Постанова

від 11.12.2014 по справі 923/1611/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2014 р.Справа № 923/1611/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головея В.М.,

Суддів: Колоколова С.І., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Салтан Р.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Сінбад»

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2014 р.

по справі № 923/1611/13

за позовом Голопристанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№7) - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня

до Приватного малого підприємства «Сінбад»

про стягнення 14 998,48 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 11.12.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013р. Голопристанська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№7) - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня (далі - Колонія, позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області із позовом до Приватного малого підприємства «Сінбад» (далі - ПМП «Сінбад», відповідач) про стягнення завищеної вартості виконаних робіт згідно договору підряду №172/1 від 12.10.2010р. в сумі 14 998,48 грн.

Позов обґрунтований тим, що у вересні 2010 року комісією Державного Департаменту України з ПВП з розгляду питань стосовно списання майна Державної кримінально-виконавчої служби України через незадовільний технічний стан, повний фізичний знос, непридатний для подальшого використання було прийнято рішення про списання з балансу Голопристанської ВК №7 причалу, розташованого на річці Кошовій, шляхом розбирання та демонтажу основних засобів. Адміністрацією установи прийнято рішення про демонтаж зазначеного причалу. За виконану роботу відповідачу було сплачено винагороду в розмірі 43 911,00 грн. Крім цього, позивач зазначив, що відповідач є платником єдиного податку по ставці 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно до вимог Указу Президента України 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» не являється платником у тому числі: податку на додану вартість, доплата різниці в розмірі страхових внесків до Пенсійного фонду України, податку на прибуток. Однак, зважаючи на це, до вартості обсягу робіт були включені видатки по сплаті відповідачу податку на додану вартість у розмірі 2 134, 23 грн., доплата різниці в розмірі страхових внесків до Пенсійного фонду України в сумі 3 759, 58 грн., податок на прибуток в сумі 2 971,50 грн., комунальний податок в сумі 20,17 грн., а також демонтаж одноповерхової будівлі, що не було проведено в сумі 6 113,00 грн.

02.09.2014р. позивач до господарського суду надав заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з призначенням по даній справі судової будівельно-технічної експертизи, Колонія просила суд стягнути з відповідача вартість судової експертизи в розмірі 4 250,88 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.09.2014р. позов Колонії задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 14 998,48 грн. завищеної вартості виконаних робіт згідно договору підряду №172/1 від 12.10.2010р., 1 720,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 4 250,88 грн. витрат по сплаті судової експертизи.

Рішення мотивоване тим, що позивач в силу 33 ГПК України, довід в установленому законом порядку обставини, на які він посилається на підставу своїх вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду , ПМП «Сінбад» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2014р. апеляційна скарга ПМП «Сінбад» прийнята до провадження у складі колегії суддів, головуючого судді Петрова М.С., суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П. та призначена до розгляду на 11.11.2014р.

07.11.2014р. до апеляційного суду від Колонії надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення господарського суду залишити без змін та розглянути справу за відсутності представника Колонії.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Петрова М.С., на лікарняному проведено повторний автоматичний розподілу справи №923/1611/13, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджено рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30 призначено повторний автоматичний розподіл справи відповідно до розпорядження №147 від 11 листопада 2014року. Після повторного автоматизованого розподілу справи №923/1611/13 головуючим суддею призначено Головея В.М.

Розпорядженням №2799 від 12.11.2014р. для розгляду апеляційної скарги по даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Головея В.М., суддів Колоколова С.І. та Шевченко В.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. апеляційна скарга ПМП «Сінбад» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.12.2014р.

Представник позивача належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення поштового відправлення від 13.11.2014р..

Приймаючи до уваги клопотання позивача, судова колегія порадившись на місці, прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 11.12.2014р. представник відповідача надав пояснення, якими підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2010р. між Колонією (замовник) та ПМП «Сінбад» (підрядник) укладений договір підряду №172/1, за умовами якого підрядник повинен провести демонтаж будівель та інших споруд, що знаходяться на земельній ділянці за адресою м. Херсон, вул. Причальна, 1 (Зелений причал), наданої замовнику у постійне користування замовника згідно державного акту І-ХС №001132 від 05.11.1999 року. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є здані будівельні матеріали (п. п. 2.1., 3.1. договору).

Пунктами 6.1., 6.6. сторони домовились, що вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з приблизним кошторисом (Додаток №1 до даного договору). Вартість робіт за даним договором складає суму 43 911,00 грн. і вказана без урахування ПДВ.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом 3 робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання (п. 8.1. договір).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено та не заперечено сторонами, що на виконання умов договору відповідачем було виконано роботи на загальну суму 43 910,66 грн., що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2010 року на загальну суму 43 910,66 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, застережень та скріплено печатками юридичних осіб.

Отже, між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

У відповідності до ч.1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

З огляду на норми цивільного законодавства України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст.626 ЦК України). Зміст договору, його умови визначаються сторонами на їх розсуд і є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна ціни в договорі після його підписання допускається лише у випадках встановлених договором або законом, при цьому зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ст.632 ЦК України).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що укладаючи договір на виконання підрядних робіт сторони погодили усі суттєві умови договору: обсяг робіт та їх вартість, підписали договір разом з його невід'ємною частиною, а саме: локальний кошторис (а.с. 34-36). Договір підряду укладено 12.10.2010 року, роботи виконано відповідачем та оплачені позивачем у 2010 році.

25.10.2010р. між сторонами укладений акт виконаних робіт, який підписаний повноважними представниками сторін, без жодних зауважень щодо якості та об'єму виконаних робіт.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Дослідивши всі обставини справи та наявні докази, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення 14 998,48 грн., оскільки матеріали справи не містять і позивачем не представлено суду будь-яких належних доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань при виконанні договору підряду № 172/1 від 12.10.2010 року.

Позивач не заперечує факт виконання відповідачем передбачених договором робіт та їх прийняття і оплату позивачем у встановленому договором порядку без жодних зауважень

Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості виконаних робіт відповідачем на загальну суму 14 998,48 грн.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договір підряду № 172/1 від 12.10.2010 року в частині визначення ціни не було визнано в установленому порядку недійсними повністю або частково з підстав її завищення, та не були внесені відповідні зміни.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що виявлені Колонією порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені Договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт

Оскільки між сторонами у справі укладено Договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача отримано останнім як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору і вони не можуть вважатися зайво отриманими коштами за виконаними роботами.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що по даній справі господарським судом першої інстанції було призначено та проведено судову будівельно-технічну експертизу. Висновки якої господарський суд визнав важливими для вирішення спору, однак судова колегія не погоджується з таким твердженням господарського суду, оскільки відповідно ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Отже, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія зазначає, роботи відповідачем виконанні належним чином на суму 43 911,00 грн. ще наприкінці 2010 року, з боку позивача за період з грудня 2010 року по жовтень 2013 року були відсутні будь-які зауваження щодо виконаних робіт, а висновки експертизи, яка була призначена у 2014році не спростовує даних підписаних сторонами Актів приймання - передачі виконаних робіт.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задовольню, а рішення господарського суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Сінбад» - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від 02.09.2014 р. - скасувати.

3. Позовні вимоги Голопристанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області (№7) - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня - залишити без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.12.2014 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Шевченко В.В.