Рішення

від 06.07.2009 по справі 27/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/318

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/318

06.07.09

За позовом     

Приватного підприємства «Віка - плюс»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа - Нафта»

простягнення  149299,05 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Моренко Ю.І. –представник за довіреністю від 15.04.2009 року; Шаленко С.П. –директор

Від відповідача:Жук О.В. –предстанвик за довіреністю від 05.01.2009 року № 5/01-03

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані ремонтні роботи в сумі 149299,05 грн. з урахуванням інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.06.2009 року.

У судове засідання призначене на 23.06.2009 року з'явились представники позивача та відповідача. Відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання останньому можливості ознайомитись з матеріалами справи. Позивач не заперечував проти задоволення клопотання відповідача. За таких обставин, у судовому засіданні оголошено перерву до 06.07.2009 року.

Позивач у судове засідання 06.07.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.

Відповідач у судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому позов в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 142762,27 грн. по договору, визнає, а в іншій частині позову просить відмовити, оскільки невиконанння відповідачем своїх обов'язків по договору виникло не з вини відповідача, а у зв'язку з накладенням ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2009 № 41/21, арешту на кошти відповідача.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

26.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НК Альфа - Нафта»(надалі - замовник) та Приватним підприємсвтом «Віка -Плюс»(надалі - підрядник) був укладений  договір № 277/8-СП (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов»язується на свій ризик своїми  або залученими силами, із власних матеріалів виконати роботи з розробки кремлення розділів КМД, КЗ, устаткування фундаментів та виконати роботи по виготовленню та монтажу металевих конструкцій реклами на об»єкті: Торгово –розважальний центр в м. Хмельницький, вул. Рибалка,2-А

Відповідно до п. 4.1 договору вартість робіт складає 720000,00 грн.

Замовник до початку робіт сплачує підряднику аванс у розмірі 504000,00 грн. (п. 5.1 договору).

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 1025732,27 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2009 року на суму 1025762,27 грн., який підписаний сторонами та скріплений печатками 29.01.2009 року. Виконання позивачем робіт не заперечується представником відповідача.

Відповідно до п. 4.3 Договору перегляд договірної ціни оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Проте, згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, враховуючи викладені вище норми, суд приходить до висновку, що дії сторін, а саме підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт на суму 1025732,27 грн., тобто на суму більшу ніж у договорі на 305762,27 грн., свідчать про укладання між ними (сторонами) договору підряду на суму 305762,27 грн. у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 5.2 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі акта прийму виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту та довідки.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, перерахувавши на рахунок позивача 883000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент прийняття рішення становить 142 762,27 грн., що також не заперечується та визнається відповідачем.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав, розмір заборгованості у сумі 142762,27 грн. визнав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 142762,27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 5492,47 грн. та 3% річних у розмірі 1044,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом,  вартість робіт по договору становить 720 000,00 грн., а роботи виконано на 1025762,27 грн., відповідач за виконані роботи розрахувався частково а  саме на суму 883000,00 грн., то судом робиться висновок, що зобов'язання по договору  від 26.05.2008 виконані, а заборгованість у розмірі 142762,27 грн. існує по акту виконаних робіт за січень 2009 року, сплату якої позивач вимагав у претензії від 31.03.2009 року № 25 протягом 10 днів. Таким чином, відповідач свій обов'язок по оплаті вартості виконаних робіт на загальну суму 142762,27 грн. повинен був виконати до 10.04.2009.

Відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 142762,27 грн., проте заперечує проти нарахування штрафних санкцій у зв'язку з відсутністю його вини, оскільки на його рахунки у банківських установах було накладено арешт.

  Відповідно до ст. 614 ЦК України  особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

  Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 10 Договору, сторони погодили, що у разі виникнення обставин непереборної сили, в наслідок чого неможливо виконати зобов'язання по цьому договору, а саме стихійні лиха та інші обставини незалежні від сторін, строк виконання зобов'язань переноситься пропорційно часу дії таких обставин. Сторона, для якої наступили такі обставини, повинна повідомити  про наявність таких іншу сторону протягом 3 днів. Несвоєчасне повідомлення виключає право сторони посилатись на такі обставини.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про арешт коштів та у зв'язку з чим неможливість виконати грошові зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошей на банківському рахунку, якщо навіть провини боржника у цьому не має, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність підстав стягувати з нього втрати від інфляції та 3% річних, судом не приймаються.   

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням того, що сторонами не погоджено термін оплати вартості виконаних робіт понад суму, яка встановлена договором № 277/8-СП, то суд керується приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк  (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд не  погоджується з розрахунком суми втрат від інфляції та 3% річних зробленим позивачем, оскільки зроблений за період з 01.02.2009, а не з 11.04.2009 (дата, з якої вважається, що відповідач порушив свої зобов'язання).

Таким чином, за розрахунком суду за період з 11.04.2009 по 01.05.2009 (дата по яку позивач здійснює нарахування) розмір втрат від інфляції становить 142762,27 *100,9% (індекс інфляції за квітень) = 1274,86 грн.

Розмір 3% річних, за розрахунком суду складає 142762,27*3%*20 (кількість днів прострочки з 11.04.2009 по 01.05.2009) /365 = 234,68 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних та втрат від інфляції  підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних на суму у розмірі 234,68 грн., а втрати від інфляції на суму у розмірі 1274,86 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 142762,27 грн. –суми основного боргу, 1274,86 грн. –суми збитків від інфляції та 234,68 грн. суми 3% річних, а в іншій частині відмові.  

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

    2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа -Нафта»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26; код ЄДРПОУ 31088169) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Віка - Плюс» (03058, м. Київ, вул. Ніжинська,10, кв. 33; код ЄДРПОУ 30977828) заборгованість у розмірі  142762 (сто сорок дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 27 коп., збитки від інфляції 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 86 коп. та 3% річних у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1442 (одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 72 коп., та 114 (сто чотирнадцять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В інішій частині позовних вимог відмовити.          

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання  17.07.2009 року