Рішення

від 11.01.2012 по справі 37/274

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 37/274

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „БумсітіВ» , м.Донецьк (код ЄДРПОУ 33913348)

до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк (код ЄДРПОУ НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №117/3 від 25.08.2010р. з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних в розмірі 28306грн.24коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю №3 від 02.01.2011р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „БумсітіВ» , м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №117/3 від 25.08.2010р. з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних в розмірі 32743грн.96коп.

Ухвалою від 24.10.2011р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №37/274, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії (суддя Попков Д.О.)

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.11.2011р. у зв'язку із знаходженням судді Попкова Д.О. на лікарняному справу №37/274 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого головуючим суддею у справі обрано суддю Сич Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №117/3 від 25.08.2010р. в частині здійснення орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 17308грн.69коп. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 626грн.81коп., інфляційних витрат у розмірі 1688грн.02коп., пені у розмірі 3203грн.02коп., штрафу у розмірі 9917грн.42коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №117/3 від 25.08.2010р., акту приймання-передачі нежилого приміщення від 25.08.2010р., додаткової угоди №1 від 12.01.2011р. до договору, акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.01.2010р., рахунків-фактури №167 від 25.08.2010р., №167 від 01.09.2010р., №167 від 01.10.2010р., №167 від 01.11.2010р., №317/Інд від 01.11.2010р., №258 від 01.12.2010р., №258 від 01.01.2011р., банківських виписок, договір оренди №216 від 11.06.2009р., акту приймання-передачі нежилого приміщення до договору оренди №216 від 11.06.2009р., листа №013/330 від 13.10.2010р., претензії №632 від 30.04.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

24.11.2011р. представником позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надана заява про зменшення позовних вимог, якою останній зменшив розмір пені та просив стягнути пеню у розмірі 2115грн.30коп.

14.12.2011р. представником позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надана заява про зменшення позовних вимог, якою останній зменшив розмір штрафу та просив стягнути штраф у розмірі 6567грн.42коп.

В подальшому суд здійснює розгляд справи з урахуванням вказаних заяв.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

25.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „БумсітіВ» (орендодавець) та ОСОБА_1 особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №117/3 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення - будівлі суспільно-торгівельного центру (далі торгівельний комплекс), розташованого за адресою: 83092, Україна, Донецька область, м.Донецьк, вул.230-й Стрєлкової дивізії, б.1а, загальною площею - 144,00м2 (далі за текстом - майно) (п.1.1. Договору).

Орендодавець користується нежилим приміщенням на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 11.06.2009р. №216 (п.1.5. Договору).

Строк оренди за цим договором обчислюється з моменту передачі майна за актом приймання-передачі та по 31.08.2011р., однак в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе зобов'язань (п.7.2. Договору).

Так, відповідно до акту приймання-передачі від 25.08.2010р. орендодавцем передані, а орендатором прийняте нежиле приміщення загальною площею: 144,00м2 в будівлі, розташованої за адресою: 83092, Україна, Донецька область, вул.230-й Стрілкової дивізії, б.1а. Вказаний акт підписаний з обох сторін та підписи скріплені печатками підприємств. Отже, суд робить висновок, що орендодавцем належним чином виконані умови договору в частині передачі майна в оренду.

Відповідно до п.3.1. Договору за користування майном орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 10080,00грн.

Згідно з п.3.2. Договору орендна плата за перший місяць користування майном сплачується авансом на поточний рахунок орендодавця не пізніше 2-х (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна (додаток №1) до цього договору.

Пунктом 3.3. Договору орендна плата за наступні місяці користування майном оплачується на умовах передплати в строк до 5-го (п'ятого) числа поточного (оплачуваного) місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, у відповідності з виставленим рахунком. Відсутність рахунку не є підставою для порушення орендарем строків оплати за цим договором.

У відповідності до п.3.4. Договору нарахування орендної плати починається з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна та закінчується з дня підписання акта приймання-передачі (повернення) майна.

За п.4.3.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Однак, як зазначає позивач відповідачем не здійснено в повному обсязі орендну оплату за серпень 2010р., вересень 2010р., жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р., січень 2010р.

У зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за несплату орендних платежів у розмірі 17308грн.69коп.

30.04.2011р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №632 від 30.04.2011р., за якою позивач вимагає оплати заборгованості за Договором у розмірі 17308грн.69коп.

В матеріалах справи відсутні відповіді з боку відповідача на вказану претензію, як відсутні й докази погашення боргу у зазначеному розмірі.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази погашення боргу у розмірі 17308грн.69коп., тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної оплати за Договором у розмірі 17308грн.69коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1688грн.02коп., 3% річних у розмірі 626грн.81коп., пеню у розмірі 2115грн.30коп., штрафу у розмірі 6567грн.42коп.

За п.5.4. Договору при затримці платежу більше 15 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 25% від суми платежу.

Відповідно до п.5.3. Договору за несвоєчасну оплату орендної плати орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч.2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, штрафу та пені, суд дійшов висновку, що останній здійснений вірно та відповідає приписам чинного законодавства, відповідно до чого, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 626грн.81коп., штрафу у розмірі 6567грн.42коп. та пені у розмірі 2115грн.30коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивачем при здійсненні розрахунку допущена помилка в частині визначення суми інфляційних втрат. Здійснивши розрахунок інфляційних втрат самостійно за період визначений позивачем, який не суперечить приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі 1333грн.38коп.

Також, позивачем відповідно до позовної заяви та заяв про зменшення позовних вимог заявлено про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточний рахунок №26008000118991 у ПАТ „УкрсоцбанкВ» (МФО 300023) в межах позовних вимог.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» від 22.12.06р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Позивач належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задовлених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 530, 625, 762 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „БумсітіВ» , м.Донецьк до відповідача, ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором суборенди нежитлового приміщення №117/3 від 25.08.2010р. з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних в розмірі 28306грн.24коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 (83060, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БумсітіВ» (83092, м.Донецьк, вул.230-ої Стрілецької дивізії, 1а, код ЄДРПОУ 33913348) суму основної заборгованості у розмірі 17308грн.69коп., інфляційні витрати в сумі 1333грн.38коп., 3% річних у розмірі 626грн.81коп., пеню у розмірі 2115грн.30коп., штраф у розмірі 6567грн.42коп., державне мито в розмірі 279грн.52коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 201грн.46коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 11.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.

Суддя Сич Ю.В.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >