7/112-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.07.2009 Справа № 7/112-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод", м.Херсон
до Херсонської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області № 61 - лікувальний заклад, м. Херсон
про стягнення 8430 грн. 59 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Тодавчич С. М. представник дов. № 759/70-183-П від 19.12.08р.
від відповідача - не прибув.
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Херсонської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області № 61 - лікувальний заклад (відповідач) 8430 грн. 59 коп. боргу по орендній платі за договором оренди окремого індивідуально визначеного майна від 03.06.04р. № 759/04, з яких 6150 грн. 69 коп. основного боргу, 654 грн. 55 коп. пені, 1610 грн. 70 коп. інфляційних збитків та 14 грн. 65 коп. річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором у період з вересня 2006 року по квітень 2009 року включно, що змусило позивача звернутися за захистом своїх майнових прав до господарського суду.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, уповноваженого представника у судове засідання не направив, із заявою про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за відсутності свого уповноваженого представника до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, отримавши ухвалу господарського суду від 19.06.09р. про порушення провадження у справі 24 червня 2009 року.
Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав передбачених ГПК України.
За таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
в с т а н о в и в:
03 червня 2004 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 759/04, об'єктом якого є виробниче обладнання (верстати).
Відповідно до умов договору, орендна плата становить 116 грн. (без ПДВ) щомісяця та сплачується орендарем на користь орендодавця до 10 числа кожного наступного за звітним місяця з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.
Орендодавець також має право вимагати сплати пені в разі порушення орендарем строків виконання грошових зобов'язань за договором.
Фактично, об'єкт договору був переданий в строкове платне користування без права викупу відповідачу 03 червня 2004 року, що підтверджується актом прийому- передачі майна.
Позивач стверджує, що відповідач виконував грошові зобов'язання за договором неналежним чином, заборгувавши орендодавцеві 6150 грн. 69 коп. боргу за період з вересня 2006 року по квітень 2009 року включно.
Гарантійним листом від 05.02.09р. за вих.№ 27/740, складеним за результатами розгляду претензійних вимог позивача, відповідач визнав заборгованість по орендній платі, що виникла в межах виконання зобов'язань за договором оренди від 03.06.04р. № 759/04, та, посилаючись на скрутне фінансове становище, просив розстрочити виконання зобов'язань, що настали, шляхом перерахування щомісячно по 60 грн. боргу, що утворився.
Відповідачем доказів погашення боргу або заперечень по суті заявлених вимог суду не подано.
Відповідно до частин 1 та 2 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч.1ст.286 того ж Кодексу, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 625 того ж Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Доказів погашення грошових зобов'язань за договором від 03.06.04р. № 759/04 відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 6150 грн. 69 коп. є документально доведеними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Щодо грошових зобов'язань по пені, застосування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Крім того, ст.625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Наведені позивачем розрахунки 654 грн. 55 коп. пені, 1610 грн. 70 коп. інфляційних збитків та 14 грн. 65 коп. річних виконано в межах наведених нормативних актів.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 654 грн. 55 коп. пені, 1610 грн. 70 коп. інфляційних збитків та 14 грн. 65 коп. річних також задовольняються судом як нормативно обгрунтовані.
Доказів погашення боргу або заперечень по суті позову відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.
Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, стягуються 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату виготовлення його у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 193, 232, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 625 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Херсонської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області № 61 - лікувальний заклад (м. Херсон, вул. Дружби, буд. 4, код ЄДРПОУ 08564682, р/рах. 35223001000224 в банку УДК по Херсонській області, МФО 852010) на користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" (м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308500, р/рах. 260024721 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) 6150 грн. 69 коп. основного боргу, 654 грн. 55 коп. пені, 1610 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 14 грн. 65 коп. річних, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.О. Задорожна
Дата підписання рішення оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 16 липня 2009 року.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4172292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Задорожна Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні