Постанова

від 25.04.2007 по справі 20/424

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/424

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2007 р.                                                                       справа №20/424

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скакуна  О.А.

суддів Колядко  Т.М. , М'ясищева  А.М.

за участю представників сторін:

від позивача:Петровський Є.Л. - за довір. № 150-07 від 27.12.2006 р.,

від відповідача:

експерт ДНДІСЕ:Пархоменко Ю.В. -на підст. прот. № 13 від 25.06.1998 р.Буряк А.В. -за довір. № 10 від 10.02.2007 р.Доброхотова В.В. -на підст. пасп. ВЕ № 930000 від 16.08.2003 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" м. Дружківка Донецької області

на рішення  господарського суду

Донецької області

від10.01.2005 року

по справі№ 20/424

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі структурного підрозділу  Краматорські електричні мережі                    м. Краматорськ Донецької області

доДружківсбкого підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" м. Дружківка Донецької області

простягнення 153 039 грн. 59 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2005 року (суддя                Донець О.Є.) частково задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі структурного підрозділу Краматорські електричні мережі м. Краматорськ Донецької області (далі по тексту - Товариство) до Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" м. Дружківка Донецької області (далі по тексту - Підприємство) про стягнення 147 902 грн. 85 коп.  Цим же рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

Підприємства до Товариства про визнання недійсним п. 21 Доповнення до  Додатку № 5 Договору про постачання електричної енергії  № 2043 від 27.12.2002 року .

Відповідно до вищезгаданого рішення з Підприємства на  користь  Товариства за первісним позовом стягнуто 147 902 грн. 85 коп. - боргу, 618 грн. 39 коп. - інфляційних витрат, 169 грн. 12 коп. - трьох відсотків річних. Крім того, на відповідача покладені судові втрати на загальну суму 1 645 грн.  81 коп.

В обгрунтування рішення місцевий суд послався на те, що вимоги за первісним позовом законні та доведені належним чином у задоволеній частині. Вимоги за зустрічним позовом залишені місцевим судом без задоволення, як необгрунтовані.

Відповідач за первісним позовом не погодився з рішенням господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як незаконне та винесене з порушенням норм, як процесуального так і матеріального права. На думку заявника, первісний позов задоволенню не підлягає, оскільки вимоги про стягнення боргу та штрафних санкцій недоведені. В той же час, заявник наполягає на задоволенні зустрічного позову  щодо  визнання недійсним п. 21 Доповнення до  Додатку № 5 Договору про постачання електричної енергії  № 2043 від 27.12.2002 року. Відповідач  звернув увагу  і на те, що місцевий суд при винесенні рішення не у повному обсязі з'ясував істотні обставини справи та не надав належної правової оцінки представленим сторонами доказам. Крім того, у апеляційній скарзі та під час судового засідання заявником були наведені і інші заперечення, які на його думку, є підставою для скасування оскарженого рішення в повному обсязі.

Товариство у відзиві на апеляційну скаргу та у судових засіданнях проти її задоволення заперечує і вважає рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судовою колегією згідно ухвали від 10.03.2005 року  була призначена судово-бухгалтерська експертиза. Дана експертиза була проведена експертом Донецького НДІ судових експертиз, що доводиться висновком від  09.02.2007 року  № 1190/23, який залучений до матеріалів справи.

Розглянувши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників  позивача, відповідача та експерта, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Підприємства боргу за спожиту в період з 07.04.1997 року по 01.08.2004 року  електроенергію в сумі 153 039 грн. 59 коп.

Після прийняття позову до провадження судом першої інстанції Товариство уточнило найменування відповідача та суму  боргу, яка підлягає стягненню.

Заявою від 10.11.2004 року № 503-юр (а.с.13 том 2)  позивач за первісним позовом уточнив розмір позовних вимог. В уточненні заявник просить стягнути з відповідача                     147 902 грн. 85 коп.   у зв'язку з тим, що Підприємство частково погасив борг в сумі                     3 926 грн. 99 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на договір № 2043 від 27.12.2002 року  (далі по тексту  - договор № 2043 від 27.12.2002 року); вимогу про сплату боргу та докази її направлення відповідачу; акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2001 року, що підисані відповідачем; графік погашення заборгованості, узгодженим обома сторонами та підписаними належним чином; розрахунки позовних вимог та витяги з реєстру банківських документів.

Підприємство проти вищевказаного позова заперечувало, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності в частині вимог  про стягнення боргу в сумі                             137 007 грн. 27 коп. Також відповідач вказав на невідповідність вимог позивача про стягнення   трьох відсотків річних та інфляційних витрат фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.  Позов Товариства відповідач визнав частково в сумі                    16 032 грн. 58 коп. В решті частини, на думку відповідача позовні вимоги належним чином не доведені.

Крім того,   Підприємство звернулось до господарського суду з зустрічним позовом від 07.10.2004 року про визнання недійсним п. 21 Доповнення до  Додатку № 5 Договору про постачання електричної енергії  № 2043 від 27.12.2002 року.  Зустрічний позов був прийнятий місцевим судом до розгляду спільно з первісною позовною заявою.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Під час розгляду справи  апеляційна інстанція дійшла висновку, що господарським  судом при винесенні оскарженого рішення були не в повному обсязі з'ясовані істотні обставини справи та невірно оцінені наявні в матеріалах справи докази, а також неправильно застосовані норми чинного законодавства щодо строків позовної давності.  

Тому судова колегія вважає,  апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Місцевий суд безпідставно вказав у  оскарженому рішенні, що стягненню з відповідача підлягає сума боргу в розмірі 147 902 грн. 85 коп., яка виникла в період з 07.04.1997 року  по  01.08.2004 року.

Відповідно до норм  п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, цей Кодекс застосовується до тих прав і обов'язків, які виникли до набрання ним чинності та продовжують існувати після введення його в дію.

Надані сторонами  докази свідчать про те, що спірні правовідносини виникли між ними до вступу в дію Цивільного кодексу України в редакції 2003 року та продовжували існувати після набрання ним чинності. Тому, апеляційний суд  застогсовує до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Строк позовної давності встановлюється до всіх правовідносин за винятком тих, що перелічені у ст. 258 Цивільного кодексу України.

У даному випадку, на думку судової колегії, до спірних правовідносин слід застосоуввати загальний строк позовної давності в три роки. Тому стягнення боргу з відповідача повинно здійснюватись за період з серпня 2001 року по липень 2004 року.  Дані обставини  не були враховані місцевим судом при винесенні оскарженого рішення, в зв'язку з цим з відповідача  помилково стягнутий борг в сумі 147 902 грн. 85 коп., який виник в період з 07.04.1997 року  по  01.08.2004 року.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності апеляційним судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Висновок експерта був наданий апеляційніій інстанції 20.02.2007 року.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази  з врахуванням висновку судово-бухгалтерської експертизи № 1190/23 від 09.02.2007 року, а також пояснень представників позивача, відповідача та експерта-бухгалтера Доброхотової В.В., судова колегія дійшла висновку, що місцевий суд неправильно визначив суму боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом, оскільки розрахунок боргу, наданий позивачем не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, судовою колегією було з'ясовано, що у висновку судово-бухгалтерської експертизи № 1190/23 від 09.02.2007 року є арифметичні помилки. До того ж, у сторін виникли питання  до експерта. Тому розгляд справи відкладався з метою забезпечення виконання вимог ст.ст. 22, 43 Господарського процесуального кодексу України.

На думку апеляційного суду, висновок судово-бухгалтерської експертизи № 1190/23 від 09.02.2007 року  з урахуванням уточнень експерта, є законним,  обгрунтованим та таким, що наданий з врахуванням всіх доказів по справі. Тому вищевказаний висновок судова колегія  кладе у основу судового рішення і вважає, що сума боргу Підприємства перед Товариством за період  з серпня 2001 року по липень 2004 року  складає 23 468 грн. 68 коп.  

Вищевказана сума боргу також була визнана відповідачем у судовому засіданні, яке відбулось 24.04.2007 року.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача за первісним позовом трьох відсотків річних та інфляційних витрат, на думку судової колегії, також підлягають частковому задоволенню, виходячи з суми боргу в розмірі  23 468 грн. 68 коп. та вимог ст.ст. 257,  625 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню: борг в сумі                                 23 468 грн. 68 коп., три відсотки річних в сумі  1 360 грн. 24 коп. та інфляційні витрати в сумі  3 122  грн. 68 коп. В решті вимог за первісним позовом, на думку судової колегії, слід відмовити за необгрунтованістю.

Зустрічний позов апеляційна інстанція вважає необгрунтованим, та таким, що задоволенню не підлягає. На думку апеляційного суду, в цій частині оскарженого рішення судом першої інстанції  вірно застосовані норми чинного законодавства та з'ясовані всі обставини справи. Тому  судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, що викладені в цій частині   оскарженого рішення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення Підприємства у частині того, що суд  першої інстанції не у повному обсязі з'ясував  обставини справи та безпідставно відмовив у задовленні зустрічного позову, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони необгрунтовані.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом також не було встановлено  інших порушень або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення  є законним, обгрунтованим  в частині відмови у  задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення  господарського суду Донецької області від 10.01.2005 року по справі № 20/424 підлягає  частковому скасуванню   щодо задоволення вимог за первісним позовом. Що стосується вимог за зустрічним позовом, то в цій частині оскаржене рішення залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2005 року по справі № 20/424 частково скасувати.

Стягнути з  Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" м. Дружківка Донецької області (84201, м. Дружківка Донецької області, вул. Володі Дубініна, 8, ЄДРПОУ 23128582) на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ Донецької області (84302, м. Краматорськ Донецької області,                                вул. Островського, 8, ЄДРПОУ 00131127) основний борг  в сумі    23 468 грн. 68 коп. за електроенергію, поставлену  на підставі договору  № 2043 від 27.12.2002 року  в період  з серпня 2001 року по липень 2004 року; три відсотки річних в сумі 1 360 грн. 24 коп. та інфляційні витрати в сумі 3 122 грн. 68 коп.

Стягнути з  Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" м. Дружківка Донецької області (84201, м. Дружківка Донецької області, вул. Володі Дубініна, 8, ЄДРПОУ 23128582) на користь відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка Донецької області в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ Донецької області (84302, м. Краматорськ Донецької області,                                вул. Островського, 8, ЄДРПОУ 00131127) витрати по сплаті державного мита в сумі                      279 грн.  44  коп.  та  витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  в сумі 21 грн. 55  коп.

В решті частини у задоволенні первісного позову  - відмовити.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову  рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          О.А.  Скакун

Судді:          Т.М.  Колядко

          А.М.  М'ясищев

                                                                                                                                            Надруковано: 6  прим.

                               1.   позивачу  (м. Горлівка)

                       2.   позивачу  (м. Краматорськ)   

                             3.   відповідачу

                             4.   у справу

                             5.   господарському суду

                                                                                                                                             6.   ДАГС