Постанова

від 24.12.2014 по справі 911/3912/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 911/3912/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) за участі представників: позивача: відповідача: Лічман А.В. Зарванська І.І розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу малого приватного підприємства "Бората" на рішення та постановуГосподарського суду Київської області від 16 вересня 2014 року Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року у справі№ 911/3912/13 за позовомвиконавчого комітету Бориспільської міської ради домалого приватного підприємства "Бората" про внесення змін до договору та за зустрічним позовом до малого приватного підприємства "Бората" виконавчого комітету Бориспільської міської ради проскасування рішення та внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом про внесення змін до договору № 53 від 13.10.2008 про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бориспіль, шляхом доповнення договору пунктами 3.8. і 3.9. такого змісту: "3.8. Привести договір у відповідність до чинного законодавства шляхом перерахунку непереданої частини площ, прийнятих в експлуатацію, у грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі. Розрахунок додається та є невід'ємною частиною додаткової угоди.

3.9. У строк до 11.10.2013 "замовнику" сплатити кошти пайової участі в сумі 526 199,00 грн до місцевого бюджету (одержувач: місцевий бюджет м. Бориспіль р/р 31513921700004 ГУДКСУ в Київській області, ЗКПО 38007070, МФО 821018. Призначення платежу: ККД 24170000, пайова участь відповідно до договору від 13.10.2008 № 53)".

У листопаді 2013 р. відповідач звернувся з зустрічним позовом про скасування рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 07.10.2013 та внесення змін до вказаного договору.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2014 (суддя - Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 (головуючий - Отрюх Б.В., судді - Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.), первісний позов задоволено.

Внесено зміни до договору про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя № 53 від 13.10.2008, укладеного між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради та малим приватним підприємством "Бората", доповнивши договір пунктами 3.8. та 3.9. такого змісту:

"3.8. Привести договір у відповідність до чинного законодавства шляхом перерахунку непереданої частини площ, прийнятих в експлуатацію, у грошові кошти відповідно до розрахунку пайової участі.

Розрахунок додається та є невід'ємною частиною додаткової угоди.

3.9. У строк до 11.10.2013 "Замовнику" сплатити кошти пайової участі в сумі 526 199,00 до місцевого бюджету (Одержувач: місцевий бюджет м. Борисполя, р/р 31513921700004 ГУ ДКСУ в Київській області, ЗКПО 38007070, МФО 821018. Призначення платежу: ККД 24170000, пайова участь відповідно до договору від 13 жовтня 2008 року № 53)."

Стягнуто з відповідача на користь позивача та в доход Державного бюджету України судові витрати.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 13.10.2008 між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та малим приватним підприємством "Бората" (замовник) було укладено договір про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя № 53, відповідно до п. 1.1. якого відповідач здійснює впровадження проекту: "Багатоповерховий житловий будинок, що складається з 5-ти блок-секцій та торгового центру по вул. Ватутіна, 99 в м. Бориспіль Київської області" на земельній ділянці, що надана в оренду відповідно до договору оренди землі від 17.07.2007. Метою договору є залучення коштів відповідача для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при здійсненні будівництва, реконструкції, перепрофілювання та добудови об'єктів в місті Борисполі (п. 1.2). Кошти відповідача, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури надходять шляхом сплати певної суми коштів чи передачі майна (рухомого чи нерухомого), виконання певних робіт та надання послуг про що надаються підтверджуючі документи (п. 1.3.).

За умовами п. 3.2. договору розмір внеску, що здійснюється відповідачем за будівництво багатоповерхового житлового будинку, що складається з 5-ти блок-секцій та торгового центру по вул. Ватутіна, 99 в м. Бориспіль, визначається рішенням міської ради від 04.09.2008 № 4484-39-V "Про затвердження Положення про встановлення розміру коштів відповідача, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя" і становить 1 779 317,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору на момент підписання договору відповідачем сплачено кошти у сумі 500 000,00 грн за виконання робіт з розробки архітектурно-планувальних рішень на об'єкт: навчальний корпус спеціалізованої загальноосвітньої школи "Школа лінгвістики" по вул. Горького, 1. Відповідно коригується сума внеску та становить 1 279 317,00 грн.

Згідно з п. 3.5. договору кошти відповідачем перераховуються на рахунок виконавця не пізніше як за місяць до введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що забудовник повинен здійснити повне виконання взятих на себе зобов'язань за розділом 3 цього договору за місяць до планової здачі І-го, ІІ-го, ІІІ-го та ІV-го пускового комплексу в експлуатацію.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та актів готовності об'єктів до експлуатації здача пускових комплексів відбулась: І-го - 13.01.2009; ІІ-го - 19.08.2009; ІІІ-го - 10.03.2010; ІV-го - 31.08.2010.

