Постанова

від 02.07.2009 по справі 2/105-д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/105-Д

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "02" липня 2009 р.                                                           Справа № 2/105-Д

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Процюка О.В. - представника за довіреністю №08/6552-004936 від 26.12.2008р.,     

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "08" травня 2009 р. у справі № 2/105-Д (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир

до Приватного підприємства "Проспер", с.Кодня Житомирського району Житомирської області

про визнання недійсним договору №625 від 12.03.2008р.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.05.2009р. у справі №2/105-Д в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир до Приватного підприємства "Проспер", с.Кодня Житомирського району Житомирської області про визнання недійсним договору №625 від 12.03.2008р. відмовлено.

Вважаючи, що при прийнятті вказаного рішення судом першої інстанції не доведено та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що галузь електроенергетики є специфічною галуззю, і тому позивач посилався в обґрунтування позовних вимог на нормативно-правові акти галузевого значення, оскільки саме в них сформульовано порядок дій щодо укладення договорів на постачання електричної енергії споживачам.

На думку ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", в момент вчинення правочину не було дотримано істотних умов договору, а саме: не надано технічної документації, наявність якої є необхідною для договорів даного виду та передбачена п.2.1 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (які діяли на момент подання позову) і                   п.5.3.1 Правил технічної експлуатації.

В засідання суду не з'явився представник відповідача.

26.06.2009р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з виїздом юриста у відпустку за межі України.

Дане клопотання розглянуто судовою колегією та відхилено, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин.

Крім того, з врахуванням приписів ст.28 ГПК України, відповідач не був позбавлений можливості направити для участі у справі іншого представника.

Також судовою колегією враховуються наведені у ст.101 ГПК України приписи про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, зважаючи на які, нез'явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

12.03.2008р. між Зарічанським районом електричних мереж та Приватним підприємством "Проспер" було укладено договір про постачання електричної енергії за №625 з додатками до нього за №№1, 3.1, 4, 5-11, 6, 8, 11, 15, 16  (а.с.17-27).

В пункті 2.1.2 договору зазначено, що постачальник зобов'язується постачати електроенергію в межах 400 кВА приєднаної, 320 кВт дозволеної до використання потужності.

Як передбачено п.10.1 договору, він укладається на строк до 31.12.2008р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно п.10.3 договору усі зміни та доповнення до нього оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками сторін.  

12.08.2008р. ВАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось в господарський суд Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Проспер" про визнання договору №625 від 12.03.2008р. на постачання електричної енергії недійсним.

Мотивуючи позов, товариство зазначило, зокрема, що при укладенні договору №625 від 12.03.2008р. не дотримано спеціальні вимоги до укладення певних вимог правочинів, оскільки всупереч п.2.1 "Правил приєднання електроустановок до електроустановок до електричних мереж", затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі – НКРЕ) №1137 від 20.09.2007р., де вказано, що у разі збільшення електричної потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення повинні видаватися нові технічні умови, відповідач нові технічні умови не отримував, про що свідчить його лист №63 від 03.06.2008р. (а.с.35), а тому, договір №625 було переукладено з порушенням встановлених норм та є недійсним відповідно до ч.6 ст.203 Цивільного кодексу України.

Як стверджує позивач, з метою приведення договору від 12.03.2008р. у відповідність до вимог законодавства України у відповідача були запрошені документи, що підтверджують дані щодо потужності силового трансформатора, зазначеного в п.2.1.2 договору, узгоджену проектну документацію на трансформаторну підстанцію                  ТМ 400КВА, але такі документи у відповідача відсутні.

В обґрунтування правових підстав для звернення до суду позивач також зіслався на ч.3 ст.215, ст.615, ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України.  

Відповідач у письмовому відзиві від 21.10.2008р. на позовну заяву (а.с.66-67) заперечив проти вимог позивача, спростовуючи твердження позивача про відсутність у нього технічних умов.

Стверджує, що ним було придбано об'єкт нерухомості в с.Кодня Житомирської області по вул.Вокзальній,2, до складу якого входили низьковольтна та високовольтна системи - 1ед, й у зв'язку з виявленням, що потужність трансформатора становить 400КВА, а не 160КВА, підприємство неодноразово зверталось до позивача з приводу відновлення технічних умов попереднього власника, так як за давності підключення силового агрегату старі технічні умови не збереглися.

Звертає увагу, що умови договору від 12.03.2008р. ним виконуються.

Зазначає, що позивачем не наведено жодного акта цивільного законодавства, порушення якого, відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, тягне за собою недійсність договору від 12.03.2008р.

Заявою від 15.01.2009р. з обґрунтуванням правових підстав позову                (а.с.74,75-76) позивач уточнив позовні вимоги та просив розірвати договір №625 від 12.03.2008р. відповідно до ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, ч.2 ст.651, ст.653 Цивільного кодексу України.

10.02.2009р. позивач подав заяву №08/695-005613 від 09.02.2009р. про зміну предмету позову (а.с.83-85), в якій просив визнати недійсним договір №625 від 12.03.2008р.

