Постанова

від 08.12.2014 по справі 5015/2153/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2014 р. Справа № 5015/2153/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Юрченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Елекс» (надалі ПП «Елекс») за № 21/юр від 09.10.2014р. (вх. № 01-05/4787/14 від 14.10.2014р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2014р.

у справі № 5015/2153/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (надалі ПАТ «Мегабанк»)

до відповідача: ПП «Елекс»

про стягнення заборгованості та штрафів за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю:

від позивача: Лаврів В.П. - представник (довіреність № 13-1064/13д від 13.12.2013р.);

від відповідача: Салада Т.М. - представник (довіреність № 1 від 04.01.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/2153/12 (суддя Шпакович О.Ф.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" кредитну заборгованість у сумі 638577,57 грн. (що виникла за умовами кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р.), а саме: кредитні кошти у сумі 74082,47 дол. США (що еквівалентно 592104,14 грн.); відсотки за користування кредитними коштами у сумі 1840,33 дол. США (що еквівалентно 14708,83грн.); штраф у сумі 31764,60 грн., шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю учбового тренажеру (літ. "А-2", площа 539,4 м 2 ), що знаходиться у місті Стрий (Львівська область), вулиця Матвійціва, 4 "а" (об'єкт нерухомості передано в іпотеку згідно з умовами договору № 24-13/2008-МК-USD-3-2 від 01.08.2008р.). Реалізацію зазначеного об'єкту нерухомості вирішено здійснити із застосуванням процедури продажу, встановленої нормами ст. 38 Закону України "Про іпотеку": шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержатель) будь-якій визначеній ним особі (покупцеві) за ціною, що підлягає визначенню суб'єктом оціночної діяльності (який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), із наданням ПАТ "Мегабанк" усіх прав продавця, необхідних для реалізації об'єкту нерухомості (предмету іпотеки). Передано ПАТ "Мегабанк" об'єкт нерухомості (предмет іпотеки), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду). Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 14929,36 грн. Стягнуто з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" судовий збір у сумі 12771,55 грн. (а.с.89-93, т.2).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. (головуючий-суддя Гнатюк Г.М., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) задоволено частково апеляційну скаргу ПП "Елекс". Скасовано рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі № 5015/2153/12 в частині стягнення 74282,87грн. (9293,49 доларів США) основного боргу та в цій частині позову припинено провадження у справі. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з ПАТ "Мегабанк" на користь ПП "Елекс" 742,83 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги (а.с.190-196, т.2).

08.07.2014р. Вищий господарський суд України задоволив частково касаційну скаргу ПАТ "Мегабанк". Скасував постанову ЛАГС від 29.04.2014р. та рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі № 5015/2153/12 та передав справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду (а.с.226-231, т.2).

Скасовуючи судові рішення, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що суд першої інстанції не встановив обставин часткової сплати відповідачем коштів за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD, після порушення провадження у справі, а суд апеляційної інстанції дійшов висновків про наявність підстав до припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 74282,87 грн. боргу без врахування положень п. 5.4 кредитного договору, що є порушенням вимог ст. 534 ЦК України та має суттєве значення для визначення дійсної суми заборгованості за кредитом і може вплинути на розрахунок процентів та штрафних санкцій, передбачених договором.

Оскаржуваним рішенням господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі № 5015/2153/12 (суддя Ділай У.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" 74082,47 дол. США заборгованості за кредитом; 31764,60 грн. штрафу шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою "А-2", площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, 4а, передану в іпотеку згідно з умовами договору № 24-13/2008-МК-USD-3-2 від 01.08.2008р. Реалізацію зазначеного об'єкту нерухомості вирішено здійснити із застосуванням процедури продажу, встановленої нормами ст. 38 ЗУ "Про іпотеку": шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержатель) будь-якій визначеній ним особі (покупцеві) за ціною, що підлягає визначенню суб'єктом оціночної діяльності (який здійснює свою діяльність відповідно до ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), із наданням ПАТ "Мегабанк" усіх прав продавця, необхідних для реалізації об'єкту нерухомості (предмету іпотеки). Передано ПАТ "Мегабанк" об'єкт нерухомості (нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою "А-2", площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул. Матійціва, 4а), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду). Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14929,36 грн. штрафу. Припинено провадження у справі в частині стягнення 1840,33 дол. США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.2011р. по 23.05.2012р. Стягнуто з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" 12771,55грн. судового збору (а.с.51-62, т.3).

