Постанова

від 24.12.2014 по справі 924/1084/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 924/1084/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Мирошниченко С.В. за участю представників: від прокуратури:Клюге Л.М., посв. №014652 від 17.01.2013р.; від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі господарського суду№924/1084/14 Хмельницької області за позовомЗаступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" провизнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень та зобов'язання повернути житлові приміщення В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.08.2014р. (складене 15.08.2014р.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі №924/1084/14 позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним договір від 06.08.2013р. між Хмельницькою обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" про оренду нежитлових приміщень загальною площею 2 378, 8 кв.м., що знаходиться по вул. Геологів, 8/1А, в м. Хмельницькому. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" повернути Хмельницькій обласній раді нежитлові приміщення загальною площею 2 378, 8 кв.м., (з яких: 339, 2 кв.м. - адміністративна будівля, 1 912, 9 кв.м. - склад, 126, 7 кв.м. - гаражі), що розташовані по вул. Геологів, 8/1 А, в м. Хмельницькому. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.12.2014р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 17.12.2014р. Вищий господарський суд України в порядку приписів ст.ст. 77, 111 5 ГПК України відклав розгляд касаційної скарги.

22.12.2014р. до Вищого господарського суду України від відповідача надійшло електронне повідомлення з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги.

Зазначене клопотання судовою колегією Вищого господарського суду України відхиляється з огляду на скорочені строки розгляду касаційних скарг, встановлені ст. 111 8 ГПК України та з урахуванням того, що вже відкладався розгляд касаційної скарги по даній справі за клопотанням останнього та з огляду на те, що явка уповноважених представників сторін не визнавалась обов'язковою.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 24.12.2014р. був присутній лише прокурор. Позивач та відповідач уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 06.08.2013р. між Хмельницькою обласною радою, в особі голови обласної ради - Дерикота М.В., та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" оформлено договір оренди нежитлового приміщення (нерухомого майна), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №625, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування складські приміщення та гаражі, які за своєю формою власності є комунальним майном громад сіл, селищ міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (про, що свідчить копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.08.2011р.), що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Геологів, 8/1А, загальною площею 2 378, 8 кв.м. (339, 2 кв.м. - адміністративна будівля, 1 912, 9 кв.м. - склад, 126, 7 кв.м. - гаражі).

Згідно з п. 1.4 цього договору власником орендованого майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст області.

Відповідно до акту приймання-передачі від 06.08.2013р. позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене нерухоме майно. Зі сторони позивача акт підписано головою ради Дерикотом М.В.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі оскаржуваного договору проведено реєстрацію права користування (оренди) вищезазначеного нерухомого майна, орендарем якої є відповідач, орендодавцем позивач (що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.08.2013р.).

Відповідно до ст. 11 ЦК України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 ЦК України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Пунктами 19, 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Рішенням Хмельницької обласної ради №3 від 25.09.1998р. (із змінами, внесеними згідно з рішенням Хмельницької обласної ради №16 від 25.02.1999р.) визначено, що питання щодо передачі в оренду об'єктів спільної власності територіальних громад вирішується виключно за рішенням ради, а голова ради наділений повноваженнями лише щодо погодження з радою питання в частині передачі в оренду об'єкта права комунальної власності.

З урахуванням наведеного, господарські суди попередніх інстанцій вірно визначились, що передумовою для укладення оскаржуваного договору є рішення обласної ради щодо надання згоди на передачу нерухомого майна в оренду.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що голова обласної ради підписав спірний договір оренди одноособово без відповідного рішення ради чи подальшого узгодження з нею, тобто з перевищенням на те повноважень.

Беручи до уваги вищевикладене, Вищий господарський суд України, на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, перевіривши застосування ними норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Не приймаються до уваги посилання заявника касаційної скарги щодо неприпустимості визнання недійсним договору на підставі того, що державний орган порушив закон (рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. "Stretch проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії"), оскільки, як вірно зазначено апеляційною інстанцією, відсутність повноважень у голови обласної ради Дерикоти М.В. на укладення спірного договору оренди, а саме підписання договору без достатніх правових підстав, не є свідченням того, що вимоги закону було порушено органом державної влади в особі Хмельницької обласної ради.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 35, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі №924/1084/14 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.11.2014р. у справі №924/1084/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Будтранс - А" - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя С.В. Мирошниченко