Рішення

від 08.07.2009 по справі 37/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/274

08.07.09

За позовомПриватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»

Простягнення 21 202, 43 грн.

                                                                                                   Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача:           Лук'янова  О.Л., дов. № 35 від 22.06.09 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»про стягнення       20 988,72 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 213,71 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 19/09 від 19.09.08 р. щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою суду від 01.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/274 та призначено її розгляд на 22.06.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представники позивача у судовому засіданні 22.06.09 р. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.09 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/274 на 08.07.09 р.

У судовому засіданні 08.07.09 р. представник позивача повторно підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, подала коригування суми та обґрунтування позовних вимог в частині стягнення неустойки у вигляді пені.

Представник відповідача у дане судове засідання повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 01.06.09 р. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ЛУК'ЯНОВ» та Відкритим акціонерним товариством «Шляхово-будівельне управління № 41»був укладений договір № 19/09 від 19.09.08 р., відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує борт 3 ГП, розміром 600x200xL мм, в кількості 320 м. пог., в т.ч. 20 % ПДВ (п. 1.1. даного договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. договору, продавець бере на себе зобов'язання виготовити та продати покупцеві товар, в кількості, за цінами, що передбачені в п. 1.1. цього договору.

Пунктом 2.2. договору № 19/09 від 19.09.2008 р. визначено, що покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар та здійснити за нього оплату в порядку, передбаченому у 4.1. та 4.2. цього договору.

Згідно з п. 4.1. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються у національній валюті України, у безготівковому порядку відповідно до банківських реквізитів, вказаних у даному договорі.

У відповідності до довіреностей на отримання матеріальних цінностей  ЯНБ № 737963 від 25.12.08 р., ЯНБ № 737772 від 01.11.08 р., ЯНБ № 737709 від 14.10.08 р.  та згідно з накладними № 25 від 15.10.08 р. на суму 45 432,80 грн., № 26 від 22.10.08 р. на суму   42 476,30 грн., № 28 від 01.11.08 р. на суму 29 417,02 грн., № 34 від 26.12.08 р. на суму 25 200,18 грн. Відкрите акціонерне товариство «Шляхово-будівельне управління № 41»отримало за договором № 19/09 від 19.09.08 р. від Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»товар на загальну суму 142 526,30 грн.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач поставлений товар оплатив частково, у зв'язку з чим заборгованість ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 41»перед Приватним підприємством «ЛУК'ЯНОВ» станом на 27.05.09 р. становила 20 000,00  грн. за накладною № 34 від 26.12.08 р. та 9 417,02 грн. за накладною № 28 від 01.11.08 р. Позивач у поданій до суду заяві просить стягнути з відповідача борг в сумі 20 000 грн. за накладною № 34 від 26.12.2008 р., а також 988,72 грн. інфляційних нарахувань та 213,71 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки конкретний строк оплати отриманого товару в договорі № 19/09 від     19.09.08 р. не був встановлений, то, у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, постачальник має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

29.01.09 р. на адресу ВАТ «Шляхово-будівельне управління № 41»Приватне підприємство «ЛУК'ЯНОВ»направило лист № 01 від 28.01.09 р. з проханням сплатити борг за вищезазначену поставку товару, який було вручено представнику відповідача 02.02.09 р., докази чого залучені до матеріалів справи.

Станом на день розгляду справи в суді розрахунок в повному обсязі за отриманий товар відповідачем не проведений.

12.03.09 р. ПП «ЛУК'ЯНОВ»направило Відкритому акціонерному товариству «Шляхово-будівельне управління № 41»претензію вих. № 08 від 12.03.09 р., докази відправлення якої в матеріалах справи, у відповідності з якою було запропоновано перерахувати протягом 7 діб на розрахунковий рахунок ПП «ЛУК'ЯНОВ».

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що  позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило,  тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»щодо стягнення з ВАТ  «Шляхово-будівельне управління № 41»основного боргу за договором № 19/09 від 19.09.08 р. у розмірі 20 000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Приватне підприємство «ЛУК'ЯНОВ»просить суд також стягнути з відповідача   988,72 грн. інфляційних нарахувань та 213,71 грн. річних процентів у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 20 000,00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 988,72 грн. інфляційних нарахувань та 195,76 грн. трьох річних процентів за прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, позов Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління № 41»(03039, проспект 40-річча Жовтня, 32, м. Київ, код ЄДРПОУ 05416886) на користь Приватного підприємства «ЛУК'ЯНОВ»(03048, вул. Кадетський Гай, 11, кв. 53, м. Київ, код ЄДРПОУ 35756678) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 988 (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 72 коп. інфляційних нарахувань, 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 76 коп. річних процентів, 211 (двісті одинадцять) грн. 84 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.