Рішення

від 10.12.2014 по справі 904/8803/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.14р. Справа № 904/8803/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 281 956 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Суппіс О.С.- представник, дов. від 08.12.2014р. б/н;

від відповідача: Кононович О.М. - представник, дов. від 25.04.2014р. б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 281 956 грн. 00 коп., що складає 243 116 грн. 10 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, яка виникла відповідно до умов Договору поставки від 22.04.2013р. №ДВ-022, 33 650 грн. 80 коп. - пені та 5 189 грн. 10 коп. - 3% річних.

Відповідач у запереченнях (вх. №78190/14 від 10.12.2014р.) на позовну заяву про стягнення грошового боргу вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в частині нарахування інфляційних за видатковими накладними від 01.11.2011р. №19057 за період вересень-жовтень 2014р. та від 01.11.2014р. №19055 за період лютий-жовтень 2014р. у зв'язку з чим сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 143 290 грн. 17 коп.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА", як покупцем, було укладено Договір поставки №ДВ-022 (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, визначений у пункті 1.2 даного договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Відповідно до пункту 1.2 Договору поставки найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором (асортимент, сортимент, номенклатура) визначаються рахунком-фактурою; кожна позиція товару згідно з рахунком-фактурою може бути замовлена покупцем будь-яку кількість разів і так само може бути не замовлена ним жодного разу; направлення покупцем заявок є його правом, а не обов'язком.

Згідно з пунктом 4.1 Договору поставки ціни на партію товару, який поставляється постачальником покупцю за цим договором, вказуються постачальником в рахунках-фактурах, виставлених для оплати відповідної партії товару згідно з договором.

У пункті 5.2 Договору поставки сторони домовилися, що постачальник здійснює поставки товару в строки, в кількості, за номенклатурою та в асортименті, що визначені в заявці покупця.

Моментом поставки партії товару вважається дата видаткової накладної постачальника, яка повинна відповідати фактичній даті передачі товару (пункт 5.4 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 240 911 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними від 01.11.2013р. №19055 на суму 120 681 грн. 00 коп. та від 01.11.2013р. №19057 на суму 120 230 грн. 00 коп. та не спростовується відповідачем.

Відповідно до пункту 4.2 Договору поставки розрахунки за відповідну партію товару, що поставлена, здійснюються покупцем в національній валюті України (гривня) у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника згідно отриманим рахункам-фактурам з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивачем на оплату відповідачу було виставлено рахунок від 01.11.2013р. №4608 на суму 240 911 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 30.01.2014р. (включно).

Як вбачається відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 40 000 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від 12.08.2014р. №, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 200 911 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 6.4 Договору поставки сторони передбачили, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України та шестимісячного строку нарахування становить 20 566 грн. 54 коп. (з 01.02.2014р. по 01.08.2014р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, інфляційні нарахування після перерахунку становлять 41 091 грн. 91 коп. (з лютого по жовтень 2014р.), а річні - 5 188 грн. 89 коп. (з 01.02.2014р. по 03.11.2014р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (51907, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, 3-й Баглійський провулок, 1-Ж; ідентифікаційний код 36826164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (50011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Світлогірська, 74; ідентифікаційний код 34810697) 200 911 грн. 00 коп. - заборгованості, 20 566 грн. 54 коп. - пені, 41 091 грн. 91 коп. - інфляційних нарахувань, 5 188 грн. 89 коп. - річних та 5 355 грн. 17 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„15„ грудня 2014р.