Рішення

від 09.07.2009 по справі 10/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09                                                                                           Справа№ 10/232

За   позовом    ПП «ЗМС прод», м. Львів

До  відповідача       ЗАТ «Ноіпрокс» м. Львів   

Про    звільнення від орендної плати  

За зустрічним позовом    ЗАТ «Ноіпрокс» м. Львів   

До  відповідача   ПП «ЗМС прод», м. Львів

Про стягнення  суми заборгованості

                      Суддя  Довга О.І.

                      Секретар  Яремчук С.М.  

Представники :    

від позивача :         не з‘явились      

від  відповідача    :     Кашуба О.М. -  довіреність № 16  від 03.12.2008 року , Танолієнко М.О. –адвокат, Томин  В.М. –директор  підприємства   

за зустрічним позовом :

від позивача :   Кашуба О.М. -  довіреність № 16  від 03.12.2008 року,  Танолієнко М.О. - адвокат, Томин В.М. –директор  підприємства  

від відповідача :  не з‘явились

Суть спору :

На розгляді господарського суду  Львівської області знаходиться справа за  позовом  ПП «ЗМС прод», м. Львів до  ЗАТ «Ноіпрокс», м. Львів  про  звільнення від орендної плати, за зустрічним позовом ЗАТ «Ноіпрокс», м. Львів  до ПП «ЗМС прод», м. Львів про  стягнення  суми  заборгованості.

Позивач за  первісним позовом, відповідач  за зустрічним - ПП «ЗМС прод», м. Львів,   явку повноважного  представника в судове засідання  не забезпечив, причин неявки суду не  повідомив.

          Представник  відповідача  за первісним позовом,  та  позивач  за зустрічним -  ЗАТ «Ноіпрокс»м. Львів  надав суду  додаткові пояснення   як на підставу своїх вимог , так і заперечень  по поданих  позовах.  Просить  винести рішення, яким  стягнути з  ПП «ЗМС прод» борг за  договором  оренди № 16  від 01.05.2008 року в розмірі 80990,00 грн.  та зобов‘язати  відповідача звільнити  приміщення, яке належить  ЗАТ «Ноіпрокс».

          Спір розглянуто  згідно вимог ст. 75 ГПК України, по наявних у справі  документах.

          Судом встановлено:

          Позивач за  первісним позовом -  приватне підприємство «ЗМС прод» звернулось  в господарський суд з позовом до  Закритого   акціонерного товариства «Ноіпрокс» , яким просить усунути  порушення  права  власності  ПП «ЗМС прод» на технологічне обладнання , розташоване  за адресою: м.Львів, вул. Стрийська,202   зі сторони ЗАТ «Ноіпрокс»та  зобов‘язати  для цього  не чинити  перешкод  в користуванні обладнанням; усунути  порушення  права  орендаря  ПП «ЗМС  прод» на нежитлові  приміщення  розміщені  за адресою: м.Львів,  вул.. Стрийська, 202  з боку  ЗАТ «Ноіпрокс» та зобов‘язати  для  цього  не чинити  перешкод в користуванні приміщенням; звільнити від орендної плати  за договором  оренди  приміщень  по вул. Стрийська, 202 ПП «ЗМС  прод» строком  з 23.06.2008 року  по 20.10.2008 року;  судові витрати та  витрати  за надання адвокатських послуг   віднести на  відповідача  за первісним позовом.

          Розглянувши матеріали  первісного позову , заслухавши представників сторін, суд визнав позов таким, в задоволені якого  слід відмовити, виходячи з наступного :

          Згідно  зі ст. 21 ГПК   України  позивачами  є підприємства  та організації,  що подали позов  або в інтересах  яких подано  позов про  захист   порушеного  чи оспорюваного  права або  охоронюваного  законом інтересу.  Юридична заінтересованість   позивача в судовому  процесі  зобов‘язує його довести  як наявність  спірних  матеріальних правовідносин, так і  ту  обставину, що саме  на даного  відповідача  ( відповідачів)  має бути покладено   відповідальність за порушення  матеріального  права. У відповідності з пунктом 4  частини третьої  статті 129  Конституції  України  та статтею  33 ГПК України,  кожна сторона  повинна  довести ті обставини, на які вона  посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.  Письмові докази подаються  в оригіналі або  в  належним чином  засвідченій копії ( ст.36 ГПК).

          Позивачем  за  первісним  позовом  на протязі  розгляду  спору  жодним чином не  доведено  підставність звернення  з   позовом до  ЗАТ «Ноіпрокс», та  не надано суду   належних та допустимих доказів  як на підставу своїх вимог  до товариства.

          Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

 Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

  Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

 Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином  є погоджена дія двох або більше сторін.

 Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

 Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

 Між  ПП «ЗМС прод» та ЗАТ «Ноіпрокс» було укладено  договір оренди  приміщення,  який, як встановлено в судовому  засіданні, неодноразово  переукладався. У вересні 2007 року  діяв  договір №  14 від 01 травня 2007 року, який   продовжувався  додатковими угодами до 30 березня  2008 року.

Відповідно  до п.3.1 Договору, з врахуванням додаткової угоди  від 31.07.2007 року, сума орендної  плати  становила 8910,00 грн. на місяць  і повинна  була  сплачуватись  до 10 числа  поточного місяця.  Як встановлено в судовому засіданні  заборгованість  по  цьому договору  становила 84770,00 грн.  Позивач за первісним позовом  проводив оплату  за оренду приміщення  з порушенням термінів.  Станом на  29.02.2008 року  заборгованість  підприємства перед товариством  становила 80550,00 грн.

 Після  часткової   оплати  суми боргу -  31.03.2008 року   між сторонами укладено  договір оренди приміщення  № 15  терміном на  1 місяць, сума  орендної плати -  8900,00 грн.   01.05.2008  року між сторонами укладено  договір оренди № 16  терміном на 2 місяці, сума орендної плати  11570 грн.  Термін сплати   за цим договором –20.06.2008 року.

В травні  2008 року  позивачем  погашено  заборгованість по орендній платі  по договору  № 14  від 01.05.2007 року та  договору № 15  від 31.03.2008 року  на суму 44610,00 грн., та сплачено пеню в сумі 9464,85 грн.

Як встановлено в судовому засіданні  заборгованість  ПП «ЗМС прод» перед ЗАТ «Ноіпрокс» за договором  оренди  № 16 від  01.05.2008  року становила 57850,00 грн.

Ст.795 ЦК України передбачає   передачу приміщення  в оренду, який є невід‘ємною частиною  договору  № 16  від 01.05.2008 року  ( п.2.1 договору)  підписаний 01.05.2008  року і, після  закінчення терміну , на який був підписаний  договір ,  позивач не звільнив приміщення, відтак   відповідачем проводилось нарахування орендної плати.

Згідно  п. 6  ст. 762  ЦК України  наймач  звільняється  від плати  за весь час, протягом  якого майно  не могло  бути використане ним  через  обставини,  за які він  не відповідає.

Приватним підприємством  «ЗМС прод» суду  таких обставин  не  наведено, письмових та документальних підтверджень своїх вимог  не надано.

Розглянувши матеріали справи  за  зустрічним   позовом  ЗАТ «Ноіпрокс» до приватного підприємства «ЗМС прод» суд визнав позов документально та  нормативно  обґрунтованим, таким, який  підлягає до задоволення  з наступного :

01.05.2008  року  між Закритим  акціонерним товариством  «Ноіпрокс», орендодавцем  та  Приватним  підприємством «ЗМС прод», орендарем,  укладено  договір оренди  частини приміщення , яке належить  ЗАТ «Ноіпрокс» на праві  власності, згідно реєстраційного  посвідчення  від  15.02.1996 року, та знаходиться за адресою:  м. Львів, вул. Стрийська,202.  Площа орендованого  приміщення  складає 203,8 кв.м.

Договір  оренди укладено між сторонами  терміном до  30.06.2008 року.  Згідно  п.3.1  договору  сума орендної плати  встановлюється у розмірі  11570,00 грн.

Згідно  п.3.1 договору  оренди, орендна плата  повинна перераховуватись  щомісячно на  рахунок   орендодавця.

Станом на  01.10.2008  року заборгованість  відповідача за зустрічним позовом  по орендній платі   становила  57850,00 грн.  Станом на  01.12.2008 року –80990,00 грн.

Як встановлено  судом,  05.12.2008 року  відповідачу було  надіслано  з повідомленням   про  вручення листа,  в якому   було зазначено, що договір оренди  приміщення  від 01.05.2008 року № 16  розірваний  на підставі ч.3  ст. 291  Господарського  кодексу України  та ч.1  ст. 782 Цивільного  кодексу України, оскільки  орендарем  не  сплачується  орендна плата  більше  трьох  місяців підряд ( з 20 червня 2008 року)  та містилась вимога  демонтувати обладнання  та звільнити приміщення  в місячний  термін  з дати отримання листа.

ПП «ЗМС прод» лист отримано  10.12.2008 року ( згідно повідомлення  про вручення  поштової кореспонденції) , термін звільнення приміщення -  10.01.2009 року,  проте  підприємством  не вчинено жодних дій  щодо звільнення  приміщення.

Відповідно  до ст. 782 Цивільного кодексу України  наймодавець  має право  відмовитися  від договору  найму  і вимагати повернення  речі, якщо  наймач не вносить  плату за користування річчю  протягом трьох місяців  підряд.  Право наймодавця  на відмову від договору  виникає після  настання строку  внесення  плати за  користування  майном за третій місяць У разі  відмови  наймодавця   від договору найму договір є  розірваним   з моменту  одержання  наймачем  повідомлення  наймодавця  про відмову  від договору.

Статтею  188 Господарського  кодексу України  встановлено, що  сторона договору, яка  вважає  за необхідне  змінити або  розірвати договір, повинна  надіслати пропозиції  про це другій  стороні за договором.  Сторона договору, яка одержала  пропозицію  про зміну  чи розірвання договору, у  двадцятиденний  строк  після  одержання пропозиції  повідомляє  другу  сторону про  результати її  розгляду.  У разі якщо  сторони не  досягли  згоди  щодо  зміни ( розірвання)  договору або у разі  неодержання  відповіді  у  встановлений строк  з урахуванням  часу поштового обігу,  заінтересована  сторона має право  передати спір  на вирішення  суду.

Однак,  при наявності  встановлених  законом  матеріально-правових  підстав для  розірвання договору  у разі  недотримання  стороною  умов договору,  право позивача  на звернення  до суду   за вирішенням цього  спору, не може  бути  обмежена  передбаченим  ст. 188 Господарського   кодексу України,  порядком   вирішення  такого  спору.

Відповідно до  ст.124  Конституції  України  правосуддя  в Україні  здійснюється  виключно  судами.  Юрисдикція  судів  поширюється  на всі  правовідносини,  що виникають  у державі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем  за зустрічним позовом -  ЗАТ «Ноіпрокс» представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти зустрічного позову належним чином не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судові рішення», суд прийшов до висновку, що  зустрічна  позовна заява   Закритого акціонерного  товариства «Ноіпрокс»підлягає до задоволення.

Судові витрати слід покласти на відповідача –ПП «ЗМС прод».

 Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 762, 782 ЦК України, ст.ст. 118, 291  ГК України,  ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

                                                              В И Р І Ш И В :

1.          В задоволені первісного позову  ПП «ЗМС прод» до  ЗАТ «Ноіпрокс» відмовити  повністю .

2.          Зустрічний  позовм ЗАТ  Ноіпрокс» задоволити повністю.

3.          Стягнути з  Приватного  підприємства  «ЗМС прод» ( м. Львів,  вул. Стрийська,202  МФО 320984,  код ЄДРПОУ 32801020)  на користь   Закритого акціонерного  товариства «Ноіпрокс»( м. Львів,  вул.. Стрийська,202,  МФО 325365, код ЄДРПОУ 20781531)   80990,00 грн.   боргу, 809,90 грн. державного  мита та 118,00 грн.  за інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

4.          Зобов‘язати Приватне  підприємство  «ЗМС прод» ( м. Львів,  вул. Стрийська,202  МФО 320984,  код ЄДРПОУ 32801020)  пісня  набрання рішенням законної сили звільнити приміщення, що знаходиться за адресою :  м. Львів, вул.Стрийська,202, та належить  ЗАТ «Ноіпрокс»(м. Львів,  вул.. Стрийська,202,  МФО 325365, код ЄДРПОУ 20781531)   на праві власності  відповідно до реєстраційного посвідчення   Львівського МБТІ  від 15.02.1996 року.

5.          Скасувати   заходи  забезпечення позову  вжиті ухвалою  господарського суду Львівської області   від 02.12.2008 року .

6.          Накази  видати відповідно до вимог  ст. 116 ГПК України.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.

Суддя