За актами прийому-передачі квартир від 22.01.2009 та від 29.01.2010 відповідач передав, а позивач прийняв квартири загальною площею 101,3 м 2 та 194,4 м 2 .

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати внеску відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору позивач звернувся до суду з метою стягнення в примусовому порядку обумовленої суми.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.10.2012 у справі № 26/093-12, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013, стягнуто з МПП "Бората" на користь місцевого бюджету міста Борисполя 1 279 317,00 грн пайового внеску, 188 187,13 грн інфляційної складової боргу, 83 564,41 грн 3% річних, 57 088,75 грн пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 рішення Господарського суду Київської області від 31.10.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 було скасовано частково, відмовлено в стягненні пені, в іншій частині рішення та постанову залишено без змін.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині передачі житлової (101,62 м 2 ) та торгівельної площі (17,83 м 2 ), а також набранням чинності Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", 07.10.2013 виконавчим комітетом Бориспільської міської ради було прийнято рішення № 636 "Про внесення змін до договору від 13.10.2008 № 53 про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, укладеного між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (виконком) та МПП "Бората"", відповідно до якого було вирішено внести зміни до спірного правочину шляхом доповнення його п. 3.8. та п. 3.9.

08.10.2012 позивач надіслав відповідачу лист № 12-31-4166 з пропозицією укласти відповідну додаткову угоду до договору та проект такої угоди.

Однак, відповідач на зазначений лист відповіді не надав, додаткову угоду до договору не підписав, що стало підставою для звернення позивача до суду. Свої вимоги про внесення змін до спірного договору позивач обґрунтовує тим, що невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в строк, визначений договором, та набрання 12.03.2011 чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" позбавляє позивача можливості отримати непередану відповідачем частину внеску у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, в зв'язку з чим виникла необхідність приведення положень договору до вимог чинного законодавства шляхом визначення договором грошового еквіваленту невиконаного відповідачем зобов'язання з передачі житлової та торговельної площі в натурі.

Статтею 19 Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5 ст. 27 1 Закону України "Про планування і забудову територій", в редакції, яка діяла на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин, створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що кошти замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури надходять шляхом сплати замовником виконкому певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціального та культурного розвитку міста Борисполя або у вигляді передачі майна (рухомого чи не рухомого), виконання певних робіт чи надання послуг про що надаються підтверджуючі документи та передачі житлової площі на умовах встановлених у цьому договорі.

Враховуючи викладене, суди прийшли до правильного висновку, що з аналізу умов договору, останній, відповідно до чинного на момент його укладення законодавства, передбачав участь забудовника (відповідача) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста як коштами, так і шляхом передачі відповідної житлової і торговельної площі і доводи скаржника цих висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку необхідність внесення змін до договору передбачена законом незалежно від волі сторін.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Згідно з ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

При цьому, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачає звільнення забудовників від зобов'язань, які виникли за раніше укладеними договорами, а лише передбачає можливість існування цих зобов'язань виключно в грошовій формі.

Таким чином, враховуючи наявність чинного рішення органу місцевого самоврядування про внесення змін до договору, дотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, наявності прямої вказівки закону, а також відповідність запропонованих позивачем змін до договору вимогам ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про задоволенню вимоги позивача про внесення змін до договору, шляхом доповнення його розділу 3 пунктами 3.8. та 3.9. у запропонованій позивачем редакції.

Щодо посилання відповідача в касаційній скарзі на існування в нього обов'язку щодо сплати пайового внеску виключно у розмірі 1 279 317,00 грн, який на думку останнього, було частково виконано переданням позивачу квартир загальною площею 101,3 м 2 та 194,4 м 2 за актами прийому-передачі від 22.01.2009 та від 29.01.2010, то вони є безпідставними та були предметом розгляду судів попередніх інстанцій, які прийшли до обґрунтованого висновку що вказані посилання спростовуються судовими актами у справі № 26/093-12.

Також доводи скаржника в касаційній скарзі про намагання позивача покласти на відповідача додаткові, не передбаченні договором, зобов'язання є помилковими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

В частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог судові рішення, як вбачається із резолютивної частини касаційної скарги, відповідачем не оскаржуються.

Разом з тим, оскільки відповідачем при зверненні до суду із зустрічним позовом було сплачено судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, то підстав для стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн судового збору не було, а тому рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2014 в частині стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн судового збору необхідно скасувати.

Решта доводів касаційної скарги не може бути підставою для скасування судових рішень в оскаржуваній частині, оскільки не спростовують встановленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 ГПК України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу малого приватного підприємства "Бората" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 16 вересня 2014 року у справі за № 911/3912/13 в частині стягнення з малого приватного підприємства "Бората" в доход Державного бюджету України 1 147,00 грн судового збору скасувати.

В решті рішення Господарського суду Київської області від 16 вересня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2014 року у справі за № 911/3912/13 залишити без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко