Ухвала

від 24.11.2014 по справі 2а-9121/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/9991/59622/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011

у справі № 2а-9221/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо відмови у визнанні податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Рейтар» за липень та серпень 2010 року податковою звітністю. У задоволенні решти позову відмовлено.

ТОВ «Рейтар» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання податкового органу визнати декларацію з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року податковою звітністю та провести останню в особовому рахунку платника податків, та ухвалити судове рішення про задоволення позову повністю. Посилаючись на положення статті 2, пункту 1 частини другої статті 17, пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошує на тому, що за наявності в діях відповідача (невизнання податкової декларації) ознак протиправності, задоволенню підлягають також позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії - визнати декларацію як податкову звітність та провести податкову звітність в особовому рахунку платника податків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Надіслані на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку декларації з ПДВ за липень та серпень 2010 року не визнані податковою звітністю через відсутність обов'язкового реквізиту - інформації щодо місцезнаходження юридичної особи. При цьому податковий орган виходив з того, що заповнена в деклараціях адреса місцезнаходження ТОВ «Рейтар» не відповідає дійсності, посилаючись на те, що вказані обставини встановлені податковою міліцією.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправними дій Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо відмови у визнанні вказаних податкових декларацій податковою звітністю, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані позивачем податкові декларації містять всі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою платника податків.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання податкового органу визнати декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року податковою звітністю та провести останню в особовому рахунку платника податків, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення до суду з позовом про визнання неправомірними дій податкового органу щодо відмови у визнанні податкових декларацій з податку на додану вартість податковою звітністю є достатнім способом захисту.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитись з відмовою і позові в цій частині, з огляду на таке.

Протиправність дій відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість податковою звітністю виникає з моменту вчинення таких дій, відповідно відповідач зобов'язаний здійснити усі необхідні дії для належного забезпечення обліку платника податку на додану вартість (позивача), в т.ч. прийняти зазначену податкову декларацію з метою перевірки її достовірності щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податку. Підстав вважати, що відповідач у майбутньому порушить права та інтереси позивача у цій частині у судів попередніх інстанцій не було.

З огляду на викладене, діючи у межах перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун