Рішення

від 09.07.2009 по справі 4/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/389

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/389

09.07.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «В.і.П.»

До           Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»

Простягнення страхового відшкодування в сумі 26250 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Стецунова Г.В. –дов.

Від відповідача     Пансенко Н.В. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант»24990,00 грн. страхового відшкодування та 1260,00 грн. пені, за період прострочення сплати страхового відшкодування, а всього 26250 грн. заборгованості.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги заявою про стягнення страхового відшкодування вих.. № 354 від 09.07.2009р., оскільки 16.06.2009о. відповідач сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 24990 грн., тому позивач просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант»1260,00 грн. пені за період прострочення сплати страхового відшкодування з 18.12.2008р. по 27.02.2009р., 262,50 грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з'явився в судове засідання, проте ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „В. і П." та ЗАТ „Фарматек" був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 063/НТ-07, предметом якого є страхування транспортного засобу „PEUGEOT PARTNER 1.9", державний № АА 3026 KB.

23          вересня 2008 року в м. Києві на вулиці Ольжича відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „PEUGEOT PARTNER 1.9",

державний № АА 3026 KB під керуванням Брежнєва В.В. та автомобіля „Хюндай",

державний № АА 7489 СЕ, що належить Байлема Віктору Федоровичу, під його

керуванням.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2008 року дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Байлемою В.Ф. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. N1306.

24          вересня 2008 року до ЗАТ „Страхова компанія „В. і П." звернулось ЗАТ

„Фарматек" в особі Голови Правління Журавльова А.О. із повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування та надало всі необхідні документи.

22.10.2008 року ЗАТ „Страхова компанія „В. і П." на підставі звіту № 954 з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу від 03.10.2008 р. та страхового акту № 063/НТ від 09.10.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 35 680,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1016 від 22.10.2008 року.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу „Хюндай", державний № АА 7489 СЕ, Байлеми Віктора Федоровича застрахована ТДВ СК „Альфа Гарант" згідно поліса ОЦПВВНТЗ № ВВ/9075363.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Враховуючи, те, що відповідачем 16.06.2009р. сплачено суму страхового відгодування в розмірі 24990 грн., суд припиняє провадження у справі відповідно до п.1.1. ст.. 80 ГПК України.

Вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 1260,00 грн. не задовольняється судом, оскільки відповідно до ст.547 ЦК України (ст.180 ЦК УРСР) угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.  

Сторони  не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, в частині позову про стягнення пені слід відмовити, в частині стягнення основного боргу –провадження у справі підлягає припиненню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на сторони, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, п.1.1. ст.. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В частині стягнення пені відмовити.

В частині стягнення основного боргу –провадження у справі припинити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «В. і П.»(04655, м. Київ, Львівська площа, 8, Конгрес-Хол, 4-поверх, 01023, м. Київ, Печерський узвіз, 2/12, код ЄДРПОУ 31088546)  249 грн. 90 коп. державного мита та 300 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

      Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко