Ухвала

від 25.11.2014 по справі 14/158

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. Київ К/800/13368/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Ланченко Л.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року та постанову Господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2011 року у справі № 14/158 за позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з позовною заявою до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000262310/1 від 10.05.2007 року.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено виїзну планову перевірку Державного підприємства «Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд», правонаступником якого є Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення позивачем пп. 17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III).

На підставі висновків перевірки та процедури адміністративного оскарження податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 1130513,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 987151,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, діючого на момент здійснення перевірки, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судами вірно визначено, що в порушення цього Порядку в акті перевірки відповідачем не зазначено з посиланням на первинні документи, в чому полягає порушення з боку позивача норм чинного податкового законодавства.

Поряд з цим, відповідачем зазначено, що в перевіряємому періоді підприємству визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток внаслідок того, що на підприємстві не вівся податковий облік валових доходів, валових витрат, приросту (убутку) балансової вартості запасів, амортизаційних відрахувань. Також податковим органом зазначено, що одержані позивачем кошти (капітальні трансферти, субсидії та поточні трансферти) є по своїй суті валовим доходом і повинні включатися до складу валового доходу підприємства.

Проте, такі доводи податкового органу спростовуються висновком судово-економічної експертизи № 1084,1085/24 від 30.11.2010 року, згідно з яким кошти, що надходили до Державного підприємства «Дирекція, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд» за період з 10.02.2006 року по 31.12.2006 року, спрямовані на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави та не повинні включатися до валового доходу підприємства у разі використання їх за цільовим призначенням.

У висновку вказано, що зазначені кошти (трансферти) не відповідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не підлягають оподаткуванню, оскільки їх одержання з бюджету прямо не пов'язано з будь-яким видом діяльності підприємства і спрямовано на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Податковим органом не доведено, що трансферти були використані підприємством не за цільовим призначенням.

Також актом перевірки не підтверджується заниження об'єкту оподаткування Державного підприємства «Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд» за період з 10.02.2006 року по 31.12.2006 року, що, зокрема, відображено й в п. 1 висновку судово-економічної експертизи.

Оскільки належних доказів, які б спростовували доводи позивача, висновки судово-економічної експертизи та підтверджували факт порушення податкового законодавства з боку позивача Маловисківською МДПІ не надано, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року та постанову Господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2011 року у справі №14/158 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписКарась О.В. підписЛанченко Л.В.