ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2014 року м. Київ К/800/23092/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Усенко Є.А.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-1» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), третя особа: Комунальний заклад культури «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей» (далі - Заклад),
про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування постанови Інспекції № 96 від 14.05.2012 року (далі - Постанова № 96) щодо накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, у розмірі 98 460,00 грн.
Зазначило, що оскаржувана постанова прийнята Інспекцією у порушення вимог чинного законодавства України.
28 серпня 2012 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постанову № 96 від 14.05.2012 року щодо накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, у розмірі 98 076,60 грн. скасовано.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 квітня 2013 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
Товариство звернулося з касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 16.11.2011 року між Закладом та Товариством був укладений договір № 46 відповідно до якого Товариство, як підрядник, повинно було виконати ескізний проект для капітального ремонту пандусу в обласній бібліотеці для дітей на вул. Ворошилова, 9 в м. Дніпропетровськ, та виконати передбачені договором роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, титулу, затверджених замовником у передбачені договором строки.
Відповідно до акту виконаних робіт від 20.11.2011 року роботи за договором № 46 від 16.11.2011 року були виконані на суму 1278,00 грн., (в тому числі 20% НДС -213,00 грн.). Претензій щодо якості та терміну виконаних робіт замовник не мав, даний акт став підставою для взаєморозрахунків.
Згідно з листами Управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради № 1625/3 від 1.09.2011 року та № 602/3 від 23.05.2012 року управління не заперечувало проти влаштування зазначеного пандусу з боку дворового фасаду будівлі за умови влаштування його в габаритах існуючого ганку без виходу за лінію забудови вулиці і без знесення існуючих зелених насаджень.
У квітні 2012 року Інспекція здійснила позапланову перевірку зазначеного об'єкту нерухомості щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при виконанні підготовчих і/або будівельних робіт, за наслідками якої 26.04.2012 року був складений акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також припис щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В акті перевірки зазначено, що робочий проект капітального ремонту пандуса розроблений Товариством у порушення вимог п.,п. 6.2.3, 6.2.5, 6.2.6 ДБН В 2.2-17-2006 «Доступність будинків і споруд для мало мобільних груп населення», що є порушенням ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
14 травня 2012 року Інспекція прийняла Постанову № 96 щодо накладення на Товариство штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у розмірі 98 460,00 грн.
Відповідно до ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через три роки з дня його вчинення.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, правильно зазначив про наявність порушення Товариством будівельних норм України, однак прийшов до помилкового висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню у зв'язку із застосуванням Інспекцією норм Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції станом на 19.01.2012 року, оскільки правопорушення Товариством було вчинене у 2011 році та тривало до часу його виявлення - 26.04.2012 року.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що при прийняті оскаржуваної постанови інспекція діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову є обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-1» відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Усенко Є.А.
Юрченко В.П.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2014 |
Оприлюднено | 05.01.2015 |
Номер документу | 42200154 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Сірош М.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рищенко Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні