Ухвала

від 29.12.2014 по справі 2018/2-654/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/941614 Головуючий 1 інст. - Бородіна Н.М.

Справа №2018/2-654/11

Категорія : сімейні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м.Харкова від 04 грудня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання батьківства, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про визнання батьківства.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказував, що він з 2001 року до початку 2010 року проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу. У 2006 році у них народився син ОСОБА_3. Однак під час реєстрації новонародженого ОСОБА_1 подала заяву до РАЦСу з зазначенням у графі ««Батько»» актового запису, прізвище матері, а ім'я та по батькові батька визначила на свій розсуд з метою отримання державної грошової допомоги одиноким матерям. Не зважаючи на тривалу опіку з його боку відповідачкою та сином на даний час він позбавлений можливості спілкуватися з дитиною.

Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2 просив суд визнати його батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати відповідачку не перешкоджати йому виховувати дитину, визначити час спілкування з сином; зобов'язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ХМУЮ внести зміни у актовий запис про народження сина.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 24 березня 2014 року роз'єднані позовні вимоги ОСОБА_2, виділивши у самостійне провадження вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про не перешкоджання відповідачкою позивачу виховувати ОСОБА_3 та визначити час спілкування позивача із сином (а.с.48-49 т.2).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04 грудня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в частині зобов'язання Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ХМУЮ внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3, вказавши позивача батьком (а.с.134 т.2).

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти позову, вказувала, що позивач не є батьком її сина; на експертизу вона свідомо не бажає йти, бо це порушує права її та дитини.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 04 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання батьківства.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідачка про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялася належним чином причин неявки до суду не надала.

Неявка відповідачки, належно повідомленої про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання батьківства суд першої інстанції виходив з доведеності того, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що з 2001 року до початку 2010 року ОСОБА_2 проживав однією сім'єю з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу.

06 лютого 2006 року у них народився ОСОБА_3.

В актовому записі про народження ОСОБА_3 матір'ю дитини вказано ОСОБА_1, а батьком - ОСОБА_2

Як вбачається з ч.2ст.128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги за визнав ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «« Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

На підставі ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 неодноразово ухилялася від проведення судово-генетичної експертизи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: