Постанова

від 20.09.2007 по справі 20/424

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20/424

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 вересня 2007 р.                                                                                   № 20/424  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Черкащенка М.М.,

суддів:Рибака В.В.,Михайлюка М.В.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –не з'явилися;

від відповідача –

Буряк А.В.; Пархоменко Ю.В.;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги  ВАТ "Донецькобленерго" в особі Краматорських електричних мереж

на  постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.04.2007р.

у справі№20/424 господарського суду Донецької області

за позовомВАТ "Донецькобленерго" в особі Краматорських електричних мереж

доДружківського підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"

простягнення 153 039,59 грн.

та за зустрічним позовомДружківського підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"

доВАТ "Донецькобленерго" в особі Краматорських електричних мереж

провизнання недійсним п. 21 доповнення до додатку №5 Договору

Розгляд справи відкладався з 06.09.2007р. на 20.09.2007р.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ, звернулось з позовом до Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Дружківка про стягнення, з урахуванням уточнення суми боргу, 147902,85 грн.; збитків від інфляції та річних.

Дружківське підприємство електромереж зовнішнього освітлення                 м. Дружківка, звернулось з зустрічним позовом до ВАТ “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ щодо визнання недійсним п.21 доповнення до Додатку № 5 Договору про постачання електричної енергії № 2043 від 27.12.2002.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2005 у справі № 20/424 первісний позов ВАТ “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м. Краматорськ задоволено частково.

Стягнуто з Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” м. Дружківка на користь позивача 147902,85 грн. боргу, 618,39 грн. збитків від інфляції, 169,12 грн. річних; відповідні витрати по держмиту та інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

Провадження у справі за первісним позовом щодо стягнення 1000 грн. припинено.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено.

Зустрічний позов про визнання недійсним п.21 доповнення до Договору № 5 Договору № 2043 від 27.12.2002 “Про постачання електроенергії” залишено без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2007 у справі № 20/424 зазначене рішення частково скасовано.

Стягнуто з Дружківського підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” м. Дружківка на користь позивача основний борг в сумі 23468,68 грн. за електроенергію, поставлену по договору № 2043 від 27.12.2002 в період з серпня 2001 по липень 2004, 1360,24 грн. річних та 3122,68 грн. інфляційних; відповідні витрати по держмиту та інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

В іншій частині первісного позову відмовлено.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення господарського суду першої інстанції залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ВАТ “Донецькобленерго” просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2007 по справі № 20/424 та залишити без зміни рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2005 у цій справі з підстав, що викладені в касаційній скарзі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку попередніми судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом дослідження при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.

27.12.2002 сторонами у справі був укладений договір № 2043 “На постачання електроенергії”. До укладення цього договору відповідач був споживачем електроенергії, яку передавав йому позивач, з 07.04.1997.

Згідно з уточненими позивачем вимогами заборгованість відповідача за отриману електроенергію складає 147902,85 грн. в зв'язку з тим, що відповідачем частково був погашений борг.

Термін заборгованості відповідача за отриману електроенергію визначений в позові з 07.04.1997 по 01.08.2004.

Таким чином період заборгованості відповідача охоплюється дією ЦК УРСР (ред. 1963р.) та ЦК України (ред. 2003 р.).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше,  не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного та застосовуючи ст. 257 ЦК України до спірних правовідносин апеляційна інстанція правомірно прийшла до висновку, що терміном, протягом якого захищаються права позивача за даним позовом, є період з серпня 2001 року по липень 2004 року, а розмір стягуваного боргу в цьому випадку складає 23468,68 грн., що зумовлює часткове задоволення первісного позову в частині стягнення боргу саме в цій сумі.

Часткове задоволення позову щодо основних вимог зумовлює стягнення річних та інфляційних також частково, тобто відповідно 1360,24 грн. та 3122,68 грн. (ст. 625 ЦК України).

Касаційна інстанція погоджується з цими висновками.

Зазначені обставини не враховувались господарським судом першої інстанції при повному задоволенні первісного позову.

Апеляційна інстанція погодилась з висновками господарського суду першої інстанції щодо необгрунтованості зустрічного позову, що скаржником при подачі касаційної скарги не заперечується.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на наявність погодженого та підписаного сторонами графіку погашення заборгованості у спірному періоді, як на підставу скасування постанови апеляційної інстанції, касаційною інстанцією до уваги не приймається, оскільки він відповідно до чинного законодавства ніяким чином не впливає на перебіг строку позовної давності.

Викладене свідчить про повноту встановле6ння Донецьким апеляційним господарським судом обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2007 у справі № 20/424 –без зміни.

Головуючий, суддя                                                                   М.Черкащенко

Судді                                                                                                    В.Рибак

                                                                                                     М.Михайлюк