Рішення

від 23.08.2007 по справі 2-229/2007

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-229/2007 року

Справа №

2-229/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

23 серпня 2007

року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого

судді - Гнипа О. І.,  при секретарі

Бородіній В. В.,

з участю

позивача ОСОБА_1. ,  відповідача

ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому

судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири

недійсним,  третя особа - приватний

нотаріус Семенівського районного нотаріального округу Єрмоленко Р. І.,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до

суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування

Уг частки квартириАДРЕСА_1 в м. 

Семенівка Чернігівської області, 

укладеного 16 березня 1999 року в місті Семенівка Чернігівської області

між його покійною дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_2, 

посвідченого нотаріально. В обгрунтування заявлених вимог позивач

зазначив,  що 23 квітня 1971 року він перебував

у шлюбі з ОСОБА_3. і вони мешкали у спірній квартирі,  власником якої був він згідно свідоцтва про

право власності на житло від 21 грудня 1993 року.ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина

померла. Після звернення відповідача до суду з позовом про витребування майна

21 червня 2001 року він дізнався,  що ще

під час життя дружина подарувала відповідачу Уг частку квартири згідно договору

дарування від 16 березня 1999 року. Договір дарування він вважає

недійсним,  оскільки померла дружина була

психічно хворою,  перебувала на обліку у

лікаря-психіатра,  останні роки життя не

контролювала своєї поведінки,  не давала

оцінки своїм діям,  у момент укладення

угоди поводилася неадекватно,  що

підтверджується відповідними медичними документами. Дану угоду ОСОБА_3,  уклала внаслідок помилки, 

тому що мала укласти договір довічного утримання,  що можуть підтвердити свідки,  сам відповідач спочатку регулярно приходив до

покійної,  а в 1999 році припинив

контакти. Таким чином дану угоду ОСОБА_3.

укладено внаслідок помилки та обману зі сторони певних осіб. Крім

цього,  вказаний договір дарування

укладено з порушенням вимог  ст.  23 КпШС України без його згоди,  яка має бути висловлена письмово,  на підставі підробленого свідоцтва про право

власності на квартиру від 04 березня 2002 року, 

де зазначено,  що його дружина

була співвласником Уг частки квартири,  хота

згідно наявного у нього свідоцтва про право власності на житло від 21 грудня

1993 року він є єдиним власником спірної квартири. Визнати вказаний договір

недійсним просив шляхом поновлення йому пропущеного строку на звернення до

суду.

У

судовому засіданні позивач ОСОБА_1.  повністю підтримав позовні вимоги та пояснив,  що він зі своєю покійною дружиною ОСОБА_3 проживав у

квартирі АДРЕСА_1 в м.  Семенівка

Чернігівської області. Власником цієї квартири є він. У 2001 році відповідач

ОСОБА_2. звернувся до нього з позовом про Витребування майна. З цього часу він

дізнався,  що покійна дружина подарувала

відповідачеві Уг частку квартири згідно посвідченого нотаріально договору від

16 березня 1999 року. Даний договір він вважає недійним з моменту укладення

внаслідок того,  що його дружина перед

смертю була психічно  хворою,   угоду уклала внаслідок помилки та обману зі  сторони

2

відповідача

за сприяння нотаріуса,  оскільки дружина

хотіла укласти з відповідачем лише договір її довічного утримання,  а не дарування,  при укладенні договору дарування його згоди

на відчуження половини квартири ніхто не запитав,  такої згоди у письмовій формі він нотаріусу

або будь-кому іншому не давав. Просив позов задовольнити повністю.

У

судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив,  що покійна ОСОБА_3 під час укладення з ним договору дарування 1/2 частки

квартири АДРЕСА_1 в м.  Семенівка

Чернігівської області ніякими психічними захворюваннями не страждала. Доводи

позивача із приводу того,  що договір був

підписаний внаслідок помилки та обману він вважає надуманими. Не заперечив

проти того,  що при укладенні договору

письмової згоди у позивача ніхто не питав. Просив позивачу у його позові

відмовити повністю.

У судове

засідання третя особа на стороні відповідача, 

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  - приватний нотаріус Семенівського районного

нотаріального округу Єрмоленко Раїса Іванівна не з'явилася,  але подала до суду письмову заяву,  у якій просила справу розглянути без її

участі.

Суд,  вислухавши позивача та відповідача,  вивчивши матеріали цивільної справи,  вважає за необхідне позов задовольнити

повністю за наступних обставин.

Відповідно

до вимог  ст.  76 ЦК

України 1963 року,  який діяв на час

спірних правовідносин,  перебіг строку

позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов

виникає з дня,  коли особа дізналася або

повинна була дізнатися про порушення свого права. Як вбачається з позову,  що підтверджується поясненнями позивача,  які ніким не спростовані,  про наявність договору дарування частини

спірної квартири йому стало відомо лише в червні 2001 року,  а до суду ОСОБА_1.  з даним

позовом звернувся в грудні 2003 року, 

тобто в межах трирічного строку позовної давності,  встановленого 

ст.  71 ЦК України 1963

року,  а тому відмовляти у позові з

причин пропущення строку позовної давності суд не вбачає за можливе внаслідок

відсутності передбачених законодавством підстав.

Доведи

позивача,  що договір дарування частки

квартири укладений в результаті помилки та обману за психічного захворювання

дарительниці,  не спростовують висновок

амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 № 610/12 від 25

січня 2005 року (а.с.  100 - 105),  згідно даних якого підекспертна на момент

укладення договору дарування 16 березня 2003 року за своїм психічним станом

була здатною розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Однак,  згідно вимог 

ст.  23 КпШС України,  чинної на момент укладення оспорюваного

договору дарування частки квартири, 

майном,  нажитим за час шлюбу,  подружжя розпоряджається за спільною згодою.

При укладенні угод одним з подружжя вважається, 

що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення угод по

відчуженню спільного майна подружжя,  що

потребують обов'язкового нотаріального засвідчення,  згода другого з подружжя повинна бути

висловлена у письмовій формі.

Як видно

з вищенаведеного,  що не заперечується

відповідачем,  на відчуження померлою

дружиною позивача шляхом укладення договору дарування ідеальної частки квартири

письмової згоди позивач нікому не давав.

Отже,  договір договір дарування 1/2 частки квартири

АДРЕСА_1,  в м.  Семенівка Чернігівської області,  укладений 16 березня 1999 року в місті

Семенівка Чернігівської області між дарительницею

ОСОБА_3 та обдарованим ОСОБА_2, 

посвідчений 16 березня 1999 року приватним нотаріусом Семенівського

районного нотаріального округу Єрмоленко Р. І., 

не відповідає вимогам закону,  які

ставляться до укладення таких угод.

Відповідно

до вимог  ст.   ст. 

48,  59 ЦК України 1963

року,  чинних на момент виникнення

3

спірних

правовідносин,  недійсною є та

угода,  що не відповідає вимогам закону.

Угода,  визнана недійсною,  вважається недійсною з моменту її укладення.

На

підставі викладеного,  керуючись  ст.  23

КпШС України,   ст.  

ст.  48,  59 ЦК

України 1963 року,   ст.   ст. 

3,  10,  60, 

209,  215,  218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування частки квартири

недійсним,  третя особа - приватний

нотаріус Семенівського районного нотаріального округу Єрмоленко Р. І.,  - задовольнити повністю.

Визнати

недійсним повністю з моменту укладення договір дарування 1/2і частки

квартириАДРЕСА_1 в м.  Семенівка

Чернігівської області,  укладений 16

(шістнадцятого) березня 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ятого) року

в місті Семенівка Чернігівської області між дарительницею ОСОБА_3 та обдарованим

ОСОБА_2,  посвідчений 16 березня 1999

року приватним нотаріусом Семенівського районного нотаріального округу

Єрмоленко Р. І. (зареєстрований в реєстрі під № 39).

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи в сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.

Від

сплати державного мита на користь держави ОСОБА_2 звільнити на підставі Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян,  що постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи".

Рішення

може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через

Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний

строк з дня проголошеїжя рішення заяви про апеляційне оскарження і подання

після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може

бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.