Рішення

від 20.07.2009 по справі 25/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09                                                                                           Справа№ 25/138

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Відкритого акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” (м.Вінниця)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі  59 838,00 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Федик Ю.Ю.-представник, довіреність від 17.06.2009 року

від відповідача :Величко Р.А.-представник, довіреність від 01.06.2009 року №1-06/09

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:  На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (м.Львів)  про стягнення заборгованості в сумі  59 838,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 20.05.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 28.05.2009 року. Ухвалою від 28.05.2009 року розгляд справи відкладено до 09.06.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 09.06.2009 року розгляд справи відкладено до 15.07.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 15.07.2009 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.07.2009 року, за клопотанням сторін.

Позивач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 20.05.2009 року, про відкладення від 28.05.2009 року, від 09.06.2009 року, про оголошення перерви від 15.07.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника  в судове засідання забезпечив.

15.07.2009 року за вх.№14305 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.07.2009 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд  стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 51 131,05 грн.: в тому числі 43 835,89 грн. –суму основного боргу, 6 312,36 грн. - втрат від інфляції, 982,80 грн. –3% річних, а також 599,00 грн. - сплаченого державного мита та 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.05.2009 року, про відкладення від 28.05.2009 року, про відкладення від 09.06.2009 року, про оголошення перерви від 15.07.2009 року не виконав повністю, відзив на позов  представив, в якому визанє суму основного боргу, явку повноважного представника   забезпечив.

14.07.2009 року за вх.№14167 відповідач подав відзив на позов, в якому визанє суму основного боргу.

В судовому засіданні 15.07.2009 року сторони подали спільне клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, понад термін, передбачений ст.69 ГПК України.

20.07.2009 року за вх.№14687 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в розмірі 51 131,05 грн., тобто, з урахуванням уточнення позивачем позовних вимог, визнає повністю.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України,  рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.07.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

30.11.2007 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (надалі –відповідач) отримало від Відкритого акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” (надалі –позивач) 283,400 м.куб. щебенево піщаної суміші на суму 65 115,120 грн. з ПДВ та 207 тон щебня 20Х40 на суму 24 673,57 грн. з ПДВ.

На виконання договірних зобов”язань, позивач передав у власність відповідача будівельних матеріалів на загальну суму 89 788,69 грн., за які відповідач перерахував лише 45 952,80 грн.

За твердженням позивача, з грудня 2007 року і до моменту звернення з позовом, відповідач не здійснив будь-яких розрахунків за отримані будівельні матеріали, тому, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 43 835,89 грн.

Крім того, позивачу нараховані інфляційні витрати, що підлягають стягненню з відповідача, в розмірі 14 139,00 грн., а також 3% річних -  в розмірі 1 863,00 грн.

В судовому засіданні 20.07.2009 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд  стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 51 131,05 грн.: в тому числі 43 835,89 грн. –суму основного боргу, 6 312,36 грн. втрат від інфляції, 982,80 грн. –3% річних, а також 599,00 грн. сплаченого державного мита та 312,50 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.07.2009 року за вх.№14687 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в розмірі 51 131,05 грн. визнає повністю.

При прийнятті постанови  суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення  боргу,  представив в судовому засіданні відзив, в якому  визнає позовні вимоги позивача з урахуванням уточнення, явку повноважного представника в судове засідання  забезпечив.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та визнаних відповідачем, сума боргу становить –51 131,05 грн.  

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки в судовому засіданні судом встановлено, що умови договору відповідачем не виконані, а також, що відповідач в судовому засіданні 20.07.2009 року визнав борг у сумі 51 131,05 грн., у суда відсутні підстави вважати, що такі дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення” суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” (м.Вінниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 51 131,05 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №2524 від 12.05.2009 року на суму 599,00 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №2523 від 12.05.2009 року на суму 312,50 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених  вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,   ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України,  суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Міськбудмоноліт” (79040, м.Львів, вул.Городоцька,367/2, код ЄДРПОУ 32970122, р/р 2600838613 в Селянському КБ “Дністер”, МФО 325569, ІПН 329701213030) на користь Відкритого акціонерного товариства “Південьзахідшляхбуд” (21036, вул.40-річчя Перемоги, 27, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 03449841, р/р 26003012454101 в АКІБ “Укрсиббанк” м.Вінниці, МФО 351005) –51 131 (п”ятдесят одну тисячу сто тридцять одну) грн. 05 коп. –боргу, 511 (п”ятсот одинадцять) грн. 31 коп. –сплаченого державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.