Рішення

від 25.12.2014 по справі 905/4189/14-908/4063/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 22/14/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 Справа № 905/4189/14-908/4063/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників сторін: від позивача - Чайка К.П., довіреність № 147 від 26.12.2013 р.; від відповідача 1 - Логвиненко О.С., довіреність від 01.10.2014 р.; від відповідача 2 - не з'явився.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 905/4189/14-908/4063/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (01004, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15А; скорочено ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ»)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМИРТОРГ» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 51А, оф. 1103; скорочено ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ»)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЦЕМ» (98313, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Маяка, буд. 14; скорочено ТОВ «АЛЬТЦЕМ»)

про стягнення 678941,79 грн.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області від ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» надійшла заява № 720 від 06.10.2014 р., до якої додано позовну заяву № 420/1 від 16.06.2014 р. з додатками. В прохальній частині заяви № 720 від 06.10.2014 р. ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» просить прийняти справу № 905/4189/14 до провадження господарського суду Запорізької області посилаючись на наступні обставини.

25.06.2014 р. ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» звернулось із позовом № 420/1 від 16.06.2014 р. про стягнення заборгованості з ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» та ТОВ «АЛЬТЦЕМ» у розмірі 678941,79 грн., яка складається з основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 561734,42 грн., пені в розмірі 20230,05 грн., штрафу в розмірі 56173,44 грн., 3% річних в розмірі 3329,30 грн. та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 37474,58 грн., - до господарського суду Донецької області.

03.07.2014 р. в інформаційному центрі заявником була отримана інформація, що позов ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» надійшов до суду та розписаний на суддю Риженко Т.М., справі присвоєно номер 905/4189/14. Проте, до розгляду справу призначено не було у зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 14.10.2014 р. автоматизованою системою документообігу суду заяву № 720 від 06.10.2014 р. з доданими до неї матеріалами передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 905/4189/14-908/4063/14, якій присвоєно номер провадження 22/14/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.11.2014 р.

Ухвалою від 06.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2014 р.

Ухвалою від 20.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 11.12.2014 р.

Ухвалою від 11.12.2014 р. строк розгляду справи продовжено до 29.12.2014 р., судове засідання відкладено на 25.12.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач 1 належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений на підставі договору № СФП-303/12/13 від 07.12.2013 р. поставки товар, у зв'язку з чим за ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» та ТОВ «АЛЬТЦЕМ» (як поручителя за договором поруки № СФ-01/12/13 від 07.12.2013 р.) утворилась заборгованість у розмірі 561734,42 грн. На думку позивача, це є підставою для стягнення з відповідачів пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» посилається ст. ст. 1, 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 553-555, 599, 625, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 220, 226, 230-232 Господарського кодексу України.

ТОВ «АЛЬТЦЕМ», відповідач 2 у справі, письмового відзиву на позовну заяву не надав, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином з урахуванням положень, викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду від 05.06.2014 р. № 01-06/745/14 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (з подальшими змінами та доповненнями), Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (з подальшими змінами та доповненнями), що підтверджується долученими до справи актами, телефонограмами, витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою та роздрукованими сторінками з мережі Інтернет офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» (www.court.gov.ua/sudy/), на яких розміщено інформацію для ТОВ «АЛЬТЦЕМ» про час і місце судового засідання, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться справа.

До початку судового засідання 25.12.2014 р. від ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ», відповідача 1 у справі, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, а одночасне стягнення пені та штрафу не відповідає положенням чинного законодавства. Вказує на те, що позивач не звертався до відповідача 1 з вимогою про сплату суми боргу. Наголошує на тому, що у довіреності ЄМТ № 23 від 11.02.2014 р. зазначений договір № СФП-49/06/12 від 01.06.2012 р. замість договору поставки № СФП-303/12/13 від 07.12.2013 р., таким чином, позивачем не надано доказів передачі товару уповноваженим особам відповідача 1 за податковою накладною МКСФ153 від 20.02.2014 р. Зауважує, що ряд причин невиконання зобов'язань з погашення боргу виник у зв'язку із нестабільною політичною, економічною та соціальною ситуацією в країні, зокрема, проведенням антитерористичної операції на території місцезнаходження відповідача, що заслуговує на увагу суду для подальшого зменшення розміру штрафних санкцій.

За клопотанням представників позивача та відповідача 1 розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2014 р. наполягав на позовних вимогах, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 25.12.2014 р. просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми штрафу у розмірі 56173,44 грн., інфляції в сумі 37471,58 грн., 3% річних у сумі 3329,30 грн. а також відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу за податковою накладною № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р. у розмірі 87816,12 грн.

Суд критично враховує зауваження відповідача 1, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо можливості подальшого зменшення судом розміру штрафних санкцій, оскільки представник відповідача 1 в судовому засіданні його не озвучив та, як наслідок, нормативно та документально його не обґрунтував.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, суд

ВСТАНОВИВ:

07.12.2013 р. між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Постачальник, позивач у справі) та ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» (Покупець, відповідач 1 у справі) був укладений Договір поставки № СФП-303/12/13 (далі - Договір поставки). За умовами зазначеного Договору поставки Постачальник зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити металопродукцію (далі - Товар) у кількості, сортаменті і номенклатурі та за ціною вказаною в рахунках-фактурах або в інших додатках до Договору поставки та у видаткових накладних (п. 1.1, 1.2 Договору поставки).

Відповідно до п. 3.5 Договору поставки (в редакції Додаткової угоди № 1 від 07.12.2013 р. до Договору поставки) Постачальник має право поставити Товар Покупцю без попередньої оплати. В таких випадках Покупець оплачує поставлений Товар у розмірі 100% від вартості поставленого Товару протягом 30-ти календарних днів від дати поставки Товару.

За умовами п. 2.5. Договору поставки, датою поставки вважається дата видаткової накладної Постачальника.

Договір набуває чинності з 02.01.2014 р., шляхом його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2014 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами (п. 9.1 Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки, відповідно до видаткових накладних № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р., № МКСФ0000184 від 26.02.2014 р., № МКСФ0000172 від 26.02.2014 р., № МКСФ0000241 від 11.03.2014 р. та № МКСФ0000245 від 14.03.2014 р. Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 648374,47 грн., який було прийнято уповноваженою особою останнього на підставі довіреностей на отримання цінностей № 23 від 11.02.2014 р., № 31 від 25.02.2014 р. та № 38 від 11.03.2014 р.

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач 1 поставлений по Договору товар оплатив лише частково у розмірі 86640,05 грн., що підтверджується банківською випискою від 21.03.2014 р., у зв'язку з чим за ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» виникла заборгованість перед ТОВ «МЕТІНВЕС-СМЦ» в розмірі 561734,42 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Покупця перед Постачальником за Договором поставки № СФП-303/12/13 від 07.12.2013 р. між ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (Кредитор, позивач у справі), ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» (Боржник, відповідач 1 у справі) та ТОВ «АЛЬТЦЕМ» (Поручитель, відповідач 2 у справі) був укладений договір поруки № СФ-01/12/13 від 07.12.2013 р. (далі - Договір поруки).

За умовами п. 2.1. Договору поруки у разі порушення Боржником обов'язків за Основним договором (№ СФП-303/12/13 від 07.12.13 р.), Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. Договору поруки, у разі повного або часткового невиконання Боржником свого зобов'язання за Основним договором в строки, передбачені Основним договором, Кредитор вправі вимагати виконання такого зобов'язання та сплати штрафних та компенсаційних виплат від Поручителя або від Боржника. Сторона, від якої Кредитор вимагає виконання зобов'язання та інших виплат повинна виконати вимогу Кредитора в повному обсязі протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту вимоги Кредитора.

Як зазначає позивач, враховуючи факт невиконання відповідачем 1 свого зобов'язання по оплаті поставленого товару, ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» 19.05.2014 р. був направлений відповідачу 1 лист вих. № 99/2МИ від 16.05.2014 р. (відправлено кур'єрською службою доставки GlobalPost 19.05.14 р. згідно накладної № 0789337) та відповідачу 2 (як поручителю відповідача 1) лист вих. № 100/2МИ від 16.05.2014 р. (відправлено кур'єрською службою доставки RЕХ 20.05.14 р. згідно накладної № 243100) з вимогою виконати своє грошове зобов'язання у повному обсязі та сплатити суму заборгованості протягом 3-х календарних днів з моменту отримання листа та надати відповідь про результати його розгляду. Відповідей на зазначені листи відповідач 1 та відповідач 2 не надали, заборгованість у розмірі 561734,42 грн. не погасили.

Позовні вимоги про солідарне стягнення з ТОВ «ЄВРОМИРТОРГ» та ТОВ «АЛЬТЦЕМ» 678941,79 грн., яка складається з основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 561734,42 грн., пені в розмірі 20230,05 грн., штрафу в розмірі 56173,44 грн., 3% річних в розмірі 3329,30 грн. та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 37474,58 грн., - є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору поруки сторони погодили, що у разі порушення Божником обов'язків за Основним договором, Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором по всіх зобов'язаннях Боржника перед Кредитором по Основному договору.

Неналежне виконання відповідачем 1 та відповідачем 2 взятих на себе зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем 1 та відповідачем 2 суду не надано, а тому вимога про солідарне стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 561734,42 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Суд приймає до відома зауваження відповідача 1, що у довіреності ЄМТ № 23 від 11.02.2014 р. зазначений договір № СФП-49/06/12 від 01.06.2012 р. замість договору поставки № СФП-303/12/13 від 07.12.2013 р., однак вважає, що отримання товару повноважною особою відповідача 1 підтверджується зазначенням у видатковій накладній № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р. довіреності № ЄМТ № 23 від 11.02.2014 р. та враховуючи той факт, що увесь товар за спірними видатковими накладними було отримано однією і тією ж особою - менеджером з постачання Вороною Василем Юрійовичем.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивачем заявлено вимоги про стягнення пені в розмірі 20230,05 грн., штрафу в розмірі 56173,44 грн., 3% річних в розмірі 3329,30 грн. та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 37474,58 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу позивач обґрунтовує п. 5.2. Договору, який передбачає: за прострочення строків оплати Товару, встановлених у цьому Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми прострочено платежу за кожен день прострочення за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару в зазначені в Договору та додатках до нього строки.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у відповідності до зазначених вище положень законодавства, суд дійшов до висновку, що він не є вірним, стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 підлягає пеня в загальній сумі 20230,05 грн. по видатковій накладній № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р. за період з 25.03.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000184 від 26.02.2014 р. за період з 26.02.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000172 від 26.02.2014 р. за період з 02.04.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000241 від 11.03.2014 р. за період з 15.04.2014 р. по 16.06.2014 р. та по видатковій накладній № МКСФ0000242 від 14.03.2014 р. за період з 16.04.2014 р. по 16.06.2014 р. В іншій частині позовні вимоги про стягнення солідарно пені з відповідача 1 та відповідача 2 задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 підлягає штраф у розмірі 56173,44 грн.

Суд відхиляє твердження відповідача 1 про те, що одночасне стягнення пені та штрафу не відповідає положенням чинного законодавства, оскільки в даному випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати. Зазначена позиція викладена також в пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем 1 та відповідачем 2 виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з них солідарно 3% річних та інфляційних втрат заявлено позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд дійшов до висновку, що він не є вірним, однак враховуючи те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 підлягають кошти в розмірі 37474,58 грн. по видатковим накладним № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р., № МКСФ0000184 від 26.02.2014 р., № МКСФ0000172 від 26.02.2014 р. та № МКСФ0000241 від 11.03.2014 р. за період квітень-травень 2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000242 від 14.03.2014 р. за травень 2014 р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 підлягають кошти в розмірі 3329,30 грн. по видатковій накладній № МКСФ0000153 від 20.02.2014 р. за період з 25.03.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000184 від 26.02.2014 р. за період з 26.02.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000172 від 26.02.2014 р. за період з 02.04.2014 р. по 16.06.2014 р., по видатковій накладній № МКСФ0000241 від 11.03.2014 р. за період з 15.04.2014 р. по 16.06.2014 р. та по видатковій накладній № МКСФ0000242 від 14.03.2014 р. за період з 16.04.2014 р. по 16.06.2014 р.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 1 та відповідача 2 пропорційно до розміру задоволений позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМИРТОРГ» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 51А, оф. 1103, код ЄДР 38033980) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТЦЕМ» (98313, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Маяка, буд. 14, код ЄДР 33433522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (01004, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15А, код ЄДР 32036829) суму основної заборгованості за поставлений товар в розмірі 561734 (п'ятсот шістдесят одна тисяча сімсот тридцять чотири) грн. 42 коп., пеню в розмірі 20230 (двадцять тисяч двісті тридцять) грн. 03 коп., штраф в розмірі 56173 (п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят три) грн. 44 коп., 3% річних в розмірі 3329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 30 коп., інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 37474 (тридцять сім тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 58 коп. та 13578 (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.12.2014 р.

Суддя О.В. Ярешко