Постанова

від 08.04.2015 по справі 922/4729/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р. Справа № 922/4729/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю:

прокурора - Ногіна О.М. (посвідчення №032167 від 11.02.2015 року);

представників:

першого позивача - не з'явився;

другого позивача - не з'явився;

третього позивача - Шкурупій Ю.О. (довіреність б/н від 05.01.2015 року);

перша 3тя особа - Скубак А.В. (довіреність №01-53/814 від 06.02.2015 року);

друга 3тя особа - не з'явився;

третя 3тя особа - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третя особа на стороні відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третього позивача, Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ (вх. 1622№Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2015р. у справі № 922/4729/14

за позовом Прокурора Вовчанського району Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області, в інтересах держави в особі 1. Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ,

2. Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, м. Харків,

3. Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ,

третя особа, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачів 1. Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків, 2. Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, м. Вовчанськ, 3. Реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції, м. Вовчанськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХоДоС", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Княжий град", м. Харків,

про розірвання договору

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі 1. Вовчанської районної державної адміністрації, 2. Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, 3. ДП "Вовчанське лісове господарство", до відповідача, ТОВ "ХоДоС", в якій просить суд :

- достроково розірвати договір оренди землі від 04.10.2004 № 19, укладений між Вовчанською райдержадміністрацією та ТОВ "ХоДоС", зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16;

- скасувати рішення про державну реєстрацію договору оренди землі від 04.10.2004 № 19, укладеного між Вовчанською райдержадміністрацією та ТОВ "ХоДоС", зареєстрованого в Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2014р. до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Харківську обласну державну адміністрацію, Відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області, реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Княжий град".

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.01.2015р. (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.; стягнуто з Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.; стягнуто з Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 812,00 грн.

Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2015р. у справі №922/4729/14 та ухвалити нове рішення; достроково розірвати договір оренди землі від 04.10.2004р., укладений між Вовчанською РДА та ТОВ "ХоДос"; скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди, вчиненою Харківською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005р. за №16.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 року апеляційну скаргу третього позивача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 08.04.2015 року.

Перший та другий позивачі, відповідач та треті особи, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання

Від Відділу Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5076 від 31.03.2015 року та вх.№5325 від 02.04.2015 року), в якому зазначив, що відповідно до Положення про Відділ Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області, розпорядження землями державної власності не входить до повноважень Відділу. Також зазначив, що у разі задоволення позовних вимог позивача, Відділ не має можливості щодо вчинення певних дій стосовно розірвання договору оренди землі, так як з 01.01.2013 р. набрали чинності нормативні документи, що регламентують порядок державної реєстрації права власності та користування земельними ділянками, а саме перехід повноважень щодо державної реєстрації до підрозділів Держреєстру Мін'юсту України. Просить розглядати дану справу 08 квітня 2015 року без участі представника Відділу Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області відповідно до вимог чинного законодавства з урахування наданого відзиву у справі.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників першого та другого позивачів, відповідача та третіх осіб не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, третього позивача та першої третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Розпорядженням голови Вовчанської райдержадміністрації № 298 від 04.10.2004 р. (а.с. 44) затверджено проект відведення земельної ділянки для рекреаційних цілей із земель лісового фонду та передано в оренду терміном на 49 років ТОВ "ХоДоС" земельну ділянку площею 2,6664 га із земель лісового фонду, яка знаходиться на території Хотімлянської сільської ради Вовчанського району, за межами населених пунктів для рекреаційних цілей, без зміни цільового призначення.

04.10.2004р. між Вовчанською райдержадміністрацією (орендодавець, 1-позивач) та ТОВ "ХоДоС" (орендар, відповідач) укладений договір оренди землі № 19, за умовами якого ТОВ "ХоДоС" передано в строкове платне користування земельну ділянку із земель лісового фонду для рекреаційних цілей. Земельна ділянка знаходиться на території Хотімлянської сільської ради, Вовчанського району Харківської області.

Вказаний договір зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2005 за № 16.

Земельна ділянка передана в оренду за згодою постійного користувача Державного лісогосподарського об'єднання "Харківліс".

Згідно п. 2 Договору оренди в оренду передана земельна ділянка загальною площею 2,66664 га, в т.ч. ґрунти піщані, існуючі зелені насадження без права вирубки.

В пункті 3 Договору зазначено, що на земельній ділянці, що передається в оренду, знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури, які є власністю ТОВ "ХоДоС".

Відповідно до п. 13 Договору земельна ділянка передається в оренду для рекреаційних цілей та розміщення на ній об'єктів для сезонного відпочинку.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, частина земель лісового фонду, які передані відповідно до договору оренди землі № 19 ТОВ "ХоДоС", а саме площею 1 га відноситься до земель лісового фонду, які знаходяться у постійному користуванні ДП "Вовчанське ЛГ", а земельна ділянка площею 1,6664 га лісового фонду відноситься до земель запасу державної власності.

Відповідно до ст. 9 Лісового кодексу України (в редакції станом на 01.01.2004р.), ст. 17 Лісового кодексу України (в редакції станом на 29.03.2006р. та в редакції станом на теперішній час) передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України в редакції від 29.03.2006р. передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Третій позивач - ДП "Вовчанське лісове господарство" вказує, що земельна площею 1 га, яка надана відповідачу в оренду, розташована на території земель лісового фонду Старосалтівського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство", в кварталі 100, виділ 13 (площею 1.0 га), на підтвердження чого надав копію акту, складеного спільно Управлінням Держземагенства України в Вовчанському районі, Лісовпорядної партії Харківської експедиції ВО "Укрдержлізгосппроект" та ДП "Вовчанське лісове господарство", згідно якого станом на 01.07.2010 року по земельному балансу Вовчанського району площа земель ДП "Вовчанське лісове господарство" в межах території Вовчанського району складає 26576,1 га., та надав копію планшету 1980 року з координатами зовнішніх меж та погодженням з головним інженером-землевпорядником Вовчанського району. Вказані документи підтверджують факт погодження з органами державної влади та місцевого самоврядування передачі у постійне користування земель лісогосподарського призначення ДП "Вовчанське лісове господарство".

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор та позивачі посилаються на те, що ТОВ "ХоДоС" без узгодження з постійним лісокористувачем ДП "Вовчанське ЛГ" та орендодавцем Вовчанською РДА побудувало на орендованій земельній ділянці об'єкти нерухомості, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2006р. у справі № 40/263-06, листом КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації". В подальшому вказані будівлі були перепродані з іншими будівлями відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2007р. ТОВ "База відпочинку "Княжий град", яке до теперішнього часу не переоформило право користування земельною ділянкою під придбаними об'єктами нерухомості.

Прокурор та позивачі вважають, що відповідачем в порушення умов Договору оренди землі та вимог Лісового кодексу України здійснена зміна цільового призначення земельної ділянки внаслідок будівництва капітальних споруд, оскільки це робить неможливим використання ділянки для лісогосподарської діяльності.

Таким чином, прокурор та позивачі вважають, що відповідачем суттєво порушені умови договору оренди землі та просять достроково розірвати такий договір.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 16 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 18 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до ст. 20 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: 1) здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; 2) за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; 3) отримувати продукцію і доходи від її реалізації. Законом та договором можуть бути передбачені й інші права та обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування.

Згідно ст. 67 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини в порядку рубок головного користування; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Відповідно до ст. 74 Лісового Кодексу України в редакції 2006р. використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області по справі № 40/263-06 від 11.07.2006 року за позовом ТОВ "ХоДоС" до виконавчого комітету Хотімлянської сільської ради про визнання права власності, визнано за ТОВ "ХоДоС" право власності на нежитлову будівлю літ. "Е" загальною площею 35,2 кв.м., з функціональним призначенням - спортивний зал та нежитлову будівлю літ. "И" загальною площею 5,1 кв.м. з функціональним призначенням - сторожка, які розташовані за адресою: Хотімлянська сільська рада, в'їзд Сосновий, 4, Вовчанського району та зобов'язано КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на вищезазначені нежитлові будівлі.

З рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2006р. вбачається, що ТОВ "ХоДоС" збудувало вказані об'єкти нерухомого майна за власні кошти, із своїх матеріалів і обладнання.

Право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: с. Хотімля, в'їзд Сосновий, буд 4, було зареєстроване за ТОВ "ХоДоС" відповідно до рішення суду.

Як зазначив прокурор в позові та третій позивач в апеляційній скарзі, що побудувавши вказані будівлі, відповідач змінив цільове призначення земельної ділянки, що надана йому в оренду за Договором оренди № 19 від 04.10.2004р.

Суд зазначає, що відповідно до умов Договору оренди № 19 від 04.10.2004р. відповідачу надана земельна ділянка для рекреаційних цілей та розміщення на ній об'єктів для сезонного відпочинку.

Згідно п. 4.1 Правил використання корисних властивостей лісів, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 14.08.2012 року за № 502, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2012 р. за №1536/21848, використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей здійснюється з метою забезпечення масового відпочинку та оздоровлення громадян, що включає в себе організацію дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об'єктах, що використовуються для відпочинку.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, що на спірній земельній ділянці фактично розташована база відпочинку.

При передачі земельної ділянки відповідачу за спірним договором, на такій земельній ділянці вже були розташовані об'єкти нерухомого майна та інші об'єкти інфраструктури, які належать ТОВ "ХоДоС" на праві власності, про що зазначено в п. 3 Договору.

При цьому даним Договором орендодавцем було надано право орендарю зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди (пункт 27 Договору).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.07.2006 року по справі № 40/263-06 не встановлено, що здійснене будівництво порушує чиї-небудь права та інтереси, вимоги чинного законодавства.

На вимогу прокурора Вовчанського району Харківської області № 04-34-2427 від 03.09.2014р. був наданий висновок спеціаліста (ПП "Перспектива-Земля", ліцензія Держкомзему України АВ № 519591 від 19.02.2010р.) про оцінку права оренди земельної ділянки, що знаходиться в оренді ТОВ "ХоДос", в якому зазначено, що фактичне використання земельної ділянки здійснюється для рекреаційного призначення, тобто зміни цільового використання земельної ділянки не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні прокурором, ні першим позивачем в апеляційній скарзі не доведено яким чином будівництво нежитлових споруд впливає на зміну цільового призначення земельної ділянки, з врахуванням того, що при передачі такої ділянки відповідачу на ній вже знаходились об'єкти нерухомого майна, а також не доведено використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, а саме не для рекреаційних цілей.

Прокурор в позовній заяві зазначає, що відбулась зміна цільового використання лісової земельної ділянки з лісогосподарського призначення на рекреаційне призначення, та апелянт в апеляційній скарзі зазначив, що суд зробив помилковий висновок щодо призначення переданої в оренду земельної ділянки, проте колегія суддів звертає увагу на те, що спірна земельна ділянка була передана відповідачу не для здійснення лісогосподарської діяльності, а саме для використання в рекреаційних цілях та для розміщення об'єктів сезонного відпочинку.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що здійснення будівництва нежитлової будівлі на земельній ділянці, що передана відповідачу в оренду, не свідчить про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням та не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 11.10.2007р., укладеному між ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "База відпочинку "Княжий град", ТОВ "ХоДоС" продало, а ТОВ "База відпочинку "Княжий град" придбало нежитлові будівлі, розташовані за адресою : Харківська область, Вовчанський район, Хотімлянська сільська рада, в'їзд Сосновий, 4, тобто нежитлові будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці.

Прокурор в своєму позові зазначив, що згідно з вимогами ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Проте суд першої інстанції правомірно вказав, що в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових будівель, а саме 11.10.2007р., норми, на які посилаються прокурор та позивачі, не містили такої підстави для припинення договору оренди землі як набуття права власності на будівлі, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці, відповідні зміни були внесені лише в листопаді 2009р.

Крім того судом встановлено, що на теперішній час між ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "База відпочинку "Княжий град" 26.12.2014р. підписано додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 11.10.2007р., якою у зв'язку із невиконанням покупцем обов'язків, передбачених п. 2.1 Договору в частині оплати вартості нежитлових будівель у розмірі 200000,00 грн. протягом трьох календарних днів з моменту підписання основного договору, сторони вирішили розірвати Договір купівлі-продажу від 11.10.2007р. 26 грудня 2014 р. сторони підписали акт приймання передачі нерухомого майна від ТОВ "База відпочинку "Княжий град" до ТОВ "ХоДоС". (т.1 а.с.161)

Крім того прокурор та третій позивач - ДП "Вовчанське лісове господарство" посилаються на те, що відповідно до акту перевірки ДП "Вовчанське ЛГ" від 03.09.2014р. встановлено, що ТОВ "ХоДоС", як тимчасовий користувач земельної ділянки лісового фонду, пошкоджено насадження в Держлісфонді шляхом прибирання лісової підстілки площею 1976 м2, що заподіяло шкоду на загальну суму 121800,64 грн., згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665, а саме ДП "Вовчанське ЛГ" в сумі 51531,04 грн.

До матеріалів справи наданий акт перевірки Державним підприємством "Вовчанське лісове господарство" дотримання вимог лісового та земельного законодавства під час використання земельних ділянок лісового фонду, наданих в користування ТОВ "ХоДоС" та ТОВ "Княжий град", від 02.09.2014р., яким встановлено, що територію огороджено парканом, що заважає безперешкодному доступу на територію працівникам лісової охорони та перекриває проїзд пожежному автомобілю до берега водосховища, яке відіграє функцію пожежної водойми під час гасіння лісових пожеж; на території в наявності 8 дерев'яних будинків на фундаменті (загальною площею 268,2 кв.м), які не є тимчасовими спорудами, а також капітальна будівля площею 228 кв.м. В акті зазначено про порушення відповідачем висновку Вовчанської СЕС від 21.07.2004 року, яким введені обмеження в права користувача, а саме заборона будівництва в 200 метровій зоні від водоймища. В акті зазначено про те, що дерева сосни звичайної, що раніше знаходилися на місці будинків, було зрубано шляхом самовільного рубання, пні викорчувано та вивезено за межі території. Значна частина лісової підстилки ( приблизно 1976 кв.м) на території зібрана з метою викладання пішохідних та проїжджих доріг, з твердим покриттям з каменю піщаника, що порушує п.44-45 Постанови КМУ від 23.04.1996 року № 449 "Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України". В даному акті зроблений висновок про порушення відповідачем вимог статті 19 Лісового кодексу (чинного станом на 2004 рік), статей 18 та 20 Лісового Кодексу України (чинного на 2009 р. та на теперішній час), розділу № 3 "Правил пожежної безпеки в лісах України", затверджених наказом ДКЛГ України від 27.12.2004 р. за № 278, пунктів 44-45 Постанови КМУ від 23.04.1996 року № 449 "Про затвердження порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України", статей 63 та 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (т.1 а.с. 33-34).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень послався на те, що паркан був в наявності на час передачі земельної ділянки в оренду відповідачу.

Дані твердження не спростовані ні прокурором, ні позивачами, суд також звертає увагу на те, що при укладенні спірного договору оренди погодження такого договору здійснювалось Державним сільськогосподарським об'єднанням "Харківліс", а не ДП "Вовчанське лісове господарство", а отже третій позивач не може стверджувати того, що такого паркану не було на час передачі.

Крім того третій позивач вказує на порушення відповідачем статей 63 та 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак доказів притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності суду не надано, а за таких обставин порушення відповідачем норм Кодексу України про адміністративні правопорушення є недоведеним.

Третій позивач посилається на те, що огорожа заважає безперешкодному доступу на територію відповідача, однак такі факти не відповідають дійсності, що підтверджується відсутністю актів, які були складені компетентними органами про не допуск їх на територію, що орендується відповідачем; а також тим, що 3-позивач зміг провести відповідну перевірку, при чому така перевірка проведена за відсутності представників відповідача або третьої особи.

Щодо тверджень позивача про завдання збитків відповідачем, то суд зазначає, що згідно п. 19 Договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судові порядку. Відповідно до п. 22 Договору орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавці зобов'язань, передбачених цим договором.

Суд зазначає, що третій позивач не звертався з позовом до відповідача про відшкодування збитків, факт завдання збитків та розмір таких збитків не є доведеним позивачем.

Апелянт також посилається на те , що факти порушення ТОВ "ХоДоС" вимог природоохоронного законодавства були виявлені ще в 2013 році Державною фінансовою інспекцією в Харківській області під час перевірки ДП "Вовчанське лісове господарство", в ході проведення якої залучались спеціалісти Державної інспекції сільського господарства в Харківській області.

Суд зазначає, що висновки виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Вовчанське лісове господарство" за період з 01.09.2011р. по 30.08.2011р., складеного Державною фінансовою інспекцією України 17.12.2013р., стосуються фінансово-господарської діяльності ДП "Вовчанське ЛГ", при цьому суду не надано доказів, що за вказаними висновками до відповідача були вжиті які-небудь заходи, відповідач з такими висновками не був ознайомлений, та в разі порушення його прав не міг оскаржити такі висновки.

Таким чином, необґрунтованими є твердження апелянта, що судом не було надано оцінку матеріалам перевірки ДП "Вовчанське лісове господарство".

За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом України.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що наведені третім позивачем доводи не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу третього позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.01.2015р. у справі №922/4729/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 09.04.2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.