Рішення

від 22.05.2012 по справі 2-5503/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5503/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" травня 2012 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого -судді Чех Н.А.

при секретарі -Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у місті Києві про усунення від права спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 19.01.2011 року померла її прабабуся - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина на майно: гаражний бокс №310 в ГБК "Березняки-3" в м. Києві, по вулиці Березняківська 23; двохкімнатна квартира АДРЕСА_1; банківські вклади. За життя, 13.01.2011 року ОСОБА_3 склала та підписала заповіт, відповідно до якого все належне їй майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось, і взагалі, все те, на що вона мала право по закону і що належало їй а момент смерті, вона заповідала своїй правнучці - ОСОБА_1 (їй -позивачці). Окрім неї (позивачки) до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця -відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2. За своє життя ОСОБА_3 стала тяжко хворіти. Починаючи з 2003 року, вона неодноразово лікувалася з приводу тяжких хвороб, що підтверджується виписками з медичної картки ОСОБА_3 На протязі всього життя вона (позивачка) та її мати - ОСОБА_4 знаходились в теплих відносинах з своєю прабабусею ОСОБА_3 В 2000 році вона (позивачка) з мамою переїхати на постійне місце проживання в місто Київ, де почали проживати в районі АДРЕСА_2, яка розташована в 10 хвилинах від прабабусі та прадідуся. На той час в основному її (позивачки) мати допомагала їм. Їх син - відповідач ОСОБА_2 постійно проживав на той час в Російській Федерації. На всі їх побажання щоб він приїхав до них, він їм відмовляв та не приїжджав до них. Її (позивачки) мати - ОСОБА_4 спочатку допомагала ОСОБА_3 та ОСОБА_5 тим, що відвозила їх на дачу та возила їх по лікарням (вона вміє водити автомобіль). Крім цього, вона допомагала їм закуповувати продукти харчування. Літом 2002 року ОСОБА_6 стало зле -він став себе погано почувати, був у лікарні і вони втрьох (вона -позивачка, її мати та прабабуся ОСОБА_3В.) їздили до нього в лікарню, відвозили їжу, медикаменти, підтримували його морально. Прадідусь - ОСОБА_5 просив свого сина (відповідача) по телефону приїхати до нього, казав, що йому залишилось мало жити, але останній постійно відмовлявся, казав що їхати йому дуже далеко і в нього немає на це часу. 20.10.2002 року прадідусь - ОСОБА_5 помер, всі питання щодо поховання лягли на плечі її (позивачки) матері - ОСОБА_4, так як ОСОБА_3 в зв'язку зі смертю чоловіка дуже погано себе почувала. Її (позивача) мати та прабабуся неодноразово телефонували відповідачу ОСОБА_2 для того, щоб останній приїхав на похорони. Спочатку відповідач - ОСОБА_2 пообіцяв, що приїде, тому тіло ОСОБА_5 на протязі 4 днів не було поховано, а в останній момент ОСОБА_2 повідомив їх, що не приїде. На протязі цих 4-х днів кожний день приходив бальзаматор, який здійснював певні дії для того щоб підтримати тіло ОСОБА_5 в нормальному вигляді, але ОСОБА_2 так і не приїхав на похорони свого батька. Після смерті ОСОБА_5 його дружині - ОСОБА_3 стало важче, тому вона (позивачка), та її мати ОСОБА_4 майже кожного дня були у неї вдома. По весні 2003 року ОСОБА_3 почала скаржитись на болі в нозі, їй було важко пересуватись, їй призначили медичну комісію за висновками якої останній дали 1 групу інвалідності. В цей час ОСОБА_3 неодноразово телефонувала своєму сину -відповідачу ОСОБА_2, скаржилась йому на своє здоров'я та бажала його побачити, але останній не приїжджав без поважних на те причин. Її (позивачки) мати - ОСОБА_4 та прабабуся -ОСОБА_3 неодноразово просили відповідача врахувати стан його матері та приїхати до неї для можливості її доглядати. Літом 2003 року ОСОБА_3 отримала можливість підлікуватись в військовому госпіталі у Пущі-Водиці. ОСОБА_3 з того часу намагалася вилікувати свій суглоб. В зв'язку з цим вона разом з її (позивачки) мамою - ОСОБА_4 їздила до різних лікарів. Так, вона в 2003 році прочитала літературу по біоенергетиці та вирішила спробувати лікуватись цим методом, тому ОСОБА_4 їздила на 10 сеансів з нею в офіс до цього лікаря на вулиці Хрещатик. Після цього ОСОБА_3 підказали, що в лікарні є лікар спеціаліст по питанням лікування суглобів. Спочатку ОСОБА_4 їздила з ОСОБА_3 на консультацію, потім останній запропонували зробити операцію по заміні колінного суглобу. ОСОБА_4 по можливості брала її (позивачку) з собою, тому вона (позивачка) в курсі всіх справ, які відбувались з ОСОБА_3 ОСОБА_4 спілкувалась з лікарем - хірургом - ОСОБА_7, який дав їй список ліків. ОСОБА_4 обдзвонила аптеки та знайшла необхідні ліки для операції та післяопераційного періоду. Крім цього, вона отримала протез в ортопедичному інституті на вулиці Воровського в місті Києві. В день операції ОСОБА_4 знаходилась постійно з ОСОБА_3 в лікарні, супроводжувала її до операційної та зустрічала після операції для того, щоб провести до палати реанімації та по можливості допомогти їй. Операцію ОСОБА_3 робили під наркозом, але спинальним, тому вона була при пам'яті та все розуміла. Після успішно проведеної операції ОСОБА_4 оплачувала як саму операцію так і роботу медичного персоналу, який допомагав хворій ОСОБА_8. На перший тиждень ОСОБА_4 найняла нянечку, а після цього взяла відпустку та почала сама піклуватися прооперованою хворою ОСОБА_3, робила всі процедури, які призначив лікар, розробляла ноги, навчила заново її ходити; перед випискою з лікарні - їздила за ходунками для ОСОБА_8. Після цього місяць ОСОБА_3 знаходилась дома, навчилась як можливо пересуватись за допомогою ОСОБА_4 Через місяць ОСОБА_3 з ОСОБА_4 поїхали в цю саму лікарню на проведення реабілітаційних процедур. В лікарні ОСОБА_3, крім ОСОБА_4 та її (позивачки), жодним чином ніхто не провідував. Після цього було ще багацько консультацій лікарів. Іноді ОСОБА_4 потрібно було терміново відпрошуватись з роботи, тому що ОСОБА_3 немала більше нікого, на кого вона могла впевнено покластись. Практично в кожній медичній установі, де знаходилась на лікуванні ОСОБА_3, є запис в журналах реєстрації хворих відомості про ОСОБА_4, так як в певних випадках лікарі повинні поставити до відома рідних та близьких. Так як вони жили в одному районі не далеко один від одного, то або вона (позивачка), або її мати - ОСОБА_4 майже кожного дня відвідували ОСОБА_8. Останні 5 років ОСОБА_3 мала додаткову хворобу, а саме - не тримання сечі. Цієї хвороби вона дуже соромилась. Її син - відповідач не приїздив до неї та не допомагав їй матеріально. Якщо б не вона (позивачка) та її мати -ОСОБА_4, а більше - ОСОБА_4, то ОСОБА_3, маючи першу групу інвалідності, такі хвороби та таке відношення, не дожила б до січня 2011 року. В березні 2007 року ОСОБА_3, виходячи з парадного, зламала руку. Через годину ОСОБА_4 поїхала з ОСОБА_3 до травматологічного пункту по вулиці Підвисоцькій при лікарні №12, в місті Києві. В лікарні був поставлений діагноз: перелом лучевої гілки лівої руки. Вона (позивач) та її мати ОСОБА_4 разом піклувались за ОСОБА_3 ОСОБА_8 була людиною, яка використовувала різні медичні та медикаментозні засоби для підтримання свого організму, вони їздили з нею в центр Євмінова, так як вона прочитала, що заняття на дошці Євмінова допоможуть їй підтримати її організм. Після заміни колінного суглобу ОСОБА_8 стала набагато менше ходити самостійно та потребувала постійного догляду, їздили вони в центр Євмінова 3-4 рази, але лікарі порадили їм відмовитись від занять на цій дошці. Їх життя було дуже сильно пов'язано з прабабусею, як вони так і вона займала в їх житті дуже велику частину, але там не було її сина -відповідача ОСОБА_2, який не цікавився її життям та не приймав в ньому взагалі ніякої участі; не приїздив до матері та не допомагав останній жодним чином на протязі останніх 20 років, а були періоди життя коли вона теж в цьому мала певну потребу. Новий рік вони (позивачка, її мати та прабабуся) зустрічали на протязі декількох разів разом, такі свята як Пасху та дні народження зустрічали теж разом. У них були дуже добрі, дружні стосунки, а після того як прабабуся в черговий раз запрошувала свого сина та його дружину в Київ, але вони не приїздили, вона покладалась в усіх своїх проблемах виключно на їх сім'ю -позивачки, ОСОБА_4 В січні 2011 року стан ОСОБА_3 значно погіршився, вона стала почуватись ще гірше ніж було, в неї почав пропадати тиск, в черговий раз приїхала невідкладна допомога, був викликаний дільничній лікар, на наступний день ОСОБА_3 госпіталізували. 17.01.2011 року ОСОБА_8 виписали з лікарні. За своє життя ОСОБА_3, а особливо в похилому віці, тяжко хворіла. Починаючи з 2003 року вона неодноразово лікувалась, перебувала на лікуванні в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни відповідно до виписки якого їй був поставлений діагноз: Дисциркулярна енцефалопатія II ст. з вираженими когнітивними порушеннями на тлі церебрального атеросклерозу; дисциркуляторний остеоартоз кульшових та колінних суглобів; ендопротез лівого колінного суглобу; розповсюджений остеохондроз хребта з больовим корінцевим синдромом; ішемічна хвороба серця; атеросклеротичний кардіосклероз СН II ст.; хронічний тромбофлебіт вен нижніх кінцівок; ПХЕС; хронічний панкреатит; хронічний коліт; післяопераційна вентральна грижа; хронічний бронхіт в стадії ремісії. Згідно довідки про смерть ОСОБА_3 причина смерті хронічна серцево-судинна недостатність. За весь час життя і тяжких хвороб відповідач своєю матір'ю не цікавився та не приймав ніякої участі в матеріальних витратах на лікування, поховання, тощо, але й не було ніякої моральної підтримки. Відповідач взагалі матір'ю не цікавився і не спілкувався з нею. За 20 років відповідач жодного разу не приїжджав до матері. Упродовж останніх п'яти років (з 2005року до моменту смерті), спадкодавець окрім фізичного болю, який спричиняла йому хвороба, зазнавав душевних страждань у зв'язку з поведінкою відповідача. Постійно покладав надію, що відповідач змінить своє ставлення до нього. Вважає, що відповідач під час тяжкої хвороби матері, яка була у безпорадному стані, мав можливість, але свідомо ухилявся від надання своїй матері будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки. В судовому засіданні представник позивача підтримав всі викладені в позові обставини, факти, просив позовні вимоги задовольнити, врахувати зміст позовної заяви, надані документи та покази свідків.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, оскільки він є недоведений в суді. Пояснили, що відповідач дійсно не відвідував свою матір останні двадцять років, не був присутній та не приймав участі в похоронах своєї матері, оскільки не мав матеріальної можливості приїхати з Росії до Києва. Крім цього, у відповідача є своя сім"я, дружина хвора. На думку відповідача його мати -ОСОБА_3 не потребувала сторонньої допомоги, матеріальної допомоги, мала немаленькі статки. Йому відомо, що мати зверталася до лікарів, але вважає, що не було гострої необхідності лікуватися, вважає, що мати не була в безпорадному стані. Зазначили, що відсутні докази того, що ОСОБА_3 зверталася до відповідача з проханням надати їй якусь допомогу чи що вона потребує якоїсь допомоги. Відповідач надавав матері моральну підтримку розмовами по телефону. З матір"ю у відповідача були теплі стосунки, підтвердженням чого є лист матері, доданий до справи.

Третя особа в судове засідання не з"явилася, надали лист, в якому просили розглянути справу у відсутності їх представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді та підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 19.01.2011 року померла ОСОБА_3 у віці 89 років, дата її народження - 21.12.1921 року. Позивачка по справі ОСОБА_1 є правнучка померлої ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_3 При житті - 13.01.2011 року ОСОБА_3 склала заповіт на ім"я своєї правнучки -позивачки по справі ОСОБА_1, яким останній на випадок своєї смерті заповіла все належне їй майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилося і взагалі, все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті. Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12, внесений до Спадкового реєстру, що підтверджено витягом, долученим до спадкової справи. Заповіт є чинним, ніким не оспорений.

Відповідно до довідки серії КИ-1 № 061193 від 11.06.2003 року ОСОБА_3 була встановлена перша група інвалідності, і в довідці зазначено, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду. З листа Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району міста Києва від 14.05.2012 року № 45/03-311/3 (отриманого на запит представника відповідача) слідує, що з березня 2003 року по 19.01.2011 року ОСОБА_3 перебувала на надомному обслуговуванні в Русанівському відділенні їх центру; згідно карти медичного огляду, заповненої поліклінікою сімейного лікаря "Русанівка", ОСОБА_3 мала 4 групу рухомої активності (значно знижена -пересувається в межах квартири, домашню роботу самостійно виконувати не може). Їй надавалась соціально-побутова допомога: оформлення документів 1 раз на місяць, оплата платежів 1 раз на місяць, закупка продуктів в магазині та на ринку 4-5 разів на місяць, доставка ліків 1 раз на місяць, вологе прибирання квартири 2 рази на місяць, закупка промтоварів 1 раз на місяць.

З наданих до справи копій медичних документів встановлено, що ОСОБА_3 з 2003 року по 2011 рік включно неодноразово перебувала на стаціонарних лікуваннях в різних лікарнях, медичних закладах. З вказаних документів слідує, що їй були встановлені наступні діагнози: Дисциркулярна енцефалопатія II ст. з вираженими когнітивними порушеннями на тлі церебрального атеросклерозу; дисциркуляторний остеоартоз кульшових та колінних суглобів; ендопротез лівого колінного суглобу; розповсюджений остеохондроз хребта з больовим корінцевим синдромом; ішемічна хвороба серця; атеросклеротичний кардіосклероз СН II ст.; хронічний тромбофлебіт вен нижніх кінцівок; ПХЕС; хронічний панкреатит; хронічний коліт; післяопераційна вентральна грижа; хронічний бронхіт в стадії ремісії. Згідно довідки про смерть причина смерті ОСОБА_3 - хронічна серцево-судинна недостатність.

Викладене вище свідчить про те, що ОСОБА_3 з 2003 року по час її смерті потребувала постійного стороннього догляду (підтверджено медичними документами та поясненнями сторони позивача, свідків). В суді також було встановлено, підтверджено документально, показами свідків та не оспорено стороною відповідача, що син померлої ОСОБА_3 -відповідач ОСОБА_2 в зазначений період, який становить майже десять років, жодного разу не відвідав матір, не надавав їй матеріальної допомоги, моральної підтримки. Навіть на похорони матері, як і свого батька ще в 2002 році, не приїздив, не займався їх похоронами, жодного разу до цього часу навіть не був на могилі своїх батьків.

Суд не може прийняти до уваги посилання сторони відповідача на те, що останній не мав матеріальної можливості приїхати з Росії до Києва щоб відвідати свою матір, щоб їй надати допомогу, що він доглядає за своєю хворою жінкою, оскільки ці обставини суд розцінює як виправдовування відповідача щодо причин невиконання своїх обов"язків відносно своєї матері. Надана до справи довідка про те, що дружина відповідача знаходиться при постійному, сторонньому догляді, стоїть на диспансерному обліку (діагноз -гіпертонічна хвороба) судом не приймається до уваги, оскільки в довідці не зазначено хто саме здійснює догляд за нею, та дана довідка видана не комісією, яка встановлює висновок про необхідність стороннього догляду. Відповідач має дорослих дітей, отримує пенсію і за 10 років при наявності бажання мав можливість хоча б один раз відвідати свою матір. Крім цього, посилання на відсутність коштів на приїзд до матері за період -останні десять років, суд розцінює як безпідставні, враховуючи і те, що для вирішення питань стосовно спадщини відповідач має грошові кошти, отримуючи правову допомогу від адвокатів, які приїжджали в судові засідання з Росії.

Не можуть бути прийняті до уваги і роздруківки телефонних дзвінків від відповідача в квартиру ОСОБА_3 за період з 2008 року по 2011 рік включно, оскільки за вказаний період -за 4 роки було здійснено відповідачем десь 50 дзвінків до ОСОБА_3, тривалість яких по 2-5 хвилин, і всього три дзвінка було тривалістю від 10 до 16 хвилин.

Надана до справи стороною відповідача копія листа від ОСОБА_3 до відповідача від 25.02.2010 року, в якому ОСОБА_3 поздоровляє сина та його дружину зі св"ятами, днем народження, приймається судом як доказ того, що саме ОСОБА_3, будучи хворою людиною, яка потребує постійного стороннього догляду, яка мала вік 88 років, не забувала про свого сина, навіть в такому стані, тремтячими руками (вказано в листі) писала поздоровлення сину, при тому, що останнім не було надано до справи жодного листа чи повідомлення про те, що він за останні десять років хоч раз привітав свою матір зі св"ятом чи днем народження.

Наявність на рахунках, відкритих на ім"я ОСОБА_3, грошових коштів також не є доказом того, що ОСОБА_3 не потребувала допомоги, догляду. Посилання на наявність додаткових, окрім пенсії, доходів у ОСОБА_3 від здачі в оренду квартири, є безпідставне, не доведене жодним доказом.

Не може бути враховано і посилання на те, що ОСОБА_3 не зверталася до відповідача з проханням надати їй якусь допомогу, оскільки це посилання нічим не підтверджено, і крім цього, відповідач, як син померлої, з моральних, етичних та людських міркувань, мав би сам цікавитися життям, здоров"ям своєї матері, яка мала похилий вік (на день смерті 89 років).

В суді було доведено, що ОСОБА_3, як особа, яка потребувала постійного стороннього догляду з 2003 року по день смерті, отримувала цей догляд від онуки та її громадянського чоловіка, правнучки (позивачки по справі), племінника, соціального працівника, тобто -від багатьох осіб, за виключенням відповідача, який є сином останньої. Враховується і те, що ОСОБА_3 сама прийняла рішення щодо визначення особи, яка успадкує її майно, це було волевиявлення спадкодавця і саме позивачка -правнучка ОСОБА_1 має успадкувати належне ОСОБА_3 майно згідно волі та бажання останньої. Крім цього, враховується і те, що позивачка ОСОБА_1 є рідною правнучкою ОСОБА_3, є дочкою дочки відповідача, тобто -онукою останнього.

З копії спадкової справи встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Від ОСОБА_13 (відповідача) також була подана заява на прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3

Відповідно до ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. По даній справі встановлено та доведено, що ОСОБА_3 мала похилий вік (89 років), тяжкі хвороби, з 2003 року за медичними висновками потребувала постійного стороннього догляду, що свідчить про перебування останньої в безпорадному стані. Крім медичних документів підтвердженням того, що ОСОБА_3 потребувала постійного стороннього догляду і отримувала її від різних людей окрім сина, підтвердили в суді і допитані свідки, в тому числі і зі сторони відповідача.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовВ»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. По даній справі відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень чи на спростування доказів сторони позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.1224 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Головне управління юстиції у місті Києві про усунення від права спадкування за законом -задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті померлої 19 січня 2011 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: