Ухвала

від 16.12.2014 по справі 13/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 13/170 16.12.14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Палац-Сервіс"

про стягнення 74 086,58 грн .

За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія"

про видачу дублікату наказу від 18.06.2010р. в справі №13/170, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від заявника: Хуторянець О.В. (представник за довіреністю від 25.03.2014р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Палац-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 24 488,30 грн., 3% річних в сумі 552,93 грн., інфляційних витрат у сумі 2 645,35 грн. та штрафу в сумі 46 400,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. у справі №13/170 позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 18.06.2010р.

11.02.2014р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" надійшла заява про заміну стягувача його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про заміну стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2014р. в справі №13/170 скасовано, замінено сторону (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія"

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. Господарським судом міста Києва видано наказ від 14.05.2014р.

25.11.2014р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про видачу дублікату наказу від 18.06.2010р. та поновлення строку для пред'явлення дублікату наказу до виконання.

Заява обґрунтована тим, що оригінал наказу від 18.06.2010р. у справі №13/170 відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачеві від 26.06.2013р. (лист №99/04-31 від 10.06.2014р.) було повернуто позивачу і в подальшому не передавався його правонаступнику та до виконання повторно не пред'являвся.

Ухвалою від 27.11.2014р. заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" була призначена до розгляду на 09.12.2014р.

В судовому засіданні 09.12.2014р. розгляд заяви було відкладено до 16.12.2014р.

В судове засідання 16.12.2014р. представники від позивача та відповідача не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Відповідно до цього Закону України «Про виконавче провадження», державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема, накази господарських судів.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Як встановлено в судовому засіданні, за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. в справі №13/170 був виданий наказ від 18.06.2010р.

Вказаний наказ було пред'явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління у м. Києві, у зв'язку з чим було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.10.2012р.

26.06.2013р. державним виконавцем державної Відділу ДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

22.04.2014р. постановою Київського апеляційного господарського суду замінено сторону (стягувача) у справі №13/170 з ТОВ «Українська лізингова компанія» на ТОВ «Українська боргова компанія» у зв'язку з укладенням Договору відступлення права вимоги №04/2013-1 від 01.04.2013р.

В своїй заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" зазначено, що кінцевий строк пред'явлення наказу до виконання №13/170 від 18.06.201р. закінчується 26.06.2016р., оскільки 26.06.2013р. державним виконавцем повернуто наказ №13/170 від 18.06.2010р. строк пред'явлення якого три роки.

З зазначеними твердженнями суд не погоджується, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Як зазначено вище, дійсно наказ Господарського суду міста Києва від 18.06.2013р. за №13/170, строк пред'явлення до виконання якого встановлений до 14.06.2013р., був пред'явлений до Відділу ДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві та 30.10.2012р. відкрито виконавче провадження.

Таким чином, позивач у строк пред'явлення наказу до виконання звернувся з наказом до державної виконавчої служби, однак, оскільки зазначений наказ було повернуто відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 26.06.2013р., це є підставою, відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» для переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, період з 30.10.2012р. по 26.06.2013р., на який строк переривався у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до виконання, не зараховується до строку відведеного для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачено, що вищевказаний строк після його переривання починається спочатку, а лише зазначено, що строк поновлюється на час, який минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене, враховуючи, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривався на період з 30.10.2012р. по 26.06.2013р., строк визначений п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2010р. у справі №13/170 пропущений, оскільки він закінчився 08.02.2014р.

Пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду може бути відновлений судом, який постановив судове рішення, за наявності умов, передбачених ст. 119 ГПК. (п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК.

В обґрунтування причини пропуску строку для пред'явлення наказу від 18.06.2010р. в справі №13/170 до виконання, заявник надав до матеріалів справи довідку №1113 від 20.10.2014р. за підписом головного бухгалтера та генерального директора, відповідно до якої при передачі матеріалів по Договору відступлення права вимоги №04/2013-1 ТОВ «АНСУ» до ТОВ «Українська борова компанія» наказ Господарського суду м. Києва по справі №13/170 не передавався.

Однак, у відповідності до норм чинного законодавства, поважність причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання не може ґрунтуватись на відсутності факту передачі первісним кредитором новому кредитору вказаного наказу, оскільки причини такого пропуску ґрунтуються на поважності саме причин пропущення строку на звернення до державної виконавчої служби з наказом для виконання у встановлений в ньому строк, а не недодержанням первісним та новим кредиторами процедури передачі документів. Тобто необхідно умовою є обґрунтованість тих обставин (причин), чому будучи обізнаним про необхідність пред'явлення наказу від 18.06.2010р. до виконання у встановлений в ньому строк, з урахуванням переривання на час перебування наказу на виконанні, стягувач не звернувся вчасно до суду з заявою про видачу дублікату цього наказу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: - довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; - при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дублікату судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Однак, враховуючи те, що заявником не обґрунтовано та не доведено суду поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу від 18.06.2010р. №13/170 до виконання, у суду відсутні правові підстави також і в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" в частині видачі дублікату вказаного наказу.

Керуючись статтями 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2010р., виданого на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2010р. №13/170, яке набрало законної сили з 14.06.2010р., до виконання.

2. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" про видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2010р. №13/170.

3. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.