Рішення

від 12.01.2015 по справі 922/4729/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р.Справа № 922/4729/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Вовчанського району Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області, в інтересах держави в особі 1. Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ, 2. Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Харків, 3. Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачів, 1. Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків, 2. Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, м. Вовчанськ, 3. реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, м. Вовчанськ, до товариства з обмеженою відповідальністю "ХоДоС", м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Княжий град", м. Харків, про розірвання договору за участю представників:

прокурора - Зливка К.О. (посв.),

1-позивача - не з'явився,

2-позивача - Козирєв Є.О. (дов.),

3-позивача - Шкурупій Ю.О. (дов.),

третьої особи - ХОДА - Скубак Н.В. (дов.),

третьої особи - Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області - не з'явився,

третьої особи - Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції - не з'явився,

відповідача - Попова Н.В. (дов.),

третьої особи - ТОВ "База відпочинку "Княжий град" - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі 1. Вовчанської районної державної адміністрації, 2. Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, 3. ДП "Вовчанське лісове господарство", до відповідача, ТОВ "ХоДоС", в якій просить суд :

- достроково розірвати договір оренди землі від 04.10.2004 № 19, укладений між Вовчанською райдержадміністрацією та ТОВ "ХоДоС", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16;

- скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 04.10.2004 № 19, укладеного між Вовчанською райдержадміністрацією та ТОВ "ХоДоС", зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Харківську обласну державну адміністрацію, Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Княжий град".

У судове засідання 12.01.2015р. позивач Вовчанська РДА, треті особи Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, ТОВ "База відпочинку "Княжий град" не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від третьої особи Відділу Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області через канцелярію суду 17.11.2014р. надійшов відзив на позов, в якому третя особа просить розглянути справу за відсутності її представника, з урахуванням вимог чинного законодавства та наявних у справі доказів.

Позивач Вовчанська РДА, треті особи реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, ТОВ "База відпочинку "Княжий град" про причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

Суд вважає, що нез'явлення позивача Вовчанської РДА, третіх осіб Відділу Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції, ТОВ "База відпочинку "Княжий град" не перешкоджає розгляду справи.

Прокурор та позивачі підтримують заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, просить застосувати строк позовної давності.

В слуханні справи оголошувались перерви до 22.12.2014р. об 11:30 год., 12.01.2015р. о 14:30 год.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Вовчанської райдержадміністрації № 298 від 04.10.2004 р. (а.с. 44) затверджено проект відведення земельної ділянки для рекреаційних цілей із земель лісового фонду та передано в оренду терміном на 49 років ТОВ "ХоДоС" земельну ділянку площею 2,6664 га із земель лісового фонду, яка знаходиться на території Хотімлянської сільської ради Вовчанського району, за межами населених пунктів для рекреаційних цілей, без зміни цільового призначення.

04.10.2004р. між Вовчанською райдержадміністрацією (орендодавець, 1-позивач) та ТОВ "ХоДоС" (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі № 19, за умовами якого ТОВ "ХоДоС" передано в строкове платне користування земельну ділянку із земель лісового фонду для рекреаційних цілей. Земельна ділянка знаходиться на території Хотімлянської сільської ради, Вовчанського району Харківської області.

Вказаний договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16.

Земельна ділянка передана в оренду за згодою постійного користувача Державного лісогосподарського об'єднання "Харківліс".

Згідно п. 2 Договору оренди в оренду передана земельна ділянка загальною площею 2,66664 га, в т.ч. ґрунти піщані, існуючі зелені насадження без права вирубки.

В пункті 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці, що передається в оренду, знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, які є власністю ТОВ "ХоДоС".

Відповідно до п. 13 Договору земельна ділянка передається в оренду для рекреаційних цілей та розміщення на ній об'єктів для сезонного відпочинку.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, частина земель лісового фонду, які передані відповідно до договору оренди землі № 19 ТОВ "ХоДоС", а саме площею 1 га відноситься до земель лісового фонду, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Вовчанське ЛГ", а земельна ділянка площею 1,6664 га лісового фонду відноситься до земель запасу державної власності.

Відповідно до ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2004р.), ст. 17 Лісового кодексу України (в редакції станом на 29.03.2006р. та в редакції станом на теперішній час) передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України в редакції від 29.03.2006р. передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Позивач - ДП "Вовчанське лісове господарство" вказує, що земельна площею 1 га, яка надана відповідачу в оренду, розташована на території земель лісового фонду Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство", в кварталі 100, виділ 13 (площею 1.0 га), на підтвердження чого надав копію акту, складеного спільно Управлінням Держземагенства України в Вовчанському районі, Лісовпорядної партії Харківської експедиції ВО "Укрдержлізгосппроект" та ДП "Вовчанське лісове господарство", згідно якого станом на 01.07.2010 року по земельному балансу Вовчанського району площа земель ДП "Вовчанське лісове господарство" в межах території Вовчанського району складає 26576,1 га., та надав копію планшету 1980 року з координатами зовнішніх меж та погодженням з головним інженером-землевпорядником Вовчанського району. Вказані документи підтверджують факт погодження з органами державної влади та місцевого самоврядування передачі у постійне користування земель лісогосподарського призначення ДП "Вовчанське лісове господарство".

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор та позивачі посилаються на те, що ТОВ "ХоДоС" без узгодження з постійним лісокористувачем ДП "Вовчанське ЛГ" та орендодавцем Вовчанською РДА побудувало на орендованій земельній ділянці об'єкти нерухомості, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2006р. у справі № 40/263-06, листом КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації". В подальшому вказані будівлі були перепродані з іншими будівлями відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2007р. ТОВ "База відпочинку "Княжий град", яке до теперішнього часу не переоформило право користування земельною ділянкою під придбаними об'єктами нерухомості.

Прокурор та позивачі вважають, що відповідачем в порушення умов Договору оренди землі та вимог Лісового кодексу України здійснена зміна цільового призначення земельної ділянки внаслідок будівництва капітальних споруд, оскільки це робить неможливим використання ділянки для лісогосподарської діяльності.

Таким чином, прокурор та позивачі вважають, що відповідачем суттєво порушені умови договору оренди землі та просять достроково розірвати такий договір.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 16 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 18 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до ст. 20 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації. Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Згідно ст. 67 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Відповідно до ст. 74 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 40/263-06 від 11.07.2006 року за позовом ТОВ "ХоДоС" до виконавчого комітету Хотімлянської сільської ради про визнання права власності, визнано за ТОВ "ХоДоС" право власності на нежитлову будівлю літ. "Е" загальною площею 35,2 кв.м., з функціональним призначенням - спортивний зал та нежитлову будівлю літ. "И" загальною площею 5,1 кв.м. з функціональним призначенням - сторожка, які розташовані за адресою : Хотімлянська сільська рада, в'їзд Сосновий, 4, Вовчанського району та зобов'язано КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на вищезазначені нежитлові будівлі.

З рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2006р. вбачається, що ТОВ "ХоДоС" збудувало вказані об'єкти нерухомого майна за власні кошти, із своїх матеріалів і обладнання.

Право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою : с. Хотімля, в'їзд Сосновий, буд 4, було зареєстроване за ТОВ "ХоДоС" відповідно до рішення суду.

Прокурор та позивачі вважають, що побудувавши вказані будівлі, відповідач змінив цільове призначення земельної ділянки, що надана йому в оренду за Договором оренди № 19 від 04.10.2004р.

Суд зазначає, що відповідно до умов Договору оренди № 19 від 04.10.2004р. відповідачу надана земельна ділянка для рекреаційних цілей та розміщення на ній об'єктів для сезонного відпочинку.

Згідно п. 4.1 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.08.2012 за № 502, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за № 1536/21848, використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей здійснюється з метою забезпечення масового відпочинку та оздоровлення громадян, що включає в себе організацію дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об'єктах, що використовуються для відпочинку.

У судовому засіданні встановлено, що фактично на спірній земельній ділянці розташована база відпочинку.

При передачі земельної ділянки відповідачу за спірним договором, на такій земельній ділянці вже були розташовані об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури, які належать ТОВ "ХоДоС" на праві власності, про що зазначено в п. 3 Договору.

При цьому даним Договором орендодавцем було надано право орендарю зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди (пункт 27 Договору).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2006 року по справі № 40/263-06 не встановлено, що здійснене будівництво порушує чиї-небудь права та інтереси, вимоги чинного законодавства.

На вимогу прокурора Вовчанського району Харківської області № 04-34-2427 від 03.09.2014р. був наданий висновок спеціаліста (ПП "Перспектива-Земля", ліцензія Держкомзему України АВ № 519591 від 19.02.2010р.) про оцінку права оренди земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ "ХоДос", в якому зазначено, що фактичне використання земельної ділянки здійснюється для рекреаційного призначення, тобто зміни цільового використання земельної ділянки не встановлено.

Суд зазначає, що ні прокурором, ні позивачем не доведено яким чином будівництво нежитлових споруд впливає на зміну цільового призначення земельної ділянки, з врахуванням того, що при передачі такої ділянки відповідачу на ній вже знаходились об'єкти нерухомого майна, а також не доведено використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, а саме не для рекреаційних цілей.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що відбулась зміна цільового використання лісової земельної ділянки з лісогосподарського призначення на рекреаційне призначення, однак суд звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка була передана відповідачу не для здійснення лісогосподарської діяльності, а саме для використання в рекреаційних цілях та для розміщення об'єктів сезонного відпочинку.

Суд дійшов висновку, що здійснення будівництва нежитлової будівлі на земельній ділянці, що передана відповідачу в оренду, не свідчить про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Судом також встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2007р., укладеному між ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "База відпочинку "Княжий град", ТОВ "ХоДоС" продало, а ТОВ "База відпочинку "Княжий град" придбало нежитлові будівлі, розташовані за адресою : Харківська область, Вовчанський район, Хотімлянська сільська рада, в'їзд Сосновий, 4, тобто нежитлові будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці.

Прокурор та позивачі зазначають, що згідно з вимогами ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Однак, суд звертає увагу на те, що в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме 11.10.2007р., норми, на які посилаються прокурор та позивачі, не містили такої підстави для припинення договору оренди землі як набуття права власності на будівлі, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, відповідні зміни були внесені лише в листопаді 2009р.

Крім того судом встановлено, що на теперішній час між ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "База відпочинку "Княжий град" 26.12.2014р. підписано додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 11.10.2007р., якою у зв'язку із невиконанням покупцем обов'язків, передбачених п. 2.1 Договору в частині оплати вартості нежитлових будівель у розмірі 200000,00 грн. протягом трьох календарних днів з моменту підписання основного договору, сторони вирішили розірвати Договір купівлі-продажу від 11.10.2007р. 26 грудня 20014 р. сторони підписали акт приймання передачі нерухомого майна від ТОВ "База відпочинку "Княжий град" до ТОВ "ХоДоС".

Крім того прокурор та 2-й позивач - ДП "Вовчанське лісове господарство" посилаються на те, що відповідно до акту перевірки ДП "Вовчанське ЛГ" від 03.09.2014р. встановлено, що ТОВ "ХоДоС", як тимчасовий користувач земельної ділянки лісового фонду, пошкоджено насадження в Держлісфонді шляхом прибирання лісової підстілки площею 1976 м2, що заподіяло шкоду на загальну суму 121800,64 грн., згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, а саме ДП "Вовчанське ЛГ" в сумі 51531,04 грн.