Під час слухання справи суд першої інстанції встановив, що відповідач належно не виконував своїх зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD-3-2 від 01.08.2008р., не сплачував платежів з повернення кредитних коштів, згідно погодженого сторонами графіку, внаслідок чого із врахуванням положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п.4.3.2. Кредитного договору підставними є вимоги позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Суд визнав обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 74082,47 дол. США заборгованості за кредитом, припинив провадження у справі підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 1840,33 дол. США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.2011р. по 23.05.2012р. Позовну вимогу щодо стягнення штрафу суд задоволив частково у зв'язку зі спливом позовної давності. З урахуванням того, що виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором забезпечено іпотекою (іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD-3-2 від 01.08.2008р.), суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність вимог позивача про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про передачу предмета іпотеки, на час його реалізації, в управління ПАТ "Мегабанк" із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог до відповідача.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «Елекс» подав апеляційну скаргу, в якій оскаржуване рішення вважає прийнятим з порушенням норм процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вважає, що суд першої інстанції повинен був повернути позову заяву без розгляду на підставі ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки позивач додав до позовної заяви платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 13070,00 грн. (по майновій вимозі), одночасно заявивши і немайнову вимогу, судовий збір за яку не сплачено. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі № 5015/2153/12 в частині передачі ПАТ "Мегабанк" об'єкта нерухомості (нежитлової будівлі учбового тренажеру, позначеної в технічному паспорті під літерою "А-2", площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, 4а), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду).На думку скаржника, питання про передачу предмета іпотеки в управління у відповідності до положень ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про іпотеку» може бути вирішено судом лише після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не одночасно з прийняттям такого рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим. Вважає, що суд першої інстанції застосував необхідну норму права, передбачену ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», що є необхідним для належного виконання рішення суду, у зв'язку з чим доводи скаржника є безпідставними. Стверджує, що питання управління майном не є окремою позовною вимогою та є нерозривним із зверненням стягнення на предмет іпотеки, оскільки така норма передбачена в ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про Іпотеку», відтак, не потребує додаткової сплати судового збору. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі № 5015/2153/12, а апеляційну скаргу ПП "Елекс" - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі № 5015/2153/12.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2008р. між ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк" (кредитодавець) та ПП "Елекс" (позичальник) укладено кредитний договір № 24-13/2008-МК-USD, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі 150000,00 доларів США (кредит), а позичальник зобов'язується на умовах, передбачених договором, повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 15 % річних (а.с.25-26, т.1).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кредит надається на строк з 01 серпня 2008 року до 01 серпня 2013 року.

Згідно п. 1.3 кредит надається на придбання нерухомості нежитлового призначення.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється щомісячними платежами (ануїтетні платежі) в розмірі та в строки, встановлені графіком платежів, що є невід'ємною частиною договору.

Кредит надається у безготівковій формі після конвертування шляхом перерахування на поточний рахунок № 26007840407, відкритий позичальнику у ВАТ «Мегабанк», або перерахування за цільовим призначенням згідно з договором (п. 2.1 кредитного договору).

У відповідності до п. 2.3-2.4 для надання/перерахування позичальнику суми кредиту та обліку заборгованості за кредитом кредитодавець відкриває позичковий рахунок №208348400901. Для обліку нарахованих процентів за користування кредитом кредитодавець відкриває рахунок № 208898400901.

В пункті 3.1 договору кредиту зазначено, що виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується, зокрема, іпотекою нежитлової будівлі учбового тренажеру «А-2», яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, буд. 4-а, і належить на правах власності ПП «Елекс».

Розділом 4 кредитного договору передбачено права та обов'язки сторін.

Відповідно до п. 4.2.8 кредитного договору позичальник зобов'язується достроково виконати зобов'язання за договором (повернути кредит, сплатити проценти та інш.) у разі виникнення у кредитодавця або у третіх осіб права звернення стягнення на заставу, що є забезпеченням виконання позичальником його зобов'язань за цим договором.

Кредитодавець має право достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів у випадках порушення позичальником умов договору; невиконання або неналежного виконання позичальником (поручителем, заставодавцем - майновим поручителем, гарантом і т.д.) умов договору, що забезпечує виконання зобов'язання за цим договором; виникнення у кредитодавця права на звернення стягнення на предмет застави за зобов'язаннями, що виникають з цього договору або на той же предмет застави за зобов'язаннями, що виникають з будь-яких інших договорів, укладених позичальником з третіми особами; якщо у позичальника сталися будь-які обставини, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений; якщо за договором банківського вкладу, права вимоги за яким надані у заставу за цим договором, заявлена вимога щодо дострокового повернення суми вкладу (його частини) та виплати процентів або якщо строк дії вказаного договору банківського вкладу закінчився, а вкладник не дає згоди на його пролонгацію на строк дії цього договору (п. 4.3.2 кредитного договору).

Згідно п. 5.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів за його користування (ануїтетні платежі) здійснюється позичальником у валюті, в якій було отримано кредит, на рахунок № 373998400901, МФО 385413 (транзитний рахунок).

Пунктом 5.2 кредитного договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в кінці місяця та в день погашення ануїтетного платежу позичальником, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком , фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»).

У відповідності до п. 5.3 кредитного договору, якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (за винятком випадків, коли встановлений графіком платежу термін закінчується у вихідний, святковий або інший неробочий день: в таких випадках здійснення ануїтетного платежу у перший за ним робочий день не є простроченням).

В пункті 5.4 кредитного договору зазначено, що у разі надходження від позичальника грошових коштів на виконання його грошових зобов'язань за договором, погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: а) за наявності поточної заборгованості: - проценти за користування кредитом; - сума основного боргу за кредитом. б) за наявності простроченої заборгованості: -прострочена заборгованість за процентами; - прострочена заборгованість за кредитом; - нараховані проценти за користування кредитом; - сума основного боргу за кредитом; - штраф згідно з умовами договору. Зазначений порядок може бути змінений кредитором у односторонньому порядку.

Відповідно до п. 7.1.1 кредитного договору кредитодавець може стягнути штраф з позичальника за кожний випадок несвоєчасної, тобто не у відповідності з графіком, сплати ануїтетних платежів - у розмірі 5% від несвоєчасно сплаченої суми за перші 5 днів прострочення, у розмірі 10% - понад 5 днів прострочення.

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до строку, вказаного у пункті 1.2 договору. дострокове розірвання договору здійснюється згідно з законодавством України (п. 9.1 кредитного договору).

В подальшому сторони неодноразово вносили зміни і доповнення до кредитного договору щодо графіку платежів шляхом підписання додаткових угод до нього (а.с.28-44, т.1).

Кредитний договір № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. та додаткові угоди до нього підписані і скріплені печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

01.08.2008р. між ПП «Елекс» (іпотекодавець) та ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD-3-2 (а.с.45-47, т.1).

Відповідно до пп.1.1 п.1 даний договір забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язання за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. та за будь-якими додатковими договорами до нього (основне зобов'язання), укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, згідно з умовами якого іпотекодержателем було надано іпотекодавцю кредит у розмірі 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США строком з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2013 року зі сплатою 15 процентів річних. Договором забезпечується обтяження будь-якого збільшення основного зобов'язання та процентів за ним.

Предметом іпотеки є нежитлова будівля учбового тренажеру, позначена в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, 4а. реєстраційний номер 8487843. предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності (п. 1.2 іпотечного договору).

В пункті 1.3 іпотечного договору зазначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задоволити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Сторони домовились, що вартість предмета іпотеки становить 874758,00 грн. (п.1.4 іпотечного договору).

Згідно п. 3.1.2 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язується застрахувати предмет іпотеки на користь іпотекодержатель на строк дії основного зобов'язання на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування та надати докази страхування іпотекодержатель у строк не пізніше, ніж через 5 днів після набрання чинності договором.

Розділом 4 іпотечного договору передбачено відповідальність іпотекодавця.

Відповідно до розділу 5 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задоволити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Іпотекодержатель має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки: отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством. Визначені п. 5.2.1 договору способи задоволення вимог іпотекодержатель не перешкоджають іпотекодержатель застосувати інші, встановлені чинним законодавством України, способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.5 іпотечного договору встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період його реалізації.

Згідно п. 8.2 іпотечний договір закінчує свою дію з припиненням основного зобов'язання.

Іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. підписаний і скріплений печатками сторін, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М. та зареєстрований в реєстрі за №4537. Одночасно, нотаріус наклав заборону відчуження предмета іпотеки, зареєстровану в реєстрі за № 4538.

Із наявної в матеріалах справи копії меморіального валютного ордера № 167_1 від 01.08.2008р. вбачається, що на виконання умов кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. позивач надав відповідачу кредит в сумі 150000,00 доларів США у гривневому еквіваленті: 726765,00 грн. (а.с.22, т.1).

Факт отримання вказаної суми кредиту відповідач не заперечує.

Судом встановлено, що позичальник (відповідач) не виконував належно своїх зобов'язань за кредитним договором, не сплачував платежів з повернення кредитних коштів згідно погодженого сторонами графіку, що підтверджується банківськими виписками з особових рахунків ПП «Елекс» за період з 21.08.2008р. по 23.05.2012р. (а.с.49-73, т.1).

12.10.2011р. Банк звернувся до ПП «Елекс» з повідомленням за № 80-02-177 про порушення умов кредитного та іпотечного договорів та вимогою за № 80-02-174 щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. (а.с.81-84, т.2).

У вказаних повідомленні та вимозі зазначалось про те, що відповідач в період з 15.08.2011р. по 12.10.2011р. порушив прийняті на себе зобов'язання щодо сплати грошових коштів згідно встановленого графіку та сплати процентів за користування коштами. Позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитом в сумі 2053,15 грн., несплачені проценти за користування грошовими коштами, за період з 15.08.2011р. по 09.102011р. включно, у сумі 1959,40 доларів США та штраф за несвоєчасну сплату ануїтетних платежів у розмірі 24435,32 грн., а також застрахувати предмет застави.

16.01.2012р. позивач надіслав відповідачу повідомлення за № 80-02-313 від 16.01.2012р., в якому зазначив, що станом на 12.01.2012р. прострочена заборгованість за кредитом ПП «Елекс» складає 6619,85 дол. США. Вказав, що прострочена заборгованість по процентах, нарахованих за період з 10.11.2011р. по 10.01.2012р. за користування коштами становить 2003,32 дол. США, штраф за несвоєчасну сплату ануїтетних платежів - 32906,20 грн. Крім того, вказував, що в порушення умов іпотеки відповідач не застрахував предмет іпотеки. Вимагав відновити порушені права банку та сплатити протягом тридцяти днів заборгованість за кредитом в сумі 6619,85 дол. США, суму несплачених процентів за користування коштами, отриманими за кредитним договором на загальну суму 2003,32 дол. США та суму штрафу за несвоєчасну сплату ануїтетних платежів у розмірі 32906,20 грн. Одночасно вимагав усунути існуючі порушення щодо страхування предмета застави та привести технічну документацію на предмет іпотеки у відповідність до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19747398 від 01.08.2008р. Повідомляв, що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором для задоволення вимог, що виникли з кредитного договору. (а.с. 23-24,т.1).

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вищевказаних вимог позивача.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ПП «Елекс» за кредитним договором №24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. станом на 23.05.2012р., у зв'язку з неналежним невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість за кредитом в розмірі 74082,47 доларів США (еквівалент 592104,15 грн.), по нарахованих і несплачених відсотках - 1840,33 доларів США (еквівалент 14712,91 грн.) та штраф - 46693,96 грн. (а.с. 17-18,т.1, т.1).

Підставою звернення позивача до місцевого господарського суду слугувало неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. Посилаючись на п.п.1.3, 5.1,5.2 іпотечного договору №24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. та ст.ст.33, 38, 39 ЗУ «Про іпотеку» позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором. Також з огляду на ту обставину, що в порушення п. 3.1.2. іпотечного договору відповідач не застрахував предмет іпотеки, що може призвести до ускладнення процедури повернення заборгованості за кредитним договором, позивач просив передати об'єкт нерухомості (предмет іпотеки), на час його реалізації, в управління ПАТ "Мегабанк" із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на погашення заборгованості за кредитним договором №24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р.