При цьому, позивач знову ж таки звертає увагу, що в спірному договорі №625 від 12.03.2008р. було безпідставно, без отримання нових технічних умов  збільшено розмір дозволеної до використання потужності та потужність силового трансформатора, що є порушенням пункту 2.1 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, пункту 5.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів,                            ст.179 Господарського кодексу України, ч.4 статті 203 Цивільного кодексу України (щодо форми вчинення правочину), ч.1 статті 215 ЦК України та ст.207 ГК України.

Судовою колегією враховується наступне.

Згідно з частиною першою ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина перша ст.203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено: якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вищий арбітражний суд в п.4 роз'яснення від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" звернув увагу господарських судів на наступне: вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Предметом позову є  вимога позивача про визнання недійсним договору №625 від 12.03.2008р. на постачання електричної енергії споживачам.

Обґрунтовуючи правові підстави позову позивач, зокрема, зазначає, що при укладенні договору порушено вимоги статті 203 ЦК України в частині щодо форми вчинення правочину.

Також позивач зазначає, що договір укладено з порушенням                                 ст.179 Господарського кодексу України щодо правил укладання господарських договорів.

Однак, форма оспореного договору відповідає вимогам законодавства.

Так, відповідно до ч.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Як передбачено ч.4 ст.179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим  органом  державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до п.5.1 Правил користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. №910) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно п.5.2 ПКЕЕ при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3).

Частиною 3 ст.184 Господарського кодексу України встановлено: укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Порядок укладення договору про постачання електричної енергії визначений у розділі 5 ПКЕЕ.

Проте, в чому полягає невідповідність змісту оспорюваного договору змістові типового договору, який міститься у додатку №3 ПКЕЕ, а також які порушення правил укладання договорів були допущені при укладенні спірного договору, позивач не вказав.

Позивач, як зазначалося вище, обґрунтовуючи свою вимогу про визнання договору №625 від 12.03.2008р. недійсним, обмежився посиланням на те, що його укладення відбулося за відсутності у відповідача технічних умов приєднання електроустановки до електричної  мережі, тоді як пунктом 2.1 "Правил приєднання електроустановок до електричних мереж", пунктом 5.3.1 "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" передбачена наявність у споживача технічних умов на приєднання до електричних мереж.

Однак, пункт 5.4 ПКЕЕ, яким встановлено перелік документів, що подаються  заявником постачальній організації для укладення договору про постачання  електричної енергії, не містить такого документа як технічні умови на приєднання до електричних мереж.

Пункт 5.3 ПКЕЕ, який визначає істотні та обов'язкові для сторін умови договору про постачання електричної енергії, не містить вказівки на те, що технічні умови є обов'язковими при укладанні договорів про постачання електричної енергії.

Із змісту ст.276 ГК України вбачається, що істотними умовами договору енергопостачання є кількість і якість енергії, строки, ціни та порядок розрахунків.

Пунктом 5.6 ПКЕЕ, який містить перелік невід'ємних частин договору про постачання електричної енергії, також не передбачено, що технічні умови є невід'ємною частиною договору.

Виходячи з наведених норм, відсутність технічних умов при укладенні спірного договору не є самостійною підставою для його недійсності.

За таких обставин, всупереч правилу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач належними доказами не довів, що договір №625 від 12.03.2008р. суперечить вимогам законодавства.

"Правила приєднання електроустановок до електричних мереж", затверджені постановою НКРЕ від 14.12.2005р. №1137, на які посилається позивач, регулюють відносини, які виникають під час приєднання та підключення новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) до електричних мереж.

Пунктом 2.1 вказаних Правил (в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕ №1232 від 20.09.2007р.) передбачено, що технічні умови приєднання видаються власником електричних мереж у разі приєднання нової електроустановки, збільшення електричної потужності електроустановки внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення, зміни вимог замовника до надійності електрозабезпечення електроустановки, зміни точки приєднання.

Пунктом 5.3.1 "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", які затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України №258 від 25.07.2006р., вказано на те, що у кожного споживача повинні бути, серед іншої документації, технічні умови на приєднання до електричних мереж та довідка про їх виконання, видана власником електричних мереж.

Порядок підготовки та видачі технічних умов приєднання визначений розділом 2 "Правил приєднання електроустановок до електричних мереж" й узгодження питань, що виникають в процесі розробки технічних умов, має здійснюватись в межах цієї процедури. Із змісту вказаного розділу випливає, що видача технічних умов є передумовою для укладення договору про приєднання до електричних мереж.

Однак, предметом судового розгляду у даній справі є договір на постачання електричної енергії, вимоги до змісту якого встановлені ПКЕЕ, а не договір про приєднання, укладення якого регулюється положеннями "Правил приєднання електроустановок до електричних мереж".

Слід зазначити, що підписавши оспорений договір, без розробки відповідачем технічних умов на приєднання електроустановки, позивач взяв на себе відповідальність за постачання електричної енергії ПП "Проспер".

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції повно і  всебічно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним доказам та, відмовивши у позові, прийняв законне та обґрунтоване  рішення.

Доводи апеляційної скарги, які фактично повторюють доводи, покладені в обґрунтування позову, є непереконливими, спростовуються вищенаведеним й не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

 1.  Рішення господарського суду Житомирської області від 08 травня 2009 року у справі №2/105-Д залишити без змін, а апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №2/105-Д повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд