Постанова

від 18.12.2014 по справі 2а-888/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокум. Ужгород№ 2а-888/10/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі Пирожук Н.П.,

за участю:

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Топко - Україна" - представник Логойда В.М.,

відповідача: Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області - представник Буря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топко - Україна" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топко - Україна"(далі - Позивач, ТОВ"Топко - Україна") звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №79/23-0/32703326/2982, №80/23-0/32703326/2981, №81/23-0/32703326/2980 від 06.03.2006 року.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2006 року позовну заяву ТОВ "Топко - Україна" задоволено, а вищеперераховані податкові повідомлення-рішення - скасовано(Т.1, а.с.223-227).

27.03.2007 року Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду вищевказану постанову Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2006 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України №К-9895/07 від 25.02.2010 року постанову Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

29.03.2013 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позов ТОВ"Топко - Україна" було залишено без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд такі задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача проти позову заперечив та просив суд у задоволенні такого відмовити, оскільки вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства, так як до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість, не сплачені до Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

За результатами планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Топко-Україна" за період з 01.10.04 по 30.09.05 та валютного законодавства за період з 09.07.05 по 30.09.05 Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт від 22.02.06 №3/23-011/32703326, де зафіксовано порушення ТОВ „Топко-Україна": пп. 11.2.3. п.11.2. ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (далі - Закон №283/97-ВР) в результаті чого донараховано податку на прибуток за III квартал 2005 року в розмірі 1250,00 грн.; пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 826936,15 грн. в т.ч. за листопад 2004 року - 117054 грн., за грудень 2004 року - 293997 грн., за січень 2005 року - 170985 грн., за лютий 2005 року - 19081,75 грн., за березень 2005 року - 54088,40 грн. та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 84602,2 грн., в т.ч. за січень 2005 року - 29586,8 грн., за квітень 2005 року - 55015,4 грн.

За наслідками розгляду вказаного акту Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією 06.03.06 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№81/23-0/32703326/2980, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1500 грн., у т.ч. 1250 грн. основного платежу та 250 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№80/23-0/32703326/2981, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 826936,15 грн. та у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки ТОВ „Топко-Україна" відшкодовано в розмірі 480704,00 грн., то ТОВ „Топко-Україна" визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 480704,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 240352,00 грн., усього 721056,00 грн.;

№79/23-0/32703326/2982, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 126903,30 грн., у т.ч. 84602,2 грн. основного платежу та 42301,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач оскаржував вищевказане податкове повідомлення-рішення в апеляційному порядку до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, подавши скаргу від 22.03.06, до державної податкової адміністрацій у Закарпатській області, подавши повторну скаргу від 30.05.06 та до державної податкової адміністрації України, подавши повторну скаргу від 31.07.06. Рішенням державної податкової адміністрації України від 27.09.06 за №10803/6/25-0115 податкові повідомлення - рішення №79/23-0/32703326/2982, №80/23-0/32703326/2981 та №81/23-0/32703326/2980 від 06.03.06 та рішення державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 17.07.06 №8591/10/25-055, прийняте за розглядом повторної скарги залишено без змін, а скаргу ТОВ „Топко-Україна" без задоволення.

Щодо податкового повідомлення-рішення №81/23-0/32703326/2980 доводи позивача є обґрунтованими, виходячи з наступного.

В акті перевірки вказується, що ТОВ „Топко-Україна" безпідставно віднесено до складу валових витрат у III кварталі 2005 року авансові платежі, перераховані підприємцю ОСОБА_3 в розмірі 5000 грн. чим порушено підпункт 11.2.3 пункту 11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР.

Так, ухвалою ВАСУ №К-9895/07 від 25.02.2010 року встановлено, що Вищий адміністративний суд України погоджується з наданою судовими інстанціями правовою оцінкою обставин щодо неправомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 06.03.2006 №81-23-0-32703326/2980, позаяк висновок ДПІ про включення до складу валових витрат ТОВ «Топко-Україна» внесеного авансу у сумі 5000грн. спростовано установленими судами фактичними даними. Відповідачем, в свою чергу, не наведено жодних доводів про порушення судами правил оцінки доказів у встановленні цієї обставини.

Щодо податкових повідомлень-рішень №80/23-0/32703326/2981, №79/23-0/32703326/2982 то відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень. Такий висновок ґрунтується на наступному.

ТОВ „Топко-Україна" взято на податковий облік в Ужгородській міжрайонній податковій інспекції 22.10.03 та згідно свідоцтва від 10.1.2003 р. №10626257 зареєстроване платником податку на додану вартість.

Протягом 2004 та 2005 років позивач проводив закупівлю волоського горіха у товариства з обмеженою відповідальністю „Троян" (код 32585351, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 14). У процесі розрахунків за вказаний товар, у складі ціни придбання, позивач здійснював перерахування сум податку на додану вартість, а ТОВ „Троян" виписував податкові накладні: №143 від 18.11.04; №146 від 24.11.04; №39 від 29.04.04; №150 від 29.11.04; №157 від 06.12.04; №160 від 09.12.04; №164 від 13.12.04; №167 від 14.12.04; №169 від 20.12.04; №172 від 23.12.04; №71 від 08.07.04; №76 від 14.07.04; №00000005 від 10.01.05; №9 від 24.01.05; №79 від 28.07.04; №80 від 03.08.04; №10 від 04.02.05; №11 від 04.02.05; № 20 від 21.02.05; №89 від 17.08.04; №104 від 30.08.04; №29 від 09.03.05; №36 від 22.03.05; №44 від 05.04.05; №45 від 09.04.05; на загальну суму - 918466,51 грн. податку на додану вартість.

Згідно акту перевірки (а.с.27) відповідачем виключено з податкового кредиту IV кварталу 2004 року, та за 9 місяців 2005 року, податок на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ТОВ „Троян" у сумі 911538,35 грн.

Свої дії відповідач пояснює наступним. На запити щодо взаєморозрахунків ТОВ „Топко-Україна" з основним постачальником ТОВ Троян, отримано відповіді (листи ДПІ у Бориспільському, Дарницькому та Голосіївському районах м. Києва), що ТОВ „Троян" не є виробником реалізованої продукції, а остання придбана у ПП "Причілокуспіх" (код 32823131, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, буд. 70/2) та ПП „Торіус" " (код 31987355, м. Київ, вул. Геофізиків 12). Згідно листа ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва ПП „Торіус" за 2004 рік та 2005 рік сплатило 40 грн. ПДВ. Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 28.11.05 у справі №40/630 припинено юридичну особу - приватне підприємство „Торіус" у зв'язку із неподанням звітності з березня 2004 року. Згідно листа ДПІ у Голосіївському районі від 02.02.06 №2042/7/10-107 повідомлено, що ПП „Причілокупсіх" перебуває на обліку в ДПІ. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.05 визнано недійсним статут приватного підприємства „Причілок успіх" з часу його реєстрації та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №37077756 виданого 02.03.04 з дати його видачі.

На підставі наведеного, відповідач прийшов до висновку, що ТОВ „Топко-Україна" безпідставно включило до податкового кредиту суму ПДВ 871133,95 грн., оскільки ПП „Торіус" та ПП „Причілокуспіх", як постачальники ТОВ „Троян", не включили їх до податкових зобов'язань та не сплатили. Слід зауважити, що у вищенаведених відповідях податкових органів відсутні прямі висновки щодо порушень, вищевказаними суб'єктами господарювання податкового законодавства та наявність податкового боргу.

У відповідності до підпункту 3.1.1 ст.3 Закону №168/97-ВР об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників, зокрема з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. ТОВ „Троян", яке виступає постачальником ТОВ „Топко-Україна" є платником податку на додану вартість, відповідно до пункту 1.3. ст.1 Закону №168/97-ВР. Підпункт 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, встановлює, що платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5.ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В цілому, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що при проведені розрахунків із ТОВ „Троян", позивач дотримався всіх положень ст.7 Закону №168/97-ВР, яка встановлює порядок обчислення та сплати податку на додану вартість.

Доводи відповідача, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету з посиланням на норми, посиланням пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, п.19.ст.2 Бюджетного кодексу України, є необгрунтованими, оскільки наведенні норми не містять положень такого змісту.

При цьому, слід зауважити, що відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, ставки, механізми справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вже зазначалося, позивач при здійснення нарахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість не порушував вимог Закону №168/97-ВР, тому відповідач не мав достатніх підстав виключати сплачені постачальникам суми податку на додану вартість із податкового кредиту позивача.

Відповідно до частини 2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. За змістом пункту 7.5 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-111, обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання має персональний характер. За даними, які отримав відповідач, порушення податкового законодавства, щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, ймовірно мали місце у діях ТОВ «Троян», та його постачальників - ПП «Торіус» та ПП «Причілок успіх».

Тому відсутні законні підстави покладати на позивача відповідальність та переводити податкове зобов'язання, у зв'язку із порушенням податкового законодавства іншими особами, відповідальність яких та виконання ними податкових обов'язків, так само, грунтуються на засадах індивідуальності та персональності.

Окрім того, з наявного в матеріалах справи Висновку судово-економічної експертизи №7 від 04.09.2014 року вбачається, що висновки Акту №3/23-011/32703326 від 22 лютого 2006 року про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Топко-Україна» (код ЄДРПОУ 32703326) за період з 01.01.2004 року по 30.09.2005 року та валютного законодавства за період з 09.07.2005 року по 30.09.2005 року щодо завищення розміру бюджетного відшкодування по ПДВ у загальному розмірі 826936,15 грн. за період з листопада 2004 року по березень 2005 року та щодо донарахування ПДВ на загальну суму 84602,20 грн. за січень 2005 року та квітень 2005 року документально не підтвердилися (т.4 а.с.24-31).

Щодо товарності та реальності вказаних операцій, така підтверджується, зокрема митними деклараціями та інвойсами на вивезення такого товару за межі України (т.3 а.с.116-151), контракти (т.3 а.с.151-170), накладні (т.3 а.с.180-188), відображенні вказаних операцій у Книзі обліку продажу товарів (т.3 а.с.211-217), карантинними сертифікатами на товар із зазначенням транспортних засобів та товару, а також актів фіто-санітарного контролю, які видавалися при ввезенні горіхів на територію Закарпатської області (т.3 а.с.218-251).

За таких обставин, позов слід задовольнити, а прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топко - Україна" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №81/23-0/32703326/2980 від 06.03.2006 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Топко-Україна" податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 1500 грн., у т.ч. 1250 грн. основного платежу та 250 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №80/23-0/32703326/2981 від 06.03.2006 року про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю „Топко-Україна" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 826936,15 грн. та визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 480704,00 грн. та штрафних (фінансові) санкцій в розмірі 240352,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №79/23-0/32703326/2982 від 06.03.2006 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Топко-Україна" податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 126903,3 грн., у т.ч. 84602,2 грн. основного платежу та 42301,1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяЮ.Ю. Дору