Постанова

від 18.12.2014 по справі 904/6872/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року Справа № 904/6872/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Кощеєва І.М., Науменко І.М.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 11.12.2014 р.:

від позивача: Кузьменко Ю.М. (дов. № 14 від 14.01.14 р.);

від відповідача: Анципович Д.О. ( дов. №52 від 10.08.14 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 р. у справі № 904/6872/14.

за позовом: публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дніпродзержинськ

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ГЛОБУС» м.Дніпропетровськ

про стягнення 244 977,53 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 16.10.2014 р. у справі № 904/6872/14, яке підписано 20.10.14 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Кармазіна Л.П.), відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дніпродзержинськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ГЛОБУС» м. Дніпропетровськ про стягнення 244 977,53 грн., в т.ч. 66 210,44 грн. - вартість неякісного товару, 13 242,09 грн. - штраф 20 % від вартості неякісного товару, 165 525 грн. оплата за зберігання товару.

Позивач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу та клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 25.11.2014 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд відновив пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

Розпорядженням секретаря судової палати від 25.11.2014 р. № 922, у зв'язку з відпусткою суддів Кощеєва І.М. та Євстигнеєва О.С., змінено склад колегії суддів.

В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач вказує у скарзі, що судом першої інстанції невірно визначено правову природу договору, укладеного між сторонами, невірно застосовано норми матеріального права та викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи.

Скаржник зазначає, що договір укладений між сторонами являється за своєю правовою природою договором купівлі-продажу, а не договором поставки.

У відповідності до п.3.1 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.201ё3 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за приписами пункту 4 частини другої статті 258 і статті 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, а частиною восьмою статті 269 ГК України передбачено шестимісячний строк пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості. Однак це не один і той самий строк, а два різні строки, оскільки перший з них річний застосовується щодо договорів купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України), а другий (шестимісячний) - договорів поставки (ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

Таким чином позивач вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми ст. 269 ГК України, чим порушив його законні права на судовий захист.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що у відповідності до п.2.2 ч. 2 зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтересне порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

На думку скаржника, при розгляді справи судом першої інстанції факт порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача встановлений та підтверджується матеріалами справи, оскільки судом застосована ст. 269 ГК України.

Розпорядженням секретаря судової палати від 10.12.2014 р. № 959, у зв'язку з закінченням відпустки судді Кощеєва І.М. та перебуванням у відпустці судді Євстигнеєва О.С.- членів постійно діючої колегії суддів, змінено склад колегії суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач не згоден з твердженням позивача, що суд першої інстанції не вірно визначив правову природу договору № 13-1867-02, а саме це договір купівлі-продажу, а не договір поставки, а також не погоджується з твердженням позивача, що товар придбаний для внутрішнього використання, оскільки це не підтверджено жодними доказами.

У зв'язку з тим, що стеклотестоліт відноситься до продукції виробничо-технічного призначення для нього застосовується положення договору поставки.

Порядок приймання продукції за договорами поставки регулюється Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання за якістю (№ П-7).

Позивач сам собі суперечить вважаючи, що був укладений договір купівлі-продажу, обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на норми Господарського кодексу, які регламентують договір поставки ( ст.. 268 ГК).

Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції з'ясував правову природу укладеного договору та правомірно застосував шестимісячний строк позовної давності.

Відповідач вважає, що Акт від 27.11.2013 р., на який посилається позивач, обґрунтовуючи даний позов, не має юридичної сили з огляду на допущені позивачем порушення при прийманні товару і складанні цього акта, а тому він не може бути доказом вини відповідача в постачанні неякісного товару.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови позивача від договору, що є єдиною умовою виникнення у позивача права вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

17.12.2014 р. скаржник надав додаткові пояснення та клопотання про залучення до матеріалів справи інфрмації щодо використання стеклотекстоліту СТ-ЕТФ ГОСТ 12652-74.

В судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2014 р. до 11 год.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ГЛОБУС" (Продавець) та публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" (Покупець укладено договір №13-1867-02 від 03.10.2013 р.

Відповідно до п.1.1. договору Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна строки поставки товару, умови поставки (відповідно до ІНКОТЕРМС - правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати в редакції 2010 року) та умови оплати визначені в Специфікаціях, доданих до даного договору, що становлять його невід'ємну частину.

Згідно п.3.2. договору, перехід права власності зазначається у специфікаціях прикладених до договору, що становлять його невід'ємну частину.

Умовами п. 5.1 договору сторони передбачили, що приймання товару по якості й кількості здійснюється покупцем відповідно до інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й кількості П-6, П-7. (п.5.1 договору).

