Рішення

від 08.07.2009 по справі 7/112-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД В ІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 липня 2009 р. Справа 7/112-09

за позовом: Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1, м. В інниця.

до: Відкритого акціоне рного товариства "Немирівськ е РП "Агромаш"", м. Немирів, Вінни цька область.

про стягнення 12437,87 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідан ня

Представники

позивача : ОСОБА_1 - фіз ична особа підприємець.

відповідача : Гнасько П.П . - директор, контракт від 20.04.200 9 року.

Інші : Бузенюк Г.П. - голов ний бухгалтер, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 13.11.1997 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява про стягнення з ВАТ "Немирівс ьке РП "Агромаш"" на користь ФО П ОСОБА_1 12437,87 грн. боргу, 2979,87 гр н. пені та 3195,25 грн. інфляційних в трат в зв'язку з непроведення м відповідачем повного розра хунку за отриманий товар.

Ухвалою від 15.05.2009 року за вказ аним позовом порушено провад ження у справі № 7/112-09 та признач ено до розгляду на 16.06.2009 року.

Відповідач в судове засіда ння 16.06.2009 року не з'явився та не в иконав вимог ухвали про пору шення провадження у справі щ одо надання доказів, при тому , що про час та місце судового засідання був повідомлений н алежним чином оскільки ухвал у про порушення провадження у справі отримав 21.05.2009 року, що в бачається з поштового повідо млення № 223373.

Враховуючи неявку відпові дача, ненадання сторонами ви требуваних доказів та необхі дність у витребуванні нових доказів розгляд справи було відкладено до 08.07.2009 року.

За письмовим клопотанням с торін справа розглядається б ез здійснення технічної фікс ації судового процесу.

В судовому засіданні позив ач подав заяву згідно якої ві н відмовляється від стягненн я 2979,00 грн. пені та зменшує розмі р позовних вимог в частині ст ягнення інфляційних втрат до 2000,00 грн..

Розглянувши дану заяву суд приймає її до розгляду як так у, що не суперечить ч.4 ст. 22 ГПК У країни, відповідно до якої по зивач до прийняття рішення у справі має право, крім іншого , відмовитись від позову та зм еншити розмір позовних вимог .

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників пози вача та відповідача, з'ясував ши фактичні обставини на яки х ґрунтується позов, оцінивш и докази, які мають значення д ля розгляду справи і вирішен ня спору по суті судом встано влено наступне.

Як зазначає позивач згідно усно укладеного договору ві д 26.01.2005 року позивач взяв на себ е зобов'язання поставити від повідачу товар (запчастини а втомобільні, тракторні та ін струменти), а відповідач пови нен був прийняти та оплатити вартість отриманого товару.

У період з 26.06.2005 року до 05.10.2006 рок у позивач поставив відповіда чу товар на загальну суму 37 357,44 грн.. В підтвердження дан их поставок позивачем надано видаткові накладні та довір еності на отримання товару, о ригінали яких оглядались в с удовому засіданні 16.06.2009 року (а. с. 9-25, т.1).

Відповідач не виконав нале жним чином взятих на себе зоб ов'язань по оплаті отриманог о товару перерахувавши позив ачу за період з 26.06.2005 року до 05.10.2006 року 31094,69 грн., що підтверд жується наданими суду банків ським виписками (а.с. 28-41 т. 1).

Крім того позивач надав суд у довідку Вінницької МДПІ № 936 3/7/17 від 10.11.2008 року з якої вбачаєть ся, що за результатами провед еної перевірки встановлено н аявність цивільно-правових в ідносин між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ "Немирівське РП Агромаш" щ одо поставки першим запчасти н.

Таким чином сума боргу відп овідача станом на час поданн я позову до суду складала 62 62,75 грн. (37357,44-31094,69).

Разом з тим судом встановле но, що після порушення провад ження у справі відповідач по вністю погасив заборгованіс ть перед позивачем, в підтвер дження чого надав суду банкі вські виписки від 20.06.2009 року, 26.06.20 09 року, 17.06.2009 року, 19.06.2009 року, 26.06.2009 рок у, 30.06.2009 року та 02.07.2009 року, які наяв ні в матеріалах справи.

Таким чином відповідач пов ністю погасив заборгованіст ь перед позивачем вже після з вернення останнього з позово м до суду.

Як наголошено в п.3 Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про д еякі питання практики застос ування статей 80 та 81 Господарс ького процесуального Кодекс у України" господарський суд припиняє провадження у спра ві у зв'язку з відсутністю пре дмета спору (пункт 1-1 статті 80 Г ПК) зокрема у випадку припине ння існування предмета спору , якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегул ьованих питань.

Відсутність предмета спор у означає відсутність спі рного матеріального правові дношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку про те, що між с торонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 6262,75 грн., а тому провадженн я у цій частині підлягає прип иненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Ук раїни.

Розглянувши заяву позивач а про відмову від позову в час тині стягнення пені суд дійш ов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження у справі з огляд у на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК Укр аїни позивач вправі до прийн яття рішення у справі, крім ін шого, відмовитись від позову . При цьому частина шоста назв аної статті вказує, що господ арський суд не приймає відмо ви від позову, зменшення розм іру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавств у або порушують чиї-небудь пр ава і охоронювані законом ін тереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК Ук раїни господарський суд прип иняє провадження у справі, як що позивач відмовився від п озову і відмову прийнято гос подарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнен ня пені приймається судом, ос кільки відмова позивача від позову в цій частині не супер ечить чинному законодавству , не порушує прав і охоронюва них законом інтересів інших осіб. Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз' яснені процесуальні наслідк и його дій стосовно відмови в ід вимоги про стягнення пені .

Приймаючи заяву про відмов у від позову в частині стягне ння пені суд враховує те, що во на підписана особисто позива чем ОСОБА_1.

Також судом розглянуто вим оги позивача щодо стягнення 2000,00 грн. інфляційних втрат, за р езультатами суд дійшов насту пних висновків.

Статтею 625 ЦК України встано влено, що боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого і ндексу інфляції за весь ча с прострочення, а також три пр оценти річних від прострочен ої суми, якщо інший розмір про центів не встановлений догов ором або законом.

Таким чином суд вважає, що в имоги позивача щодо стягненн я інфляційних втрат є правом ірними, оскільки відповідают ь чинному законодавству.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахун ку інфляційних втрат, які обр аховувались за період з 01.01.2007 ро ку по 08.05.2009 року в сумі 3195,25 грн. суд в результаті перерахунку от римав 3281,68 грн. інфляційних втр ат, тобто більше значення ніж заявив позивач.

За таких обставин, суд дійшо в висновку про задоволення п озовних вимог позивача щодо стягнення 2000,00 грн. інфляційних втрат в повному обсязі з врах уванням заяви позивача про з меншення позовних вимог в ча стині стягнення інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вим оги суд врахував наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст.174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст.173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Дії позивача по передачі то вару відповідачу та дії відп овідача по прийняттю вказано го товару, за визначеною ціно ю свідчать про те, що у боржни ка (відповідача) виникло зобо в' язання по оплаті за отри маний товар.

На підставі зібраних у мате ріалах справи доказів, суд ді йшов висновку про те, що дії ст орін в силу загальних засад і змісту цивільного законодав ства слід визнати діями, що по роджують цивільні права і об ов' язки, аналогічні зобов' язанням за договором купівлі -продажу. Ці дії згідно ст.ст.11, 655, 692 ЦК України є підставою вин икнення у відповідача обов' язку сплатити заборгованіст ь за отриманий у позивача тов ар у повному обсязі.

В силу ст.655 ЦК України, за дог овором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов' язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов' язуєт ься прийняти майно (товар) і сп латити за нього певну грошов у суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покуп ець зобов' язаний оплатити т овар після його прийняття аб о прийняття товаророзпорядч их документів на нього, якщо д оговором або актами цивільно го законодавства не встановл ений інший строк оплати това ру.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Укра їни, якщо у зобов'язанні встан овлений строк (термін) його ви конання, то воно підлягає вик онанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного ко дексу України, ст.193 Господарс ького кодексу України зобов' язання має виконуватися нале жним чином відповідно до умо в договору та вимог цих Кодек сів, інших актів цивільного з аконодавства, а за відсутнос ті таких умов та вимог - відпов ідно до звичаїв ділового обо роту або інших вимог, що звича йно ставляться.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Ци вільного кодексу України, ч.7 с т.193 Господарського кодексу Ук раїни)

Відповідно до ст.527 Цивільно го кодексу України боржник з обов'язаний виконати свій об ов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інш е не встановлено договором а бо законом, не випливає із сут і зобов'язання чи звичаїв діл ового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язан ні має право вимагати доказі в того, що обов'язок виконуєть ся належним боржником або ви конання приймається належни м кредитором чи уповноважено ю на це особою, і несе ризик на слідків непред'явлення такої вимоги.

Крім того, суд звертає увагу на п.17 інформаційного листа В ГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/ 2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформа ційного листа ВГСУ від 13.08.2008 рок у № 01-8/482 "Про деякі питання засто сування норм Господарського процесуального кодексу Укра їни, порушені у доповідних за писках про роботу господарсь ких судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зок рема на тому, що під зменшення м розміру позовних вимог слі д розуміти зміну (у бік зменше ння) кількісних показників, у яких виражається позовна ви мога, в тому числі ціни позову . В разі зменшення позовних в имог, якщо його прийнято госп одарським судом, має місце но ва ціна позову, виходячи з яко ї й вирішується спір. Факт зме ншення ціни позову обов'язко во відображається господарс ьким судом в описовій частин і рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припин ення провадження у справі в ч астині зменшення позовних ви мог у господарського суду ві дсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК Ук раїни особа, яка порушила зоб ов'язання, несе відповідальн ість за наявності її вини (уми слу або необережності), якщо і нше не встановлено договором або законом. Особа є невинува тою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заході в щодо належного виконання з обов'язання. Відсутність сво єї вини доводить особа, яка по рушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарсь кого процесуального кодексу України, доказами у справі є б удь-які фактичні дані, на підс таві яких господарський суд встановлює наявність чи відс утність обставин, на яких ґру нтуються вимоги і запереченн я, а також інші обставини, які мають значення для правильно го вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Всупереч наведеним вище но рмам та вимогам ухвал суду ві д 15.05.2009 року, від 16.06.2009 року відпові дач не подав до суду жодног о доказу в спростування по зовних вимог позивача щодо с тягнення інфляційних втрат, в тому рахунку доказів прове дення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківськ их установ щодо руху коштів, к витанції до прибуткових касо вих ордерів).

За таких обставин, суд дійшо в висновку про часткове задо волення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження в ча стині стягнення основного бо ргу та частково інфляційних втрат, а також з урахуванням в ідмови відповідача від вимог и про стягнення пені.

Витрати на держмито та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су підлягають віднесенню на відповідача пропорційно зад оволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України виходячи і з того, що спір доведено до суд у внаслідок неправильних дій відповідача. При цьому суд ро зподіляючи судові витрати ви ходив із суми основного борг у (6262,75 грн.) та інфляційних втрат (3195,25 грн.) без врахування суми п ені (2979,87 грн.), яка покладається на позивача в зв'язку з його ві дмовою від вказаної вимоги.

При розподілі державного м ита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснен ня Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про д еякі питання практики застос ування розділу VI Господарськ ого процесуального кодексу У країни" згідно якого якщо поз ивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зме ншив позовні вимоги, або госп одарський суд відмовив у стя гненні певних сум, державне м ито у цій частині не повертає ться.

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суд у сплатив 127,00 грн. державного м ита, що підтверджується квит анцією № 7/1 від 23.04.2009 року та дові дкою управління Державного к азначейства у м.Вінниці Голо вного управління державного казначейства у Вінницькій о бласті від 03.07.2009 року № 11-26/338. Як вба чається із позовної заяви ці на позову складає 12437,87 грн. (6262,75 гр н. - основний борг, 2979,87 грн. пені т а 3195,25 грн. інфляційних втрат).

Враховуючи вимоги встанов лені підпунктом а) п.2 ст.3 Декре ту КМУ "Про державне мито" розм ір державного мита, який підл ягав сплаті позивачем відпов ідно до вказаного підпункту з врахуванням математичного заокруглення мав би станови ти 124,37 грн..

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передб ачено чинним законодавством є підставою для його поверне ння згідно ст.47 ГПК України та п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про держа вне мито".

Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суд у не сплатив у встановленому розмірі витрати на інформац ійно-технічне забезпечення.

Так, до позовної заяви долуч ено квитанцію від 23.04.2009 року № 6/1 оригінал якої оглядався в су довому засіданні 16.06.2009 року, з я кої вбачається, що позивачем сплачено 118,00 грн. витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення.

Як вбачається із матеріалі в справи позовна заява надій шла до суду 13.05.2009 року. При цьому для відправки її було здано 12 .05.2009 року, що вбачається із відб итку штемпеля на конверті в я кому надійшла до суду позовн а заява.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 14.04.2009 року № 361 "П ро внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-техні чного забезпечення судових п роцесів, пов' язаних з розгл ядом цивільних та господарсь ких справ" розмір витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу для п озивачів з господарських спр ав встановлений в розмірі 50 % о днієї мінімальної заробітно ї плати, визначеної Верховно ю Радою України у Законі Укра їни про Державний бюджет на в ідповідний рік.

Відповідно до ст.55 Закону Ук раїни "Про державний бюджет У країни на 2009 рік" від 26.12.2008 року № 8 35-IV встановлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітн ої плати 605 гривень, з 1 квітн я 2009 року - 625 гривень, з 1 лип ня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовт ня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2 009 року - 669 гривень на місяць.

Слід вказати, що в інформаці йному листі Вищого господарс ького суду України № 01-08/271 від 29.04.2009 року зазначаєтьс я, що сума витрат на інформаці йно - технічне забезпечення с удового процесу сплачується станом на день подання поз овної заяви.

Виходячи з наведених вище н орм та встановлених обставин (дата подання позовної заяви ) позивач повинен був сплатит и 312,50 грн. витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу, надавши с уду відповідні докази (625/2).

Дійшовши висновку про те, що позивач повинен був сплатит и 312,50 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу суд також врах ував положення ч.4 ст.51 ГПК Укра їни, яка вказує, що процесуаль на дія, для якої встановлено с трок, може бути вчинена до 24-ї г одини останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про пере гляд рішення та інші докумен ти здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня с троку, строк не вважається пр опущеним.

З огляду на викладене, суд в важає необхідним достягнути з позивача в доход Державног о бюджету України суму неспл ачених витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

За письмовим клопотанням с торін 08.07.2009 року оголошено всту пну та резолютивну частину р ішення.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМ У "Про державне мито", ст.ст.11, 509, 52 5, 526, 527, ч.1 ст.530, ч.ч. 1, 2 ст. 614, ст. 625, ст.ст. 631, 655, 692 Цивільного кодексу Укра їни, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст . 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ч.3 ст. 78, п.п.1-1, 4, ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господ арського процесуального код ексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Не мирівське РП Агромаш", вул. Лен іна, 208, м. Немирів, Вінницька об ласть, 22800 ( ідентифікаційний но мер 03567374) на користь фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2000 грн. 00 коп . інфляційних нарахувань, 94 грн. 58 коп. витрат по спла ті державного мита та 237 грн . 63 коп. витрат на інформаці йно - технічне забезпечення с удового процесу.

3. Стягнути з фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Держ авного бюджету України - 194 г рн. 50 коп. витрат на інформа ційно - технічне забезпеченн я судового процесу.

4. Видати накази в день на брання рішення законної сили .

5. Припинити провадження щодо стягнення 6262,75 грн. боргу з гідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Укра їни.

6. Припинити провадження в частині стягнення 2979,87 грн. пе ні згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК Україн и.

7. Зобов'язати управління Державного казначейства у м .Вінниці Головного управлінн я державного казначейства у Вінницькій області повернут и суму зайво сплаченого держ авного мита в розмірі 02 грн . 63 коп. фізичній особі - під приємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплаченого за квита нцією від 23.04.2009 року № 7/1.

8. Копію рішення надіслат и сторонам рекомендованим ли стом.

Суддя

Повний текст рі шення суду оформлено і підпи сано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 13 липня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - АДРЕСА_1.

3 - відповідачу - вул. Леніна, 208 , м. Немирів, Вінницька область , 22800.