Ухвала

від 06.09.2016 по справі 826/15123/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/9837/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Островича С.Е.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників:

позивача - Смосюка С.М.

відповідача - Перепелюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015

у справі № 826/15123/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Космед»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Космед» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0007042203 від 23.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2015 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007042203 від 23.09.2014 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 244 465 грн.; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 постанову суду першої інстанції скасовано; позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що скасоване помилково.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача із Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Космед» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Енел Плюс» за березень та квітень 2014 року, ТОВ «Протсіті Груп» за квітень 2014 року, ТОВ «Укрпромплюс» за травень 2014 року, ТОВ «Спрінфудс Торг» за травень 2014 року та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» за травень 2014 року, складено акт № 4830/26-56-22-03-09/31841350 від 09.09.2014, в якому зафіксовані порушення, зокрема: п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 977 859 грн., в т.ч., по періодах: за березень 2014 року - на суму 349 033 грн., за квітень 2014 року - на суму 296 228 грн., за травень 2014 року - на суму 332 598 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 23.09.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007042203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 466 789 грн., в т.ч.: 977 859 грн. основного платежу та 488 930 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Матеріалами справи встановлено, що ПрАТ «Космед» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо».

Так, між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Енел Плюс» було укладено договір № 519-Р від 04.03.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розміщення рекламної продукції.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду були надані наступні документи: додаткова угода №1 до договору № 519-Р від 04.03.2014, додаток № 1 від 04.03.2014 до договору № 519-Р від 04.03.2014, податкові накладні, акти надання послуг, акт прийняття - передачі виконаних робіт, лист від 04.03.2014 про передачу макетів та рекламних зразків.

Крім того, згідно листа директора ТОВ «Енел Плюс», останнє мало взаємовідносини з ПрАТ «Космед» відповідно до договору № 519-Р від 04.03.2014, отриманні послуги буди оплачені в повному обсязі, претензій з приводу виконання, оплати, приймання-передачі послуг немає.

Також, між ПрАТ «Космед» і ТОВ «Спрінфудс Торг» було укладено договір № 17/05 від 05.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розміщення рекламної продукції.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду були надані наступні документи: додаткова угода № 1 до договору № 17/05 від 05.05.2014, додаток № 1 від 05.05.2014 до договору № 17/05 від 05.05.2014, податкові накладні, акт надання послуг, акт прийняття-передачі виконаних робіт, листи про передачу макетів та рекламних зразків.

Згідно листа директора ТОВ «Спрінфудс Торг», останнє надавало послуги ПрАТ «Космед» згідно договору № 17/05 від 05.05.2014 по виготовленню та розміщенню рекламної продукції, а ПрАТ «Космед» зі свого боку ці послуги прийняло та оплатило.

Між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Укрпромплюс» було укладено договір № 2805/030 від 08.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розповсюдження рекламних футболок з рекламним логотипом.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду були надані наступні документи: додаткова угода № 2 до договору № 2805/030 від 08.05.2014, додаткова угода № 1 до договору № 2805/030 від 08.05.2014, податкова накладна, акт надання послуг, акт прийняття-передачі виконаних робіт, лист про передачу макетів та рекламних зразків.

Між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Грандконсалт-Інфо» було укладено договір № 974-К від 07.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розповсюдження рекламних футболок з рекламним логотипом.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду були надані наступні документи: додаткова угода № 1 до договору № 974-К від 07.05.2014, додаткова угода № 2 до договору № 974-К від 07.05.2014, податкова накладна, акт прийому-передачі робіт.

Згідно листа директора ТОВ «Грандконсалт-Інфо», останнє мало взаємовідносини з ПрАТ «Космед» відповідно до договору № 974-К від 07.05.2014.

Між ПрАТ «Космед» та ТОВ «Протсіті Груп» було укладено ряд договорів: від 20.03.2014 № 327, № 316, предметом яких є виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів з рекламним логотипом.

На виконання вказаних договорів, позивачем до суду були надані наступні документи: додаткова угода № 1 до договору № 327 від 20.03.2014, додаткова угода № 2 до договору № 327 від 20.03.2014, додаткова угода № 1 до договору № 316 від 20.03.2014, додаткова угода № 2 до договору № 316 від 20.03.2014, податкові накладні, акти надання послуг, акти прийняття-передачі виконаних робіт до договорів, листи про передачу макетів та рекламних зразків.

Згідно листів директора ТОВ «Протсіті Груп» останнє мало взаємовідносини з позивачем на підставі договорів № 316 та № 327 від 20.03.2014, згідно яких відсутні претензії щодо їх виконання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що позивачем не було надано належних первинних документів на підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ПрАТ «Космед» та його контрагентами ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг», ТОВ «Грандконсалт-Інфо», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Енел Плюс», які б надали суду можливість пересвідчитись у правомірності віднесення спірної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, в результаті чого погодився із висновками податкового органу про заниження позивачем суми податку на додану вартість на 977 859 грн., що підлягає сплаті до бюджету; однак неправомірного нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, з урахуванням визнання протиправним та скасування в судовому порядку по справі № 826/8241/14 податкового повідомлення-рішення № 0004162203, яке було підставою для нарахування 50% штрафних (фінансових) санкцій по спірному податковому повідомленню-рішенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам, передбаченим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; рух активів у процесі здійснення господарської операції підтверджено оригіналами банківських виписок з ПАТ «ОТП Банк», за змістом яких позивач перерахував грошові кошти ТОВ «Енел Плюс», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Грандконсалт-Інфо», ТОВ «Спрінфудс Торг», ТОВ «Укрпромплюс»; незважаючи на наявність первинних документів відповідачем зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача; аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з вищевказаними контрагентами.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 зазначеного Кодексу).

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Слід зазначити, що право платника податку на податковий кредит законодавство не ставить в залежність від результатів проведення перевірки чи зустрічної звірки даних суб'єкта господарювання (постачальника товару, виконавця робіт, послуг) щодо платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути сформований на підставі фактично здійснених господарських операцій та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність таких господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом апеляційної інстанції з підтвердженням матеріалів справи встановлено формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, та встановлено, що господарські операції з надання послуг (виконання робіт) мали місце, підтверджені первинними, розрахунковими та іншими документами, тому податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

Податковим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вищенаведеними документами. Не поставлено контролюючим органом під сумнів і добросовісність позивача як платника податків, не спростовано, що розглядувані операції здійснені ним за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, не представлено належних доказів щодо наявності у ТОВ «Укрпромплюс», ТОВ «Спрінфудс Торг», ТОВ «Грандконсалт-Інфо», ТОВ «Протсіті Груп», ТОВ «Енел Плюс» анонімної структури або здійснення ними діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам, тощо.

Слід також зазначити, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вищевказаних контрагентів не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ПрАТ «Космед».

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний С.Е. Острович