Постанова

від 15.07.2009 по справі 20/424

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/424

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.07.2009                                                                                           № 20/424

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:            Іваненко  Я.Л.

          Пантелієнка  В.О.

 при секретарі:           Корінній А.О.

 За участю представників:

 від позивача - Неволіна А.Ю. – дов. б/н від 01.07.2009р.,

                                                Калениченко П.А. – директор,

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Джана"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2009

 у справі № 20/424 (суддя Прокопенко Л.В.)

 за позовом                               Об"єднання підприємств "Український музичний альянс"

 до                                                   ТОВ "Джана"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   спонукання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2009р. у справі №20/424 позов ОП „Український музичний альянс” задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Джана” (02166, м.Київ, вул.Братиславська, 14-Б, код ЄДРПОУ 32770134) на користь ОП „Український музичний альянс” (04043, м. Київ, вул.Артема, 1-5, оф.814, код ЄДРПОУ 31815383, п/р 26007014254001 в АТ «Український інноваційний банк», МФО 300142) 349457,18 грн. відрахувань від вартості імпортованого обладнання. Стягнуто з ТОВ „Джана” (02166, м.Київ, вул.Братиславська, 14-Б, код ЄДРПОУ 32770134) на користь державного бюджету України 3494,57 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ „Джана” подало  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, оскільки не було встановлено і доведено, що на імпортованому відповідачем обладнанні  здійснювалось відтворення тих чи інших творів, а також здійснювалось відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, які не були попередньо правомірно оприлюднені.

Відзив на апеляційну скаргу  ОП „Український музичний альянс” не надало.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОП „Український музичний альянс”  є організацією колективного управління, що діє на підставі статуту та свідоцтва про уповноваження організації, яка здійснюватиме збір і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах від 20.12.2007р. № 2/У.

Позивач є єдиною уповноваженою організацією, визначеною Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, яка здійснює на території України збір і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснювати відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Стягнення цих відрахувань передбачене згідно ч.4, 5 ст.42 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003р. №992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах», згідно якої передбачено 3% розмір відрахувань імпортерами обладнання за кодами УКТЕЗД 8520, 8521, 8525 40, 852713, 852721, 852721, 852731, 8528 та їх під категорій.

Порядок здійснення відрахувань імпортерами обладнання затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.03 р. №780/123/561, згідно якого відрахування перераховують уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортерам обладнання.

Згідно даних митної статистики ТОВ „Джана” імпортовано обладнання з кодом товарної позиції 8520, 8528, 852721, 852731 УКТЗЕД.

В доповненнях до позову позивач просив суд першої інстанції також стягнути суму винагороди в розмірі 349457,18 грн., що становить 3% від вартості обладнання, імпортованого на територію України відповідачем, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.42 Закону України „Про авторське право і суміжні права” виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Згідно вимог зазначеної статті необхідними умовами для сплати винагороди є:

суб'єкт оплати - виробники та (або) імпортери обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах;

об'єкт оплати - вартість обладнання і (або) матеріальних носіїв.

Згідно матеріалів справи відповідач відповідає перерахованим у статті вимогам, тому має сплачувати винагороду згідно вимог законодавства.

Факт ввезення відповідачем обладнання, із застосуванням якого можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, відповідачем не заперечується і підтверджується інформацією, наданою на запит суду Державною митною службою України. Факт ввезення підтверджується контрактом №К1-07РК від 10.12.2007р., укладеним між відповідачем та компанією „KADAVI LIMITID” специфікаціями до договору, а також вантажними митними деклараціями, копії яких надані суду на запит Державною митною службою України.

За таких обставин відповідач як імпортер обладнання є суб'єктом оплати винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права.

Стаття 42 Закону встановлює обов'язок імпортерами обладнання оплачувати винагороду по факту ввезення обладнання, а не по факту його безпосереднього використання, та не визначає в якості обов'язкової підстави для її сплати саме укладення договору між імпортером та уповноваженою організацією.

Яким чином в подальшому буде використане ввезене імпортером обладнання не має жодного значення для виникнення у нього обов'язку оплатити винагороду.

Тому господарський суд м.Києва правильно стягнув 349457,18 грн., оскільки відповідач не виконав свій обов'язок з перерахування відрахувань за імпортоване обладнання        

Підставою для виникнення зобов'язання з оплати буде не договір, а безпосередньо акт цивільного законодавства - Закон України „Про авторське право і суміжні права” (ч.3 ст.11 ЦК України).

          В судовому порядку може бути зобов'язано укласти договір лише у випадках,

коли це прямо передбачено законом.

Сторони можуть укласти договір про виплату відрахувань імпортером обладнання, проте на загальних підставах за наявності згоди сторін. І на обов'язок здійснення відповідачем відрахувань за ввезене обладнання це не впливає.

Тому суд першої інстанції законно не задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання укласти договір.

Оскільки зобов'язання з оплати відрахування не є договірним, то положення ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції не могли бути застосовані судом першої інстанції.

Відсутнє в даному випадку і користування чужими грошовими коштами, тому ст.536 ЦК України також не може бути застосована.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  ТОВ „Джана” залишити без задоволення, а рішення  господарського суду м.Києва  від 19.05.2009р. у справі №20/424 –  без змін.

Справу №20/424 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Гарник Л.Л.

 Судді                                                                                          Іваненко  Я.Л.

                                                                                          Пантелієнко  В.О.

 20.07.09 (відправлено)