Постанова

від 12.01.2015 по справі 826/15123/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2015 року 08:15 № 826/15123/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Космед» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Космед» (надалі - Позивач/ПрАТ «Космед») до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. №0007042203;

2. Судові витрати покласти на Відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2014 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративним позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час винесення 23.09.2014 р. податкового повідомлення-рішення №0007042203.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити із підстав, викладених в письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV (надалі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88).

Крім того, у судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_2 (головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) та ОСОБА_3 (начальник відділу ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з перевірок окремих питань), які повідомили про порядок проведення перевірки ПрАТ «Космед», а також про встановлені перевіркою обставини, які стали підставою для висновку про порушення Позивачем положень податкового законодавства.

Водночас, у судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_4 (директор ПрАТ «Космед»), який повідомив про порядок укладення договорів, а також надав пояснення про результати виконання сторонами умов таких договорів.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень ст.122 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази та заслухавши пояснення представників сторін та свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Космед» (код ЄДРОПУ 31841350) зареєстроване 25.12.2001 р. Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 07.11.2003 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Основним видом діяльності Позивача відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №278799 є оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами.

Поряд із цим, на підставі направлення на перевірку №911 від 15.08.2014 р. та наказу №987 від 27.08.2014 р., виданих ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Космед» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Енел Плюс» за березень та квітень 2014 р., ТОВ «Протсіті Груп» за квітень 2014 р., ТОВ «Укрпромплюс» за травень 2014 р., ТОВ «Спрінфудс Торг» за травень 2014 р. та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» за травень 2014 р., за результатами якої складений акт №4830/26-56-22-03-09/31841350 від 09.09.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Космед» (код ЄДРОПУ 31841350) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Енел Плюс» (код ЄДРОПУ 38977049) за березень та квітень 2014 р., ТОВ «Протсіті Груп» (код ЄДРОПУ 35605734) за квітень 2014 р., ТОВ «Укрпромплюс» (код ЄДРОПУ 39124649) за травень 2014 р., ТОВ «Спрінфудс Торг» (код ЄДРОПУ 37771792) за травень 2014 р. та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» (код ЄДРОПУ 38953579) за травень 2014 р.» (надалі - Акт перевірки №4830), в якому зазначено про виявлення наступних порушень вимог законодавства, зокрема:

ь п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 977 859,00 грн., в т.ч., по періодах: за березень 2014 р. - на суму 349 033,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 296 228,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 332 598,00 грн.

Згідно із зазначеним, на підставі Акту перевірки №4830 ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0007042203 від 23.09.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 1 466 789,00 грн. (з яких 977 859,00 грн. - за основним платежем та 488 930,00 грн. - за штрафними санкціями).

В той же час, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ПрАТ «Космед» під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач оскаржив його у судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р. Позивач здійснював господарські операції на підставі укладених із контрагентами тотожних договорів про надання послуг, згідно із якими ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» (Виконавці) за дорученням ПрАТ «Космед» (Замовник) зобов'язуються виконати послуги по виготовленню та розповсюдженню рекламних матеріалів з рекламним логотипом (надалі - матеріали) Замовника (надалі - Договори надання рекламних послуг) у період, визначений у таких Договорах та Додаткових угодах до них, а саме: із ТОВ «Енел Плюс» - Договір №519-Р від 04.03.2014 р. (том І справи, стор.79-103); із ТОВ «Спрінфудс Торг» - Договір №17/05 від 05.05.2014 р. (том І справи, стор.114-138); із ТОВ «Укрпромплюс» - Договір №2805/030 від 08.05.2014 р. (том І справи, стор.145-152); із ТОВ «Грандконсалт-Інфо» - Договір №974-К від 07.05.2014 р. (том І справи, стор.156-173); із ТОВ «Протсіті Груп» - Договір №327 та Договір №316 від 20.03.2014 р. (том І справи, стор.177-199).

На виконання вимог укладених Договорів надання рекламних послуг Позивачем були надані суду підписані Замовником із Виконавцями акти надання послуг до кожного із вказаних вище Договорів на загальну суму 5 412 278,53 грн. (в т.ч. ПДВ - 977 859,00 грн.), зокрема: із ТОВ «Енел Плюс» - на загальну суму 1 843 399,08 грн. (в т.ч. ПДВ - 307 233,18 грн.) за березень 2014 р. (том І справи, стор.112-113); із ТОВ «Спрінфудс Торг» - на загальну суму 1 020 383,35 грн. (в т.ч. ПДВ - 204 076,67 грн.) за травень 2014 р. (том І справи, стор.143-144); із ТОВ «Укрпромплюс» - на загальну суму 302 143,02 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 357,17 грн.) за травень 2014 р. (том І справи, стор.155); із ТОВ «Грандконсалт-Інфо» - на загальну суму 468 984,66 грн. (в т.ч. ПДВ - 78 164,11 грн.) за травень 2014 р. (том І справи, стор.176); із «Протсіті Груп» - на загальну суму 1 777 368,42 грн. (в т.ч. ПДВ - 296 228,07 грн.) за квітень 2014 р. (том І справи, стор.230-250; том ІІ справи, стор.1-9).

Крім того, на підтвердження здійснення ПрАТ «Космед» оплати коштів за отримані від зазначених вище контрагентів рекламні послуги надані також платіжні доручення (додаток до справи №1, стор.13-24).

В той же час, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Так, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ПрАТ «Космед» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суми ПДВ, у загальному розмірі 977 859,00 грн., та включення їх до складу податкового кредиту на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, а саме: від ТОВ «Енел Плюс» - у розмірі 349 033,18 грн. (том І справи, стор.104-114); від ТОВ «Спрінфудс Торг» - у розмірі 204 076,67 грн. (том І справи, стор.139-141); від ТОВ «Укрпромплюс» - у розмірі 50 357,17 грн. (том І справи, стор.153); від ТОВ «Грандконсалт-Інфо» - у розмірі 78 164,11 грн. (том І справи, стор.174); від «Протсіті Груп» - у розмірі 296 228,07 грн. (том І справи, стор.200-229).

Поряд із цим, відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з р.V цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

В пп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пп.«а» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Поряд із цим, як вбачається з Акту перевірки №4830, за період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р. ПрАТ «Космед» задекларовано податкового кредиту з ПДВ у розмірі 10 366 642,00 грн. Проте, перевіркою визначення податкового кредиту Відповідачем встановлено його завищення на суму 977 859,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на 977 859,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, податковий кредит. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Поряд із цим, суд також звертає увагу на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р., зі змісту якого вбачається, що задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі п.1 ч.2 ст.110, ст.114 КАС України.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Окрему увагу слід звернути на припис інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи ч.2 ст.195 КАС України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».

Згідно із зазначеним, ухвалою від 06.10.2014 р. судом витребовувались від Позивача документи по справі, які мають засвідчувати мету здійснення господарських операцій та зв'язок між фактом придання у ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» послуг із господарською діяльністю ПрАТ «Космед», зокрема: належним чином завірені копії наступник документів (або письмові пояснення із зазначенням причин неможливості їх надання): докази надання ПрАТ «Космед» контрагентам інформацію, необхідну для виготовлення рекламної продукції, відповідно до укладених Договорів надання рекламних послуг; рахунки-фактури, платіжні доручення та оригінали виписок з розрахункових рахунків Позивача, завірених відповідними банківськими установами, що засвідчують факти сплати Позивачем вартості отриманих послуг; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та витяги з журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей; податкові декларації з «розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»; оборотно-сальдові відомості та інші документи, що підтверджують оприбуткування ПрАТ «Космед» отриманих від контрагентів послуг за перевіряємий період; належні докази (у вигляді письмових пояснень з доданими до них первинними розрахунковими документами, документи бухгалтерського обліку і звітності, внутрішніми організаційно-розпорядчими документами підприємства, тощо) наявності фізичних, технічних та технологічних можливостей у Позивача та його контрагентів фізичних, технічних та технологічних можливостей (матеріально-технічної бази) (в тому числі власних/орендованих виробничих, офісних приміщень, транспортних засобів, інших основних засобів), трудових ресурсів, необхідних для здійснення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської діяльності, зокрема (але не виключено): наявність кваліфікованого персоналу, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; інші документи, які, на думку Позивача, підтверджують реальність виконання господарських операцій за Договорами надання рекламних послуг, укладеними із ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо».

При цьому, суд звертає увагу, що оцінка господарських операцій судом під час розгляду справ, що виникають з податкових відносин, змісту господарських операцій може здійснюватися і окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобов'язання.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, якщо цивільні правочини є сферою приватного права й можуть розглядатися лише з урахуванням норм Цивільного та Господарського кодексів, то господарські зобов'язання підприємства повинні оцінюватися, передусім, з огляду на норми податкового законодавства. При цьому дотримання норм цивільного чи господарського права не означає автоматично реальності вчинення господарської операції. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Позивача були виявлені порушення податкового законодавства, на підставі чого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. При цьому, суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства можуть (і повинні) застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами доречним є застосування доктрини «ділова мета».

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положення ділової мети та розумного змісту господарської операції широко застосовуються в судовій практиці на підставі судових узагальнень.

Верховний Суд України, скасовуючи рішення судів у справах про відшкодування ПДВ, неодноразово зазначав, що в справах не встановлено наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Зокрема, вперше доктрину «ділова мета» в Україні використано Верховним Судом України у постанові його Судової палати в адміністративних справах від 12.02.2008 р. у справі №08/28 за позовом ТОВ «Метпромсервіс» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якій зазначено про те, що задовольняючи позов, суди виходили тільки з наявності у позивача податкових накладних продавців, проте, не взяли до уваги того, що позивач протягом тривалого часу набував через посередників сировину у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їхньої діяльності, а також, що позивач, продавці та їхні постачальники працювали в одному сегменті ринку, у якому існують налагоджені стабільні зв'язки й часники якого обізнані стосовно один одного.

В той же час, на виконання вимог ухвали суду, Позивачем були надані документи, які, на його думку, в повному обсязі посвідчують реальність господарських операцій між ПрАТ «Космед» та його контрагентами ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо», до яких, в свою чергу, суд відноситься критично з огляду на наступне.

Відповідно до статутних документів ПрАТ «Космед» основним видом господарської діяльності Позивача є оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами.

Разом із тим, за поясненнями представника Позивача, метою діяльності ПрАТ «Космед» є одержання прибутку та задоволення суспільних потреб в зазначених вище товарах, в той час, як виходячи з характеру відповідної господарської діяльності, рекламні послуги, придбані у ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо», є необхідними для досягнення зазначеної мети.

В той же час, за умовами укладених Позивачем у перевіряємий період тотожних Договорів надання рекламних послуг із вказаними вище контрагентами Виконавці зобов'язується надати послуги з виготовлення рекламних матеріалів Замовника згідно параметрів, у терміни та об'ємах, визначеними у Додаткових угодах №1 до таких Договорів, та розповсюдити ці матеріали по місцях продажу реалізованих ПрАТ «Космед» товарів, у строки та в об'ємах, визначених у Додаткових угодах №2 згідно зазначеної адресної бази. При цьому, Замовник зобов'язується не пізніше 2 днів з дати підписання вказаних Договорів надати Виконавцям тематичну інформацію для виготовлення рекламних матеріалів.

Між тим, згідно із поясненнями свідка ОСОБА_4 для виготовлення контрагентами рекламних матеріалів Позивачем були передані Виконавцям макети із логотипами товарів, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами Замовника (додаток до справи №1, стор.98-105) та відповідними зразками (додаток до справи №1, стор.187-243).

Однак, суд не приймає до уваги зазначені пояснення свідка, оскільки в наданих Позивачем супровідних листах відсутня будь-яка інформація (відмітки Виконавців) щодо отримання зазначених у них зразків/макетів для виготовлення рекламних матеріалів з рекламними логотипами, таких як: печатна продукція різних видів (каталоги, календарі, рекламні книги, буклети, брошюри), паперові та пластикові пакети, футболки, рушники, тощо.

Поряд із цим, у зв'язку із ненаданням Позивачем доказів на підтвердження факту приймання-передачі (акти приймання-передачі) необхідних для виконання послуг по виготовленню рекламних матеріалів макетів, судом також не приймаються до уваги твердження свідка ОСОБА_4 щодо здійснення їх передачі менеджерами або водіями ПрАТ «Космед», оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які довіреності, які б посвідчували право менеджерів або водіїв Позивача на вчинення таких дій або право Виконавців на отримання від них Позивача або на право перевезення товарів ПрАТ «Космед» до контрагентів.

Крім того, відповідно до п.3.2.4 Договорів надання рекламних послуг при належному виконанні Виконавцями своїх зобов'язань за цими Договорами, Замовник зобов'язаний прийняти надані послуги за актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), підписати його та передати один примірник Виконавцям.

Водночас, за доводами свідка ОСОБА_4, саме наявними в матеріалах справи актами про прийняття-передачу виконаних робіт (додаток до справи №1, стор.104-186) підтверджується реальність надання рекламних послуг, з огляду на які судом встановлено, що Виконавцями були виконані та передані Замовнику послуги з виготовлення рекламних матеріалів та їх розповсюдження в обсязі та якості, узгодженими ПрАТ «Космед» та його контрагентами у Додаткових угодах до укладених Договорів надання рекламних послуг, а Замовник прийняв такі послуги та немає жодних претензій, що також підтверджується представником Позивача.

В той же час, суд приймаються до уваги посилання податкового органу про те, що наявні в матеріалах справи акти про прийняття-передачу виконаних робіт не містять реального змісту та обсягу господарських операцій за укладеними ПрАТ «Космед» із його контрагентами Договорами надання рекламних послуг,зокрема, яким чином фактично здійснювалось виконання робіт та надання послуг та щодо осіб, якими надавались відповідні роботи та послуги, що викликає сумнів щодо відсутності фактичного придбання Позивачем рекламних послуг від контрагентів ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо».

В свою чергу, суд звертає увагу на пояснення свідка ОСОБА_4 про те, що опісля виготовлення ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» рекламних матеріалів, Виконавцями здійснювалось їх розповсюдження на адреси торгових точок за методом «з рук в руки», де здійснюється продаж продукції торгівельних марок «Vichy», «La Roche Posay», «Roger&Gallet», «L'Oreal» та «Matrix», постачальником якої є ПрАТ «Космед», проте, перед таким розповсюдженням Виконавцями рекламних матеріалів фактична перевірка обсягу та якості їх виготовлення останніми Позивачем не здійснювалась.

Разом із тим, свідок ОСОБА_4 зазначив, що перевірка фактичного виконання контрагентами ПрАТ «Космед» встановлених Договорами надання рекламних послуг вимог здійснювалась торговими представниками Позивача у різних містах України шляхом фотографування рекламних матеріалів безпосередньо у торгових точках, за результатам чого представниками складались та надавались фото звіти, які підтверджують наявність рекламних матеріалів в містах продажу продукції згідно викладеного у Додаткових угодах переліку. Крім того, звіти про виконані роботи надавались також і самими Виконавцями.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження наявності вказаних звітів, які б дали змогу встановити факт надання ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» рекламних послуг за спірними господарськими операціями у перевіряємий період ані під час здійснення Відповідачем виїзної перевірки, ані під час судового розгляду даної справи Позивачем надані не були.

Поряд із цим, судом приймаються до уваги посилання свідка ОСОБА_3 на невідповідність рекламних матеріалів (футболки із рекламними логотипами), які мають бути виготовлені та розповсюдженні ТОВ «Грандконсалт-Інфо» за укладеним Договором надання рекламних послуг, номенклатурі та переліку рекламних матеріалів, визначених сторонами у Додатковій угоді №1 до цього Договору - печатній рекламній продукції та пакетам з рекламними логотипами, що також відображено у підписаному Замовником із Виконавцем акті №974 від 28.05.2014 р. про прийняття-передачу виконаних робіт.

При цьому, будь-яких належних пояснень щодо такої виявленої невідповідності номенклатури рекламної продукції суд від представника Позивача та свідка ОСОБА_4 не отримав.

Крім того, під час дослідження судом наявних в матеріалах справи документів, наданих Позивачем на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, встановлено також відсутність печатки ПрАТ «Космед» в Додаткових угодах №1 та №2 до Договорів надання рекламних послуг, укладених між Позивачем та ТОВ «Протсіті Груп».

Водночас, суд акцентує увагу на викладені умови у п.1.4 Договорів надання рекламних послуг, укладених Позивачем із ТОВ «Енел Плюс» та ТОВ «Спрінфудс Торг», де вказано, що загальна тривалість розміщення рекламних матеріалів, графіки розміщення та місця такого розміщення узгоджуються сторонами у Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами Договорів. Проте, будь-яких Додаткових угод із зазначенням узгоджених сторонами строків, графіків та місць розміщення вказаними контрагентами рекламних матеріалів до відповідних Договорів суду не надавались.

Поряд із цим, в матеріалах справи наявні підписані Позивачем із ТОВ «Енел Плюс» та ТОВ «Спрінфудс Торг» Додатки №1 до укладених між ними Договорів із викладеними у них лише переліками міст України та адрес торгових точок, які не містять жодної інформація щодо тривалості та графіків розміщення Виконавцями виготовлених рекламних матеріалів.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю встановлених Договорами надання рекламних послуг обов'язкових Додаткових угод із визначенням вказаної вище обов'язкової інформації, а також ненаданням Позивачем жодних пояснень як щодо їх відсутності, як наслідок, відсутність такої інформації позбавляє суд можливості встановити порядок надання контрагентами ТОВ «Енел Плюс» та ТОВ «Спрінфудс Торг» послуг з розміщення рекламних матеріалів.

Поряд із цим, за доводами Позивача, реальність спірних господарських операцій та наявність у ПрАТ «Космед» права на відображення у податковому обліку спірної суми ПДВ підтверджується саме наданими до перевірки та до суду документами, однак суд не може погодитись із такими доводами, оскільки надані останнім пояснення та докази не посвідчують факту надання послуг з виготовлення рекламних матеріалів та їх розповсюдження контрагентами Позивача ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» за укладеними Договором надання рекламних послугвідповідно, не спростовують висновки податкового органу про те, що господарські операцій ПрАТ «Космед» із вказаними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків.

З огляду на вищевикладене, на спростування висновків та, ігноруючи вимоги ухвали суду, Позивачем не було надано суду доказів, які б підтвердили реальність виконання спірних господарських операцій за укладеними Позивачем із ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» Договорами надання рекламних послуг, а також посвідчували рух активів у процесі здійснення спірних господарських операцій, як наслідок, відсутність будь-яких належних первинних документів дає суду підстави для висновку про лише формальне відображення таких операцій.

В той же час, відповідно до пояснень свідка ОСОБА_4, що також підтверджується представником Позивача, розповсюдження ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» виготовлених ними рекламних матеріалів здійснювалось по торговим точкам контрагентів-покупців Позивача, з якими ПрАТ «Космед» мав господарські взаємовідносини за останні 3 місяці, здійснюючи ним постачання парфумерних та косметичних товарів, зокрема (але не виключно) із: ТОВ «Суматра-ЛТД», ЗАТ «Фоззі-Фарм», ТОВ «Аптека низьких цін К», ТОВ «ТАС-Фарма», ТОВ «Віталюкс», ТОВ «Фармастор», ТОВ «Аптекарь», Компанією «Фалбі», ТОВ фірма «Мед-сервіс» та іншими підприємствами, на підтвердження чого суду надані укладені із такими покупцями договори поставки разом із первинною та бухгалтерською документацією до них (податкові та видаткові накладні, платіжні доручення) (том ІІ справи, стор.194-238; додатки до справи №2-4).

В той же час, судом приймаються до уваги надані Позивачем документи, на підтвердження здійснення ПрАТ «Космед» господарської діяльності з оптової торгівлі парфумерними та косметичними товарами, однак суд не погоджується із твердженнями Позивача щодо наявності в матеріалах справи всіх достатніх для підтвердження реальності здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо», оскільки такі документи не містять жодних посилань щодо надання Виконавцями рекламних послуг, посвідчень щодо погодження контрагентами-покупцями із Позивачем на здійснення відповідних рекламних заходів у їх торгових точках, відповідно, не відображають рух активів у процесі здійснення господарської операції, зв'язок між фактом придбання таких послуг, спорудженням основних фондів, імпортом послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю Позивача.

Більше того, суд звертає увагу на отримані судом листи-відповіді від ТОВ «Суматра-ЛТД», ЗАТ «Фоззі-Фарм», ТОВ «Аптека низьких цін К», ТОВ «ТАС-Фарма», ТОВ «Віталюкс», ТОВ «Фармастор», ТОВ «Аптекарь», Компанією «Фалбі», ТОВ фірма «Мед-сервіс» на судові запити щодо підтвердження фактів розповсюдження ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» рекламної продукції (каталогів, рекламних книг для запису, пакетів, футболок, буклетів тощо) в інтересах ПрАТ «Космед» у період з січня по травень 2014 р. (том ІІІ справи), якими також не підтверджується факт розповсюдження Виконавцями рекламних матеріалів у період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р., що дає суду підстави для висновку про відсутність мети використання ПрАТ «Космед» придбаних від ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» рекламних послуг у своїй господарській діяльності, як наслідок, не містять правового змісту господарських операцій.

З огляду на зазначене, в межах даного спору судом не встановлено реальність здійснення спірних господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, не встановлено мету їх подальшого використання в своїй господарській діяльності, не надано жодних належних первинних документів, а також жодних пояснень щодо відсутності таких обов'язкових документів, які б посвідчували про факт здійснення відповідних господарських правовідносин між ПрАТ «Космед» та його контрагентами ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо».

При цьому, суд приймає до уваги посилання представника Відповідача та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на отримані під час здійснення перевірки матеріали та інформацію щодо контрагентів Позивача (відомості з АІС «Податковий блок»; акт ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №423/3-26-50-22-03-38977049 від 28.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енел Плюс»; акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1578/26-59-22-03/39124649 від 10.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпромплюс»; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2016/26-55-22-07/37771792 від 24.07.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спрінфудс Торг»), якими встановлено відсутність підприємств за податковими адресами, непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності засновників та директорів контрагентів, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

В той же час, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

При цьому, суд не приймає наявний в матеріалах справи укладений між Позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5955 від 23.09.2011 р. та штатний розпис від 01.11.2013 р., (том І справи, стор.37-50), а також копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та договорів оренди автомобілів (том ІІ справи, стор.138-160), оскільки вказані докази не посвідчують використання таких активів при здійсненні своєї господарської діяльності, а також спірних господарських операцій.

Крім того, суд не отримав від ПрАТ «Космед» будь-якої інформації щодо виробничих потужностей контрагентів Позивача ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо», які використовувались Виконавцями для надання послуг з виготовлення та розповсюдження рекламної продукції Замовника, що свідчить про відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій,

В той же час, відповідно до доводів свідка ОСОБА_2, що також підтверджується представником Відповідача, в ході проведення виїзної перевірки податковим органом неодноразово витребовувались від ПрАТ «Космед» пояснення та вручались запити Позивачу з вимогою надати останньому документи, які свідчать про виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів його контрагентами ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» (том ІІ справи, стор.67-77), проте, ігноруючи зазначені вимоги, ПрАТ «Космед», про що, в свою чергу, свідчить складений Відповідачем акт №4/26-56-22-03-09 від 02.09.2014 р. «Про ненадання Позивачем документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки» (том ІІ справи, стор.63).

В свою чергу, суд акцентує увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Отже, якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у Позивача податкових накладних, а також доказів сплати Постачальнику вартості товару з ПДВ.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 р. №К/800/12613.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Таким чином, у зв'язку із ненаданням Позивачем при проведенні перевірки первинної документації по взаємовідносинам із його контрагентами за період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р., податковий орган прийшов до висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій, що не дозволяє формувати дані податкового обліку, як наслідок, у перевіряємому періоді ПрАТ «Космед» було занижено ПДВ на загальну суму 977 859,00 грн.

В свою чергу, суд зазначає, що у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на вищевикладене, оскільки при розгляді даної справи Позивачем також не було надано належних первинних документів на підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ПрАТ «Космед» та його контрагентами ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо», які б надали суду можливість пересвідчитись у правомірності віднесення спірної суми ПДВ до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, суд погоджується із висновками податкового органу щодо заниження Позивачем суми ПДВ на 977 859,00 грн., що підлягає сплаті до бюджету.

Наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання рекламних послуг, що обумовлені укладеними між Позивачем та вказаними вище контрагентами Договорами фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на фактичне настання правових наслідків, не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій наявністю господарської мети, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими ПК України у взаємозв'язку з положеннями Закону №996 пов'язують виникнення у Позивача права включення спірної суми ПДВ розміром 977 859,00 грн. до податкового кредиту за період з 01.03.2014 р. по 31.05.2014 р., що, в свою чергу, призвело до заниження ПДВ на 977 859,00 грн.

Поряд із цим, відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Водночас, суд вважає за належне зазначити, у листі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 р. №2198/11/13-11 вказано про те, що в розумінні п.123.1 ст.123 ПК України штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених п.п.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 ПК України.

В той же час, з огляду на оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007042203 від 23.09.2014 р. судом встановлено, що Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 1 466 789,00 грн. (з яких 977 859,00 грн. - за основним платежем та 488 930,00 грн. - за штрафними санкціями), що свідчить про застосування ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві суми штрафних санкцій розміром 50%.

Поряд із цим, податковий орган, обґрунтовуючи донарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50%, посилається на акт документальної перевірки Позивача №2008/26-58-22-03-09/31841350 від 20.05.2014 р. та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0004162203, а також постанову Окружного адміністративного судоу м. Києва у справі №826/8241/14 за позовом ПрАТ «Космед» до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, якою визнано правомірним донарахування контролюючим органом Позивачу суми ПДВ із застосуванням штрафної (фінансової) санкції за вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Однак, суд приймає до уваги посилання Позивача на те, що ПрАТ «Космед» було оскаржено постанову Окружного адміністративного судоу м. Києва у справі №826/8241/14 до суду апеляційної інстанції, за результатами якого прийнята постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 р. про скасування рішення суду першої інстанції, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0004162203.

За таких обставин, враховуючи вказані вище обставини (визнання протиправним та скасовання податкового повідомлення-рішення №0004162203, прийнятого на підставі висновків акту перевірки Позивача №2008/26-58-22-03-09/31841350 від 20.05.2014 р.), суд приходить до висновку щодо неправомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% та вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення №0007042203 від 23.09.2014 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25%, що становить - 244 465,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Водночас, згідно із ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому, сплачена ПрАТ «Космед» сума судового збору становить 487,20 грн., відповідно, решта суми судового збору (4384,80 грн.) має бути стягнута пропорційно з Позивача (4334,80) та з Відповідача (50,00 грн.).

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Космед» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкове повідомлення-рішення №0007042203 від 23.09.2014 р. в частині застосування до Приватного акціонерного товариства «Космед» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 244 465 (двісті сорок чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Космед» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 55-А, код ЄДРПОУ 31841350) понесені судові витри в розмірі 87 (вісімдесят сім) грн. 20 коп. із видатків Державного бюджету України, направлених на Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

5. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Космед» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 55-А, код ЄДРПОУ 31841350) решту суми судового збору у розмірі 4 334 (чотири тисячі триста тридцять чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/15123/14».

Контроль за виконанням даного пункту покласти на Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін