Рішення

від 02.06.2009 по справі 14/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/419

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

           02.06.2009р.                                                                                Справа №14/419

          За позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону, майдан Незалежності, 1-Б, м. Полтава, 36003 в інтересах держави в особі  Квартирно-експлуатаційного відділу                          м. Полтави Міністерства оборони України, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Творчість", вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039 (поштовий адрес: м. Лубни, 2-й Верхній Вал,4)

          про стягнення 38611,18 гривень

                                                               Суддя Іваницький О.Т.

          Представники сторін:

          від позивача: Клекта І.Т., дов. № 1 від 08.01.2009 р.

          від відповідача:  Бокша І.О. - директор

          від прокуратури: Литвиненко О.С., посв. № 707 від 05.11.2008 р.

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 38611,18 гривень по договорам оренди  № 231/2000 від 07.11.200 р. –3386,86 грн. із яких основна сума –3276,20, пеня –110,66 грн.; № 232/2000 від 07.11.2000 –23 538,36 грн. із яких основний борг  22328,63 грн. пеня –1209,73 грн.; № 67/2001 від 14.02 2001р. / 9 126 грн. 34 коп із яких основний борг 8828,15 грн. та пеня 298,19 грн./; договору № 68/2001 від 20.03.2001р. –7732,28 грн. із яких основний борг 7479,64 грн. Пеня –252,64 грн.; договір 117/2001 від 17.05.2001р. –10598,85 грн. із яких борг 10252,63 грн., пеня –346,22 грн.; договір  83/2003 від 09.10.2003р. –6210,46 грн. із яких основний борг 5902,21 грн., пеня –308, 25 грн.; договір № 86/2003 від 17.10.2003р. –2 4002,47 грн. із яких  основний борг –2323,97 грн., пеня -78,50 грн. та заяви про збільшення  позовних вимог  по вищевказаним договорам станом на 24 листопада 2008 року до суми   62995 грн. 62 коп., та на  квітень 2009 року до суми 99 054 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 97 коп. які судом прийняті та залучена до матеріалів справи.

         26.11.2008р. за (вхід. № 19641 канцелярії суду) відповідачем було подано лист за                 № 69 від 26.11.2008р. в якому він повідомив суд про часткову оплату боргу в сумі 4632,89 грн. Суд  даний доказ прийняв і залучив до матеріалів справи.

          24.01.09 року військовим прокурором Полтавського гарнізону було подано заяву                  про зміну предмету спору та збільшення розміру позовних вимог до суми 62995 грн. 62 коп.

                 За вих. № 698 від 06.04.2009 р. від Позивача було подано заяву про уточнення позовних та предмету спору і збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказує, що у зв'язку з тим, що до позовної заяви був помилково занесений договір оренди                             № 83/2003/ГоловКЕУ від 09.10.2003 року та з дати подачі позову Відповідач орендну плату і щомісячну компенсацію коштів у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, що використовується Відповідачем згідно договорів, продовжує не сплачувати, виникла необхідність уточнити предмет спору і збільшити розмір позовних вимог згідно наданих розрахунків. Станом на 06 квітня 2009 р. сума боргу по кожному договору становить:

          1. Договір № 231/2000/ГоловКЕУ від 07.11.2000 р. - 5 694 грн. 10 коп. (основна сума –5 075,95 грн.; пеня –321,00 грн.; компенсація коштів частини податку за землю –297,15 грн.).

          2. Договір № 232/2000/ГоловКЕУ від 07.11.2000 р. - 38 314 грн. 51 коп. (основна сума –33 011,11 грн.; пеня –2 746,86 грн.; компенсація коштів частини податку за землю –2 556,54 грн.).

          3. Договір № 67/2001/ГоловКЕУ від 14.02.2001 р. - 17 814 грн. 67 коп. (основна сума –15 135,55 грн.; пеня –1 079,84 грн.; компенсація коштів частини податку за землю –1 599,28 грн.).

          4. Договір № 68/2001/ГоловКЕУ від 20.03.2001 р. - 14 880 грн. 04 коп. (основна сума –13 286,75 грн.; пеня –914,89 грн.; компенсація коштів частини податку за землю – 678,40 грн.).

          5. Договір № 117/2001/ГоловКЕУ від 17.05.2001 р. –18 147 грн. 70 коп. (основна сума –15 880,33 грн.; пеня –1 004,49 грн.; компенсація коштів частини податку за землю –1 262,88 грн.).

          6. Договір № 86/2003/ГоловКЕУ від 17.10.2003 р. –4 203 грн. 95 коп. (основна сума –3 600,61 грн.; пеня –227,70 грн.; компенсація коштів частини податку за землю –375,64 грн.).

          Загальна сума заборгованості по вище зазначених договорах становить: 99 054 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 97 коп. Суд вказану заяву прийняв, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

          Представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (розписка про перерви в матеріалах справи та докази вручення ухвал суду), вимоги суду, що були викладені в попередніх ухвалах суду та судових засіданнях не виконав, документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, заходів по самостійному врегулюванню предмету спору не вжив. Посилання представника на скрутне фінансове становище підприємства і неможливості провести розрахунки до уваги судом не приймаються, оскільки договірні зобов'язання повинні виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язань не допускається.

          За клопотанням представників сторін та у зв'язку з хворобою представника відповідача  Солодкова В.В. /виписний епікриз  № 5362  5-ої міської клінічної лікарні від 26.12.08р./ і з закінченням двохмісячного строку розгляду господарського спору у суді відповідно до частини 4 статті 69 ГПК України строк розгляду спору було продовжено.

          Дослідивши та всебічно, повно, об'єктивно і об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом,  заслухавши представників сторін, та військової прокуратури суд встановив, що продовж 2000-2003 років між Міністерством оборони України в особі Головного квартирно-експлуатаційного управління було укладено договори оренди державного майна та додаткові угоди до них (підписані на підставі доручення  начальником  –Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава) (далі –«орендодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декалог», яке в послідуючому було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Творчість»(далі –«орендар»), а саме:

          1. Договір № 231/2000/ГоловКЕУ від 07.11.2000 р. оренди державного майна, розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою м. Полтава-4, Інв. № 38/313, до нього: Додатковий договір №71 д-с від 30.12.2005 року Додатковий договір № 152/КЕВ від21.03.2007 року, Додатковий договір №166 від 01.11.2007 року.

          2. Договір № 232/2000/ГоловКЕУ від 21.09.2000 року оренди державного майна, розташованого на території в/містечка №8 Полтавського гарнізону за адресою м. Полтава, вул. Сінна 36, буд. 8/7, до нього: Додатковий договір № 76 д-с від 30.12.2005 року, Додатковий договір № 136/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір №160 від 01.06.2007 року, Додатковий договір №168 від 07.11.2007 року.

          3. Договір № 67/2001/ГоловКЕУ від 14.02.2001 року оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір № 74 д-с від 30.12.2005 року, Додатковий договір № 156/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 170 від 07.11.2007 року.

          4. Договір № 68/2001/ГоловКЕУ від 14.02.2001 р. оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір №73 д-с від 30.05.2005 року, Додатковий договір № 155/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 167 від 07.11.2007 року.

          5. Договір № 117/2001/ГоловКЕУ від 17.04.2001 року оренди державного майна, що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір № 69 д-с від 27.12.2005 року, Додатковий договір № 150/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 169 від 07.11.2007 року.

          6. Договір № 86/2003/ГоловКЕУ від 17.10.2003 року оренди нерухомого майна розташованого в Полтавському гарнізоні, м. Полтава, в/м 8, вул. Сінна 36, до нього: Додатковий договір № 68 д-с від 27.12.2005 року, Додатковий договір № 154/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 165 від 01.11.2007 року (далі за текстом –«Договори»).

          Згідно з вказаними Договорами на підставі акту прийому-передачі в оренду передано зазначене у них нерухоме   військове майно  яке  є державною власністю.

          Суд відповідно до  приписів статті 58 ГПК України  та  клопотання військового прокурора  Полтавського гарнізону № 2063 від 20.10.2008 року об'єднав у одне провадження  кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

        Доказом того, що позивач виконав свої договірні зобов'язання є акти прийому-передачі в оренду майна, копії рахунків-фактур, листи, тощо (копії додаються).

                 Однак, всупереч вимогам ст.ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п.п. 3.1 –3.4 договорів оренди орендар раніше сплачував, а вданий час не вносить систематично орендну плату, заборгувавши держави в особі КЕВ м. Полтави з березня 2008 року по квітень 2009 року з урахуванням штрафних санкцій відповідно до              ст. 625 ЦК України та п.3.4 Договорів суму 99 054,97 грн. (розрахунок заборгованості в матеріалах справи).

          Вказана заборгованість підтверджується копіями виставлених рахунків-фактур, іншими первинними бухгалтерськими документами. Орендодавець звертався до орендаря з претензіями стосовно невиконання останнім договірних зобов'язань. Одночасно орендареві направлялись рахунки для сплати зазначених вище платежів та погашення заборгованості.

          Однак, законні вимоги орендодавця орендарем залишені без задоволення, заборгованість до розгляду справи по суті та прийняття рішення не погашена. Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином   і    в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 526 ЦК України.

          Згідно зі статтею 162 ЦК УРСР яка була чинною у спірний період одностороння  відмова   від    виконання    зобов'язання   умов  договору  не  допускається.

        Аналогічна норма міститься у статті 509 ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року відповідно до пунктів 4, 6-10 Прикінцевих та перехідних положень  Цивільного  кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року із змінами та доповненнями які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати після набрання ним чинності.

        Пунктами 4-6  прикінцевих положень   Господарського Кодексу  України № 436-ІУ від  16 січня 2003 року, який  набрав чинності з 1 січня 2004 року із змінами та доповненнями встановлено, що він застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності застосовуються щодо  тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання  чинності цими положеннями. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності цими положеннями  щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за  порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,  а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим  Кодексом.

          Зокрема, статями  525 - 526 ЦК України  передбачається, що  одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654  ЦК України.

         Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

          Згідно з ч.1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

         Згідно приписів статей 549-552  ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно  виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно  від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від  виконання свого обов'язку в натурі.

          Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені  за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

                Відповідно до приписів  статей 1-2, 3-4, 5-7, 9-10, 11-13, 17-21, 23-25, 26-29, 32 Закону України „Про оренду державного та комунального майна“ № 2269-ХІІ від 10 квітня 1992 року із змінами та доповненнями щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам, орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Об'єктами  оренди за цим Законом є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше, окреме індивідуально визначене майно підприємств.  Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва –щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації  (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

              Орендарями згідно з цим Законом можуть бути фізичні особи, які до укладення договору  оренди державного майна зобов'язані зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності. Ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити  конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною  сьомою статті 9 цього Закону.

              Враховуючи вищенаведене та зважаючи на те, що позивачем не доведено того, що відповідні листи про припинення договору оренди та повернення орендованого приміщення у зв'язку з закінченням терміну його дії вручені відповідачу, господарський суд приходить до висновку про те, що договір оренди майна, що належить до державної власності, №1 від 16.08.2002р. вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, і, як наслідок, про безпідставність позовних вимог.

              Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна,  а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук.

              Відповідач у відповідності до вимог статей 32-34,36 ГПК України та статті 614 ЦК України не довів, що вжив всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання та відсутність вини.

             Відповідно до п. 10.8. кожного з договорів передбачено, що сторони погоджуються, що договори можуть бути розірвані достроково на вимогу Орендодавця, якщо Орендар не вніс плати протягом 3 (трьох) місяців з дні закінчення строку платежу

          На момент розгляду справи по суті період несплачених орендних платежів складає з березня 2008 року по квітень 2009 року і  заборгованість з орендної плати з урахуванням пені та компенсації коштів частини податку за землю склала 99 054,97 грн.

          Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання; загибелі  об'єкта оренди. Вказані обставини припинення дії спірного договору оренди відсутні.

          Незважаючи на оголошенні перерви і відкладення розгляду справи відповідач у відповідності до вимог статей  32-34,36 ГПК України та статті 614 ЦК України  в обґрунтування своїх заперечень та поважності причин несплати орендної плати не надав суду належних доказів на їх  доведення.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами  та  іншими  учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів  подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем  у відповідності до вимог статей 32-33, 36,38 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, що дають підстави суду задовольнити їх  частково та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Творчість" ідентифікаційний код  25167385 (вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039 поштовий адрес: м. Лубни, 2-й Верхній Вал, 4) на користь позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України, ідентифікаційний код 08377170, р\р 35223001002942, МФО 831019, банк Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області (вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039) заборгованість з орендної плати з урахуванням пені та компенсації коштів частини податку за землю на загальну суму –99 054,97 грн. та заяву позивача в частині припинення провадження у справі в частині стягнення  по договору оренди № 83/2003 ГоловКЕУ від 09.10.2003 року з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Творчість" ідентифікаційний код  25167385 орендної плати з урахуванням пені та компенсації коштів частини податку за землю у відповідності до  вимог статей 22, 78 ГПК України. До прийняття відмовити позивача від позову в частині вищевказаного договору господарський суд роз'яснив представникам позивача наслідки відповідних процесуальних дій, перевірив повноваження їх на вчинення цих дій.

          Враховуючи вищенаведене, матеріали справи та керуючись статями 22, 29, 32-34, 36, 44, 49, 58, ч.4 статті 69, 77-78, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                              ВИРІШИВ:

          1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Припинити провадження у справі в частині стягнення боргу орендної плати з урахуванням пені та компенсації коштів частини податку за землю по договору оренди державного майна № 83/2003 ГоловКЕУ від 09.10.2003 року  (нежитлове приміщення площею 99,05 кв.м. будівлі інв. № 30 , яке розташоване в Полтавському гарнізоні                          м. Полтава, в/м 8, вул.. Сінна,36 та додатковий договір до нього № 72 д-с від 30.12.2005 року і № 137/КЕВ від 21.03.2007 року, борг в сумі  6210,46  грн. станом на 24.11.08р.

         3. Розірвати достроково договори оренди нерухомого державного майна:                                              - Договір № 231/2000/ГоловКЕУ від 07.11.2000 р. оренди державного майна, (нежитлове приміщення площею 106,00 кв.м.), розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою м. Полтава-4, Інв. № 38/313, до нього: Додатковий договір №71 д-с від 30.12.2005 року Додатковий договір № 152/КЕВ від21.03.2007 року, Додатковий договір №166 від 01.11.2007 року.

          - Договір № 232/2000/ГоловКЕУ від 21.09.2000 року оренди державного майна, (нежитлове приміщення площею 587,7 кв.м.), розташованого на території в/містечка № 8 Полтавського гарнізону за адресою м. Полтава, вул. Сінна 36, буд. 8/7, до нього: Додатковий договір № 76 д-с від 30.12.2005 року, Додатковий договір № 136/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір №160 від 01.06.2007 року, Додатковий договір №168 від 07.11.2007 року.

          - Договір № 67/2001/ГоловКЕУ від 14.02.2001 року оренди державного майна, (нежитлове приміщення площею 570,5 кв.м.),  що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір № 74 д-с від 3030.12.2005 року, Додатковий договір № 156/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 170 від 07.11.2007 року.

          - Договір № 68/2001/ГоловКЕУ від 14.02.2001 р. оренди державного майна, (нежитлове приміщення площею 242,0 кв.м.),  що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою:               м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір №73 д-с від 30.05.2005 року, Додатковий договір № 155/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 167 від 07.11.2007 року.

          - Договір № 117/2001/ГоловКЕУ від 17.04.2001 року оренди державного майна, (нежитлове приміщення площею 450,5 кв.м.) що знаходиться в управлінні Міністерства оборони України розташованого на території в/містечка № 38 Полтавського гарнізону за адресою: м. Полтава-4, в/м 38, до нього: Додатковий договір № 69 д-с від 27.12.2005 року, Додатковий договір № 150/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 169 від 07.11.2007 року.

          - Договір № 86/2003/ГоловКЕУ від 17.10.2003 року оренди нерухомого майна, (нежитлове приміщення площею 134,0 кв.м.), розташованого в Полтавському гарнізоні,        м. Полтава, в/м 8, вул. Сінна 36, до нього: Додатковий договір № 68 д-с від 27.12.2005 року, Додатковий договір № 154/КЕВ від 21.03.2007 року, Додатковий договір № 165 від 01.11.2007 року.

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Творчість" ідентифікаційний код  25167385( вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039 поштовий адрес: м. Лубни, 2-й Верхній Вал,4 ) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу  м. Полтави Міністерства оборони України, ідентифікаційний код 08377170,                      р\р 35223001002942 , МФО 831019, банк  Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області ( вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039 ) заборгованість з орендної плати з урахуванням пені та компенсації коштів частини податку за землю на загальну суму –99 054,97 грн.

          Суддя                                                                       Іваницький О.Т.