До матеріалів справи наданий акт перевірки Державним підприємством "Вовчанське лісове господарство" дотримання вимог лісового та земельного законодавства під час використання земельних ділянок лісового фонду, наданих в користування ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "Княжий град", від 02.09.2014р., яким встановлено, що територію огороджено парканом, що заважає безперешкодному доступу на територію працівникам лісової охорони та перекриває проїзд пожежному автомобілю до берега водосховища, яке відіграє функцію пожежної водойми під час гасіння лісових пожеж; на території в наявності 8 дерев'яних будинків на фундаменті (загальною площею 268,2 кв.м), які не є тимчасовими спорудами, а також капітальна будівля площею 228 кв.м. В акті зазначено про порушення відповідачем висновку Вовчанської СЕС від 21.07.2004 року, яким введені обмеження в права користувача, а саме заборона будівництва в 200 метровій зоні від водоймища. В акті зазначено про те, що дерева сосни звичайної, що раніше знаходилися на місці будинків, було зрубано шляхом самовільного рубання, пні викорчувано та вивезено за межі території. Значна частина лісової підстилки ( приблизно 1976 кв.м) на території зібрана з метою викладання пішохідних та проїжджих доріг, з твердим покриттям з каменю піщаника, що порушує п.44-45 Постанови КМУ від 23.04.1996 року № 449 "Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України". В даному акті зроблений висновок про порушення відповідачем вимог статті 19 Лісового кодексу (чинного станом на 2004 рік), статей 18 та 20 Лісового Кодексу України (чинного на 2009 р. та на теперішній час), розділу № 3 "Правил пожежної безпеки в лісах України", затверджених наказом ДКЛГ України від 27.12.2004 р. за № 278, пунктів 44-45 Постанови КМУ від 23.04.1996 року № 449 "Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України", статей 63 та 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що паркан був в наявності на час передачі земельної ділянки в оренду відповідачу.

Дані твердження не спростовані ні прокурором, ні позивачами, суд також звертає увагу на те, що при укладенні спірного договору оренди погодження такого договору здійснювалось Державним сільськогосподарським об'єднанням "Харківліс", а не ДП "Вовчанське лісове господарство", а отже 3-позивач не може стверджувати того, що такого паркану не було на час передачі.

Крім того 3-позивач вказує на порушення відповідачем статей 63 та 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак доказів притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності суду не надано, а за таких обставин порушення відповідачем норм Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеним.

3-позивач посилається на те, що огорожа заважає безперешкодному доступу на територію відповідача, однак такі факти не відповідають дійсності, що підтверджується відсутністю актів, які були складені компетентними органами про не допуск їх на територію, що орендується відповідачем; а також тим, що 3-позивач зміг провести відповідну перевірку, при чому така перевірка проведена за відсутності представників відповідача або третьої особи.

Щодо тверджень позивача про завдання збитків відповідачем, то суд зазначає, що згідно п. 19 Договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судові порядку. Відповідно до п. 22 Договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавці зобов'язань, передбачених цим договором.

Суд зазначає, що 3-позивач не звертався з позовом до відповідача про відшкодування збитків, факт завдання збитків та розмір таких збитків не є доведеним позивачем.

3-позивач також посилається на те , що факти порушення ТОВ "ХоДоС" вимог природоохоронного законодавства були виявлені ще в 2013 році Державною фінансовою інспекцією в Харківській області під час перевірки ДП "Вовчанське лісове господарство", в ході проведення якої залучались спеціалісти Державної інспекції сільського господарства в Харківській області.

Суд зазначає, що висновки виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" за період з 01.09.2011р. по 30.08.2011р., складеного Державною фінансовою інспекцією України 17.12.2013р., стосуються фінансово-господарської діяльності ДП "Вовчанське ЛГ", при цьому суду не надано доказів, що за вказаними висновками до відповідача були вжиті які-небудь заходи, відповідач з такими висновками не був ознайомлений, та в разі порушення його прав не міг оскаржити такі висновки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Суд зазначає, що ні прокурором, ні позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства, не доведено, які саме інтереси держави порушено, підстави для розірвання договору оренди землі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, суд не розглядає клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд також враховує п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р., яким передбачено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору.

Таким чином суд покладає витрати по сплаті судового збору пропорційно на трьох позивачів. Оскільки за подачу до суду позовної заяви, яка містить дві немайнові вимоги, сплаті підлягає судовий збір у загальному розмірі 2436,00 грн., то стягненню з кожного позивача на користь державного бюджету підлягає судовий збір у розмірі 812,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, 73, код 04059473) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.

Стягнути з Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86, корп. 2, код 35246550) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.

Стягнути Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" (62504, Харківська область, місто Вовчанськ, вул. Жовтнева, 19, код 00993136) на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.

Повне рішення складено 17.01.2015 р.

Суддя В.О. Яризько