Ухвала

від 03.12.2014 по справі 2-4201/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4201/12 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/6375/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В. Категорія 1 03.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

При секретарі: Франюк Т.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про виділ частки майна в натурі,

За зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» про поділ будинковолодіння в натурі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про виділ у натурі частки майна.

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що 12 квітня 2002 року вона та її брат ОСОБА_3 отримали від батька в дар по 1\2 частині незакінченого будівництвом житлового будинку, побудованого на 92%, з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, та по 1\2 частині земельної ділянки під будинком площею 0,1741га. Частину отриманої в дар земельної ділянки площею 0,006 га сторони продали 06 вересня 2006 року. Земельну ділянку площею 0,1141га, яка залишилась у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони поділили, та 19 червня 2012 року отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Подарований будинок, побудований на 92%, було добудовано позивачкою ОСОБА_2 за власні кошти. Така добудова проводилася за домовленістю з ОСОБА_3 у відповідністю з фактичним користуванням приміщеннями житлового будинку. Приміщення другого поверху будинку, якими володіє і користується ОСОБА_2, на момент дарування не були житловими приміщеннями, що видно в записах інвентаризаційної справи БТІ, тому вона змушена була виконати ремонтно-будівельні роботи для завершення будівництва будинку. Ця частина будинку була обладнана окремою системою газопостачання та електроенергії, за її кошти на подвір'ї було викопано другу криницю для водопостачання другого поверху будинку.

Відповідно до Висновку №77-10/БЕ, додаток 4, локальний кошторис №2-1-1, вартість зроблених ремонтно-будівельних робіт по завершенню будівництва будинку становить 82 720 грн. Ті обставини, що ремонтно-будівельні роботи по завершенню будівництва другого поверху будинку зроблені нею за її власні кошти визнані стороною ОСОБА_3 в судовому засіданні під час слухання іншої цивільної справи №2-94/10, тому не потребують доказування.

У жовтні 2011 року будинок було введено в експлуатацію, а 27 грудня 2011 року було зареєстровано право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 по 1\2 частин за кожним співвласником.

22 березня 2012 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір про порядок володіння та користування житловим будинком, зареєстрований в реєстрі за №884, за яким в користуванні позивача ОСОБА_2 залишився другий поверх будинку.

Позивач ОСОБА_2 просила поділити в натурі житловий будинок та надвірні споруди по АДРЕСА_1 відповідно до Варіанту №1 Висновку №77-10/БЕ та з урахуванням договору про порядок володіння та користування житловим будинком ВРР №550940 від 22 березня 2012 року, виділивши сторонам у власність конкретні приміщення будинку, та зобов'язати Комунальне підприємство "БТІ" Києво-Святошинської районної ради Київської області» зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_2 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги. Остаточно позовні вимоги були уточнені 27 лютого 2014 року шляхом подання уточненої позовної заяви про виділ у натурі частки майна, відповідно до якої позивач ОСОБА_2 просила поділити в натурі житловий будинок та надвірні споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності по 1\2 частині кожному, виділивши їй у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди:

коридор №2-1 площею 9,9 кв.м.,

кухню № 2-2 --площею 14,0 кв.м.,

туалет №2-3-- площею 1,2 кв.м.,

ванну № 2-4 --площею 3,3 кв.м.,

котельню № 2-5 -- площею 0,7 кв.м.,

житлову кімнату № 2-6 --площею 10,0 кв.м.,

вітальню № 2-7 --площею 22,6 кв.м.,

погріб №"ІІІ" площею 12,3 кв.м.,

ганок 1,

сходи, яму обладнану "ІІІ",

огорожу №1(1/2 частину), ворота, фіртку №2, огорожу №3, колодязь ІІ,

та просила виділити іншому співвласнику ОСОБА_3 у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди:

коридор № 1 - площею 5,2 кв.м.,

погріб № ІІ - площею 6,9 кв.м.,

передпокій №1-1 площею 5,7 кв.м.,

кухню № 1-2 - площею 5,6кв.м.,

житлову кімнату № 1-3 - площею 13,9 кв.м.,

житлову кімнату № 1-4 --площею 8,4 кв.м.,

житлову кімнату № 1-5 --площею 17,3 кв.м.,

ганок 2,

сарай "Б",

вбиральню "В",

навіс "Г", колодязь "І",

огорожу №1 (1/2 частину), огорожу № 4,

та стягнути з ОСОБА_3 на її користь різницю вартості часток майна (без урахування вартості зроблених добудов) в розмірі 42 897 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ будинковолодіння в натурі.

В позові зазначав, що згідно договорів дарування від 12 квітня 2002 року він став власником 1\2 частини незакінченого будівництвом житлового будинку (92% готовності) та 1\2 частини земельної ділянки площею 0,1741 га в с. Гатне, Києво-Святошинського району, Київської області. Інші 1\2 частина будинку і земельної ділянки належить сестрі ОСОБА_2 Рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради від 22 жовтня 2010 року за № 9/8 надано дозвіл на переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 з одноквартирного в двоквартирний. У 2011 році будинок був прийнятий експлуатацію. У відповідності до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2011 року ОСОБА_3 є власником 1\2 частини домоволодіння. Згідно технічного паспорту від 30 липня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 є двоквартирним, двоповерховим, загальною площею 137,0кв.м., житловою - 72,2кв.м.

ОСОБА_3 просив поділити будинковолодіння АДРЕСА_1 у відповідності до запропонованого експертом варіанту розподілу у висновку №746/13-43 від 25 листопада 2013 року, та визнати за ним право власності:

на коридор, під № І -площею 5,2 кв.м.,

погріб під № ІІ - площею 6,9кв.м.,

передпокій №1-1 - площею 5,7 кв.м.,

кухню 1-2 - площею 5,6кв.м.,

житлову кімнату 1-3 - площею 13,9кв.м.,

житлову кімнату 1-4 площею - 8,4кв.м.,

житлову кімнату 1-5 - площею 17,3 кв.м.,

ганок 2,

сарай під літерою "Б",

вбиральню під літерою "В",

навіс під літерою "Г",

колодязь під №"І",

огорожу під №1 (1/2 частину),

огорожу №4, що становить 43/100 частин від усього житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 112,6кв.м. (137,0кв.м. по технічному паспорту), житловою - 72,2кв.м.,

ОСОБА_3 просив визнати за ОСОБА_2 право власності:

на коридор 2-1 - площею 9,9кв.м.,

кухню 2-2 - площею 14,0кв.м.,

туалет 2-3 - площею 1,2кв.м.,

ванну 2-4 - площею 3,3кв.м.,

котельню 2-5 - площею 0,7кв.м.,

житлову кімнату 2-6 - площею 10,0кв.м.,

вітальню 2-7 - площею 22,6кв.м.,

погріб ІІІ - площею 12,3кв.м.,

ганок 1,

яму ІІІ,

огорожу від №1 (1/2 частину),

ворота/хвіртку №2,

огорожу №3,

колодязь під №ІІ, що складає 57/100 частин від всього будинковолодіння АДРЕСА_1 загальною площею 112,6кв.м. (137,0кв.м. по технічному паспорту), житловою - 72,2кв.м.

Також позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 26 360,50 гривень різниці вартості в ідеальних частках сторін.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Поділено в натурі жилий будинок і надвірні споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності -по 1\2 частині кожному, і визнано за ОСОБА_3 право власності -

на коридор, позначений під № І площею 5,2 кв.м.,

погріб, позначений під № ІІ площею 6,9 кв.м.,

передпокій, позначений під № 1-1 площею 5,7 кв.м.,

кухню, позначену під № 1-2 площею 5,6 кв.м.,

житлову кімнату, позначену під № 1-3 площею 13,9 кв.м.,

житлову кімнату, позначену під № 1-4 площею 8,4 кв.м.,

житлову кімнату, позначену під № 1-5 площею 17,3кв.м.,

ганок 2,

сарай під літерою "Б",

вбиральню під літерою "В",

навіс під літерою "Г",

колодязь під № "І",

огорожу під №1 (1/2 частину),

огорожу № 4, що становить 43/100 частин від усього будинковолодіння,

та визнати за ОСОБА_2 право власності:

на коридор, позначений під № 2-1 площею 9,9 кв.м.,

кухню, позначену під № 2-2 площею 14,0 кв.м.,

туалет, позначений під № 2-3 площею 1,2 кв.м.,

ванну, позначену під № 2-4 площею 3,3 кв.м.,

котельню, позначену під № 2-5 площею 0,7 кв.м.,

житлову кімнату, позначену під № 2-6 площею 10,0 кв.м.,

вітальню, позначену під № 2-7 площею 22,6 кв.м.,

погріб, позначений під № ІІІ площею 12,3 кв.м.,

ганок 1,

сходи,

яму обладнану під № ІІІ,

огорожу під №1 (1/2 частину),

ворота/хвіртку № 2,

огорожу № 3, колодязь під № ІІ, що складає 57/100 частин від усього будинковолодіння.

У решті позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 26 360 грн. 50коп. різниці вартості в ідеальних частках сторін на будинковолодіння АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 834 рн. та понесені витрати на проведення експертизи в розмірі 1 765 грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 790 грн. 03 коп.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2014 року виправлена описка в рішенні суду, а саме під час проголошення резолютивної частини рішення було пропущено, що за ОСОБА_3 визнано право власності на « житлову кімнату, позначену під № 1-3 площею 13,9 кв.м.».

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з неї суми 26 360,50 грн. різниці вартості ідеальних часток в будинку, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_3 на її користь 42 897 грн. різницю вартості часток майна ( без урахування вартості добудов).

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12 квітня 2002 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони було укладено договір дарування незакінченого будівництвом (побудованого на 92%) житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали власниками по 1\2 частині зазначеного нерухомого майна. (а.с.6,7, 14).

Крім того, 12 квітня 2002 року, між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1741га по АДРЕСА_1, надану для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали в дар по 1\2 частин вказаної земельної ділянки.

Станом на 2003 рік житловий будинок АДРЕСА_1 був добудований його співвласниками на 100%, що підтверджується доданим ОСОБА_2 до первісного позову технічним паспортом КП "БТІ" Києво-Святошинської районної ради від 30.07.2012 року, в якому рік побудови будинку зазначено 2003 рік. Відповідно до цього технічного паспорту в період з 2006 по 2007 рік були побудовані біля будинку колодязь під №ІІ та яма обладнана під №ІІІ.

Відповідно договору купівлі-продажу від 06 вересня 2006 року ОСОБА_3 (в інтересах якого діяла ОСОБА_2, на підставі довіреності) та ОСОБА_2 продали земельну ділянку площею 0,06га від належної їм земельної ділянки загальною площею 0,1741га по АДРЕСА_1. ( а.с. 136).

ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0571 га по АДРЕСА_1, кадастровий № 3222481601:01:001:5006 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 червня 2012 року ( а.с. 15).

ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0570 га по АДРЕСА_1, кадастровий № 3222481601:01:001:5005 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 червня 2012 року. ( а.с. 174).

У 2011 році житловий будинок АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є вл.асниками по 1\2 частин домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами за вказаною вище адресою на підставі Свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2011 року, які видані у відповідності до рішення виконкому Гатненської сільської ради № 12/6 від 06.12.2011 року. ( а.с. 6, 7, 175, 176).

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 22 березня 2012 року було укладено та нотаріально посвідчено договір про порядок володіння та користування житловим будинком, зареєстрований в реєстрі за № 884, за яким в користування ОСОБА_2 перейшли приміщення другого поверху будинку, а в користуванні ОСОБА_3 залишилися приміщення першого поверху. ( а.с. 8).

Відповідно до висновку експерта № 746/13-43 від 25 листопада 2013 року розділ домоволодіння по АДРЕСА_1 в існуючому об'ємно-планувальному рішенні - можливий, при умові відступу від рівності ідеальних часток співвласників, та при умові, що частина земельна ділянки, яка знаходиться під житловим будинком, буде виділена в спільне сумісне користування співвласників. Експертом надано єдиний можливий варіант розподілу будинковолодіння АДРЕСА_1 між співвласниками, який описано в дослідницькій частині та схематично зображений в додатку 1 до висновку експерта. (а.с. 86-97).

Позивачу ОСОБА_2 експертом пропонується виділити у власність наступні приміщення будинку, господарські будівлі і споруди:

коридор №2-1 площею 9,9 кв.м.,

кухню №2-2 площею 14,0кв.м.,

туалет №2-3 площею 1,2 кв.м.,

ванну № 2-4 площею 3,3 кв.м.,

котельню №2-5 площею 0,7кв.м.,

житлову кімнату №2-6 площею 10,0кв.м.,

вітальню №2-7 площею 22,6кв.м.,

погріб №ІІІ площею 12,3кв.м.,

ганок 1,

сходи,

яму обладнану ІІІ,

огорожу №1 (1/2 частину),

ворота/хвіртку №2,

огорожу №3, колодязь ІІ, що складає 57/100 частин від всього будинковолодіння.

Відповідачу ОСОБА_3 експертом пропонується виділити у власність:

коридор №І площею 5,2кв.м.,

погріб №ІІ площею 6,9кв.м.,

передпокій №1-1 площею 5,7кв.м.,

кухню №1-2 площею 5,6кв.м.,

житлову кімнату №1-3 площею 13,9кв.м.,

житлову кімнату №1-4 площею 8,4кв.м.,

житлову кімнату №1-5 площею 17,3кв.м.,

ганок 2,

сарай літера "Б",

вбиральню літера "В",

навіс літера "Г",

колодязь літера "І",

огорожу №1 (1/2 частину),

огорожу №4, що становить 43/100 частин від усього будинковолодіння.

Запропонований експертом варіант розподілу будинковолодіння АДРЕСА_1 не викликає заперечень у сторін і погоджений Гатненською сільською радою (лист № 130 від 19.02.2014р.), Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації (висновок №52 від 10.02.2014р.), Києво-Святошинським РВ ГУ ДСНС України у Київській області (висновок №109 від 17.02.2014р.), Головним державним санітарним лікарем Києво-Святошинського району (висновок №186 від 20.02.2014р.), РГК "Київоблгаз" (висновок №142 від 14.02.2014р.).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №746/13-43 від 25 листопада 2013 року, вартість частини домоволодіння по АДРЕСА_1, що виділяється другому співвласнику ОСОБА_2, в цінах на час складання висновку становить 209 840 грн. (57/100 арифметичної частки). Вартість частини домоволодіння, що виділяється у власність ОСОБА_3, в цінах на час складання висновку становить 157 119 грн. (43/100 арифметичної частки). ( а.с. 86-97).

Таким чином, вартість частини домоволодіння, що виділяється у власність позивачу ОСОБА_2, є більшою за вартість частини домоволодіння, яке виділяється ОСОБА_3 Крім того, приміщення, які переходять у власність ОСОБА_2, приблизно на 10 кв.м. більші за площею, ніж приміщення, що переходять у власність відповідача ОСОБА_3, тому вірним є стягнення різниці вартості ідеальних часток з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3

У відповідності до вимог ст.152 Житлового Кодексу Української РСР, рішенням виконкому Гатненської сільської ради від 22 жовтня 2010 року за №9/8 надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на переобладнання з одноквартирного в двоквартирний житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 25).

Відповідно до вимог ст.ст. 317, 319 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради (ст.152 ЖК України). Якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Суд першої інстанції, з урахуванням можливості виділення кожній із сторін частини домоволодіння із самостійними виходами і відсутність заперечень органу місцевого самоврядування з цього приводу, прийшов до вірного висновку про задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 та про часткове задоволення вимог первісного позову ОСОБА_2 щодо поділу спірного домоволодіння в натурі відповідно до варіанту, зазначеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Враховуючи, що ОСОБА_2 відповідно до варіанту розподілу будинку, запропонованого експертом, у власність переходять приміщення другого поверху будинку, то проведені нею поліпшення у цій частині будинку залишаються в її власності, а відтак висновок про відмову у стягненні на її користь з ОСОБА_3 суми 42 897 грн є вірним.

Відповідно до висновку експерта №746/13-43 від 25 листопада 2013 року вартість кожного приміщення у житловому будинку визначалася, виходячи з вартості одного квадратного метра на час проведення дослідження. Таким чином, при визначенні вартості частин домоволодіння, що переходить у власність сторін, експертом не враховувалися якісні характеристики приміщень, вартість проведеного в них ремонту чи поліпшень. Оскільки відповідно до варіанту розподілу будинку, запропонованого експертом, у власність ОСОБА_2 переходять приміщення другого поверху будинку, то проведені нею поліпшення у цій частині будинку залишаються в її власності.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що нею у 2006 році здійснено добудову житлового будинку, який до цього знаходився в стадії будівництва і мав 92% готовності, спростовується технічним паспортом КП "БТІ" Києво-Святошинської районної ради від 30 липня 2012 року, в якому рік побудови будинку зазначено - 2003 рік (а.с. 9-13). Наданий до апеляційної скарги технічний паспорт, в якому зазначено рік побудови будинку - 2007 рік, не приймаються судом до уваги, оскільки такі зміни відбулися після прийняття рішення (30 жовтня 2014 року).

Доводи апелянта про те, що обставини здійснення ОСОБА_2 добудови спірного житлового будинку у 2006 році за 82 720 грн. встановлені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2010 року у цивільній справі №2-94/10 ( а.с. 58-60), є безпідставними, оскільки відповідно до змісту рішення відповідачем ОСОБА_3 визнано обставину проведення ОСОБА_2 переобладнань у другій половині будинку в 2006 році без його згоди, а не обставину добудови будинку на певну суму.

Відповідно до ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Не надано ні суду першої інстанції, на апеляційної інстанції, належних доказів того, що ремонтно-будівельні роботи в домоволодінні АДРЕСА_1, які проводилися ОСОБА_2, проводилися за згодою співвласника ОСОБА_3 з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: