Постанова

від 16.02.2015 по справі 826/15123/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15123/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В. при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Космед" та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Космед" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Космед" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.09.2014 р. №0007042203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представниками сторін у судовому засіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, наразі вказані клопотання були відхилені судової колегією з огляду на недоведеність факту неможливості подачі вказаних доказів суду першої інстанції а також через те, що зазначені додаткові докази не впливають на правову оцінку правовідносин у справі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення на перевірку №911 від 15.08.2014 р. та наказу №987 від 27.08.2014 р., виданих ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "Космед", за результатами якої складений акт №4830/26-56-22-03-09/31841350 від 09.09.2014 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Космед" (код ЄДРОПУ 31841350) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із ТОВ "Енел Плюс" (код ЄДРОПУ 38977049) за березень та квітень 2014 р., ТОВ "Протсіті Груп" (код ЄДРОПУ 35605734) за квітень 2014 р., ТОВ "Укрпромплюс" (код ЄДРОПУ 39124649) за травень 2014 р., ТОВ "Спрінфудс Торг" (код ЄДРОПУ 37771792) за травень 2014 р. та ТОВ "Грандконсалт-Інфо" (код ЄДРОПУ 38953579) за травень 2014 р." (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення вимог законодавства, зокрема: п.22.1 ст.22, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (надалі - ПДВ), що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 977 859,00 грн., в т.ч., по періодах: за березень 2014 р. - на суму 349 033,00 грн.; за квітень 2014 р. - на суму 296 228,00 грн.; за травень 2014 р. - на суму 332 598,00 грн.

В подальшому, на підставі Акту перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення формои "Р" №0007042203 від 23.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 1 466 789,00 грн. (з яких 977 859,00 грн. - за основним платежем та 488 930,00 грн. - за штрафними санкціями).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Космед" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Енел Плюс", ТОВ "Протсіті Груп", ТОВ "Укрпромплюс", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Грандконсалт-Інфо".

Так, між ПрАТ "Космед" та ТОВ "Енел Плюс" було укладено договір №519-Р від 04 березня 2014 року про надання послуг, а саме виготовлення та розміщення рекламної продукції.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду було надано наступні документи: додаткову угоду №1 до договору №519-Р від 04.03.2014р., Додаток №1 від 04.03.2014р. до договору №519-Р від 04.03.2014р., податкові накладні № 59 від 24.03.2014, №64 від 25.03.2014, №132 від 27.03.2014, №175 від 31.03.2014, акти надання послуг №691 від 31 березня 2014 року, №565 від 31 березня 2014 року, акт прийняття - передачі виконаних робіт від 31.03.2014, лист від 04.03.2014 про передачу макетів та рекламних зразків.

Водночас, матеріали справи містять лист директора ТОВ "Енел Плюс", за змістом якого останній зазначає, що ТОВ "Енел Плюс" мало взаємовідносини з ПрАТ "Космед" відповідно до договору №519-Р, отриманні послуги буди оплачені в повному обсязі, претензій з приводу виконання, оплати, приймання - передачі послуг не мають.

Між ПрАТ "Космед" та ТОВ "Спрінфудс Торг" було укладено договір №17/05 від 05.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розміщення рекламної продукції.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду було надано наступні документи: додаткова угода №1 до договору №17/05 від 05.05.2014, додаток №1 від 05.05.2014 до договору №17/05 від 05.05.2014, податкові накладні № 78 від 29.05.2014, №104 від 30.05.2014, акт надання послуг №697 від 29.05.2014, №723 від 30.05.2014, акт прийняття - передачі виконаних робіт від 30.05.2014, листи про передачу макетів та рекламних зразків.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від директора ТОВ "Спрінфудс Торг", за змістом якого останнім було зазначено, що відповідно до договору №17/08 від 05.05.2014 ТОВ "Спрінфудс Торг" надавало ПрАТ "Космед" послуги по виготовленню та розміщенню рекламної продукції, а ПрАТ "Космед" зі свого боку ці послуги прийнято та оплачено.

Між ПрАТ "Космед" та ТОВ "Укрпромплюс" було укладено договір №2805/030 від 08.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розповсюдження рекламних футболок з рекламним логотипом.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду було надано наступні документи: додаткову угоду №2 до договору №2805/030 від 08.05.2014, додаткова угода №1 до договору №2805/030 від 08.05.2014, податкова накладна № 13 від 28.05.2014, акт надання послуг №2805/030 від 28.05.2014, акт прийняття - передачі виконаних робіт, лист від 08.05.2014 про передачу макетів та рекламних зразків.

Між ПрАТ "Космед" та ТОВ "Грандконсалт-Інфо" було укладено договір №974-К від 07.05.2014 про надання послуг, а саме виготовлення та розповсюдження рекламних футболок з рекламним логотипом.

На виконання вказаного договору, позивачем до суду було надано наступні документи: додаткову угоду №1 до договору №974-К від 07.05.2014, додаткову угоду №2 до договору №974-К від 07.05.2014, податкова накладна №2801 від 28.05.2014, акт прийому-передачі робіт №974 від 28.05.2014.

Водночас, матеріали справи містять лист директора ТОВ "Грандконсалт-Інфо", за змістом якого останній зазначає, що ТОВ "Грандконсалт-Інфо" мало взаємовідносини з ПрАТ "Космед" відповідно до договору №974-К.

Між ПрАТ "Космед" та ТОВ "Протсіті Груп" було укладено ряд договорів: №327 від 20.03.2014, №316 від 20.03.2014. Предметом означених договорів є виготовлення та розповсюдження рекламних матеріалів з рекламним логотипом.

На виконання означених договорів, позивачем до суду було надано наступні документи: додаткова угода №1 до договору №327 від 20.03.2014, додаткова угода №2 до договору №327 від 20.03.2014, додаткова угода №1 до договору №316 від 20.03.2014, додаткова угода №2 до договору №316 від 20.03.2014, податкові накладні №1326 від 01.04.2014, №1327 від 02.04.2014, №1328 від 03.04.2014, №1330 від 04.04.2014, №1329 від 04.04.2014, №1331 від 07.04.2014, №1333 від 08.04.2014, №1332 від 08.04.2014, №1334 від 09.04.2014, №1355 від 09.04.2014, №1336 від 10.04.2014, №1335 від 10.04.2014, №1338 від 11.04.2014, №1337 від 11.04.2014, №1340 від 14.04.2014, №1339 від 14.04.2014, №1341 від 15.04.2014, №1342 від 16.04.2014, №1343 від 17.04.2014, №1344 від 18.04.2014, №1345 від 22.04.2014, №1346 від 23.04.2014, №1347 від 24.04.2014, №1348 від 25.04.2014, №1350 від 28.04.2014, №1349 від 28.04.2014, №1351 від 29.04.2014, №1352 від 29.04.2014, №1353 від 30.04.2014, №1354 від 30.04.2014, акти надання послуг №951 від 01.04.2014, №952 від 02.04.2014, №953 від 03.04.2014, №954 від 04.04.2014, №955 від 05.04.2014, №956 від 07.04.2014, №957 від 08.04.2014, №980 від 09.04.2014, №958 від 08.04.2014, №959 від 09.04.2014, №960 від 10.04.2014, №961 від 10.04.2014, №962 від 11.04.2014, №963 від 11.04.2014, №964 від 14.04.2014, №965 від 14.04.2014, №966 від 15.04.2014, №967 від 16.04.2014, №968 від 17.04.2014, №969 від 18.04.2014, №970 від 22.04.2014, №971 від 23.04.2014, №972 від 24.04.2014, №973 від 25.04.2014, №974 від 28.04.2014, №975 від 28.04.2014, №976 від 29.04.2014, №977 від 29.04.2014, №978 від 30.04.2014, №979 від 30.04.2014, акт прийняття - передачу виконаних робіт до договору №327 від 20.03.2014, акт прийняття - передачу виконаних робіт до договору №316 від 30.04.2014 листи про передачу макетів та рекламних зразків.

Матеріали справи містять лист директора ТОВ "Протсіті Груп", за змістом якого останній зазначає, що ТОВ "Протсіті Груп" в повній мірі підтверджує взаємовідносини з ПрАТ "Космед" на підставі договорів №316 та №327 від 20.03.2014 року, претензій щодо їх виконання, оплати, приймання - передавання не мають.

Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на наявність у договорах поставки товару застереження щодо передачі позивачу рекламної продукції від виробника разом з товаром, оскільки означений факт жодним чином не позбавляє позивача можливості та права замовити у стороннього виробника додаткові обсяги рекламної продукції.

Рух активів у процесі здійснення господарської операції підтверджується оригіналами банківських виписок з ПАТ «ОТП Банк», за змістом яких ПрАТ "Космед" перераховувало грошові кошти ТОВ "Енел Плюс", ТОВ "Протсіті Груп", ТОВ "Укрпромплюс", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Грандконсалт-Інфо".

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а висновки зроблені відповідачем ґрунтувались відповідно до обставин зазначених в Актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача.

Аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Енел Плюс", ТОВ "Протсіті Груп", ТОВ "Укрпромплюс", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Грандконсалт-Інфо" які були предметом перевірки.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні його контрагентом підтверджуються належним чином складеними первинними документами.

Беручи до уваги досліджені первинні документи, які складались у процесі виконання зобов'язань по відносинам позивача з ТОВ "Енел Плюс", ТОВ "Протсіті Груп", ТОВ "Укрпромплюс", ТОВ "Спрінфудс Торг" та ТОВ "Грандконсалт-Інфо", колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки визначені ними грошові зобов'язання є необґрунтованими та протиправними.

Відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Зважаючи на викладене та виходячи із принципу превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, колегія суддів констатує, що позивач діяв у межах визначених податковим законодавством, а відтак у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок), зокрема, зазначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів. Відповідно до п. 19 Порядку безспірне списання коштів з державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Колегія суддів зазначає, що виконання судових рішень в адміністративних справах про стягнення судових витрат з державного або місцевого бюджету повинно здійснюватись органами Державного казначейства шляхом списання коштів з рахунків відповідного бюджету, до якого зараховувались надходження від сплати цих судових витрат, за умови надання особою, на користь якої ухвалене рішення, всіх підтверджуючих документів.

Більш того, чинним законодавством не передбачено відкриття рахунків, які відкриваються за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за рахунок наданих цьому органу бюджетних асигнувань. Судовий збір повертається за рахунок зарахованої суми коштів до бюджету, внесеної позивачем, з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховувались.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зобов'язуючи відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві суми судового збору порушив норми процесуального права.

Згідно з п. 3. ч. 1 ст. 198 , п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Космед" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Космед" - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 23.09.2014 р. №0007042203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Космед" судові витрати у розмірі 2 923,20 грн.(дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні 20 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В. Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: