Постанова

від 09.12.2014 по справі 922/2964/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р. Справа № 922/2964/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Жебелевої Г.С. (дов. № б/н від 19.09.2014р.)

відповідача - Кожанова О.О. (дов. № 10/12-05 від 11.08.2014р.)

третьої особи - Жебелевої Г.С. (дов. № б/н від 19.09.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни (вх. № 3090 Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2014р. у справі № 922/2964/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС", м.Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м.Київ

про визнання зобов'язань припиненими та визнання права власності, -

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Инпромсервис", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м.Київ

про визнання зобов'язань припиненими, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.08.2014р. по справі № 922/2964/14 (суддя Аріт К.В.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" відмовлено частково. Визнано припиненими зобов'язання за Кредитним договором №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС") та Публічним акціонерним товариством "Банк Форум", та додаткових угод до нього. Визнано припиненими зобов'язання за Іпотечним договором №0028/10/12-KLMVI-іпот від 16 листопада 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС"), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим №1833, та додаткових угод до нього, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. за реєстровими №№1833, 3085, 2817. Визнано припиненими зобов'язання за Договором застави №28/10/12-KLMVI-ТО від 16 листопада 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС", та додаткових угод до нього. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" (61001, м.Харків, пров.Микитинський, 24, код ЄДРПОУ 31559190, р/р 2600130195502 у Центральному відділені ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 3057490) 3 654,00 гривень судового збору. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання права власності відмовлено. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити повністю. Визнано припиненими зобов'язання за іпотечним договором №1-0293/12/37-ІР від 31 жовтня 2012 року та додаткового договору до нього від 30 жовтня 2013 року, що укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та приватним акціонерним товариством "ИНПРОМСЕРВИС" (правонаступником якого є ТОВ "ИНПРОМСЕРВИС"), посвідчені приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А., та зареєстровані в реєстрі за №№2815, 3310. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7; код ЄДРПОУ 21574573; МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНПРОМСЕРВИС" (61001, м.Харків, провулок Микитинський, буд.24, код ЄДРПОУ 32337629) 1218,00 гривень судового збору.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйової Наталії Анатоліївни звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2014р. по справі № 922/2964/14 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ТД Ирбис" та ТОВ "Инпромсервіс" та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТД Ирбис" та ТОВ "Инпромсервіс" - відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати Харківського апеляційного господарського суду - В.І. Потапенка від 06.10.2014р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни прийнято до провадження, а її розгляд призначено на 18 листопада 2014 р. об 11:00 год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, як необґрунтовану.

У судовому засіданні 18.11.2014р. оголошено перерву до 08.12.2014р. о 10:00 год.

Заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про залучення до участі у справі представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки залучення вказаної скаржником третьої особи в даному випадку не впливає на результати прийнятого судом рішення та права чи обов'язки відповідача у даній справі.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноважених представників учасників даного судового процесу, які підтримали свої позиції у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом Харківської області, між позивачем та відповідачем (Банком) було укладено кредитний договір №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року, з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до умов кредитного договору, Банк надав позивачу кредит у формі відновлюваної кредитної лінії у сумі 12 000 000,00 грн.

В забезпечення виконання Основного зобов'язання позивача за кредитним договором перед відповідачем було укладено ряд договорів:

- Іпотечний договір №1-0293/12/37-ІР від 31 жовтня 2012 року між Банком та Приватним акціонерним товариством "ИНПРОМСЕРВИС" (правонаступником якого є ТОВ "ИНПРОМСЕРВИС") щодо передання в іпотеку нежитлової будівлі літ."Р-2" загальною площею 1 249 кв.м, яке розташоване на пл.Повстання, 7/8 у м.Харкові;

- Іпотечний договір №0028/10/12-KLMVI-іпот від 16 листопада 2010 року між Банком та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС") щодо передання в іпотеку нежитлових будівель літ.А-1 загальною площею 81,9 кв.м; літ.Б-2 загальною площею 2 722,4 кв.м; літ.В-1 загальною площею 342,2 кв.м, які розташовані по вулиці Каштановій у буд.35-А у м.Харкові;

- Договір Застави №28/10/12-KLMVI-ТО від 16 листопада 2010 року між Банком та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС") щодо передання в заставу майна - товару в обороті, відповідно до Додатку №1 до Договору застави.

Також господарським судом за наявними у справі документальними доказами з'ясовано, що у 2013 році між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року, відповідно до умов якого, Банк відкрив позивачу поточні банківські рахунки для зберігання коштів на них та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов договору та вимог законодавства України, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому цим Договором.

09 липня 2014 року позивачем до ПАТ "Банк Форум" було направлено лист-вимогу №2278/07 про розірвання Договору банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року, разом з додатковими угодами до нього, та з вимогою перерахування залишку грошових коштів з рахунків (залишок коштів на банківських рахунках складає 3662251,54 грн. та 1848264,82 руб. РФ) на зазначений позивачем рахунок в іншій банківській установі протягом одного дня з дня отримання даного листа-вимоги.

Підставою для звернення позивача з даним листом стало те, що Банк не виконав покладені на нього обов'язки, передбачені Договором банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року, зокрема не виконав платіжні доручення: №378 від 05 березня 2014 року на суму 692 000,00 гривень; №380 від 06 березня 2014 року на суму 768 000,00 гривень; №413 від 07 березня 2014 року на суму 430 000,00 гривень; №431 від 11 березня 2014 року на суму 359 000,00 гривень; №434 від 12 березня 2014 року на суму 756 000,00 гривень; №436 від 13 березня 2014 року на суму 569 000,00 гривень. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується отримання Банком зазначених платіжних доручень.

Пунктом 2.5. Договору банківського рахунку, операції за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, здійснюються Банком в день надходження цих документів. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після закінчення операційного часу, Банк виконує не пізніше наступного робочого дня.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року №14 у ПАТ "БАНК ФОРУМ" запроваджено тимчасову адміністрацію з 14 березня 2014 року по 13 червня 2014 року.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VІ (далі - Закон №4452).

Частиною 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» унормовано, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

В силу положень частини 6 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

З наведеного слідує, що обов'язок Банку здійснити перерахування коштів з банківського на кредитний рахунок виник ще до введення в ПАТ «Банк Форум» тимчасової адміністрації, яка була запроваджена на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014р. № 14 «Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум».

Отже, всі невиконані відповідачем платіжні доручення були вчинені з 05 березня 2014 року по 13 березня 2014 року, а запроваджено тимчасову адміністрацію у банку з 14 березня 2014 року, під час дії якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Тобто, відповідач не виконав платіжні доручення позивача, який останній здійснив ще до впровадження тимчасової адміністрації.

Виконання платіжних доручень, які були пред'явлені позивачем Банку до введення тимчасової адміністрації, є внутрішньобанківською операцією, не є порушенням черговості вимог кредитора та не порушує обмежень, встановлених для уповноваженої особи Фонду гарантування, визначених частиною 6 статті 49 та статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже в даному випадку задовольняє саме вимоги Банку щодо погашення зобов'язань позивача за кредитним договором.

Згідно з частиною 5 статті 341 Господарського кодексу України, передбачено, що установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до частини 22.4. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до частини 30.2. статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до частини 32.1. статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, своїми діями саме відповідач порушив умови Договору банківського рахунку, умови Кредитного договору та вимоги чинного законодавства, а саме не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та не вчинив дії щодо перерахування коштів з Договору банківського рахунку в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Докази перерахування наданих до банку коштів за 6 вищевказаними платіжними дорученнями з рахунку позивача на погашення заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК).

Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604- 609 ЦК.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).

Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Даний спір виник на підставі того, що позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив в припиненні грошового зобов'язання за кредитним договором, безпідставно утримує кошти згідно вищевказаних платіжних доручень та необґрунтовано продовжує нараховувати позивачу проценти за користування кредитом.

У разі невизнання кредитором факту припинення зобов'язань за кредитним договором з підстав, передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України, позичальник має право звернутися до суду з позовом про визнання зобов'язання за договором позики припиненим, тобто про визнання права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зобов'язання за кредитним договором №0028/10/12- KLMVI від 16 листопада 2010 року припинилось на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України, у зв'язку з поєднанням в особі позивача кредитора та боржника відповідача, а тому і похідні від нього зобов'язання іпотеки та застави припинились.

Частини 1, 4 стаття 613 Цивільного кодексу України передбачають, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач брав та повертав банку гроші в рамках ліміту 12 000000,00 гривень.

Згідно довідки, виданої ПАТ "Банк Форум" №574/3700/73 від 29 травня 2014 року, заборгованість ТОВ "ТД ИРБИС" за Кредитним договором станом на 21 березня 2014 року становила 11 317 000,00 гривень, яка складалася з: строкової заборгованості за кредитом - 11 317 000,00 гривень; строкової заборгованості за процентами - відсутня; строкова заборгованість за комісіями - відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, починаючи з 05 березня 2014 року та до 29 квітня 2014 року, на виконання умов Основного зобов'язання, з банківського рахунку ТОВ "ТД ИРБИС" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року, відповідно до наданих платіжних доручень було перераховано грошові кошти у розмірі 11754678,52 гривень.

Відповідно до Довідки, наданої відповідачем №550/3700/73 від 15 травня 2014 року, станом на 24 квітня 2014 року, заборгованість ТОВ "ТД ИРБИС" перед Банком становила 3490000,00 гривень , яка складалася з: строкової заборгованості за кредитом - 3490000,00 гривень; строкової заборгованості за процентами - відсутня; строкова заборгованість за комісіями - відсутня.

Таким чином, враховуючи положення ст. 613 Цивільного кодексу України заборгованість позивача за кредитним договором в розмірі 3 490 000,00 грн. виникла саме внаслідок прострочення відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що необґрунтована відмова Банку прийняти належне виконання зобов'язання шляхом виконання платіжних доручень про перерахування коштів, пред'явлених позивачем, позбавляє Банк права здійснювати подальше нарахування відсотків за кредитом, оскільки неправомірне збільшення суми основного зобов'язання за кредитним договором, призведе до збільшення обсягу відповідальності як боржника, так і його поручителів, що є підставою для визнання зобов'язань за спірним Кредитним договором припиненими.

Господарським судом цілком обґрунтовано встановлено, що відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, а клієнт банку - це будь-яка фізична або юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до довідки №690/300/73 ПАТ АБ "Банк Форум" від 14 липня 2014 року, станом на 09 липня 2014 року вихідний залишок коштів на банківських рахунках ТОВ "ТД ИРБИС" складає 3 662 251,54 гривень та 1 848 264,82 рублів РФ.

Під час судового засідання було встановлено, що оскільки відповідач до відкриття ліквідаційної процедури не виконав покладеного на нього обов'язку щодо перерахування коштів позивача в сумі 3490000,00 грн. з банківського рахунку в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором і безпідставно утримує у себе ці кошти, а також не повернув позивачу залишок грошових коштів з банківських рахунків ТОВ "ТД ИРБИС" на зазначений позивачем рахунок у розмірі 3 662 251,54 гривень та 1 848 264,82 рублів РФ, про що позивач просив у листі-вимозі № 2278/07 від 09.07.2014р., тому невиконання банком своїх зобов'язань дає підстави вважати, що позивач стає кредитором Банку за цим зобов'язанням як у ліквідаційній процедурі, так і в господарських, цивільних правовідносинах.

Місцевий господарський суд, враховуючи положення статті 606 Цивільного кодексу України дійшов обґрунтованого висновку, що зобов'язання позивача за Кредитним договором № №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року припинились, у зв'язку з поєднанням в особі ТОВ «ТД Ирбис» боржника та кредитора Банку на суму 3 490 000,00 грн.

Відповідно до статті 606 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Основною умовою припинення зобов'язання за даною підставою є взаємна відповідність прав і обов'язків боржника і кредитора, за відсутністю якої зобов'язання не може бути припиненим.

Законодавство України не ототожнює поняття правочину та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань; в розумінні статті 606 Цивільного Кодексу України припиняється саме зобов'язання, а не правочин, внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Так як ТОВ «ТД Ирбис» є по відношенню до Банку як боржником (за Кредитним договором №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року), так і кредитором (за Договором банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року), то зобов'язання за Кредитним договором №0028/10/12-KLMVI від 16 листопада 2010 року на суму 3 490 000,00 грн. є припиненими, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Тобто, в правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, відбулося поєднання боржника і кредитора в грошовому зобов'язанні.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду апеляційної інстанції докази, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду також вважає позовні вимоги позивача про визнання зобов'язання за кредитним Договором припиненими обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною національного законодавства України.

До загальних засад цивільного законодавства України відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, відносяться принципи справедливості, добросовісності та розумності.

Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог господарський суд обґрунтовано, законно та справедливо вирішив даний спір по суті, так як судове рішення про припинення зобов'язання та подальше його виконання не призведе до погіршення матеріального становища жодної із сторін або безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у відповідності до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є пріоритетним з питань ліквідації банків, припинення грошового зобов'язання порушує черговість задоволення вимог кредиторів, то колегія суддів зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та вирішено розпочати ліквідацію ПАТ «Банк Форум».

Як свідчить з матеріалів справи, Національним Банком України прийнято Постанову № 355 від 13.06.2014р. про відкликання банківської ліцензії ПАТ «Банк Форум» та ліквідацію Банку виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

16.06.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за № 49 «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Позивач заявив кредиторську вимогу у листі-вимозі № 2278/07 від 09.07.2014р. по Договору банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року, у тому числі і на суму 3 490 000,00 грн.

Згідно з пунктом 12 частини 5 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема, визначає порядок складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року затверджено Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Це Положення розроблено на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України. Положення регулює відносини, що виникають у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а саме: підготовку, затвердження та реалізацію плану врегулювання, розробленого на основі найменш витратного для Фонду способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Дія цього Положення поширюється на всі банки, зареєстровані відповідно до законодавства України, у разі віднесення їх до категорії неплатоспроможних, крім Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Відповідно до пункту 4.30 глави 4 розділу V Положення, у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили.

Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (п. 4.31).

Таким чином, судове рішення по цій справі про припинення зобов'язання шляхом поєднання в одній особі кредитора і боржника не призведе до порушення порядку задоволення вимог кредиторів або подвійного стягнення грошових коштів, оскільки є врегульований чинним законодавством порядок внесення Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку змін до реєстру акцептованих вимог кредитора.

Отже доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків господарського суду Харківської області по суті спору, викладених у рішенні від 21.08.2014 року, щодо визнання зобов'язань за кредитним договором припиненими, у тому числі і на суму 3490000,00 грн.

Разом з цим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в мотивувальній частині рішення господарський суд дійшов передчасного висновку про розірвання договору банківського рахунку №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 3 статті 1075 Цивільного кодексу України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Пункт 6.7. Договору №1-43700/259826 від 03 вересня 2013 року про банківський рахунок встановлює, що у випадку розірвання Договору й закриття рахунку, Банк проводить взаєморозрахунки з Клієнтом. У такому випадку, Банк на підставі документа Клієнта перераховує залишок коштів на інший, вказаний Клієнтом Рахунок, або виплачує їх в готівковій формі, згідно з вимогами чинного законодавства України.

Згідно з пункту 20 Постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" (далі - Інструкція №492), закриття поточного рахунку з одночасним розірванням договору банківського вкладу за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви за умови здійснення завершальних операцій за рахунком та виплати (перерахування) коштів клієнту.

Підпунктом 20.6 пункту 20 Інструкції №492 передбачено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

Таким чином, закриття рахунку та видача клієнтові залишку грошових коштів є однією нероздільною операцією. Тобто рахунок клієнта не може бути закритий без видачі (перерахування) відповідного залишку Клієнтові.

У відповідності з вимогами Закону №4452, під час дії тимчасової адміністрації та при ліквідації Банку платежі з рахунків кредиторів, відкритих в Банку не здійснюються, оскільки є вимогами кредитора.

Згідно з вимогами Закону № 4452 під час введення тимчасової адміністрації та при відкликанні банківської ліцензії і ліквідації Банку платежі з рахунків, відкритих в Банку не здійснюються, оскільки Банк не має обов'язку в порядку, іншому, ніж порядок передбачений Законом №4452 щодо задоволення вимог кредиторів, здійснити виплату коштів позивача, в зв'язку з чим дію договору банківського рахунку не може бути припинено, банківський рахунок не може бути закрито, а правові підстави для розірвання договору банківського рахунку на означеній стадії ліквідації Банку - відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Закону "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 593 Цивільного кодексу України визначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно статті 28 Закону України "Про заставу" застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Таким чином, господарський суд з урахуванням вказаних норм та всіх обставин справи дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про припинення зобов'язання за Іпотечним договором №0028/10/12-KLMVI-іпот від 16 листопада 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС"), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. за реєстровим №1833, та додаткових угод до нього, посвідчених приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. за реєстровими №№1833, 3085, 2817, а також про припинення зобов'язання за Договором застави №28/10/12-KLMVI-ТО від 16 листопада 2010 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Закритим акціонерним товариством "ТД ИРБИС" (правонаступником якого є ТОВ "ТД ИРБИС", та додаткових угод до нього, та за іпотечним договором №1-0293/12/37-ІР від 31 жовтня 2012 року та додаткового договору до нього від 30 жовтня 2013 року, що укладені між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та приватним акціонерним товариством "ИНПРОМСЕРВИС" (правонаступником якого є ТОВ "ИНПРОМСЕРВИС"), посвідчені приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А., та зареєстровані в реєстрі за №№2815, 3310, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання позивача за кредитним договором.

Крім того, господарським судом правильно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на майно (на нежитлові будівлі, які розташовані по вулиці Каштановій, буд. 35-А у м.Харкові), що є предметом іпотеки за іпотечним договором №0028/10/12-KLMVI-іпот від 16 листопада 2010 року, оскільки це майно належить ТОВ "ТД ИРБИС", на підставі права власності, яке включає в себе право володіти, користуватись та розпоряджатись зазначеним майном.

Таким чином, господарський суд Харківської області під час прийняття рішення від 21.08.2014р. по справі № 922/2964/14 правильно застосував норми матеріального і процесуального права, належним чином з'ясував всі обставини, що мають значення для справи. Всі обставини, що мають значення для справи № 922/2964/14, які судом першої інстанції визнано встановленими, були доведені позивачем під час судового розгляду справи, а висновки, викладені в рішенні господарського суду Харківської області у справі № 922/2964/14, відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності його заперечень проти позовних вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2014 року у справі № 922/2964/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.08.2014р. у справі № 922/2964/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 09.12.14

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.