24.07.2012р. позивач звернувся до місцевого господарського суду з уточненням до позовної заяви за № 80-01-1722 від 23.07.2012р., в якому визначив спірні суми у національній валюті України: еквівалент 74082,47 дол. США заборгованості за кредитом становить 592104,14 грн., еквівалент 1840,33 дол. США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 14708,83 грн. (а.с.93, т.1).

Матеріалами справи підтверджено, що після порушення провадження у даній справі відповідач частково погасив борг перед позивачем, сплативши позивачу 74282,87 грн., зокрема, шляхом перерахування 73158,73 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 9152,85 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтетних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD), що підтверджується копіями виписки з особового рахунку від 14.01.2013р., заяви на купівлю валюти № 1 від 14.01.2013р. та платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 14.01.2013р., а також шляхом перерахування 1124,14 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 140,64 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтетних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD), що підтверджується копіями виписки з особового рахунку від 15.01.2013р., заяви на купівлю валюти № 2 від 15.01.2013р. та платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 15.01.2013 р. (а.с. 124-129, т.2).

Як вбачається із змісту додаткових пояснень ПАТ "Мегабанк" за № 80-01-1680 від 06.08.2014р. кошти, сплачені відповідачем після порушення провадження у справі було зараховано на погашення простроченої заборгованості за процентами за період з 10.11.2011р. по 23.05.2012р. та простроченої заборгованості за процентами, яка виникла після пред'явлення позову до суду, тобто після 23.05.2012 р. (а.с.4-5, т.3).

01.08.2012р. відповідач подав до суду першої інстанції заяву б/н від 01.08.2012р. про застосування позовної давності в частині стягнення сум, термін позовної давності по яких минув (а.с.9, т.2).

При винесенні постанови колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду апеляційної скарги ПП «Елекс» колегією суддів встановлено, що на виконання умов кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р. позивач надав відповідачу кредит в розмірі 150000,00 доларів США (726765,00 грн.), що підтверджується вищеописаною копією меморіального валютного ордера № 167_1 від 01.08.2008р.

Одночасно, факт виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо надання кредиту не заперечується відповідачем у даній справі.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положення вищенаведеної правової норми відображено у п. 4.3.2 кредитного договору, яким передбачено, що у випадку порушення відповідачем умов договору, позивач має право достроково розірвати договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів.

Згідно п. 1.2 кредитного договору кредит відповідачу надавався на строк з 01.08.2008р. по 01.08.2013р. Однак, з огляду на порушення відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, із врахуванням положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 4.3.2. кредитного договору, підставними є вимоги позивача про дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань, що виникають на підставі кредитного договору від 01.08.2008р. та додаткових договорів до нього, сторонами укладено договір іпотеки від 01.08.2008р.

В статті 1 Закону України «Про іпотеку» законодавець зазначив, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями статті 3 вищезазначеного Закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 33 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задоволити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В порушення умов укладеного кредитного договору (зі змінами), відповідач свої зобов'язання зі сплати кредиту не виконав, в результаті чого станом на день подання позову виник борг за кредитом в сумі 74082,47 доларів США, що підтверджено наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD від 01.08.2008р.

Щодо виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати відсотків, колегією суддів враховано наступне.

Згідно положень ст.ст. 1048, 1054 ЦК України одним із обов'язків позичальника за кредитним договором є сплата процентів за користування кредитом, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом станом на день подання позову складала 1840,33доларів США за період з 10.11.2011р. по 23.05.2012р.

Судом встановлено, що після порушення провадження у даній справі відповідач здійснив часткове погашення заборгованості перед позивачем на суму 74282,87 грн., що підтверджується вищеописаними копіями виписок з особового рахунку від 14.01.2013р. та від 15.01.2013р., заяв на купівлю валюти №1 від 14.01.2013р, №2 від 15.01.2013р. і платіжних доручення в іноземній валюті № 1 від 14.01.2013р., № 2 від 15.01.2013р.

Згідно приписів ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Порядок погашення вимог позивача встановлений п. 5.4. кредитного договору, відповідно до якого у разі надходження від відповідача грошових коштів на виконання грошових зобов'язань за договором, погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: за наявності поточної заборгованості: проценти за користування кредитом; сума основного боргу за кредитом. За наявності простроченої заборгованості: прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; нараховані проценти за користування кредитом; сума основного боргу за кредитом; штраф згідно з умовами договору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірне зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення простроченої заборгованості по процентах, в тому числі і тієї, що виникла після звернення позивача до суду із позовною заявою.

Позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум в доларах США позивачем не змінювалися.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та чинного законодавства України, умови укладених між сторонами договорів та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 74082,47 доларів США заборгованості за кредитом шляхом звернення стягнення на майно за вищевказаним договором іпотеки, а саме: нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою "А-2", площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, 4а. та підставно припинив провадження у справі згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1840,33 доларів США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.2011р. по 23.05.2012р.

Суд правомірно задоволив частково вимогу позивача про стягнення з відповідача 46693,96 грн. штрафу, нарахованого за кожен випадок сплати ануїтетних платежів не у відповідності з графіком (за період з лютого 2009 року по квітень 2012 року) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, врахувавши при цьому заяву відповідача про застосування позовної давності.

Згідно положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просив стягнути з відповідача 46693,96 грн. штрафу, нарахованого за період з лютого 2009 року по квітень 2012 року. Тоді як позовна заява подана до суду 29.05.2012р.

За таких обставин, даний позов в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 14929,36 грн., нарахованого за період з лютого 2009 року по квітень 2011 року (включно) заявлено поза межами строку позовної давності тривалістю в один рік.

Колегією суддів враховано те, що жодною із сторін не оскаржено рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 74082,47 дол. США заборгованості за кредитом і 31764,60 грн. штрафу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, та в частині припинення провадження у даній справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України щодо позовної вимоги про стягнення 1840,33 дол. США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.2011 р. по 23.05.2012 р.

При апеляційному перегляді рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі №5015/2153/12 в частині задоволення позовної вимоги про передачу предмета іпотеки, на час його реалізації, в управління ПАТ "Мегабанк" із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог до відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Згідно положень ст. 38 Закону України "Про іпотеку" рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідним застереженням в іпотечному договорі) може бути передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Право ПАТ "Мегабанк", про яке йдеться у вищевказаній правовій нормі, передбачено п. 5.2. іпотечного договору, у відповідності до якого позивач має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки: отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством.

В силу вимог ст. 34 Закону України "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Відповідно до пункту 6.5 укладеного між сторонами іпотечного договору після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період його реалізації.

Як видно зі змісту п. 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення, суд спочатку стягнув з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" 74082,47 дол. США заборгованості за кредитом і 31764,60 грн. штрафу шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою "А-2", площею 539,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Матійціва, 4а, передану в іпотеку згідно з умовами договору № 24-13/2008-МК-USD-3-2 від 01.08.2008р. Наступним пунктом суд визначив спосіб реалізації зазначеного об'єкта нерухомості із застосуванням процедури продажу, встановленої нормами ЗУ "Про іпотеку». Після цього у пункті 4 резолютивної частини вирішено передати позивачу предмет іпотеки, на час його реалізації в управління їз спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості відповідача).

Таким чином, приймаючи рішення від 18.09.2014р. у справі № 5015/2153/12, суд не порушив положень ст.34 Закону України «Про іпотеку» та умов п.6.5 іпотечного договору.

Щодо твердження апелянта про те, що позивач не оплатив судовий збір по заявленій ним немайновій вимозі, то колегія суддів вважає таке твердження обґрунтованим та підставним, оскільки відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Однак помилкове неврахування судом першої інстанції цієї норми Закону не є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України», якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 ГПК України.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги та позовної заяви слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 18.09.2014р. у справі №5015/2153/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Приватного підприємства "Елекс" (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул.Матійціва, 4а, ідентифікаційний код 31755120) в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви в частині немайнової вимоги.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Юрченко Я.О.