Постанова

від 06.07.2009 по справі 25/508

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/508

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.07.2009                                                                                           № 25/508

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Рєпіної  Л.О.

 суддів:            Дикунської  С.Я.

          Євграфової  Є.П.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Львівське спеціалізоване управління "Сталь конструкція" № 137

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2009

 у справі № 25/508 (суддя Катрич В.С.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Львівське спеціалізоване управління "Сталь конструкція" № 137

 до                                                   ЗАТ "ВіЕйБі Страхування"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 200000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м. Києва від 19.03.2009 р. у справі № 25/508  позов  Дочірнього підприємства „Львівське спеціалізоване управління „Стальконструкція № 137” до Закритого акціонерного товариства „ВіЕйБі Страхування” про стягнення 200000грн. залишений без задоволення.

          Не погоджуючись з рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва без змін.

Представник позивача в судове засідання двічі не з'явився, причина суду не відома. У матеріалах справи є поштове повідомлення про отримання відповідачем ухвали Київського апеляційного господарського суду про  прийняття його апеляційної скарги до провадження з зазначенням дати і часу слухання справи, таким чином колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутність його представника.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи,  26.05.2008 сторонами у справі укладений договір добровільного страхування професійної діяльності № 130101-130-0278/08, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, а позивач сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати умови договору та правил.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору, позивачем сплачена сума страхового внеску у розмірі 2400 грн., що підтверджується  платіжним дорученням №760 від 30.05.2008р.

З 14 на 15 липня 2008року сталася злива та було заподіяно шкоду майну ТОВ „Компанія „Бізнес Центр” у вигляді: послаблення перекриття та демонтаж покрівлі в будівлі на пл.Петрушевича,3 у м. Львові.

15.07.2008 позивач повідомив відповідача  про настання страхового випадку. В зв'язку з чим представниками відповідача на об'єкті проведена перевірка. В зв'язку з тим, що на момент фіксування страхового випадку позивач не знав про розмір заподіяної шкоди, 30.07.08 заявою він надіслав відповідачу уточнення та вимогу на 255000грн., але відповідач її не акцептував.

Господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відсутні докази настання страхового випадку, відповідно до умов договору страхування.

Заперечуючи проти, рішення, позивач звертає увагу на те, що судом не взято до уваги належне виконання позивачем зобов'язань щодо внесення страхового внеску, своєчасного повідомлення про настання страхового випадку, що в зв'язку зі зливою, спричинена шкода третій особі з якою укладений договір генерального підряду, факт настання страхового випадку підтверджено відповідно правил страхування та умов договору, а тому має повне право на отримання 200000грн. компенсації майнової шкоди, спричиненою в результаті професійної діяльності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 16 цього Закону, ст. 979 ЦК України визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Зі змісту ст. 25 Закону України „Про страхування” здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

 Предметом договору страхування, укладеного сторонами є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з його обов'язком, відшкодувати шкоду, завдану ним  третім особам у зв'язку зі здійсненням страхувальником професійної діяльності. Пунктом 2.2 договору під професійною діяльністю сторони мали на увазі таку діяльність як будівництво.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не має права на отримання страхового відшкодування, в зв'язку з тим, що шкода спричинена форс-мажорними обставинами (стихійне лихо-природне явища), та не є наслідком професійної діяльності. Укладений договір не передбачає обов'язку відповідача щодо виплати страхового відшкодування у разі надзвичайної і непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

           Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу  Дочірнього підприємства „Львівське спеціалізоване управління „Стальконструкція № 137”  залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2009 року у справі № 25/508 залишити без змін.

2.          Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

 Головуючий суддя                                                                      Рєпіна  Л.О.

 Судді                                                                                          Дикунська  С.Я.

                                                                                          Євграфова  Є.П.

 09.07.09 (відправлено)