38/56-09-4/73
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.07.2009 року Справа № 38/56-09-4/73
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача Шубіна С.Б., дов. від 05.05.2009 б/н,
Шубін В.М., паспорт ЕК 392633 від 21.02.1997,
виданий Ленінським Рв УМВС України в Луганській
області , директор ТОВ „СВ - Косметика”,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Фірма „СВ - Косметика”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 24.06.2009
по справі № 38/56-09-4/73
(суддя –Лісовицький Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Торгівельний дім „Діана”, м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Фірма „СВ - Косметика”, м. Луганськ
про стягнення 19543 грн. 94 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 08.07.2009
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Діана” (далі –ТОВ „ТД „Діана”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „СВ - Косметика” (далі –ТОВ „Фірма „СВ - Косметика”) заборгованості за договором купівлі-продажу від 05.06.2007 № 8 (далі - договір купівлі-продажу) у сумі 6300 грн. 94 коп., пені у розмірі 12475 грн. 98 коп., 120 % річних у сумі 4090 грн. 45 коп. та штрафу у розмірі 10 % у сумі 630 грн. 09 коп.
Заявою від 09.04.2009 позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача пеню та 120% річних у розмірі 25210 грн. 36 коп. та штраф у розмірі 10 % у сумі 630 грн. 09 коп.
Заявою від 12.05.2009, яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду, позивач знов уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення від суми боргу у розмірі 14240 грн. 26 коп., 120 % річних у сумі 4673 грн. 59 коп. та штраф у сумі 630 грн. 09 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 24.06.2009 позов задоволений частково: стягнуто з ТОВ „Фірма „СВ - Косметика” на користь ТОВ „ТД „Діана” пеню у сумі 756 грн. 11 коп., штраф у розмірі 630 грн. 09 коп., 120% річних у сумі 4673 грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 72 грн. 84 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 36 грн. 58 коп. та витрати на послуги адвоката у сумі 1860 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивоване дане рішення доведеністю за матеріалами справи факту поставки позивачем відповідачу товару та несвоєчасним виконанням останнім зобов'язань за договором купівлі-продажу, обґрунтованістю вимог позивача щодо стягнення пені, штрафу та 120 % річних, положеннями ст.ст. 526, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, умовами договору купівлі-продажу.
У зв'язку з тим, що розмір пені, встановлений сторонами у договорі купівлі-продажу, перевищує подвійну облікову ставку НБУ, суд першої інстанції задовольнив частково вимогу позивача щодо стягнення суми пені та стягнув її в розмірі 756 грн. 11 коп. за період з 09.08.2008 по 09.02.2009.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 526 Цивільного кодексу України, оскільки, за твердженням скаржника, позивач свої зобов'язання по поставці товару виконав частково, що підтверджується актом прийому продукції за кількістю від 22.07.2008 № 1 та актом про встановлення розбіжностей за кількістю та якістю від 22.07.2009 № 2.
Як зазначає скаржник, він не сплачував вартість товару до вирішення сторонами питання стосовно недостачі товару, який знаходився на відповідальному зберіганні відповідача.
Також за твердженням відповідача, місцевим господарським судом не прийнято до уваги визнання позивачем факту недостачі товару за актом звірки від 31.12.2008.
Позивачем право на участь представника у судовому засіданні не використано.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем не наданий, що відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.
Листом від 15.07.2009 позивач звернувся з клопотанням про термінове надіслання йому судом апеляційної скарги відповідача із додатками до неї з посиланням на неотримання ним апеляційної скарги.
Вказане клопотання позивача відхиляється судовою колегією з наступного.
Направлення відповідачем позивачу апеляційної скарги підтверджено фіскальним чеком органу зв'язку від 03.07.2009. Обов'язок суду по направленню стороні вказаних позивачем документів нормами Господарського процесуального кодексу України не встановлений.
Позивач має право ознайомитися з матеріалами справи відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія вважає можливим розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами договору купівлі-продажу сторони домовилися про передачу позивачем товару за номенклатурою, у кількості та за цінами, що вказані у накладних (п. 1 договору купівлі-продажу).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за накладною від 19.07.2008 № ДІ-0000177 поставлено відповідачеві товар на загальну суму 6604 грн. 68 коп.
Згідно п. 6 договору купівлі-продажу обов'язок передати товар вважається виконаним з моменту підписання сторонами накладної .
Накладна від 19.07.2008 № ДІ-0000177 підписана представниками сторін, підписи представників скріплені печатками підприємств.
Доводи відповідача про недопоставку позивачем товару за спірною накладною недоведені належним чином відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Акт прийому продукції за кількістю від 22.07.2008 № 1 та акт про встановлення розбіжностей за кількістю і якістю від 22.07.2009 № 2 відповідачем у порушення вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при СРСР від 15.06.1965 № П-6 (далі –Інструкція № П-6) складені відповідачем в односторонньому порядку без дотримання вимог Інструкції № П-6 щодо строків та порядку приймання продукції, тому доказами вказаних відповідачем обставин не можуть бути.
Згідно п. 13 договору купівлі-продажу Покупець має право пред'явити вимоги у зв'язку з недоліками товару в момент прийому товару до підписання накладної. При цьому Покупець зобов'язаний письмово повідомити Продавця про виявлені недоліки для створення спільної комісії. На підставі висновків комісії приймається рішення про подальшу судьбу товару. Після підписання накладної товар вважається прийнятим Покупцем за кількістю та за якістю.
Докази повідомлення відповідачем позивача стосовно недостачі товару за спірною накладною відповідно до угоди сторін за п. 13 договору купівлі-продажу матеріали справи не містять.
Позивач наявність вказаних відповідачем обставин оспорює.
Отримання від позивача товару відповідач підтверджує, проте обов'язок по оплаті вартості товару протягом 21 календарного дня після виписки документів на відвантаження згідно з умовами п. 5 договору купівлі-продажу відповідачем не виконані. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, вартість отриманого від позивача товару відповідачем оплачена лише 25.03.2009.
Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
За умовами договору відповідач прийняв на себе обов'язок по сплаті пені та штрафу за несвоєчасну оплату продукції, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача сум пені та штрафу відповідає угоді сторін за договором купівлі-продажу.
Судом першої інстанції правомірно визначено розмір пені відповідно до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Сплата відповідачем річних у розмірі 120 % передбачено п. 10 договору купівлі-продажу.
Відповідачем розрахунки позивача стосовно сум пені, штрафу та річних не оспорені. Контррозрахунки вказаних сум суду відповідачем не надані.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.
Підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „СВ - Косметика” на рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 по справі № 38/56-09-4/73 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 24.06.2009 по справі № 38/56-09-4/73 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя С.С.Єжова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2009 |
Оприлюднено | 06.08.2009 |
Номер документу | 4226547 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Баннова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні