заяв про забезпечення позову, заяв про забезпечення доказів, апеляційних скарг та витрат, пов»язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів, понесних по справі позивачем ) у сумі 1 435,73 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ТОВ «Христофор Транс» - в рівних частках на користь Держави не доплачену суму судового збору у розмірі 1 180,50 гривень.

Зустрічні позови : ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ПАТ «Банк «Київська Русь» про визнання їх добросовісними набувачами - залишити без розгляду через повторну неявку позивачів без поважних причин, оскільки від них не надійшло заяв про розгляд справи у їх відсутності.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко