Рішення

від 25.05.2009 по справі 6/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/296

25.05.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тавр»

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»

Про                              стягнення 19475,48 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Поліщук І.А. (за дов.)

Від відповідача           не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тавр»до товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»про стягнення 19475,48 грн.  

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Відповідачем не виконано зобов'язання по оплаті послуг за договором надання рекламних послуг    № 28-12-07-1к від 28.12.2007 р. на суму 13137,36 грн. Внаслідок порушення зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача суму боргу, а також штрафні санкції, розрахунок яких подано суду.

Ухвалою від 29.04.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/296 та призначено розгляд справи на 25.05.2009 р..

Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги визнав частково. Так, відповідач зазначив, що ним було сплачено на виконання умов договору кошти в розмірі 13137,36 грн., внаслідок чого заборгованість відсутня, а також визнав штрафні санкції в розмірі 4193,97 грн.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2009 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.12.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тавр»(виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»(замовником) було укладено договір про надання рекламних послуг № 28-12-07-1к , (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець  зобов'язується розмістити на каналі радіомовлення рекламні матеріали замовника на умовах та в строки, передбачені Договором та Додатками до нього.

Згідно з п. 5.2 Договору оплата послуг виконавця здійснюється у формі      100% передплати протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання представниками сторін відповідного додатку до Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Крім того, між сторонами було підписано додатки №№ 1-10 до Договору.

Позивачем відповідно до умов Договору та додатків до нього належним чином та в повному обсязі були надані послуги з розміщення рекламних матеріалів відповідача, що підтверджується ефірними довідками та актами виконаних робіт, наданими в матеріали справи.

Відповідачем в передбачені п. 5.2 Договору строки оплата в повному обсязі проведена не була.

Відповідно до даних позивача, які не заперечуються відповідачем, за період з 05.02.2008 р. по 03.03.2008 р., відповідачем не сплачено вартість послуг згідно з підписаними сторонами:

додатком № 6 до Договору на суму 100,07 грн.,

додатком № 7 до Договору на суму 2585,93 грн.,

додатком № 8 до Договору на суму 937,3 грн.,

додатком № 9 до Договору на суму 903,66 грн.,

додатком № 10 до Договору на суму 7606,56 грн., а разом - 13037,35 грн. Позивачем заборгованість розраховано на суму 13137,36 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином свої зобов'язань щодо оплати товару за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

06.05.2009 р. відповідачем було здійснено оплату в сумі 13037,35 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідачем було погашено борг у вказаному вище розмірі, тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 13037,35  грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач просить стягнути 13137,36 грн. Оскільки заборгованість в розмірі 100,01 грн. не обґрунтовується наданими в матеріали справи доказами, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів (повністю або частково) замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України діючої на день прострочення платежу від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки договором передбачено нарахування пені за кожен день прострочення, а відповідачем заявлено про застосування позовної давності, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню за період з 23.04.2008 р. (дата спливу строку позовної давності з дня подання позову) по 03.04.2009 р. (дата припинення нарахування пені, визначена позивачем.

Відповідно до розрахунку суду розмір пені за період з 23.04.2008 р. по 03.04.2009 р. становить 2903,22 грн. У стягненні 452,65 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком стягненню з відповідача підлягають інфляційна складова боргу в розмірі 2795,12 грн. та сума трьох процентів річних в розмірі 414,69 грн. У стягненні трьох процентів річних в сумі 22,31 грн. Оскільки позивач просить стягнути інфляційні у меншому розмірі –2545,25 грн., підстави для стягнення з позивача більшої суми відсутні.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, оцінивши розрахунок, здійснений позивачем, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 2903,22 грн. пені, 2545,25 грн. інфляційних витрат та трьох відсотків річних в розмірі 414,69 грн.

Провадження в частині стягнення основного боргу на суму 13037,35 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 193,74 грн. державного мита та 117,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки заборгованість в розмірі 65000000 грн. було сплачено після подання позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арена-Центр»(м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, рахунок 260069624811265 в КФ ПУМБ, МФО 322755, код 32980062) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тавр»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, к. 10, рахунок 2600830043001 у Київській філії АБ «Кредит-Дніпро», МФО 320898, код 32671670) 2903,22 грн. пені, 2545,25 грн. інфляційних витрат, трьох процентів річних в розмірі 414,69 грн., 193,74 грн. державного мита та 117,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 13037,35 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                    С.А. Ковтун

          Рішення підписано 21.07.2009 р.