Якщо поставлений товар виявиться дефектним або не буде відповідати іншим умовам договору, покупець має право відмовитися від приймання товару, або зажадати від постачальника відповідного зниження ціни або його замін, при цьому витрати, пов'язані із заміною товару, несе продавець. (п.5.2. договору)

Відповідно до п.5.3. договору, приймання товару по якості здійснюється покупцем відповідно до якості, зазначеною у сертифікаті (паспорті). У випадку виявлення яких-небудь дефектів у відвантаженому товарі, невідповідності останнього ТУ, ГОСТам, кресленням, що указані у специфікаціях, прикладених до договору, або виявлення недостачі у вазі й кількості товару, невиконання умов договору, сторона за договором, чиє право порушене, має право пред'явити претензію іншій стороні, що допустила порушення. Пред'явлення й розгляд претензій регулюється господарським кодексом України.

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що при прийманні товару обов'язкова наявність наступних документів: сертифіката (паспорта) якості, накладної, податкової накладної, товаросупроводжувальних накладних, рахунку.

Згідно п.9.4. договору, термін дії договору з моменту підписання по 31 грудня 2013 року.

13 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію №1, якою було узгоджено найменування товару, що поставляється, загальною сумою 66210 грн. 44 коп. Умови оплати: 100% попередня оплата, на підставі рахунка, за узгоджену партію товару. Строк поставки товару: впродовж 10-ти календарних днів після перерахування 100% оплати на п/рахунок продавця. Сторони узгодили, що наявність сертифікату якості або сертифікату відповідності обов'язкова. (а.с.18)

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №СФ-0000137 від 09.10.2013 року (а.с.19), позивач 01.11.2013 року здійснив попередню оплату товару на суму 66 210 грн. 44 коп., про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку №26002601005099 за 01.11.2013р.(а.с.20)

На виконання умов договору, 15.11.2013 р. відповідач поставив на адресу позивача товар на загальну суму 68505,96 грн., а саме: склотекстоліт СТ-ЕТФ 0,5 мм у кількості 78000 кг.; склотекстоліт СТ-ЕТФ 1,0 мм у кількості 874 000 кг. та склотекстоліт СТ-ЕТФ 2,0 мм у кількості 24000 кг., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна №РН-0000147 від 15.11.2013 року, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача (а.с.21), а також передав позивачу сертифікат якості № HU6504981235 російською мовою.(а.с.25) Товар було прийнято позивачем без заперечень.

20.11.2013р. представниками позивача та представником незалежної організації ТОВ "ІБФІ" було складено акт про фактичну якість (комплектність) продукції № 1454/Фк, яким засвідчено, що при огляді продукції комісією встановлено фактичну якість, а саме: на приймання наданий сертифікат якості, який не пов'язаний з даною продукцією (не вказана партія, товщина). При візуальному огляді листів виявлено короблення листів, поверхня листів не гладка, по всій поверхні наявні тріщини, різнотонність, рябизна. На підставі викладеного, комісією зроблено висновок про те, що через виявлені зауваження поставлену продукцію рекомендовано взяти на відповідальне зберігання. (а.с.22)

Крім того, 20.11.2013 року, ТОВ "Engineering Bureau Franke International", на підставі укладеного з позивачем договору №EBFI.UKR12-17/13-0008-02 від 04.12.2012р., було складено акт №335 про невідповідність вхідної продукції, в якому визначено, що зовнішній вигляд та відомості сертифіката якості не відповідають умовам договору. Відсутній сертифікат якості підприємства - виробника "ZHEJIANG SUICHANG MP.EXP CO., LTD" КНР. Кожен лист промаркований биркою з вказанням № партії, які не відображені у перекладі сертифіката якості. Перевірити усі № партій є неможливим. (а.с.23-24)

21.11.2013 р. позивач направив відповідачу факсимільним зв'язком лист №033/8047 від 21.11.2013р., яким просив відповідача направити свого представника на адресу публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" для комісійного приймання продукції, а також просив відповідача оформити акти на відповідальне зберігання та акти на вивіз продукції. (а.с.27) Аналогічний лист, позивачем було повторно направлено відповідачу 22.11.2013р. (а.с.28)

Позивач зазначає, що оскільки відповіді на вищезазначені листи ним отримано не було, 26.11.2013р. позивач звернувся до відповідача з проханням направити представника на адресу публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Е. Дзержинського" в строк до 27.11.2013р. для комісійного приймання продукції. (а.с.29)

Оскільки відповіді від відповідача не надійшло, 27.11.2013р. приймання продукції відбулося за участі представників позивача та представника незалежної організації ТОВ "ІБФІ", про що складено акт №71/014Р про фактичну якість (комплектність) продукції, в якому в графі фактична якість" зазначено, що при візуальному огляді листів, поверхня листів не гладка, по всій поверхні наявні тріщини, пошкодження, різнотонність, рябизна. В наданому сертифікаті на поставлену продукцію не вказано номер партії та товщина склотекстоліта. На підставі викладеного, комісія дійшла висновку, про те що, через виявлені зауваження, постачальнику рекомендовано розпорядитись своєю продукцією.

06.12.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію №01ЮК/3194 від 06.12.2013р., якою просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 66210 грн. 44 коп. та оплатити штраф у розмірі 13 242 грн. 09 коп. (а.с.30), а також відповідно до поштового опису вкладення (а.с.34) направив на адресу відповідача акти про взяття ТМЦ неналежної якості на відповідальне зберігання (а.с.32) та акт про повернення ТМЦ неналежної якості (а.с.33) Зазначений лист було повернуто позивачу поштовою установою з відміткою про закінчення строку зберігання поштового відправлення.(а.с.35)

Відповідач на претензію не відреагував, грошові кошти за неякісний товар у розмірі 66210,44 грн. позивачу не повернув, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду.

Пунктом 3.3. договору сторони за договором встановили, що у випадку поставки продавцем товару неналежної якості і/або товару, що відрізняється по яких-небудь параметрах від замовленого, а також як товару, що має недоліки або невідповідність умовам договору покупець приймає його на відповідальне зберігання на строк не більше 1 (одного) місяця для визначення правових наслідків у відповідності до ст. 678 Цивільного кодексу України. При подальшому знаходженні товару на зберіганні (понад 1-ин місяць) і не вирішенні питання про розпорядження своїм товаром, продавець зобов'язаний оплатити покупцю 1% від суми поставки за кожний наступний день зберігання товару до рішення питання, позивач нарахував відповідачу, за період зберігання з 16.12.2013р. по 22.08.2014р., плату за зберігання товару у розмірі 165 525,00 грн.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку поставки неякісного товару, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, позивач, керуючись вказаним пунктом нарахував відповідачу штраф у розмірі 13 242 грн. 09 коп.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з поставкою продукції неналежної якості за договором поставки, до врегулювання яких застосовуються положення ст. 265, 268, 269 ГК України, ст. 678 - 681 ЦК України та Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7.

У зв'язку з чим колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про те, що суд першої інстанції, в порушення ст.. 43 ГПК України, невірно визначив правову природу договору, укладеного між сторонами.

Посилання позивача на те, що вказаний у Специфікації № 1 до договору № 13-1867-02 від 03.10.2013 р. товар придбаний позивачем для внутрішнього використання, а не з підприємницькою метою, а тому укладений договір він вважає договором купівлі-продажу, а не договором поставки.

Такі твердження скаржника колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Більш того умовами договору № 13-1867-02 від 03.10.2013 (п.5.1, п.9.3) прямо передбачено приймання твору по якості й кількості здійснюється покупцем відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й кількості П-6, П-7.

Також п.9.3 договору встановлено, що взаємини сторін, не передбачені даним договором, регулюються положенням про поставки продукції № 888, що також застосовується до договорів поставки.

Крім того, позивач посилаючись на те, що укладений договір є договором купівлі-продажу, при цьому обґрунтовує свої вимоги посиланням на норми господарського кодексу України - ст. 268 ГК України, яка регламентує договір поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2.ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Позивач у позовній заяві просить повернути сплачену за товар грошову суму повністю, але такий наслідок має застосовуватися лише за умови відмови позивача від договору. Оскільки такої відмови не було, а строк дії договору продовжувався і сплинув 31.12.2013 року відповідно до п. 9.4. договору, то жоден з вищезазначених наслідків не може бути застосований, виходячи з фактичних обставин та обґрунтування позовних вимог позивачем.

В апеляційній скарзі скаржник просить задовольнити позовні вимоги в сумі 244 977 горн. 53 коп. посилаючись на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з поставкою продукції неналежної якості.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову виходячи з наступного.

Наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог акт приймання продукції за якістю від 27.11.2013 р. № 71/014 не може бути належним доказом у справі з огляду на допущені позивачем порушення при прийманні товару і складанні цього акту і не може бути доказом вини відповідача в постачанні неякісного товару з наступних підстав.

