Рішення

від 16.07.2009 по справі 31/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/253

16.07.09

За позовом          Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський проектний інститут», м. Львів

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС», м. Київ

Про                              стягнення 30 733,00 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Суходольська Л.В. –пред. по довір.

Від відповідача          не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 30 733,00 грн. заборгованості, пені та індексації заборгованості за Договором підряду № 136/08 від 28.11.2008 р. та Додатковою угодою №1 від 15.01.2009 р. на виконання робіт по інженерно-геодезичним роботам по берегоукріпленню та регулюванню русел рік на території Львівської області, посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних  зобов'язань та  умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2009 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.07.2009 р.

У судовому засіданні від 15.07.2009 р. було оголошено короткострокову перерву відповідно до ст.. 77 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників  у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір № 136/08 від 28.11.2008 р. та Додаткову угоду № 1 від 15.01.2009 р. згідно з якими позивач, як виконавець, зобов`язався виконати інженерно-геодезичні роботи, а відповідач, як замовник, зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість робіт за кошторисом складає 20 489,00 грн., крім того ПДВ 20% - 4 097,80 грн., разом 24 586,80 грн.

До того ж, між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 15.12.2009 р., про збільшення вартості робіт за Договором № 136/08, яка складає 43 027,20 грн.

Згідно з п. 3.2. Договору розрахунки за договором здійснюються платіжними дорученнями протягом 3-х банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

В п. 3.3. Договору значиться, що до початку робіт відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 50% від вартості обсягу робіт. Виконавець приступає до проектування після перерахування авансу.

Позивачем надано інформацію щодо перерахування відповідачем авансу у розмірі 12 293,40 грн., яка приймається судом до відома.

Судом оглянуто оригінал Акта №3 здачі-приймання проектно-кошторисної документації підписаний сторонами, який підтверджує виконання зобов`язання з боку позивача. Належним чином засвідчена копія вищевказаного акта залучена до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, відповідач за виконанні роботи не розрахувався. Обґрунтованого пояснення про причини несплати не надав,пред'явлений позов по суті не оспорив.

Таким чином сума боргу відповідача перед позивачем  підверджується наведеними даними та розрахунком до вимог позову і складає 30 733,00 грн.

Судом приймається  до уваги те, що позивач для досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з претензією №126 від 12.03.2009 р. з вимогою сплатити борг.

Проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Крім того, позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що відповідач 24.03.2009 р. платіжним дорученням № 83 сплатив 5 000,00 грн., в результаті чого сума боргу зменшилась і на день розгляду спору становить   25 733,80 грн.

Договір між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором підряду на проектно-вишукувальні роботи та послуги. . Правовідносини сторін щодо підряду регулюються нормами Цивільного кодексу України (надалі –«ЦК України»), зокрема, главами 61 та 63 ЦК України.

Згідно з частинами 1-2 та частини 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з п.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ст.ст. 252-253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст.ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач умови Договорів належним чином не виконав, вартість виконаних робіт повністю не оплатив, належних доказів  суду не надав.

Крім того, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 212,51 грн.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема право на застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, (ст. 216 Господарського кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У нашому випадку позивач у відповідності з договором нараховує штраф, що складає 77 778,80 грн.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, (ст. 232 Господарського кодексу України).

Також, позивач правомірно нараховує та просить стягнути з відповідача індексацію заборгованості в розмірі 3 119,48 грн.

З огляду на усе вище зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню

Оскільки позивачем при поданні позову та при доказувані при розгляді спору було допущено облікову помилку, то відповідно до ст.. 49 ГПК України  судові витрати, зокрема оплата державного мита покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відшкодовується за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 251-253,  509, 526, 530, 614, 625-629, 837, 879 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 32, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін та Додатковою угодою, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКС»( 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31/27, 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 32159006) на користь Державного  підприємства Міністерства оборони України «Львівський проектний інститут»–з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, –суму основного боргу в розмірі 25 733 ( двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять три) грн.. 80 коп., пеню в розмірі 1 212 (одну тисячу двісті дванадцять) грн.. 51 коп., 3 119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) грн.. 48 коп. –індексацію заборгованості, 350 (триста п`ятдесят) грн.. 66 коп. –витрати на держмито та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                          Н. І. Качан

Дата підписання рішення 17 липня 2009 року.