Рішення

від 22.03.2012 по справі 2-6825/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-6825/11 провадження № 22-ц/0390/605/2012 Головуючий у 1 інстанції:Плахтій І.Б. Категорія: 19 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Русинчука М.М.

суддів - Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.

при секретарі - Губарик К.А.

з участю: представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку, стягнення коштів, витрачених на ремонт будинку за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку, стягнення коштів, витрачених на ремонт будинку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30.12.2010 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір завдатку з метою укладення договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1. Згідно умов вказаного договору в період з 30.12.2010 року по 27.04.2011 року нею було передано відповідачу кошти на суму 5500 доларів США, що еквівалентно 43 849,85 грн. Відповідно до умов договору вартість купівлі будинку за договором купівлі-продажу мала складати 30 000 доларів США. Починаючи з 23.02.2011 року, нею за домовленістю з відповідачем були розпочаті ремонтні роботи житлового будинку, які були завершені 28.05.2011 року. По закінченню ремонту позивач звернулась до відповідача, щоб дізнатися на якій стадії перебуває процес підготовки документів для укладення договору купівлі-продажу. Після цього, відповідач почав її уникати та ухилятися від укладення договору купівлі-продажу будинку.

Просила суд стягнути з відповідача подвійну суму завдатку в перерахунку на гривні станом на день подачі позову в розмірі 87 699,70 грн. та 131 920,95 грн. коштів, витрачених нею на ремонт будинку.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 подвійну суму завдатку за договором завдатку від 30 грудня 2010 року в розмірі 87 699,70 грн., 876,99 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, представник відповідача ОСОБА_2 просив вказане рішення суду скасувати в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 подвійної суми завдатку та ухвалите нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити частково.

Представник позивача ОСОБА_1, покликаючись на незаконність ухваленого в даній справі судового рішення в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача коштів, витрачених на ремонт будинку, просив рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 слід відхилити, а апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та стягуючи з відповідача ОСОБА_4 в її користь суму завдатку в подвійному розмірі, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що передані відповідачу грошові кошти є завдатком, і, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку не був укладений з вини продавця, то передані кошти повинні бути стягненні з нього у подвійному розмірі.

Однак, повністю погодитися з такими висновками місцевого суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи 30.12.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір про передачу завдатку на виконання попередньої домовленості про купівлю-продаж будинку по АДРЕСА_1 (а.с.8). Відповідно до умов вказаного договору в період з 30.12.2010 року по 27.04.2011 року ОСОБА_3 було передано відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти на суму 5500 доларів США, що еквівалентно на день подачі позову до суду 06.10.2011 року - 43 849,85 грн. Факт укладення вказаного договору сторонами визнається та передана сума грошових коштів ними не оспорюється. В обумовлений сторонами строк, а також в подальшому, договір купівлі-продажу згаданого будинку між сторонами укладено не було.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Виходячи з положень наведеної норми закону, внесення завдатку як способу забезпечення виконання основного зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності такого зобов'язання, яке б мало випливати із укладеного між сторонами договору.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані позивачем ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5500 доларів США, що еквівалентно 43 849,85 грн., є авансом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правової природи переданої суми грошових коштів та неправильно застосував до спірних правовідносин правила забезпечення виконання зобов'язань.

Оскільки обставини справи з'ясовані в повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача подвійної суми завдатку за договором завдатку від 30.12.2010 року в розмірі 87 699,70 грн. слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 43 849,85 грн. у рахунок повернення авансу та відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 438 грн. 49 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Будь-яких доказів того, що між сторонами був укладений договір підряду, зокрема, на проведення позивачем ремонтних робіт в будинку відповідача за визначену плату, придбання будівельних матеріалів та їх використання для проведення ремонту в будинку відповідача, апелянтом ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції надано не було, а тому його доводи про незаконність рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача коштів, витрачених на ремонт будинку є безпідставними, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставно відмовив в цій частині позовних вимог. Надані ОСОБА_3 квитанції, чеки, накладні (без зазначення прізвища покупця) про придбання будівельних матеріалів, сантехнічного обладнання не доводять факту того, що вони куплені позивачкою і витрачені нею на ремонт згаданого будинку відповідача.

Отже, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого суду в частині стягнення подвійної суми завдатку та судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 відхилити.

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року в даній справі в частині стягнення подвійної суми завдатку і судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 аванс в сумі 43 849 (сорок три тисячі вісімсот сорок девять) грн. 85 коп. та 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 50 коп. судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: