Постанова від 04.12.2014 по справі 924/1299/13

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 924/1299/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П., суддіФролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі№ 924/1299/13 господарського судуХмельницької області за позовомПрокурора Красилівського району м. Красилів в інтересах держави до 1. Росолівецької сільської ради, 2. Антонінської сільської ради, 3. Кузьминської сільської ради, 4. Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області провизнання недійсним рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 року № 4; Антонінської сільської ради народних депутатів від 09.11.2000 року № 4; Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 року № 2 та визнання недійсним державного акта на права постійного користування землею площею 121, 03 га. Серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 року; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ № 000589 від 13.11.2000 року; державного акта на право постійного користування землею площею 789, 93 га, серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 року

В засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Хмельницьке виробниче сільсько-господарсько-рибоводне підприємство": Дубовецький Ю.О. директор - позивача:Кузнецова Ю.В. посвідчення № 023135 від 26.11.2013 р. - відповідачів:Росолівецької сільради: не з'явився, Антонінської сільради: не з'явився, Кузьминської сільради: не з'явився, ВАТ "Хмельницькрибгосп": не з'явився, - третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Красилівського району м. Красилів в інтересах держави звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до Росолівецької сільської ради, Антонінської сільської ради, Кузьминської сільської ради, відкритого акціонерного товариства "Хмельницькрибгосп" (далі за текстом - ВАТ "Хмельницькрибгосп") про визнання недійсними рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. № 4; Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. № 4; Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. № 2 та визнання недійними державного акта на право постійного користування землею площею 121, 03 га серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 р., виданого на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. № 4; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ № 000589 від 13.11.2000 р., виданого на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. № 4; державного акта на право постійного користування землею площею 789, 93 га, серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 р., виданого на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. № 2.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.12.2013 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну інспекцію сільського господарства в Хмельницькій області.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року у справі № 924/1299/13 позовні вимоги прокурора Красилівського району м. Красилів в інтересах держави задоволено частково: визнано недійсним рішення одинадцятої сесії Кузьминської сільської ради від 31.10.2000 року № 2 "Про затвердження матеріалів інвентаризації землі"; визнати недійсним рішення дванадцятої сесії Антонінської селищної ради ХХІІІ скликання № 4 від 09.11.2000 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації землі"; визнано недійсним державний акт серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 року на право постійного користування землею площею 789, 93 га, виданий ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2; визнано недійсним державний акт серії І-ХМ № 000589 від 13.11.2000 року на право постійного користування землею площею 108, 00 га, виданий ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. № 4; визнано недійсним державний акт серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 року на право постійного користування землею площею 121, 03 га, виданий ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. № 4. В задоволенні позову про визнання недійсним рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 року № 4 "Про погодження матеріалів інвентаризації земель" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відкрите акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року частково та прийняти нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень та про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельними ділянками.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 924/1299/13 апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 924/1299/13, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 75, 76, 80, 83 Цивільного кодексу Української РСР, ст. ст. 77, 79 Земельного кодексу України, ст. ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 25.11.2014 року № 03-05/3092 для розгляду касаційної скарги у справі № 924/1299/13, у зв'язку з завершенням двотижневої підготовки у Національній школі суддів України судді Ходаківської І.П. та виходом із відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 04.12.2014 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів у судове засідання.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з оглядну на наступне.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням одинадцятої сесії ХХІІ скликання Кузьминської сільської ради Красилівського району від 31.10.2000 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" було надано в постійне користування ВАТ "Хмельницькриба" по матеріалах інвентаризації земельну ділянку 789, 93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі, пасовищ - 2, 50 га, під виробничими дворами 0, 49 га, шляхами і дамбами 9, 09 га, ліси і лісовкриті площі - 6,0 га, болота 117, 51 га, водосховища і канали 654, 34 га. Зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею ВАТ "Хмельницькриба" згідно даного рішення.

На підставі зазначеного рішення, Кузьминською сільською радою ВАТ "Хмельницькрибгосп" 15.11.2000 року видано державний акт серії № І-ХМ № 000588 на право постійного користування земельною ділянкою площею 789, 93 га для ведення рибного господарства, в межах згідно з планом землекористування. Зазначено, що даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 2.

Судами досліджено, що із наданого витягу з Книги реєстрації державних актів на право постійного користування землею Кузьминської сільської ради вбачається, що запис під номером 2 відсутній.

01.11.2000 року рішенням "Про погодження матеріалів інвентаризації земель" № 4 Росолівецька сільська рада Красилівського району Хмельницької області затвердила матеріали інвентаризації земель водного фонду ВАТ "Хмельницькрибгосп"; погодила надання земель водного фонду загальною площею 121, 03 га підприємству ВАТ "Хмельницькрибгосп". Пунктом 3 рішення було вирішено просити районну раду вийти з клопотанням перед обласною радою про надання земель водного фонду підприємству ВАТ "Хмельницькрибгосп".

Так, на підставі зазначеного рішення, Росолівецькою сільською радою 10.11.2000 року видано ВАТ "Хмельницкрибгосп" державний акт серії І-ХМ № 000590 на право постійного користування землею площею 121,03га для ведення рибного господарства, який, як зазначено, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під № 4.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно листа Росолівецької сільської ради № 257 від 06.12.2013 р., в 2000р. Книга реєстрації державних актів не велася, державні акти не видавалися і не реєструвалися.

09.11.2000 року рішенням дванадцятої сесії ХХІІІ скликання Антонінської селищної ради Красилівського району Хмельницької області "Про затвердження матеріалів інвентаризації землі" № 4 затверджено матеріали інвентаризації землі, проведені ВК ПМП "ЛГМБ", надано в постійне користування ВАТ "Хмельницькриба" по матеріалах інвентаризації земельну ділянку 108, 00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі, рілля 1, 4 га, сіножатей 2, 23 га, пасовищ 0, 62 га, виробничими дворами 1, 77 га, шляхами і дамбами 4, 04 га, ліси і інші лісовкриті площі - 2, 58 га, боліт 13, 09 га, водосховищами і каналами 81, 47 га., зобов'язано видати державний акт на право постійного користування землею ВАТ "Хмельницькриба" згідно даного рішення.

Так, згідно рішення Антонінської селищної Ради № 4 від 09.11.2000 р. ВАТ "Хмельницькрибгосп" 13.11.2000 р. Антонінською селищною радою видано державний акт серії І-ХМ № 000589 на право постійного користування землею площею 108,00 га в межах згідно з планом землекористування для ведення рибного господарства. Зазначено, що акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31.

Також, судами встановлено, що відповідно до довідки Антонінської селищної ради № 695 від 09.12.2013 р., Книга реєстрації державних актів про надання в постійне користування земельних ділянок в сільській раді відсутня.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що в подальшому, Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області листом від 01.10.2013 р. № 4/2-3128 звернулася до прокуратури Хмельницької області та прокуратури Красилівського району з клопотанням вжити заходів прокурорського реагування з метою усунення порушень земельного законодавства, які були виявлені під час перевірки, зокрема, зазначено, що ВАТ "Хмельницькрибгосп" на території Красилівського району Хмельницької області використовує на підставі державних актів на право постійного користування землею земельні ділянки водного фонду: земельна ділянка водного фонду загальною площею 121, 03 га на території Росолівецької сільської ради Красилівського району на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 року, виданого Росолівецькою сільською радою народних депутатів; земельна ділянка водного фонду загальною площею 108, 00 га на території Антонінської селищної ради Красилівського району на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії І-ХМ № 000589 від 13.11.2000 року, виданого Антонінською селищною радою народних депутатів; земельна ділянка водного фонду загальною площею 789, 93 га на території Кузьминської сільської ради Красилівського району на підставі державного акта на право постійного користування землею, серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 року, виданого Кузьминською сільською радою народних депутатів. Підставою видачі державних актів на право постійного користування землею стали відповідно рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. № 4, Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 № 4, Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 № 2.

Наголошувалось, що в порушення ст. ст. 7, 9, 11, 19, 60, 78, 79 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішень), Росолівецька, Кузьминська сільські ради, Антонінська селищна рада при прийнятті рішень щодо видачі державних актів на право постійного користування перевищили надані повноваження.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор Красилівського району звернувся до відділу Держземагенства у Красилівському районі з вимогою (лист № 117-73-13 від 13.10.2013 р.) надати інформацію, чи перебувають земельні ділянки, якими користується ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі державних актів на право постійного користування від 10.11.2000 р. І-ХМ № 000590 площею 121, 03 га, від 13.11.2000 р. І-ХМ № 000589 площею 108 га, від 15.11.2000 р. І-ХМ № 000588 площею 789, 93 га за межами населених пунктів та чи відносяться вони до об'єктів водного фонду.

Так, листом від 13.11.2013 року № 04-04-06/ відділ Держземагенства у Красилівському районі повідомив, що зазначені земельні ділянки водного фонду розташовані за межами населених пунктів на території Красилівського району: Кузьминської сільської ради, площею 789, 93 га, Антонінської селищної ради, площею 108, 00 га та Росолівецької сільської ради, площею 121, 03 га. Окрім того, вказані земельні ділянки перебувають у державній власності.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з обґрунтованості заявлених вимог прокурора Красилівського району Хмельницької області, оскільки Кузьминська сільська рада та Антонінська селищна рада, прийнявши рішення від 31.10.2000 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" та рішення № 4 від 09.11.2000 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації землі", діяли всупереч вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, перевищили надані їм повноваження, визначені Земельним кодексом України, оскільки право на прийняття таких рішень було віднесено до компетенції відповідної районної ради.

Відмовляючи в позові в частині визнання недійсним рішення Росолівецької сільської ради № 4 від 01.11.2000 року,суди вказали, що прийняттям вказаного рішення Росолівецька сільська рада не порушила норми чинного на той час законодавства, зокрема, ст. ст. 11, 19, 79 Земельного кодексу.

Крім того, суди вказали, що оскільки державні акти,видані ВАТ "Хмельницькрибгосп" Кузьминською сільською радою серії І-ХМ №000588 на площу 789, 93 га та Антонінської селищною радою серії І-ХМ № 000589 на площу 108, 00 га, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування та те, що в даному випадку рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 року № 2 та Антонінської сільської ради № 4 від 01.11.2000 року прийняті без відповідних на це повноважень та визнані судами недійсними, то і державні акти, видані на їх підставі, також, мають бути визнані недійсними.

Щодо визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 121, 03 га від 10.11.2000 р. серія І-ХМ № 000590, виданого ВАТ "Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Росолівецької сільської ради від 01.11.2000 р. №4 "Про погодження матеріалів інвентаризації земель", судами зазначено, що Росолівецька сільська рада не приймала рішення про надання в постійне користування земельної ділянки водного фонду площею 121, 03 га підприємству ВАТ "Хмельницькрибгосп", відтак підстави для видання оскаржуваного державного акта відсутні, у зв'язку із чим Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 121, 03 га від 10.11.2000 р. серія І-ХМ № 000590 суди визнали недійсним.

Крім того, суди попередніх інстанцій, оцінивши сукупність наявних у матеріалах справи доказів, дійшли висновку про те, що прокурору Красилівського району стало відомо про порушення, що стали підставою для звернення з даним позовом, лише після звернення Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області листом від 01.10.2013 року № 4/2-3128, що свідчить про звернення прокурора з даним позовом до суду в межах строку, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки у справі судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ВАТ "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулось до суду першої інстанції із письмовою заявою про застосування строку позовної давності, вказуючи на те, що відповідно до ст. 112 Земельного кодексу України, 1990 року рішення ради могло бути оскаржене до арбітражного суду у місячний строк та просило відмовити у позові на підставі положень ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України,

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувані рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів, Антонінської сільської ради народних депутатів, Кузьминської сільської ради народних депутатів та видані на їх підставі акти на право постійного користування були прийняті та видані в жовтні, листопаді 2000 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п 6. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, оскаржувані рішення сільради є рішеннями органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію їхньою реалізацією, однак господарські суди попередніх інстанцій вказані обставини не врахували, зокрема щодо необхідності застосування Закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме норми Цивільного кодексу України в редакції 1963 року.

Згідно ст. 71 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Положеннями ст. 76 названого Кодексу закріплено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Нормами ст. 75 цього Кодексу передбачено обов'язковість застосування позовної давності незалежно від заяви сторін.

Проте, суди попередніх інстанцій досліджуючи обставини щодо початку перебігу строку позовної давності, дійшли висновку про те, що прокурору Красилівського району стало відомо про порушення, що стали підставою для звернення з даним позовом, лише після звернення Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області листом від 01.10.2013 року № 4/2-3128 однак не перевірили доводів сторін щодо проведення відповідної перевірки та належного її оформлення, у зв'язку з чим прийшли до передчасних висновків у справі.

Для правильного застосування строку позовної давності при визначені початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29.10.2014 року у справі № 6-152цс14.

Однак, приписи наведених норм права, в порушення принципу повноти судового розгляду, передбаченого ст. 43 ГПК України, стосовно пропуску строку позовної давності судами попередніх інстанцій не враховано.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція обмежена в праві встановлення обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним та вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій в порушення положень ст. 43 ГПК України не було всебічно, в повному обсязі та об'єктивно розглянуто всі обставин справи в їх сукупності, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірний доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарських судів попередніх інстанцій, прийняті у даній справі, цим вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року у справі № 924/1299/13 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року у справі № 924/1299/13 скасувати.

3. Матеріали справи № 924/1299/13 направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддяІ.П. Ходаківська СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко