Рішення

від 09.07.2009 по справі 9/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/91-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09.07.2009                                                                Справа №  9/91-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ребристої С. В. при секретарі Шевченко М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс", Херсон

про стягнення 2658,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Руденко О.В., юрисконсульт, довіреність № 07/1531-09 від 02.01.2009 р.;

від відповідача - не прибув.  

          Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" (відповідач) 2658,64 грн. боргу за договором постачання електричної енергії № 906 від 30.07.2005р., з яких: 2441,81 грн. - сума основного боргу, 99,63 грн. - пеня, 92,80 грн. -  інфляційні збитки, 24,40 грн. - 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору постачання електричної енергії № 906 від 30.07.2005р. та положення ст. 526, ч.2 ст. 625 ЦК України, п.п. 10.2. (п. 2) Правил користування електричною енергією.

          Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

           Відповідач у судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

          Направлені на юридичну адресу відповідача (м. Херсон, вул. Карла Маркса, 104-а) копії ухвал господарського суду від 12.06.2009р., 25.06.2009р. повернулась до господарського суду з відміткою поштового відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

          Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Згідно з витягом з ЄДРПО України, станом на 07.07.2009р., юридична адреса товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс", на час звернення позивача з даним позовом до суду, не змінювалася, та зазначена таким чином: м. Херсон, вул. Карла Маркса, 104-а.

          До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

          Крім того, відповідач, відповідно до положень ст. ст. 64, 77 ГПК України, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання по справі.

          Розгляд справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, відбувається за наявними в ній матеріалами, оскільки документальних доказів, які наявні в матеріалах справи достатньо для вирішення спору за відсутності відповідача.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем –відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" 30.07.2005р. було укладено договір постачання електричної енергії № 906.

          Сторони обумовили предмет даного договору, який полягає в тому, що постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

          Відповідно до умов даного договору, споживач протягом розрахункового періоду  18 числа кожного місяця здійснює планові платежі на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

          Будь які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня виписки рахунка.  

          Відповідач в жовтні 2008 р. - січень 2009р. отримав рахунки на сплату за спожиту активну електроенергію та акти прийому-передачі активної електричної енергії за вказаний період на загальну суму 2441,81 грн., що підтверджується копіями виставлених рахунків.

          Станом на 01.06.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію складає 2441,81 грн.

          Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію відповідач щомісячно отримував нарочно, про що свідчить його підпис на копіях рахунків та актів прийому-передачі.

          З огляду на викладене позивачем було виконано всі зобов'язання покладені на нього чинним законодавством.          

          Відповідач, в свою чергу належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за даним договором, за спожиту активну електроенергію з позивачем не розрахувався, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем у розмірі 2658,64 грн., з яких: 2441,81 грн. - сума основного боргу, 99,63 грн. - пеня, 92,80 грн. - інфляційні збитки, 24,40 грн. - 3% річних.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

          Пункт 10.2. Правил користування електричною енергією, передбачає, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рухунків.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

               До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

               Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

               Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

                Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                 Згідно приписів ст. 625 ЦК України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

                 Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 2441,81 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2441,81 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 4.2.1. договору визначено, що у випадку порушення термінів оплати споживачем електричної енергії, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.  

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 99,63 грн., інфляційних збитків в сумі 92,80 грн. та 3 % річних в сумі 24,40 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Стаття 129 Конституції України відносить також до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

               Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

          Відповідно до  положень ст.ст. 32,33, 34  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

          Позовні вимоги обґрунтовані і доведені у встановленому законом порядку.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, та повідомлено про дату та час виготовлення рішення у повному обсязі.

          На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" (73000, м. Херсон, вул. Карла Маркса, 104-а, код ЄДРПОУ 32618287, р/р 260014964 ХОД АППБ "Аваль") на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638, п/р 260033807 ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506) на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код ЗКПО 05396638, р/р 26036300020852 - 2441,81 грн. основного боргу за активну спожиту електроенергію. На поточний рахунок № 260033807 у ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506, код 05396638: пеню у сумі - 99,63 грн., інфляційні збитки у сумі - 92,80 грн., 3 % річних у сумі - 24,40 грн., витрат по сплаті держмита в розмірі 102,00 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.                    

                Суддя                                                                                        С.В. Ребриста

                   Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          13 липня 2009 року.