Відповідно до п. 20 інструкції П-7 «При неявці представника виготовлювача (відправника) по викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції виробляється представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (Організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виготовлювач (Відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції» Як вбачається з наданого акту №

Позивач зазначає, що не отримавши відповіді від відповідача на факсограми про виклик, 27.11.2014 р. приймання продукції відбулося за участю представників Позивача та представника незалежної організації ТОВ «ІБФІ», про що складено акт № 71/014 про фактичну якість продукції.

Доказів відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місті розташуванні отримувача (покупця) позивачем надано не було.

Згідно з п. 6 роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції і товарів за кількістю та якістю» «Якщо згідно з вимогами договору, стандарту, іншої нормативно-технічної документації, зокрема, п.20 Інструкції про порядок прийомки продукції за якістю її прийомка повинна бути проведена відповідною інспекцією або експертом бюро товарних експертиз, акт про неналежну якість продукції, складений за участю представників громадськості або іншого підприємства, вважається належним тільки у тих випадках, коли в місці знаходження одержувача така інспекція або бюро товарних експертиз відсутні або у разі їх відмови виділити експерта.

Зазначене порушення порядку прийомки продукції за якістю господарському суду слід оцінювати на загальних підставах з урахуванням причин порушення».

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу суду на те, що в м. Дніпродзержинськ є Дніпродзержинське бюро Дніпропетровської торгово-промислової палати України, що розташоване за адресою (м. Дніпродзержинськ, вул. Інститутська б. 2 оф. 16) до компетенції якої входить експертиза товарів стосовно якості отриманої продукції.

Відповідно до п. 23 Інструкції № П-7 «Представнику, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника»

Акт, що встановлює неналежну якість або некомплектність продукції, складений за участю представників, зазначених в п. 20, подп. "А", "б" і "в", затверджується керівником підприємства-одержувача або його заступником не пізніше триденного терміну після складання акта (пункт 32 Інструкції № П-7).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при складані акту не було дотримано вимог Інструкції № П-7 та вищезазначений акт був складений особами за відсутності будь-яких вказівок на документи, що надають їм відповідальне право, при цьому позивачем не надано посвідчень на право участі у визначенні якості продукції.

Згідно з п. 22 Інструкції П-7 «Для участі у прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової, діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності підлягає прийманню продукції».

Позивачем не було надано доказів, що особи, які приймали участь у прийнятті спірного товару за якістю мають відповідну компетенцію.

Акт про фактичну якість продукції № 71/014р від 27.11.2014 р. також було складено з порушенням п. 29 (ж, є, и, н, р) Інструкції П-7 а саме в акті не зазначено:

- номер та дата договору на поставку продукції, рахунку - фактури, транспортної накладної;

- умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акту. В акті зазначається умови зберігання «под охраной, без доступа посторонних лиц», однак не зазначається, що умови в яких зберігається продукція запобігають погіршенню її якості.

- кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виготовлювача або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаною в документі, що засвідчує її якість.

Позивачем не зазначається фактична кількість перевіреної продукції;

- номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалася перевірка якості продукції.

В акті про фактичну якість продукції № 71/014р від 27.11.2014 р. в графі «фактична якість» зазначається «При визуальном осмотре продукции виявлено коробление листов, поверхность листов не гладкая, по всей поверхности имеются трещины, повреждения, разнотонность рябизна». Як вже зазначалося, сторони домовилися в специфікації № 1 до договору № 13-1867-02 від 03.10.2013 р.,що товар повинен відповідати ГОСТ 12652-74. Відповідно до ГОСТу 12652-74 розділ 2 п.2.2 «Допускается отдельные риски, рябизна, вмятины, выпуклости, следы царапин (как от печатки прокладочных листов и разнотонность» (мовою оригіналу).

Таким чином, всі виявлені зауваження в акті не свідчать про невідповідність ГОСТУ, оскільки ГОСТом допускається виявлені недоліки, та ці недоліки не можуть слугувати фактором неякісної продукції.

Інструкцією П-7 п. 26 передбачено «У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків (проб), особи, що беруть участь у приймання продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки ( проби) цієї продукції.

Відбір зразків (проб ) проводиться в точній відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки ( проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками підписаними особами, що у відборі.

27. Про відбір зразків (проб) складається акт , що підписується усіма що у цьому особами».

Позивач та відповідач узгодили в специфікації № 1, що товар відповідає ГОСТ 12652-74.

Відповідно до ГОСТ 12652-74, розділ 3 «Привила прийомки» пунктом 3.2 передбачено «Для проверки качества стеклотекстолита на соответствие требованием настоящего стандарта проводят приемосдаточное, переодические и типовые испытания».

Пунктом 3.4 вищезазначеного ГОСТу передбачено «При получении неудовлитворительных результатов испыітаний хотя би по одному из показателей по нему должны проводится повторные испытания образцов, отобранных от удвоенного каличества листов той же партии».

Таким чином, ГОСТом передбачено відбір зразків, однак, позивач, порушуючи п.26-27 Інструкції П-7, не зробив відбору зразків, чим порушив правила прийомки товару за якістю.

Позивач надає акт виданий ТОВ «Інженерне бюро Франке Інтернешинал» № 355 від 20.11.2013 р., який був складений на підставі договору № ЕВМ.ІЛсг 12-17/13-0008-02 від 04 грудня 2012 р., як доказ того, що відповідачем був поставлений товар неналежної якості.

Даний акт є неналежним та недопустимим доказом, оскільки позивачем не надано жодного підтвердження, що ТОВ «Інженерне бюро Франке Інтернешинал» має акредитацію та компетентність в визначенні якості продукції стеклотекстоліту.

Позивачем було залучено до матеріалів справи положення про взаємодію між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» і ТОВ «Інженерне бюро Франке фнтернешенел» (надалі - Положення) який є невід'ємною частиною договору № ЕВШ.Шг 12-17/13-0008-02 від 04 грудня 2012 р.

Відповідно до п.2.1 цього Положення визначено продукція, за якою буде здійснюватися контроль якості. Серед перерахованої продукції відсутня електроізоляційний матеріал в тому числі стеклотекстоліт.

Крім того, згідно з п. 25 інструкції П-7 «Представники інших підприємств і організацій та представники громадськості, виділені для участі у прийманні продукції, не вправі отримувати у підприємства - отримувача винагороду за участь в прийманні продукції» .

Як вбачається з наданого договору № ЕВКІ.ІЛсг 12-17/13-0008-02 від 04 грудня 2012 р. позивач повинен сплатити послуги наданим ТОВ «ІБФІ» за ціною, на умовах та в складі узгодженому сторонами.

Недоліки, на які посилається позивач, не є прихованими, а отже мали бути помічені при прийнятті спірного товару представником позивача, який однак підписав видаткову накладну без зауважень.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що у випадку поставки «Продавцем» товару неналежної якості і/або товару, що відрізняється по яких не будь параметрах від замовленого, а також, як товар, що має недоліки або невідповідність умовам договору «Покупець» приймає його на відповідальне зберігання на строк не більше одного місяця для визначення правових наслідків у відповідності зі ст. 678 Цивільного кодексу України.

Позивач жодним чином не повідомив відповідача про взяття продукції на відповідальне зберігання. Акт на який посилається позивач не може бути належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки не містить номеру та дати складання, не зазначено акту відповідно до якого було прийняте рішення про взяття продукції на відповідальне зберігання. Крім того, даний акт відповідач не отримував.

Також, позивач не звертався ані в письмовій ані в усній формі щодо повернення товару неналежної якості після спливу одномісячного строку.

Взагалі з позовної заяви позивача незрозуміло коли саме товар було взято на відповідальне зберігання, на підставі яких документів.

Тому позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів за оплату товару за відповідальне зберігання задоволенню не підлягають.

Щодо відсутності відмови від договору поставки № 13-1867-02 від 03.10.2013 р.

Позивач просить повернути грошові кошти за поставку нібито неякісного товару за договором 13-1867-02 від 03.10.2013 р. посилаючись на ч.2 ст. 678 Цивільного Кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України «У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми».

Однак, позивач не відмовився від договору поставки № 13-1867-02 від 03.10.2013 р., що є єдиною умовою виникнення у позивача права вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови позивача від договору.

Таких же обґрунтованих висновків дійшов і суд першої інстанції у своєму рішенні, зазначивши, що «позивач у позовній заяві просить повернути сплачену за товар грошову суму повністю, але такий наслідок має застосовуватися лише за умови відмови позивача від договору. Оскільки такої відмови не було, а строк дії договору продовжився і сплинув 31.12.2013 р. відповідно до п.9.4 договору, то жоден з вищезазначених наслідків не може бути застосований, виходячи з фактичних обставин справи та обґрунтування позовних вимог.

Зважаючи на вище викладене колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, чи інших доводів, які б надали підстави дійти висновків про незаконність судового рішення і як наслідок необхідність його зміну чи скасування апеляційним судом.

На підставі викладеного, керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 р. у справі № 904/6872/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 18.12.2014 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді І.М. Кощеєв

І.М. Науменко

.